АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-67/2009 р.Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 207 ч.3 ККОрленко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Восколович В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:
головуючогоВосколовича В. І.
суддівКолодницького Е.Й., Демиденка А.І.
за участю прокурораАрхипенка О.А.
захисника особи інтересів якої стосується справаОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Черкаси, справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси, від 24 лютого 2009 року, якою скасовано постанови слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області Журби К.О. від 26.11.2007 р. про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ВАТ «Черкаський річковий порт» за ознаками злочину передбаченого ст. 207 ч.3 КК за фактом ухилення від повернення виручки в іноземній валюті та постанову слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області Педька А.В., від 8.02.2008 р., про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ВАТ «Черкаський річковий порт» по факту приховування виручки в іноземній валюті за ознаками злочину передбаченого ст. 207 ч.3 КК та відмовлено в порушенні кримінальних справ стосовно виконавчого директора зазначеного ВАТ ОСОБА_2 та службових осіб названого ТОВ, -
встановила:
26.11.2007 р. слідчий в ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області Журба К.О. виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ВАТ «Черкаський річковий порт» за ознаками злочину передбаченого ст. 207 ч.3 КК за фактом ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.
8.02.2008 р. слідчий СВ ПМ ДПА в Черкаській області Педько А.В. виніс постанову про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ВАТ «Черкаський річковий порт» по факту приховування виручки в іноземній валюті за ознаками злочину передбаченого ст. 207 ч.3 КК.
Обидві вказані справи об'єднано в одне провадження.
17.02.2009 р. та 23.02.2009 р. ОСОБА_2, як особа яка є виконавчим директором, а на час порушення зазначених кримінальних справ була головним бухгалтером вказаного ВАТ, оскаржила зазначені вище постанови про порушення кримінальної справи до суду. Першу з них вона оскаржила до суду особисто, а останню через свого представника (а.с. 1-3, 8-10). В скаргах вона зазначала, що порушенням справ обмежено її законні інтереси, просила суд скасувати обидві вказані постанови про порушення кримінальної справи, посилались на порушення органом слідства вимог процесуального законодавства при порушенні справи.
її скарги суд задовольнив, скасував названі постанови про порушення кримінальної справи і одночасно прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно неї та стосовно службових осіб зазначеного ТОВ, пославшись на те, що справа була порушена безпідставно, що на момент порушення кримінальних справ у органу слідства не було достатніх даних які б вказували на наявність ознак злочину.
В апеляції прокурор просить скасувати вказане судове рішення, подані ОСОБА_2 та її представником скарги залишити без задоволення, посилається на те, що для вирішення питання про порушення вказаних кримінальних справ у слідчих були, як приводи
до їх порушення, так і підстави для цього. Справи порушені не відносно конкретної особи т.я. з наявних матеріалів не вбачається того, яка ж конкретно службова особа безпосередньо причетна до вчинення злочинів.
В запереченнях на апеляцію представник ОСОБА_2 просить апеляцію залишити без задоволення, судове рішення без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про задоволення апеляційного подання, захисника особи інтересів якої стосується справа про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи, посилання апеляції судова палата вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи із слідуючого.
Законом, ст. 236-7 КПК, передбачено можливість оскарження до суду не лише постанови про порушення кримінальної справи, щодо певної особи, а й постанови про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину з наведенням в скарзі достатнього обґрунтування того, що порушенням справи порушено права та законні інтереси особи яка подала скаргу.
Вказані справи порушено не відносно скаржниці, а за фактом вчинення злочинів. Однак з матеріалів справи, поданих до суду скарг, інших матеріалів вбачається, що в них є достатньо даних про те, що порушенням вказаних кримінальних справ, не відносно ОСОБА_2, а за фактом вчиненого злочину, порушено права та законні інтереси останньої і таким чином в неї було право на оскарження вказаних постанов до суду, а у суду, відповідно, на судовий розгляд цих скарг. Рішення суду в цій частині не оскаржується.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до зазначених постанов про порушення справ, матеріалів на підставі яких було прийняте рішення про порушення справи приводом для їх порушення стало повідомлення УПМ ДПА в Черкаській області (а.м. 6) та безпосереднє виявлення вказаними слідчими ознак зазначеного злочину (а.м. 1), (а.с. 11-12).
В якості підстав, які вказують на наявність ознак вказаних злочинів слідчими зазначено:
- у постанові від 26.11.2007 p., що ним встановлено, що ВАТ «Черкаський річковий порт», здійснюючи фінансово-господарську діяльність в сфері зовнішньоекономічної діяльності по наданню послуг іноземним підприємствам по перевезенню вантажів річковим транспортом, фактично отримало від фірм нерезидентів (фрахтователів) за 2006 рік 187236,92 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України становить 945546,45 грн. та перевищує більш ніж в 5403 разів встановлений на той період неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Службові особи вказаного ТОВ, ухиляючись від повернення вказаної валютної виручки, протягом 2006 року надали до ДПІ м. Черкаси довідки відповідно до яких товариство не отримувало за межами України валютних цінностей та майна. При цьому вони порушили вимоги Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. відповідно до якого виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності, а також вимоги Декрету Кабінету Міністрів України № 212 від 04.076.1997 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»відповідно до якого у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Наймодавці - нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України;
- у постанові від 08.02.2008 p., що службові особи вказаного ВАТ на порушення згаданого вище Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 p., Указу Президента України №319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», Наказу Мінфіна України №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами» умисно, з метою приховування валютної виручки, яку фактично товариство отримало на свій валютний рахунок від фірм нерезидентів («Laurion» - Сербія, і інших) в якості оплати за зовнішньоекономічними договорами (чартерами) систематично протягом 2006 р. не подавали до ДПІ у м. Черкаси щоквартальні декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами і такими чином приховали валютну виручку в України на загальну суму 208819 доларів США, що згідно курсу валют Національного банку України становить 1054537 грн. та перевищує більш ніж в 6026 разів встановлений на той період неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Наведені у вказаних постановах підстави для порушення кримінальних справ підтверджуються матеріалами на підставі яких прийнято рішення про порушення справ. Зокрема в цих матеріалах є як пояснення осіб, які отримували валютні цінності, так і документи які це підтверджують. В них також є й пояснення службових осіб про отримання працівниками товариства в зазначений період валютних цінностей, підписані службовими особами згадуваного ВАТ, зокрема й ОСОБА_2, довідки відповідно до яких це товариство повідомляло податкові органи про відсутність за межами України в товариства валютних цінностей та майна в зазначений в постановах про порушення справ період. Висновком спеціаліста Воропаєвої Л.П. (а.м. 11-17), іншими матеріалами на підставі яких прийнято рішення про порушення справ підтверджується отримання ВАТ «Черкаський річковий порт» в 2006 році 187236,92 доларів США, а також інших валютних коштів про які йдеться у оскаржених постановах слідчих.
Таким чином при вирішенні питання про порушення кримінальних справ були наявні як приводи, так і підстави для винесення зазначених постанов.
Законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанов про порушення справ ОСОБА_2 не оспорювалось. При розгляді справи судом даних про незаконність їхнього отримання не встановлено.
За змістом закону, зокрема ст.ст. 236-7, 236-8 КПК, порушення справи за фактом вчинення злочину при наявності даних які давали підстави порушити справу відносно конкретної особи не є підставою для скасування постанови про порушення справи. Дані обставини надають такій особи можливість оскаржити постанову про порушення справи.
Посилання скарг та суду першої інстанції на те, що всі валютні кошти отримані ВАТ «Черкаський річковий порт» за межами України в 2006 році були належним чином зараховані на відповідні рахунки підприємства не підтверджені жодним доказом і таким чином є надуманими.
Не можна визнати правильним і висновок суду про те, що валютні кошти які за умовами договорів по наданню послуг іноземним підприємствам по перевезенню вантажів річковим транспортом отримані від фірм нерезидентів (фрахтователів) безпосередньо працівниками зазначеного ВАТ не є валютною виручкою підприємства і вони не повинні оприбутковуватись. Зазначені кошти отримані на підставі договору укладеного не окремими працівниками як фізичними особами, а договору укладеного товариством. Надходження таких коштів призначено саме цьому товариству і та обставина, хто ці кошти безпосередньо отримав не змінює їхньої правової природи.
За наведених обставин суд першої інстанції мав прийняти рішення яким залишити вказані вище скарги без задоволення. Однак суд прийняв інше, наведене вище рішення, а тому прийняте судом першої інстанції рішення на задоволення апеляційного подання прокурора, підлягає скасуванню, а подані в справі скарги залишенню без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366,382 КПК судова палата, -
ухвалила:
Апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси, від 24 лютого 2009 року, якою скасовано постанови слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області Журби К.О. від 26.11.2007 р. про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ВАТ «Черкаський річковий порт» за ознаками злочину передбаченого ст. 207 ч.3 КК за фактом ухилення від повернення виручки в іноземній валюті та постанову слідчого СВ ПМ ДПА в Черкаській області Педька А.В., від 8.02.2008 р., про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ВАТ «Черкаський річковий порт» по факту приховування виручки в іноземній валюті за ознаками злочину передбаченого ст. 207 ч.3 КК та відмовлено в порушенні кримінальних справ стосовно виконавчого директора зазначеного ВАТ ОСОБА_2 та службових осіб названого ТОВ задовольнити, вказане судове рішення скасувати, скарги ОСОБА_2 на вказані постанови слідчих залишити без задоволення.
