ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 263/18632/19

адміністративне провадження № К/9901/30458/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року (суддя-доповідач - Сіваченко І. В., судді: Блохін А. А., Гаврищук Т. Г.) у справі № 263/18632/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішень судів попередніх інстанцій

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), у якому просив визнати недійсною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1716373 від 07 листопада 2019 року.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

23 квітня 2020 року відповідач оскаржив указане рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 квітня 2020 року повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки апеляційна скарга підписана представником відповідача без зазначення посадового становища.

2 червня 2020 року відповідач повторно оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги з проханням поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Зокрема, суд апеляційної інстанції виходив з положень підпункту 11 пункту 161 «Перехідні положення» Конституції України, яким визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Натомість апеляційна скарга відповідача підписана представником Машталер А. А., яка діє на підставі довіреності від 28 грудня 2019 року № 22551/41/3/01-2019. Однак у матеріалах справи відсутні відомості про те, що Машталер А. А. має статус адвоката і такого документа до апеляційної скарги не додано, а відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять інформації щодо можливості Машталер А.А. здійснювати самопредставництво Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

Суд апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України дійшов висновку, що апеляційна скарга та інші процесуальні документи підписані особою, яка не має права її підписувати, що слугує підставою для повернення апеляційної скарги.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції.

Не погодившись з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року, відповідач подав касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано частину четверту статті 1312 Конституції України, яка передбачає можливість винятків щодо представництва в суді, зокрема в малозначних спорах. Ураховуючи, що дана справа є малозначною, то представником Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції може бути не адвокат, а особа на підставі довіреності. Скаржник посилається на позицію Верховного Суду у справі № 527/363/18.

Ухвалою від 30 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив.

За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою від 28 грудня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В. М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною третьою статті 328 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Так, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, керувався положеннями пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, згідно з якою апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Однак апеляційний суд не врахував наступного.

Згідно з частинами першою та третьою статті 55 КАС України cторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень) або через представника.

Приписами Закону України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 1312, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Крім того, Законом № 1401-VIII розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 161, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом № 1401-VIII, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства слідує, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції України здійснюється виключно адвокатами у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.

Винятком із цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наведене кореспондується з частиною четвертою статті 12 КАС України.

Як обумовлено частиною другою статті 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 59 КАС України).

Із матеріалів справи слідує, що предметом даного спору є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 263/18632/19 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02 квітня 2020 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) та ухвалив рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Аналіз наведеного свідчить про те, що вказана справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

Судом установлено, що апеляційна скарга від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України підписана представником за довіреністю Машталер А. А., на підтвердження повноважень якої до скарги було додано копію довіреності Департаменту патрульної поліції від 28 грудня 2019 року № 22551/41/3/01-2019.

Довіреністю, яка видана начальником Департаменту патрульної поліції Жуковим Є.О., Департамент патрульної поліції уповноважив Машталер Альону Андріївну (паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 28 квітня 2010 року Бабушківським РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області) представляти та/або захищати права та законні інтереси Департаменту патрульної поліції і його структурних підрозділів (у тому числі інтереси цих посадових осіб), зокрема в судах (усіх судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів») при розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, а також перед іншими юридичними особами з усіх питань, які виникають у Департаменту патрульної поліції, з усіма правами, які надані чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом підписувати (завіряти), подавати та отримувати будь-які документи.

Отже, на підставі указаної довіреності, Машталер А.А. як представнику, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України доручено ведення указаної справи.

Суд уважає, що апеляційна скарга підписана уповноваженою особою, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження.

Судом апеляційної інстанції не зазначено ознак, за якими вказана справа не може бути віднесена до справ незначної складності, через що представником у ній має бути виключно адвокат.

Таким чином, апеляційний суд не врахував зазначених особливостей представництва у справах незначної складності, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

З огляду на вище наведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За правилами частин першої та четвертої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд констатує, що покладені в основу обґрунтування касаційної скарги аргументи щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи.

У зв`язку з цим касаційна скарга Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Розгляд справи не закінчено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у цій справі скасувати, справу № 263/18632/19 направити для продовження розгляду до Першого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк