Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2020 року Справа № 280/5247/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Максименко Л.Я.
за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Сивової Я.В.
представника відповідача - Редьки М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973)
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся із позовною заявою до Прокуратури Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Прокуратури Запорізької області щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та оформлення результатів цього службового розслідування у вигляді висновку (пункти 1-2 резолютивної частини висновку);
зобов`язати Прокуратуру Запорізької області розглянути скаргу ОСОБА_1 від 10.07.2020 року у порядку, встановленому Законом УкраїниПро звернення громадянта Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженоюнаказом Генеральної прокуратури України від 06.12.2017 № 343.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що в порушення вимог п. 3 розділу V Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 06.12.2017 № 343 голова комісії заступник прокурора області старший радник юстиції ОСОБА_2 протягом трьох робочих днів з дня призначення службового розслідування не повідомив позивача про призначення службового розслідування та не роз`яснив позивачу його права Також, позивач стверджує про те, що не був повідомлений про завершення службового розслідування. У зв`язку із цим, вважає, що було порушено всі, передбачені п. 6 розділу V Інструкції, права позивача при проведенні службового розслідування. Зазначає, що висновок службового розслідування та, як наслідок дисциплінарна скарга, є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з неповнотою службового розслідування, невідповідності висновку службового розслідування та дисциплінарної скарги фактичним обставинам, встановленим під час його проведення, а також допущених інших наведених порушень Інструкції, що суттєво вплинули на результати службового розслідування. Також, посилається на те, що 10.07.2020 позивачем було направлено скаргу прокурору Запорізької області, з вимогою скасувати складений за результатами службового розслідування висновок, на підставі якого було прийнято рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку № 128/20 від 02.07.2020 року у дисциплінарному провадженні № 07-138дс-32дп-20 (№ 11/2/4-760дс-106дп- 19). Однак, 28.07.2020 позивачем було отримано відповідь прокурора Запорізької області від 21.07.2020 № 11-2526-19 в якій позивачу було відмовлено в скасуванні висновків про результати службового розслідування з посиланням на те, що ОСОБА_1 повідомлявся як про початок службового розслідування, так і про завершення службового розслідування. Також, у відповіді на скаргу прокурор Запорізької області посилається на звернення позивача та його представника із заявами про ознайомлення з матеріалами службового розслідування. Однак такі висновки безпідставні, оскільки вказані заяви стосувались ознайомлення з матеріалами іншого службового розслідування, яке було завершено 20.05.2019. Таким чином, вважає, що відмова прокурора Запорізької області ОСОБА_3 у задоволенні скарги позивача про скасування висновку службового розслідування є безпідставною та необґрунтованою. На підставі вищевикладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 14.09.2020 за вх. №42530. Зазначає, що Повідомлення про початок службового розслідування від 21.05.2019 № 11-604вих-19 спеціалістом відділу роботи з кадрами прокуратури області передано до відділу документального забезпечення прокуратури області для направлення адресату 21.05.2019, що підтверджується штампом на аркуші. Аналогічно, факт направлення повідомлення про завершення службового розслідування від 24.06.2020 за № 11-919вих-19 підтверджується штампом на її копи (оскільки 22 та 23 червня 2019 року були вихідними, то відповідно до положень п. З розділу V Інструкції повідомлення про завершення службового розслідування направлено 24.06.2019). Доводи позивача про те, що його позбавлено можливості висловити письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, є надуманими. Зазначає, що висновок службового розслідування за своєю правовою природою не є документом, що створює правові наслідки для позивача. Він лише оформлює результати службового розслідування та має рекомендаційний характер для посадової особи, яка відповідно до повноважень приймає рішення, чи були в діях особи, відносно якої проводилося службове розслідування, будь-які порушення та чи є необхідність ініціювати заходи дисциплінарного впливу або іншого виду відповідальності відповідно до закону. Щодо розгляду скарги зазначає, що підставами скасування висновку службового розслідування може бути неповнота службового розслідування, невідповідність висновку службового розслідування фактичним обставинам, встановленим під час його проведення, а також у разі допущення інших порушень цієї Інструкції, що суттєво вплинули чи могли вплинути на результати службового розслідування. Оскільки таких підстав не встановлено, у задоволенні скарги відмовлено. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.
Ухвалою суду від 10.08.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 19.08.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/5247/20. Призначено підготовче судове засідання на 14.09.2020.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкладено підготовче судове засідання на 07.10.2020.
Ухвалою суду від 07.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження строком на 30 днів.
Протокольною ухвалою суду від 07.10.2020 здійснено заміну відповідача на належного: Прокуратуру Запорізької області на Запорізьку обласну прокуратуру. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.10.2020.
Ухвалою суду від 07.10.2020 підготовче засідання на 29.10.2020 призначено в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою суду від 29.10.2020 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 24.11.2020.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просять суд задовольнити позовну заяву.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 24.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом прокурора Запорізької області № 539-1 від 13.09.2006 року позивача призначено на посаду помічника прокурора Якимівського району з випробувальним терміном 2 місяці.
15.12.2015 року на підставі наказу прокурора Запорізької області № 627к ОСОБА_1 призначений на посаду прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури.
20.05.2019 наказом Прокуратури Запорізької області № 67 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування стосовно прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 (а.с. 186, Том 1).
Наказом Прокуратури Запорізької області № 74 від 28.05.2019 внесено зміни до наказу від 20.05.2019 № 67 в частині складу комісії (а.с.190-191).
20.06.2019 складено та затверджено висновок про результати службового розслідування відносно прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури юриста 1 класу ОСОБА_1 . Комісія дійшла висновку, що:
«п.1 факт грубого порушення прокурором Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області юристом 1 класу ОСОБА_1 вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення ним дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженності та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, за результатами службового розслідування знайшов своє підтвердження.
2. за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженності та незалежності, а також у чесності та непідкупності органів прокуратури, прокурор Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області юрист 1 класу ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності звільнення з посади в органах прокуратури» (а.с.111, Том 1).
10.07.2020 року, позивачем направлено скаргу прокурору Запорізької області про скасування складеного за результатами службового розслідування висновку, на підставі якого було прийнято рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку № 128/20 від 02.07.2020 року у дисциплінарному провадженні № 07-138дс-32дп-20 (№ 11/2/4-760дс-106дп- 19) (а.с.58-59, Том 1).
Листом прокурора Запорізької області від 21.07.2020 за № 11-2526-19 позивачу відмовлено у скасуванні висновків про результати службового розслідування (а.с.61-62).
Наказом прокурора Запорізької області № 1376к від 21.07.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області за одноразове грубе порушення правил адвокатської етики (відповідно до гі. 6 ч. 1 ст. 43 ЗУ «Про прокуратуру») з 23.07.2020 року на підставі рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 02.07.2020 № 128дп-20.
Не погодившись із діями щодо проведення службового розслідування та результатами розгляду скарги позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правовідносини, пов`язані з проходженням служби працівниками органів прокуратури, регулюються Законом України «Про прокуратуру» (далі також - Закон №1697-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженим Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 (далі також -в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 24 Рекомендації(2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя, ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 724 засіданні заступників міністрів 06.10.2000 (далі також - Рекомендація Rec (2000) 19), при виконанні своїх обов`язків прокурори, зокрема, повинні: а) справедливо, неупереджено й об`єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції.
У тексті Рекомендації(2000) 19 підкреслюються дві істотні вимоги: поважати права окремої особи і прагнути ефективності, за яку прокурор частково несе відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій Рекомендації(2000) 19).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1697-VII прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною першою статті 4 Закону №1697-VII передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 9 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, Генеральний прокурор, серед іншого: організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Генеральної прокуратури України, регіональної та місцевих прокуратур в частині виконання конституційних функцій; призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом; у встановленому цим Законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора Генеральної прокуратури України, прокурора регіональної чи місцевих прокуратур дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування їх на посаді прокурора; затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури; затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності; виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.
Накази Генерального прокурора нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Так, відповідно до вимог статей 9, 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 1, 65 Закону України «Про запобігання корупції» та з метою удосконалення заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення дисципліни в органах прокуратури, регламентування питань призначення, проведення службових розслідувань та прийняття законних рішень за їх результатами Генеральним прокурором 06 грудня 2017 року видано наказ № 343 «Про затвердження Інструкціїпро порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури»,який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 січня 2018 року за № 8/31460.
У розділі І «Загальні положення» Інструкції № 343 закріплено, що вона визначає підстави та порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури стосовно прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих, військових прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчих (далі - прокурори), оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при його проведенні.
Службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цієї Інструкції з метою з`ясування обставин, що стали підставами для його призначення.
Службове розслідування проводиться незалежно від здійснення за тим самим фактом розслідування у кримінальному провадженні чи провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 343, приводами для призначення службового розслідування є, зокрема, звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян та засобів масової інформації, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені.
Підставами для проведення службового розслідування відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції № 343 підставою для проведення службового розслідування є наявність даних про подію, яка сталася за участі прокурора та викликала негативний суспільний резонанс; використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов`язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб; вчинення прокурором дій, що містять ознаки корупційних правопорушень, інших кримінальних правопорушень або правопорушень, пов`язаних з корупцією; вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Пунктами 1- 2, 4 розділу ІІІ Інструкції № 343 визначено, що посадовими особами органів прокуратури, уповноваженими призначати службове розслідування, є Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівник регіональної прокуратури, військовий прокурор регіону або особи, які виконують їх обов`язки.
Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов`язки) службове розслідування може призначатися стосовно всіх категорій прокурорів, за винятком випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу.
Про призначення службового розслідування видається наказ, яким утворюється комісія з проведення службового розслідування (далі - комісія), визначаються голова та члени комісії, підстава, мета і строки його проведення, прізвище, ім`я, по батькові, посада прокурора, стосовно якого проводиться розслідування, факт, за яким воно проводиться.
Судом встановлено, що у травні 2019 року на сайті Державного бюро розслідувань розміщено повідомлення про те, що у ході проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 368 КК України, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Департаменту організації І процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України, та за оперативним супроводженням Управління захисту економіки в Запорізький області Національної поліції України викрито прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 , який вимагав та отримав неправомірну вигоду.
Оскільки наведена у повідомленні інформація є підставою для проведення службового розслідування (п. п. 1, 3 розділу II Інструкції), наказом прокурора області від 20.05.2019 № 67 призначено службове розслідування за вказаним фактом та створено комісію.
Відтак, порушень вимог законодавства під час призначення службового розслідування згідно наказу № 67 від 20.05.2019 судом не встановлено.
Відповідно до п. 3 Розділу V Інструкції № 343 голова комісії протягом трьох робочих днів з дня призначення службового розслідування повідомляє особу про призначення стосовно неї службового розслідування та роз`яснює її права.
В матеріалах справи міститься повідомлення від 21.05.2019 за вих. № 11-604 вих.-19 на ім`я прокурора Якимівського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 про призначення стосовно нього службового розслідування (а.с.117-118, Том 2). В додатку значиться пам`ятка про права та обов`язки особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.
Суд встановлено, що вказане повідомлення направлялось за адресою АДРЕСА_2 (адреса місця проживання позивача, яка зазначена ним і в позовній заяві), але повернулось без вручення вже у липні 2019 року. Тобто, після того, як було закінчено службове розслідування (а.с.120, Том 2).
Відповідно до п. 7 Розділу VІІ Інструкції № 343 протягом трьох робочих днів з дня затвердження висновку службового розслідування особа, стосовно якої воно проведене, повідомляється про завершення розслідування. Повідомлення про завершення службового розслідування вручається особі, стосовно якої воно проведене, особисто або надсилається за місцем її проживання. Дата повідомлення особи про завершення службового розслідування фіксується головою комісії шляхом проставлення письмової відмітки на звороті останнього аркуша висновку. У разі відсутності відомостей про місце перебування особи, неможливості повідомлення з інших причин письмове повідомлення про завершення службового розслідування надсилається за останнім відомим місцем її проживання.
До справи долучено повідомлення про завершення службового розслідування на ім`я ОСОБА_1 , датоване 24.06.2019 №11-919вих.19 (а.с.115, Том 2). Вказане повідомлення направлялось за адресою АДРЕСА_2 , але повернулось без вручення, що підтверджується поштовим повідомленням, та згідно резолюції керівника долучено до матеріалів 01.08.2019.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що комісія під час проведення службового розслідування припустилась порушень вимог Інструкції № 343 щодо своєчасно повідомлення особи відносно якої порушено службове розслідування.
Підстави, з яких кореспонденція залишилась неврученою знаходиться поза межами відповідальності відповідача.
Відповідно до пункту 4 розділу V Інструкції № 343 голова та члени комісії мають право, зокрема, викликати прокурорів, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають стосунок до обставин, що досліджуються під час службового розслідування, й одержувати від них письмові або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.
Аналіз положень пункту 4 розділу V Інструкції № 343 дає підстави для висновку, що відбирати пояснення є лише правом комісії, а відтак вирішується на їх власний розсуд.
Стосовно процедурних порушень, на які вказує позивач, суд зазначає, що за змістом пункту 6 розділу V Інструкції № 343 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: ознайомлюватися з наказом про призначення службового розслідування; отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад відповідної комісії, заявляти обґрунтовані клопотання про відвід голови або членів комісії; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, у встановленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, оскаржувати дії або бездіяльність голови та членів комісії; відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; порушувати питання про витребування додаткових документів, одержання додаткових пояснень осіб; отримувати повідомлення про завершення службового розслідування; у семиденний строк з дня одержання повідомлення про завершення службового розслідування ознайомлюватися із затвердженим висновком та матеріалами службового розслідування, у тому числі з використанням власних технічних засобів отримувати копії окремих документів. Матеріали службового розслідування для ознайомлення та копіювання надаються особі, стосовно якої воно було проведено, із вжиттям заходів щодо недопущення витоку інформації з обмеженим доступом; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законодавством.
Як вже встановлено судом, через неотримання поштової кореспонденції позивач своєчасно не зміг скористатися правами, передбаченими п. 6 розділу V Інструкції № 343. Однак, вказане не свідчить про те, що саме службове розслідування відбулось із порушенням положень Інструкції № 343.
Оформлення результатів службового розслідування врегульовано розділом VII Інструкції № 343. Зокрема, результати службового розслідування оформлюються висновком, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. У вступній частині висновку зазначаються посада, прізвище, ініціали голови та членів комісії, підстави для проведення службового розслідування. В описовій частині висновку викладаються фактичні обставини, які встановлені за результатами проведення службового розслідування. У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються, серед іншого: дані щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо направлення копії висновку та/або матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством.
Висновок службового розслідування підписує голова та члени комісії, затверджує посадова особа, яка призначила службове розслідування, або особа, яка виконує її обов`язки.
При цьому, як закріплено у пункті 1 розділу V Інструкції № 343, рішення посадової особи, яка призначила службове розслідування, може відрізнятися від запропонованого комісією.
Позивач у прохальній частині позову просить суд визнати протиправними дії щодо оформлення результатів службового розслідування у вигляді висновку (пункти 1-2 резолютивної частини висновку).
Між тим, пунктом 6 розділу V Інструкції № 343 закріплено право особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законодавством.
Такими рішеннями у розумінні пункту 1 розділу VIII Інструкції є рішення, якими посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, у тому числі щодо звільнення прокурора з адміністративної посади, чи ініціює питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.
Тобто, оскарженню підлягають саме ті рішення, які створюють для особи правові наслідки.
Вказане відповідає правовій позицій ВС викладеній у постанові від 30.11.2020 по справі №640/19574/18.
У частині першій статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, Конституційний Суд України в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту <...>. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Тобто, сам по собі висновок, як і дії щодо його складання не є діями чи рішенням, що створюють для позивача правові наслідки.
Щодо розгляду скарги позивача від 10.07.2019.
Як зазначалося вище, 10.07.2020 року, позивачем направлено скаргу прокурору Запорізької області про скасування складеного за результатами службового розслідування висновку, на підставі якого було прийнято рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку № 128/20 від 02.07.2020 року у дисциплінарному провадженні № 07-138дс-32дп-20 (№ 11/2/4-760дс-106дп- 19). В обґрунтування скарги позивач посилався на недотримання вимог Інструкції № 343, зокрема ч. 3 розділу V Інструкції щодо не повідомлення про призначення службового розслідування, не роз`яснення прав, а також неповідомлення про завершення службового розслідування.
Листом прокурора Запорізької області від 21.07.2020 за № 11-2526-19 позивачу відмовлено у скасуванні висновків про результати службового розслідування. У відповіді прокуратурою відхилено доводи позивача про порушення вимог Інструкції №343, з відповідним обґрунтуванням.
Наведене свідчить, що прокурором розглянуто скаргу ОСОБА_1 та не встановлено підстав для скасування висновку службового розслідування.
Поряд із цим варто зазначити, що положеннями Інструкції № 343 не передбачено можливість оскарження висновку службового розслідування шляхом подання відповідної скарги до Генерального прокурора або особи, яка призначила службове розслідування, а лише вказано підстави за яких висновок може бути скасований.
Згідно з пунктом 2 розділу VIII Інструкції висновок службового розслідування може бути скасовано Генеральним прокурором, посадовою особою, яка призначила службове розслідування, або особами, які виконують їх обов`язки, у разі неповноти службового розслідування, невідповідності висновку службового розслідування фактичним обставинам, встановленим під час його проведення, а також у разі допущення інших порушень цієї Інструкції, що суттєво вплинули чи могли вплинути на результати службового розслідування.
У разі скасування висновку службового розслідування з підстав його невідповідності фактичним обставинам, встановленим у ході проведення службового розслідування, та за відсутності потреби у проведенні додаткових перевірочних дій комісією протягом 10 робочих днів складається новий висновок на підставі зібраних раніше матеріалів, що подається на затвердження посадовій особі, яка його скасувала, чи особі, яка виконує її обов`язки.
З аналізу вказаної норми слідує, що Генеральний прокурор або особа, яка призначила службове розслідування, може скасувати висновок службового розслідування, зокрема, у разі його невідповідності фактичним обставинам, встановленим під час проведення службового розслідування. У такому разі, за відсутності потреби у проведенні додаткових перевірочних дій, комісія протягом 10 робочих днів складає новий висновок на підставі зібраних раніше матеріалів та подає його на затвердження посадовій особі, якою він був скасований.
Посилання позивача на необхідність розгляду його скарги від 10.07.2020 із дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян» суд вважає хибним з огляду на таке.
Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» не регулює порядок оскарження результатів службового розслідування щодо дотримання законодавства працівниками органів прокуратури, а регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Більше того, у скарзі ОСОБА_1 немає жодного посилання на норми Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», натомість, позивач посилається на положення Інструкції № 343.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав,у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Оскільки у задоволені адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29а, код ЄДРПОУ 02909973) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 28 грудня 2020 року.
Суддя Л.Я. Максименко
