Єдиний унікальний номер справи 185/2657/20
1-кп/185/442/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2020 року. м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
під час судового засідання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В С Т А Н О В И В:
21 квітня 2020 року в провадження Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, так як на даний час є ризики предбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Так, ухвалою суду Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2020 року обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 14.01.2021 року.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які буливраховані приобранні обвинуваченомувказаного запобіжногозаходу,та якіна данийчас невідпали, а саме: може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, судове слідство триває, за місцем реєстрації не проживає, офіційно ніде не працює, не одружений, тому не має міцних соціальних зв`язків. Покарання за вчинення злочину, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до шістдесяти діб, а саме до 19 лютого 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1 .
