Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/10909/20 пров. № А/857/13698/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіКузьмича С. М.,
суддівУлицького В.З., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року (ухвалене головуючим суддею Андрусенко О.О., у м. Луцьку) у справі № 140/10909/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо не зарахування до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 30.11.2010 по 19.10.2015 в органах Державної служби з надзвичайних ситуацій України та зобов`язання зарахувати до стажу служби в поліції, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 30.11.2010 по 19.10.2015 в органах Міністерства надзвичайних ситуацій України та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) за час служби в органах поліції з урахуванням вислуги років з 30.11.2010 по 19.10.2015 в органах Державної служби з надзвичайних ситуацій України.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що він в період з 30.11.2010 по 19.10.2015 року проходив службу в органах і підрозділах Міністерства надзвичайних ситуацій України, на момент звільнення та на даний час - Управління ДСНС у Волинській області, а з 07.11.2015 прийнятий на службу в органи Національної поліції України, де по теперішній час проходить службу. Позивач вказує, що звернувся до відповідача з листом, у якому просив провести перерахунок стажу служби в поліції та зарахувати йому до загального стажу на момент переходу на службу в Національну поліцію України, стаж служби в органах і підрозділах цивільного захисту за період з 30.11.2010 по 19.10.2015, на що отримав відмову. Однак, вважає неправомірними дії відповідача щодо не зарахування стажу служби в органах і підрозділах цивільного захисту з 30.11.2010 по 19.10.2015 та такими, що порушують його соціальні права передбачені законами України та Конституцією України, оскільки служба в органах і підрозділах Міністерства України з надзвичайних ситуацій, на момент звільнення та на даний час Державна служба з надзвичайних ситуацій України, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію». Крім цього, позивач зазначає, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України зобов`язаний, після зарахування його стажу служби в органах та підрозділах цивільного захисту за період з 30.11.2010 по 19.10.2015 до стажу служби в поліції, надати йому додаткову відпустку за термін перебування на службі в органах поліції та провести перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції, починаючи з 19.10.2015 з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що ні Положення №1539, ні Положення №629 не містять норм, якими визначається, що служба в органах цивільного захисту, в органах МНС України, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу та повинна зараховуватись до стажу служби в органах внутрішніх справ, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки. Станом на час прийняття позивача на службу до Національної поліції України (07.11.2015) діяв Закон України № 580-VIII, частиною другою статті 78 якого наведено виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме цього Закону.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив похивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що його служба в органах та підрозділах Міністерства України з надзвичайних ситуацій на момент звільнення та на даний час Державна служба з надзвичайних ситуацій України, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до послужного списку особової справи ОСОБА_1 позивач з 30.11.2010 проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту.
Наказом Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Волинській області від 16.10.2015 №493 о/с позивач звільнений з займаної посади та направлений для подальшого проходження служби у розпорядження начальника Управління МВС України у Волинській області з 19.10.2015.
З 19.10.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом Управління МВС України у Волинській області від 05.11.2015 № 319 о/с згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом 63 «к» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку в інші міністерства, відомства (організації) з 06.11.2015.
З 07.11.2015 ОСОБА_1 прийнятий на службу в Національну поліцію, де проходить її і на даний час.
10.06.2020 позивач звернувся до відповідача листом, у якому просив провести перерахунок стажу служби в поліції та зарахувати до загального стажу наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років в органах і підрозділах цивільного захисту за період з 30.11.2019 по 19.10.2015.
Листом від 02.07.2020 відповідач повідомив позивача, що оскільки до переліку ст. 78 Закону України «Про національну поліцію» не включено службу в органах і підрозділах цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України, підстави для зарахування такого періоду служби до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, відсутні.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон України №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно із ч. 1-4 статті 78 Закону України №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Відтак, у ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» наведено виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, і цей перелік не підлягає розширенню.
У вказаному переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, відсутня служба в Міністерстві надзвичайних ситуацій України, органах та підрозділах цивільного захисту.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19 зазначив, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. При цьому делегування ч. 4 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає останньому права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
З такого правового регулювання та правових висновків Верховного Суду слідує, що служба в Міністерстві надзвичайних ситуацій України, органах та підрозділах цивільного захисту не підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.
Вказаний висновок враховано судом першої інстанції під час розгляду цієї справи та у колегії суддів відсутні підстави не враховувати таківисновки суду касаційної інстанції щодо правозастосування.
Щодо доводів апелянта про необхідність застосування положення ч. 1 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-XII) та Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17.07.1992 (далі - Постанова № 393) то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно з преамбулою постанови № 393 ця постанова прийнята відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Згідно висновків Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, положення постанови № 393 не можуть бути застосовані при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку ст. 78 Закону України №580-VIII, оскільки Постанова № 393 прийнята на виконання Закону України № 2262-XII та може бути застосована для визначення вислуги років саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України № 580-VIII, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
Постанова № 393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України № 2262-XII.
Отже, положення постанови № 393 не можуть бути застосовані при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки в порядку ст. 78 Закону України №580-VIII.
У свою чергу, при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України № 580-VIII, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції.
В апеляційній скарзі заявник стверджує, що служба в органах МНС України має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII, з огляду на вимоги Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1539 від 02.11.2006 (далі - Положення № 1539) та п.п. 21, 56 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 629 (чинного на момент прийняття та звільнення позивача зі служби в органах МНС України, далі - Положення № 629)
Разом з цим, пунктами 21, 56 Положення № 629 визначалося, що особам, які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту, присвоюється спеціальне звання і їх призначають на посади рядового і начальницького складу. Днем прийняття на службу вважається день присвоєння спеціального звання. Особи рядового і начальницького складу можуть бути направлені для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів МНС до військових формувань і правоохоронних органів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ні Положення №1539, ні Положення №629 не містять норм, якими визначається, що служба в органах цивільного захисту, в органах МНС України, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу та повинна зараховуватись до стажу служби в органах внутрішніх справ, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.
Станом на час прийняття позивача на службу до Національної поліції України діяв Закон України № 580-VIII, ч. 2 ст. 78 якого наведено виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми саме цього Закону.
Щодо покликання апелянта на правову позицію відображену в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2020 у справ № 380/259/20 то суд вважає, що такі не спростовують висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.03.2020 у справі № 520/2067/19, що в силу ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані при розгляді справи.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях відповідача порушень прав позивача, які б потребували судового захисту.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 140/10909/20 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. З. Улицький Р. М. Шавель
