справа № 197/921/20
провадження № 3/197/601/20
ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
27 листопада 2020 року смт Широке
Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Охнач О.В.,
з участі:
прокурора: Лисяка Д.О.,
особи, якапритягається
до адміністративної
відповідальності: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засдіанні в залі суду в смт Широке справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Олександрівка Широківського району Дніпропетровської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 172-6 КУпАП
ВСТАНОВИЛА:
1.Формулювання обвинувачення.
До канцеляріїсуду Широківськогорайонного судуДніпропетровської областіз Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Українинадійшов протоколпро адміністративнеправопорушення,пов`язане зкорупцією №867від 28.08.2020року щодо ОСОБА_1 за ч.1ст.172-6КУпАП (далі протокол),відповідно доякого:в порушеннявимог ч.1,абз.2ч.2ст.45Закону України«Про запобіганнякорупції» ця особа, будучи депутатом Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (повноваження ради закінчилися 29.12.2018 року), повноваження якої припинилися, об11.58год 04.08.2020року несвоєчасно,без поважнихпричин подаладекларацію особи,яка припиниладіяльність,пов`язану звиконанням функційдержави абомісцевого самоврядування,за 2018рік (тип «післязвільнення»),чим вчинилаадміністративне правопорушення,пов`язане зкорупцією,відповідальність заяке передбаченач.1ст.172-6КУпАП.
2.Позиція осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення. Вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винувата у вчиненні адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні обставини, викладені в протоколі, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не заперечила.
3.Фактичні обставини, встановлені суддею.
Згідно Доповіді Олександрівської сільської територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів сільської ради та сільського голови 25.10.2015 року (арк.с. 32-33), визнано обраними депутатами, в тому числі і особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно рішення Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (57 сесія 7 скликання) № 729-57/УІІ від 29.12.2018 року (арк. с. 12) почалися повноваження депутатів УІІ скликання цієї ради.
Як випливає з роздруківки з сайту Єдиного державного реєстру декларацій (арк.с. 22-26), особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, подала як депутат Олександрівської сільської ради декларацію за 2018 рік (тип «після звільнення» особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями) 01 січень 2018 - 29 грудень 2018») 04.08.2020року.
Гречаноподівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області є правонаступником прав та обов`язків Олександрівської сільської ради, про що зазначено в п. 2 рішення Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (57 сесія 7 скликання) № 730-57/УІІ від 29.12.2018 року (арк. с. 12).
4.Положення закону, якими керувався суддя.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх із матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеномузаконом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейськогосудуз прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім та не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення,викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповіднеформулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
А у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року, Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодозбирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.
Відповідно до ч.3ст.62 Конституції України, п.19Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», обвинувачення не може будуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом. Докази повинні визнаватися отриманими незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх зібрання і закріплення здійснено або з порушенням гарантованихКонституцією Україниправ людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, що не передбачені процесуальними нормами.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Як випливає з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
У своєму рішенні «Пантелеєнко проти України» Європейський суд з прав людини підкреслює, що вираз «відповідно до закону» значною мірою покладає на національне законодавство і державу обов`язок дотримання матеріальних та процесуальних норм.
В рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» ЄСПЛ для отримання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.
У рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як випливає зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлює:
Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -
тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян… .
Абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобіганнякорупції»:
…суб`єкти декларування - особи, зазначені упункті 1,підпунктах "а"і "в"пункту 2,пункті 4частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подаватидекларацію відповідно до цього Закону;… .
Пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобіганнякорупції»:
1. Суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:
1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
… б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;… .
Абз 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобіганнякорупції»:
…Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену упідпунктах "а"і"в"пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.… .
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» органи місцевого самоврядування зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобіганнякорупції»:
… спеціально уповноваженісуб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;… .
Ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»:
1. Поліція відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;…
3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;…
5) здійснює своєчасне реагування на заявита повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;…
8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;… .
Ч.1 ст.29 Закону України «Про Національну поліцію»:
1. Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
2. Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
3. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України… .
Ч.ч. 1-3 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію»:
1. Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначеніКодексом України про адміністративні правопорушеннятаКримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
2. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
3. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати іншізаходи, визначені окремими законами… .
Ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію»:
1. Поліція може застосовувати такі превентивні заходи:
1) перевірка документів особи;
2) опитування особи;
3) поверхнева перевірка і огляд;
4) зупинення транспортного засобу;
5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
7) проникнення до житла чи іншого володіння особи;
8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
11) поліцейське піклування… .
П. 1 ч. 1 ст. 25 КУпАП:
У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними встаттях 218 - 221цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:
1) уповноважені на те посадові особи:
органів внутрішніх справ (Національної поліції) …172-4- 172-9(за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище),… .
Відповідно до вимогст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 р., за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першійстатті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 р. у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України стосовно відповідностіКонституції України(конституційності) окремих положеньЗакону України «Про запобігання корупції»,Кримінального кодексу Українивизнано такою, що не відповідаєКонституції України(є неконституційною),статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Правила засвідчення копій документів визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 №55.
Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Згідно п. 5.27 Національного стандарту напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису на документі (в кінці документу). Напис прозасвідчення копіїскріплюється відбиткомпечатки відповідногоструктурного підрозділуустанови абопечатки «Длякопій».У випадках,визначених законодавством,копії документівзасвідчуються відбиткомпечатки установи. Пунктом 5.26 Національного стандарту України встановлено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи, відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія». Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку. Якщо документ на кількох аркушах, він повинен бути прошитий і скріплений печаткою. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.05.2019 року (справа № 160/7887/18).
Згідно п. 7.12 Національного стандарту оформлюючи документи на двох і більше сторінках, друга та подальші сторінки мають бути пронумеровані. Номери сторінок ставлять посередині верхнього берега аркуша арабськими цифрами без слова "сторінка" та розділових знаків.
Відповідно до п. 5.22 Національного стандарту якщо документ має додатки, повних назв яких немає у тексті, то ці назви треба подати після тексту, зазначивши кількість аркушів у кожному додатку та кількість їхніх примірників.
5.Мотиви, із яких виходив суддя при ухваленні постанови.
Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Описані в постанові суду від 01.10.2020 року недоліки щодо змісту протоколу, повноважень та інш. не усунені. Підстави для повторного направлення справи на дооформлення відсутні, оскільки тоді матиме місце надмірний формалізм та виконання судом функції відшукування доказів, що є неприпустимим.
В протоколі:
- не зазначене місце вчинення правопорушення (адреса),
- після тексту протоколу не наведено перелік найменувань документів, які до нього додаються із зазначенням кількості аркушів в додатку та кількість їхніх примірників.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа з найменуванням «Олександрівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області» в реєстрі відсутня (арк.с. 69).
Судом встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ніколи не була депутатом Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області в 2018 році, бо такої ради не існувало і не існує.
Отже, обвинувачення, викладене в тексті протоколу щодо того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була депутатом цієї неіснуючої ради і як її депутат підлягає відповідальності, не підтверджено належними та допустимими доказами.
Депутати місцевих рад за загальним правилом не є категорією осіб, які перебувають у трудових відносинах з місцевою радою.
Як випливає зі змісту ч. 2 ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції», місцеві ради не мають права перевіряти факти подання декларацій депутатами, як і юрособи/ФОП, якщо депутат з останніми перебуває в трудових відносинах.
Щодо повноважень поліції, то вони можуть бути реалізовані виключно у встановленому законами порядку.
Як випливає зі змісту ст.ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію», серед превентивних поліцейських заходів повноваження на здійснення перевірки своєчасності подання декларацій відсутні.
Щодо «…інші заходи…», про які зазначено в ч. 3 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», то вони повинні бути визначені законами, а не підзаконними нормативними актами (які, крім іншого, не оприлюднені, оскільки доступ до них обмежено). Таким Законом є ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції», тож в порядку превенції Національна поліція позбавлена права проводити зазначені перевірки щодо декларацій. Положення про різні підрозділи НП не мають статусу Закону.
Навіть за умови, що Закон надає відповідні повноваження працівникам Управління…, як зазначено в п. 24 Розділу ІІІ Положення про Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (арк.с 74 звор.), в зазначеному Положенні не конкретизовано хто з таких працівників (прибиральниця, оперуповноважений чи інша особа, яка працює в Управлінні) має такі повноваження. Не надано і докази на підтвердження надання таких повноважень особі, яка склала протокол, адже осіб, які обіймають такі посади в Управлінні кілька. Докази того, що ця особа на час підписання протоколу обіймала посаду, зазначену в протоколі, суду також не надано.
Протокол складено 28.08.2020 року старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Дениском В.С.
В рапортах від 12.08.2020 року (арк.с. 11, 17) зазначено, що факт правопорушення встановлено в ході проведеної перевірки, а в листі Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.07.2020 (арк.с. 27-29) зазначено, що воно «проводить перевірку щодо можливого порушення…» щодо 11 депутатів (перелічено імена).
Крім того, одночасно до одного судді надійшло 18 аналогічних протоколів від зазначеного Управління за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.
Докази отримання заяв/повідомлень від фізичних чи юридичних осіб щодо виявлення факту несвоєчасного подання декларації не надано.
Крім того, слід відзначити, що запит (арк. с. 47-48) начальника Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, який ним підписаний 14.08.2020 року, містить посилання (в обґрунтування повноважень на витребування інформації) на постанову КМУ № 706 від 04.09.2013 року, тоді як остання втратила чинність на підставі постанови того ж органу № 546 від 01.07.2020 року, тобто більше ніж за місяць до підписання запиту.
В даному випадку саме в порядку превенції з власної ініціативи поліцією була проведена зазначена перевірка. Тому вона є незаконною і всі докази, отримані внаслідок такої перевірки, є недопустимими.
З вищенаведеного та відсутності посилань в протоколі та доданих документах, окрім вищецитованих законів, на Закон, який надає:
-старшому оперуповноваженому в ОВС 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Дениску В.С.,
- оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України,
- Управлінню стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України,
- Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України,
повноваження на масову чи поодиноку (вибіркову) перевірку своєчасності подання декларацій депутатами місцевих рад, випливає що такі повноваження в перелічених осіб на час складання протоколу відсутні. Підстави для направлення запитів, які містяться в справі, також були відсутні.
Суддя не вважає за необхідне долучення до справи інших доказів (хоча такі клопотання і були відсутні), оскільки висновки судді щодо їх недопустимості ґрунтуватимуться на визнанні недопустимими первинних доказів, що, відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева», потягне визнання і їх недопустимими.
Також, незважаючи на роз`яснення порядку засвідчення копій документів і надання їм статусу офіційних, необхідність надання читабельних копій конкретних документів (зазначено в постанові судді від 01.10.2020 року про повернення матеріалів на дооформлення), на час розгляду справи всі документи, які містяться в матеріалах справи в ксерокопіях є неофіційними (окремі з них є ще й нечитабельними (арк.с 14, 18-21, 53-57)), оскільки на них відсутня дата засвідчення, а документи, викладені на двох і більше аркушах, окремо не зшиті і не засвідчені.
Зшивання протоколу та всіх доданих до нього документів до купи і засвідчення в кінці або засвідчення окремих аркушів документу на кількох аркушах, є порушенням вимог ДСТУ 4163-2003 і надає таким документам статус неофіційних копій.
Отже, всі докази (всі копії документів), які додані до протоколу, є недопустимими.
Крім того, додатково всі ксерокопії документів, в яких зазначено Олександрівську сільську раду, є неналежними доказами, оскільки обвинувачення пред`явлене щодо Олександрівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, а це різні за найменуванням особи.
Також слід зазначити, що Закон України «Про запобіганнякорупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Цей Закон не встановлює адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.
В свою чергу КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією. Ст. 172-6 КУпАП не визнавалася неконституційною і є чинною.
Ст.65 Закону України «Прозапобігання корупції» (визнана неконституційною), її ч. 1, носить декларативний характер із загальним посиланням на види відповідальності, інші її частини вказують на наслідки притягнення до адміністративної/кримінальної відповідальності, а не таку відповідальність (санкцію).
Закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 р. та визнання ним неконституційноюстаттю 65Закону України«Про запобіганнякорупції» є необґрунтованим.
Підсумовуючи викладене, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
6.Розподіл судових витрат між сторонами.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 38, 172-6 ч. 1 КУпАП, суддя
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається через Широківський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Оскільки з серпня 2020 року в Широківському районному суді Дніпропетровської області відсутній офісний папір текст даного рішення виготовлено 21.12.2020 року (суддя вимушений був придбати офісний папір за власні кошти для роздруку цього рішення).
СУДДЯ О.В.ОХНАЧ
