Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2020 рокум. ОдесаСправа № 916/2993/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від ЖБК Кварт-Сервіс - адвокат Михайлін О.Є.
від ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія - адвокат Притула А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2020
у справі №916/2993/20
за заявою житлово-будівельного кооперативу Кварт-Сервіс про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви
до товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія
про визнання дій незаконними
ВСТАНОВИВ
У жовтні 2020 Житлово-будівельний кооператив „Кварт-Сервіс (далі ЖБК „Кварт-Сервіс) звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія (далі ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія) вчиняти дії, направлені на припинення/зупинення надання послуг з розподілу та постачання електричної енергії житлово-будівельному кооперативу „Кварт-Сервіс до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 заяву ЖБК „Кварт-Сервіс про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено, заборонено ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія вчиняти дії, направлені на припинення/зупинення надання послуг з постачання електричної енергії ЖБК „Кварт-Сервіс.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що між сторонами існують договірні відносини з приводу постачання ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія на об`єкти ЖБК „Кварт-Сервіс електричної енергії. У зв`язку з наявністю заборгованості за спожиті послуги, ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія надіслало ЖБК „Кварт-Сервіс попередження про припинення постачання електричної енергії в якому повідомлено про обмеження постачання електричної енергії всіх об`єктів споживача згідно договору з 8-ї години 22.10.2020.
Пославшись на п. 3 Прикінцевих положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 №530-IX, місцевий господарський суд зазначив, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
На думку суду першої інстанції, з урахуванням положень Закону України „Про житлово-комунальні послуги, ЖБК „Кварт-Сервіс виступає колективним споживачем, оскільки останнім від власного імені було укладено договір про постачання електричної енергії в інтересах споживачів житлових будинків. При цьому, для громадян, які укладають договори про надання житлово-комунальних послуг через кооператив, не передбачено обмеження їх прав на заборону припиняти постачання комунальних послуг. Таким чином, як вважає суд першої інстанції, дія Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) однаково поширюється як на індивідуальних, так і на колективних споживачів, так як, в даному випадку, громадяни України виступають у спірних правовідносинах не особисто, а опосередковано через кооператив, як форму об`єднання громадян, що жодним чином не повинно позбавляти їх права на отримання житлово-комунальних послуг на період дії карантину навіть у випадку виникнення заборгованості за укладеним з постачальником послуг договором.
На підставі наведеного місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія права на припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг ЖБК „Кварт-Сервіс на період дії карантину.
На думку суду першої інстанції, до моменту розгляду Господарським судом по суті позовних вимог ЖБК „Кварт-Сервіс про заборону ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія вживати заходи щодо припинення постачання електричної енергії до будинків, балансоутримувачем яких є заявник, існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 по справі №916/2993/20.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувану ухвалу було винесено при не з`ясуванні судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для її вирішення, а також із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи із наступного.
Так апелянт зазначає, що необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти дії направлені на припинення/зупинення надання послуг з постачання електричної енергії для ЖБК «Кварт-Сервіс» до набрання законної сили рішенням суду в даному випадку є недоцільною, оскільки загрози відключення заявника від постачання електричної енергії та порушення його прав та інтересів фактично не існувало. На думку скаржника, судом першої інстанції було невірно розтлумачено зміст попередження про припинення постачання електроенергії, надісланого на адресу ЖБК «Кварт-Сервіс», оскільки останнє містить вказівку на те, що виконання повної оплати за фактично спожиту електричну енергію автоматично скасовує відповідне попередження.
Посилаючись на приписи ч. 2 п. 4.2.6 ПРРЕЕ скаржник відзначає, що зважаючи на неналежне виконання взятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, ТОВ «ООЕК» з превентивною метою направило ЖБК «Кварт-Сервіс» попередження про припинення постачання, при ньому акцентуючи увагу на тому, що заходи з припинення та від`єднання від електричної мережі об`єктів постачання буде здійснено ОСР. За твердженням апелянта, норми ПРРЕЕ та Закону України «Про ринок електричної енергії» не надають права постачальнику електричної енергії здійснювати припинення чи обмеження у постачанні електричної енергії, оскільки доступ до електричних мереж має лише Оператор системи розподілу та постачальник послуг комерційного обліку. Тому, TOB «ООЕК» направило ЖБК «Кварт-Сервіс» попередження, яким повідомило про наявність існуючої заборгованості та можливі наслідки не виконання зобов`язання щодо оплати.
Скаржник зауважує, що відповідно до ч.7 п. 7.11 ПРРЕЕ, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Як вважає апелянт, суд першої інстанції неналежним чином дослідив подані ТОВ«ООЕК» заперечення щодо заяви про забезпечення позову в яких він звернув увагу на невідповідність доводів ЖБК «Квартал-Сервіс» фактичним обставинам справи щодо наступного, зокрема, щодо припинення електропостачання 16.10.2020, оскільки заявник не надав належні докази, які б підтверджували факт припинення постачання електричної енергії на об`єкти заявника 16.10.2020 саме за зверненням відповідача.
Оскаржуваною ухвалою, як вважає апелянт, суд першої інстанції порушив принцип диспозитивності та пропорційності, визначених ст. 2 ГПК України, оскільки встановлена судом заборона для ТОВ «ООЕК» порушує права постачальника електричної енергії та обмежує суб`єктивні права, свобода та інтереси відповідача.
Щодо посилання місцевого господарського суду на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» апелянт зазначає, що листом від 07.04.2020 Регулятор надав роз`яснення на запит уповноваженого представника ТОВ «ООЕК», з якого вбачається, що до категорій громадян України на яких поширюється дія пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону, відносяться побутові споживачі відповідно до визначення встановленого Законом України «Про ринок електричної енергії». В свою чергу, до категорії побутовий споживач, відповідно до норм Закону України «Про ринок електричної енергії» належать - індивідуальний побутовий споживач або колективний побутовий споживач. Відповідно до Статуту ЖБК «Кварт-Сервіс», останній створений в організаційно-правовій формі кооперативу. На думку апелянта, ЖБК «Кварт-Сервіс» не є господарським товариством в розумінні норм чинного законодавства України, однак, як юридична особа, є суб`єктом господарювання. Відтак, враховуючи положення ст.ст. 6, 19 Закону України «Про кооперацію» вбачається, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.
Посилаючись на приписи ст.ст. 1, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 10, 11 Закону України «Про кооперацію» скаржник відзначає, що така категорія споживачів електричної енергії як житлово-будівельні кооперативи не належать ані до індивідуальних побутових споживачів, ані до колективних побутових споживачів, та відповідно положення п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19)» щодо не припинення постачання на них не розповсюджується в даному випадку.
На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що лист НКРЕКП від 09.06.2020 р., яким останній надав роз`яснення щодо порядку застосування положень п.7.5 ПРРЕЕ на період дії карантинних заходів, впроваджених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)» від 17.03.2020 є особистою думкою члена НКРЕКП, оскільки член НКРЕКП підписуючи відповідь на запити постачальників електричної енергії діє від імені колегіального органу, яка в свою чергу не може вважатись особистою думкою члена регулятора.
Крім того, як вважає апелянт, задовольняючи заяву ЖБК «Кварт-Сервіс» про забезпечення позову, суд в резолютивній частині оскаржуваної ухвали визначив засіб забезпечення позову, зокрема шляхом заборони вчиняти дії спрямовані на припинення/зупинення постачання електричної енергії споживачу, однак без визначення строку протягом якого діють заходи забезпечення позову, що в свою чергу свідчить про постійність застосованих засобів, а не про їх тимчасовість на момент розгляду, як визначено ст. ст.136-137 ГПК України.
На переконання апелянта, без належного дослідження усіх вище вказаних обставин, суд безпідставно встановив заборону ТОВ «ООЕК»» вчиняти дії щодо припинення/зупинення надання послуг з постачання електричної енергії на об`єкт ЖБК «Кварт-Сервіс» та всупереч вимогам ст. 137 ГПК України обмежив ТОВ «ООЕК» ініціювати перед ОСР питання щодо припинення/зупинення постачання електричної енергії у інших випадках, які передбачені Правилами.
Апелянт вважає, що у порушення приписів ст.ст. 136, 137 ГПК України, Господарським судом Одеської області не наведено в оскаржуваній ухвалі обґрунтування того, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його задоволення. Судом першої інстанції взагалі не було враховано імовірність утруднення виконання рішення в разі невжиття запропонованих заявником заходів забезпечення позову. У зв`язку з цим, вжиті судом заходи не спрямовані на забезпечення фактичного виконання рішення суду уразі задоволення позову.
До того ж, як відзначає скаржник, згідно заяви поданої ЖБК «Кварт-Сервіс» предметом позовної вимоги є, зокрема визнання дій незаконними та заборону вчиняти певні дії, що фактично є тотожною тому заходу, який застосував суд в порушення вимог ст.137 ГПК України. Тому, не надавши належної оцінки, Господарський суд Одеської області вжив заходи до забезпечення позову, які не направленні на забезпечення виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволення позову. З огляду на зазначене, вбачається, що суд першої інстанції фактично застосував захід забезпечення позову за відсутності будь-якої загрози щодо можливого невиконання рішення суду у разі задоволення позову.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 916/2993/20 апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 та призначено справу до розгляду на 07.12.2020.
Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення ГПК України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2993/20 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мишкіної М.А.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 по справі №916/2993/20, визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2020 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Одеська обласна енергопостачальна компанія на ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Савицького Я.Ф.
07.12.2020 до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення від ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія в яких скаржник додатково зазначає, що наразі ЖБК «Кварт-Сервіс» звернулося із позовом до суду першої інстанції із позовними вимогами до відповідача, з яких вдається встановити, що позовні вимоги ЖБК «Кварт-Сервіс» є тотожними тому заходу забезпечення позову, який застосував суд першої інстанції.
Під час судового засідання від 07.12.2020 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Представник ЖБК Кварт-Сервіс надав пояснення відповідно до яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану увалу без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачаться з наявних матеріалів справи, ЖБК „Кварт-Сервіс звернулося до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія вчиняти дії, направлені на припинення/зупинення надання послуг з розподілу та постачання електричної енергії житлово-будівельному кооперативу „Кварт-Сервіс до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
В обґрунтування поданої заяви ЖБК „Кварт-Сервіс було наголошено, що останній згідно укладеного з ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія договору є споживачем електричної енергії. Проте, постачальником без будь-яких попереджень 16.10.2020р. було припинено постачання електричної енергії та ввечері 16.10.2020р. відновлено після неодноразових звернень споживача. При цьому, заявником було отримано попередження від постачальника електричної енергії про припинення об`єктів заявника з 22.10.2020р. у зв`язку із наявністю заборгованості останнього. Проте, вказані дії, за твердженням ЖБК „Кварт-Сервіс не відповідають вимогам Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 № 530-IX, згідно положень якого на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
У поданій до суду заяві ЖБК „Кварт-Сервіс було наголошено, що він має намір звернутись до суду із позовною заявою до ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія про заборону останньому вживати заходи щодо припинення постачання електричної енергії до будинків, балансоутримувачем яких є заявник.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частини перша і третя статті 137).
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Згідно з приписами ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 05.08.2020 між ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія (постачальник) та ЖБК Кварт-Сервіс (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №03-137401N-ПУП у відповідності до п.1.1. якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно з заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник продає елективну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Додатком №1 до вказаного договору є заява-приєднання у якій зазначено найменування суб`єкта господарювання - ЖБК Кварт-Сервіс, а також вид об`єкта житловий будинок.
Також, у додатку до заяви-приєднання вказано адреси об`єктів споживача, а саме житлові будинки у с. Лиманка, ж/м «Червоний Хутор».
Додатком №5 до договору є відомості про розрахункові засоби обліку активної електричної енергії споживача в якому також вказано, що об`єктами споживання електричної енергії є житлові будинки.
29.09.2020 ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія було виставлено ЖБК „Кварт-Сервіс рахунок № НОМЕР_1 -ПУП/1 на оплату спожитої згідно договору №03-137401N-ПУП від 05.08.2020 електричної енергії на суму 552 291,89 грн.
Відповідно до попередження ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія за №03-137401N-ПУП про припинення постачання електричної енергії (без дати) постачальником було повідомлено про обмеження постачання електричної енергії всіх об`єктів споживача згідно договору №03-137401N-ПУП від 05.08.2020. з 8-ї години 22.10.2020. Підставою для обмеження постачання електричної енергії є несплата споживачем рахунку №03-137401N-ПУП/1 від 29.09.2020.
Враховуючи наведене попередження, колегія суддів вважає, що у заявника є обґрунтовані припущення з приводу припинення ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія постачання електричної енергії. При цьому, як зазначено ЖБК Кварт-Сервіс у заяві про забезпечення позову, у житловому будинку №7, який також є об`єктом споживання електричної енергії, проживає більш ніж 500 мешканців, серед яких сім`ї з новонародженими дітьми та інваліди.
Колегія суддів вважає за необхідне, в даному випадку, зауважити на тому, що позов, з яким має намір звернутись ЖБК Кварт-Сервіс є немайновим, отже, судове рішення у разі задоволення такої вимоги не вимагатиме примусового виконання, в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Відтак, на думку колегії суддів заява ЖБК Кварт-Сервіс про вжиття заходів забезпечення позову є цілком обґрунтованою, а вжиті судом першої інстанції заходи адекватними та співмірними. При цьому, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Судова колегія вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що загрози відключення заявника від постачання електричної енергії та порушення його прав та інтересів фактично не існувало, оскільки попередження містить вказівку на те, що виконання повної оплати за фактично спожиту електричну енергію автоматично скасовує відповідне попередження. Так у попередженні №03-137401N-ПУП конкретно вказано, що цей лист є офіційним попередженням про відключення електропостачання. До того ж, попередженні містить вказівку на дату та час початку дії обмеження постачання електричної енергії всіх об`єктів за договором укладеним з ЖБК Кварт-Сервіс, якими, як встановлено вище, є житлові будинки.
Не заслуговують на уваги й твердження апелянта з приводу не зазначення місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі строку протягом якого діють заходи забезпечення позову, з огляду на таке.
Статтею 141 ГПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Відтак, строки дії заходів забезпечення позову та підстави для їх скасування судом визначенні чинним процесуальним законодавством.
Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта з приводу тотожності позовних вимог ЖБК «Кварт-Сервіс» із заявленими заходами забезпечення позову, оскільки як свідчать наявні матеріали справи, заява про забезпечення позову була подана заявником до подання позовної заяви. Станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, так й на теперішній час, місцевим господарським судом провадження по справі за позовом ЖБК «Кварт-Сервіс» до ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія не відкрито, остаточно предмет позову позивачем не визначений.
Разом з цим, колегія суддів вважає передчасними висновки місцевого господарського суду про відсутність у ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія права на припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг ЖБК „Кварт-Сервіс на період дії карантину із посиланням на приписи Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020, оскільки питання правомірності дій щодо відключення, наявності та/або відсутності такого права у ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія мають вирішуватись під час розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. У зв`язку з чим, мотиви ухвали суду із посиланням на приписи вказаного Закону та лист НКРЕКП від 09.06.2020 мають бути виключені із мотивувальної частини такого рішення.
У зв`язку з чим, такі висновки мають бути виключені із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали.
Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність прийнятого судового рішення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені місцевим господарським судом мотиви оскаржуваного рішення, які виключені судом апеляційної інстанції, не призвели до прийняття невірного рішення в цілому, а наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 21.10.2020 у справі №916/2993/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2020.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Савицький Я.Ф.
