Справа № 161/14528/20
Провадження № 2/161/3630/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2020 року м. Луцьк Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Маруха Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька позовну заяву ОСОБА_2 до Луцького районноговідділу державноївиконавчої службиЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування арешту на майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Луцького районноговідділу державноївиконавчої службиЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування арешту на майно.
Позов мотивує тим, що 08.07.2020 він дізнався про існування арешту на майно, який зареєстрований в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 10311909, зареєстрований 30.09.2010 18:12:41 на підставі постанови б/н від 13.09.2010 головного державного виконавця ВДВС Луцького РУЮ Любчук В.Л. Вказаний арешт вважає безпідставним та таким, що порушує його право на володіння, користування та розпорядження власним майном у зв`язку з ти, що відкритих виконавчих проваджень відносно нього на даний час немає. З метою захисту свого права власності просить суд скасувати арешт усього нерухомого майна позивача, який зареєстрований в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 10311909, зареєстрований 30.09.2010 18:12:41 на підставі постанови б/н від 13.09.2010 головного державного виконавця ВДВС Луцького РУЮ Любчук В.Л.
Ухвалою суду від 14.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у дані справі.
Представник відповідача подала до суду відзив, в якому просила в задоволені позову відмовити, з підстав у ньому викладених.
В судовому засіданні представник позивача, позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені письмові докази, матеріали виконавчого провадження, суд установив наступне.
Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Судом встановлено, що на виконанні в Луцькому районномувідділі державноївиконавчої службиЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) перебуває виконавче провадження АСВП № 19454762, відкритого на підставі судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВТБ «Банк» 29777,32 грн. заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, у процесі виконання якого накладено арешт на майно боржника. Рішення суду не виконано.
Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду за захистом прав боржника у виконавчому провадженні шляхом скасування арешту на майно, що належить йому на праві власності.
Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначеностаттею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ізст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першоїстатті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За змістом частини 1 статті 59 цього Закону до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття арешту з цього майна може звернутись особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові.
Таким чином, у позовному провадженні підлягає захисту порушене право власності у спосіб визнання права, передбачений п. 1 ч. 2ст. 16 ЦК України.
При цьому божник у виконавчому проваджені не може бути позивачем у позовному провадженні про зняття арешту з майна.
Саме таке роз`яснення міститься у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 № 6 (з наступними змінами та доповненнями) та у п.5 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 № 5.
Згідно ізст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
Позов про скасування арешту на майно може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що боржник (позивач у справі) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання
На підставіЗакону України «Про виконавче провадження», ст.15-16 ЦК України, керуючись ст.ст. 2,5 ч.3 ст.12, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Луцького районноговідділу державноївиконавчої службиЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) про скасування арешту на майно відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Луцького районноговідділу державноївиконавчої службиЗахідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів), код ЄДРПОУ - 35041407, адреса: вул. Винниченка, 27А, м. Луцьк, 43000;
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта
