233 № 233/3734/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2020 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Левчук О.О.,
при секретарі судового засідання Рамазановій В.Х.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу №233/3734/20 за позовною заявою:
ОСОБА_1 , що мешкає за адресом: АДРЕСА_1
до
Міського комунального підприємства «Комунтранс» Костянтинівської міської ради, юридична адреса: Донецька область м. Костянтинівка вул. Олекси Тихого, 516
про захист прав споживачів, визнання дій відповідача протиправними та стягнення моральної шкоди, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
12.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Міського комунального підприємства «Комунтранс» Костянтинівської міської ради, про захист прав споживачів, визнання дій відповідача протиправними та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У зв`язку з неналежним виконанням обов`язків з прибирання твердих побутових відходів, ним з 01.08.2002р. були припинені фактичні (при відсутності письмового договору) правовідносини з міським комунальним підприємством «Комунтранс» Костянтинівської міської ради, на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03.08.2006 у справі №2-953/2006, за яким дії державного міського комунального підприємства «Комунтранс» в частині відмови від розірвання правовідносин про надання послуг з прибирання твердих побутових відходів та нарахування оплати за надання цих послуг визнані протиправними. Стягнуто з Костянтинівського державного міського комунального підприємства «Комунтранс» на його користь 300грн. моральної шкоди, яку відповідач виплатив через 11 років. А необґрунтовану заборгованість відповідач анулював ще до рішення суду. Фінвідділ виконкому до теперішнього часу не повернув йому переплачену суму судового збору в розмірі аж 200грн. по цій же справі. Приблизно в 2010 році поштове відділення №6 м Костянтинівки, де він сплачує житлово-комунальні послуги, проінформувало його про появу в Реєстрі знову його заборгованості за нібито надані послуги з прибирання твердих побутових відходів. Після його звернення до Костянтинівської міської ради «заборгованість» зникла. 29 травня 2020 року він виявив в своїй поштовій скриньці письмове повідомлення на свою адресу про необхідність сплатити МКП «Комунтранс» 122грн. 20коп. за прибирання твердих побутових відходів. 30 травня 2020р. при оплаті житлово-комунальних послуг в поштовому відділенні №6, на його прохання йому повідомили, що його заборгованість становить 425грн. 28коп. за прибирання твердих побутових відходів. Він намагався з`ясувати в абонентній службі МКП «Комунтранс» причину нарахування заборгованості за ненадані послуги, але відповіді не отримав. Він 14 років не сплачує за послуги, в яких не потребує і якими не користується. Він не повинен значитись в базі даних як споживач послуг з прибирання твердих побутових відходів, раз і назавжди, хто б не працював в абонентній службі МКП «Комунтранс», до його особистого волевиявлення щодо укладення письмового договору. Він ніколи не укладав письмовий договір з МКП «Комунтранс» на прибирання твердих побутових відходів. Йому ніхто і ніколи не пропонував його укласти, хоча це обов`язок виконавця послуг (в даному випадку МКП «Комунтранс») згідно п.2 ч.2 ст.8 все того ж Закону України «Про житлово-комунальні послуги». А договір з МКП «Комунтранс» на прибирання відходів він готовий укласти, але тільки за умови дотримання виконавцем послуг законно обґрунтованих вимог. 1). Усі суми боргу які раніше йому були нараховані за нібито надані послуги з прибирання твердих побутових відходів повинні бути анульовані, про що письмово повідомити його, прибравши відомості з реєстру. 2). Попередньо підготувати і офіційно направити на його адресу проект договору з надання послуг на прибирання твердих і рідких побутових відходів для вивчення, узгодження та можливого укладення протягом одного місяця. 3). У проекті договору вказати тарифи на надані послуги, з ким погоджено, ким затверджені, графік прибирання твердих побутових відходів і графік прибирання рідких побутових відходів (один раз в вересні місяці). Порядок автоматичного перерахунку оплати у випадках недотримання графіка прибирання відходів та своєчасного письмового повідомлення споживача послуг про зміну тарифів, утворення заборгованості із зазначенням причин, порядок вирішення спірних питань і розірвання договору. Оплату до певного часу за епізодичне прибирання твердих побутових відходів він робив щомісяця і регулярно, керуючись ст.7 Цивільного кодексу України, (звичаєм ділового обороту). 10 червня 2020 року в 14 год. 30 хвилин, при відвіданні поштове відділення №6 по вул. Пирогова, 19 м. Костянтинівки за інформацією в.о. начальника поштового відділення №6 ОСОБА_3 йому повідомили про наявність у нього заборгованість перед МКП «Комунтранс» в розмірі 425грн. 28коп. із зазначенням його особового рахунку НОМЕР_1 . Таким чином, відповідач перетворив його право свободи в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, звичаю ділового обороту, вимог розумності та справедливості, - в обов`язок, що суперечить ст.ст.627, 642, 651, 653 Цивільного кодексу України; п.13 ч.1 ст.7, ч.1 ст.12 Закону України №2189-VІІІ від 09.11.2017р. «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 ст.10 Закону України №1023-XII від 12.05.1991р. «Про захист прав споживачів» про надання житлово- комунальних послуг виключно на договірних засадах, про право споживача комунальних послуг розірвати договір відповідно до чинного законодавства. Про відмову в отриманні комунальної послуги на прибирання твердих побутових відходів він повідомив письмово відповідача і Костянтинівську міську раду більш ніж 15 років тому. Крім того, діями по нарахуванню вигаданої заборгованості за невикористання послуги відповідач заподіяв йому моральну шкоду. Після неодноразово перенесених інфарктів він з 2012 року стоїть на обліку у лікаря- кардіолога, проходжу амбулаторне лікування з щоденним прийомом медикаментів на постійній основі як страждаючий хронічним серцево-судинним захворюванням. Отримання таких повідомлень та розміщення відомостей про борг в реєстрах, недоступних йому, принижує честь і гідність перед співробітниками поштового відділення і іншими громадянами; призводить до підвищення тиску, появи аритмії, душевних страждань та зверненню в різні інстанції. Отримання письмового повідомлення з МКП «Комунтранс» про заборгованість, наявність якої позбавляє його призначенню субсидії для часткового відшкодування витрат при оплаті житлово-комунальних послуг, йому довелося з хворим серцем в похилому віці, в спеку, в умовах карантину, за допомогою сусіда або таксі відвідувати офіс відповідача, виконком міської ради, управління соціального захисту населення, готуючи письмові докази правомірності заявленого позову. У частині 2 Рішення виконкому Костянтинівської міської ради №551 від 16.11.2011р., який затверджував Положення про санітарну очистку міста Костянтинівка, орган місцевого самоврядування тільки рекомендує громадянам укладати договори на вивіз побутових відходів зі спеціалізованим підприємством, визнаючи таким чином його право, але не обов`язок укладати договір з МКП «Комунтранс». А в Положенні тільки зобов`язують громадян підтримувати належний санітарний стан земельної ділянки і прилеглої дворової території, що він безумовно виконую, неодноразово письмово і усно повідомляв управління соціального захисту населення, що він не користується послугами МКП «Комунтранс» і тому йому ніколи не призначали субсидію для відшкодування витрат на оплату за прибирання твердих побутових відходів. Моральну шкоду завдану йому діями відповідача він оцінюю в один мільйон гривень. 12 червня 2020р. о 13:00год. він виявив в поштовій скриньці лист на свою адресу за підписом «начальника МКП« Комунтранс» Костянтинівської міської ради Віктора Діліна». Цей «документ» без вихідного реєстраційного номера, але повідомляє, що «згідно Вашої заяви вх. №33/01 від 09.06.2020 року, висилаємо Вам витяг з Вашого особистого Рахунку 138277 за вищевказаною адресом за період з 01.01.2018 року по 31.05.2020 року».
Оскільки між ним та відповідачем не укладено ніяких договорів про надання послуг з прибирання твердих побутових відходів, йому незрозуміло наявність у нього заборгованості за період з 01.01.2018 року по 31.05.2020 рік у сумі 604,20грн., в зв`язку із чим вважає дії відповідача щодо нарахування оплати за неотримані послуги та надсилання на його адресу листів з вимогою оплати протиправними.
Просить суд:
1.Визнати дії міського комунального підприємства «Комунтранс» Костянтинівської міської ради по нарахуванню йому заборгованості за ненадані послуги за період з 01.01.2018 року по теперішній час протиправними, (згідно надісланого повідомлення з особового рахунку борг з 01.01.2018р. по 31.05.2020р. становить 604грн. 20коп.).
2.Анулювати, як необґрунтовано нараховані, всі суми його заборгованості відповідачем, тільки з 01.01.2018р. по 31.05.2020р. борг становить 604грн. 20коп.
3.Визнати з 01.08.2002р. відсутність його правовідносин з МКП «Комунтранс» Костянтинівської міської ради з негайною виїмкою його реквізитів з Реєстру споживачів послуг з прибирання твердих побутових відходів.
4.Стягнути з міського комунального підприємства «Комунтранс» Костянтинівської міської ради на його користь один мільйон гривень в якості відшкодування завданої йому моральної шкоди.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12.08.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для їх усунення.
19.08.2020 року до суду надійшли документи відповідно до вищевказаної ухвали суду.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.08.2020 року провадження по цивільній справі відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 15.10.2020 року.
15.10.2020 року в підготовчому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якій останній просить у задоволенні позову відмовити. Відзив поданий з порушення процесуального строку на його подання та представником відповідача не надано клопотання про поновлення даного строку, таким чином суд вважає його поданим з порушенням процесуального строку та не бере його до уваги.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 15.10.2020 зазначену цивільну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.11.2020 року.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що протиправні дії відповідача щодо нарахування йому заборгованості за ненадані послуги та її наявність позбавляють його права на отримання субсидії на житлово-комунальні послуги на опалювальний період.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги позивача не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що поводження з побутовими відходами в Україні здійснюється відповідно до державних норм і стандартів. Ці правила закріплені у законах України «Про житлово-комунальні послуги», «Про відходи» та «Про місцеве самоврядування в Україні». Механізм надання суб`єктами господарювання незалежно від форми їх власності послуг з поводження з побутовими відходами у містах, селищах і селах визначено Правилами надання послуг з поводження з побутовими відходами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року №1070 (зі змінами).
На території міста Костянтинівка Донецької області одним єдиним суб`єктом що надає послуги з вивезення сміття (твердих побутових відходів) є саме міське комунальне підприємство «Комунтранс».
Згідно із Рішенням виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 16.11.2011р. за №551 «Про санітарну очистку м. Костянтинівка» для населення (фізичних осіб) нарахування за вивіз твердих побутових відходів відбувається згідно місця його реєстрації, всім без виключення зареєстрованим мешканцям міста.
Вивіз сміття є одним із видів житлово-комунальних послуг мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці та на ці правовідносини поширюються норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Цим Законом, (ст.20) зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на підставі типового договору; сплачувати житлово-комунальні послуги у терміни, встановлені договором або законом.
Такі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору на надання житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість споживача відмовитися від укладення договору.
Рішенням Костянтинівської міської ради №6/30-561 від 28.03.2013р. затверджені «Правила благоустрою в м. Костянтинівка».
Як вбачається із п.8.1 вказаних Правил, відходи і сміття вивозиться відповідними підприємствами з усього домоволодіння і територій суб`єктів господарювання на підставі укладених договорів, а також самостійно, підприємствами спеціально обладнаним транспортом.
Згідно з п.8.2 Правил, суб`єкти господарювання і громадяни, які мають будинки, будівлі, споруди на правах приватної власної, земельні ділянки зобов`язані щорічно, за два місяці до кінця календарного року, укладати договори на вивезення сміття на наступний рік.
У свою чергу, відповідно до п.8.4. вказаних вище Правил, відповідач здійснює свій обов`язок щодо вивезення сміття згідно із затвердженим графіком.
За необхідне слід визнати, що у сторін спору є фактичні договірні відносини, щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє позивача від обов`язку оплати за надані такі послуги. Така позиція повністю узгоджується із правовими висновками визначеними Постановою ВП ВС у справі №712/8916/17 від 7 липня 2020 року.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 24 червня 2004 року №1875-V з вивезення сміття (твердих побутових відходів) з вивезення сміття (твердих побутових відходів) «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), та Законом України «Про відходи».
Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.
Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Частина друга статті 35-1 в редакції Законів №5402-VІ від 02.10.2012, №2189-VІІІ від 09.11.2017р. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частина третя статті 35-1 в редакції Законів №5402-VІ від 02.10.2012, №2189-VІІІ від 09.11.2017р. Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Під час обрання органами місцевого самоврядування або місцевими державними адміністраціями схеми санітарного очищення перевага надається пропозиціям, що передбачають більший ступінь перероблення чи утилізації побутових відходів. Термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об`єктах. Спалювання побутових відходів дозволяється лише на енергетичні цілі з метою одержання теплової та/або електричної енергії.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка
отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).
Відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 19 Закону).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону).
Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону).
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі №642/2858/16).
Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Спірні правовідносини виникли з приводу несплати позивачем наданих відповідачем житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону Про житлово-комунальні послуги). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Позивачем не зазначена до застосування. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то, як правильно вказує судова практика із аналогічних питань судовими інстанціями визначено так, що перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. З огляду на те, що у позивача з відповідачем є фактичні відносини, без укладеного договору на вивіз сміття. То порядок та спосіб нарахування за послуги застосовано відповідачем, такий який відповідає правовідносинам після укладання договору, тобто не гірший ніж визначений Типовим договором та не є інший, ніж встановлений у законодавстві яке на теперішній час регулює порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги.
На підставі вищевикладеного просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст.12 ЦПК України, та у відповідності з ч.1 ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що у задоволенні позов слід відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст.15, 16 Цивільного Кодексу України (далі за текстом ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або спорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, обравши передбачений законом або умовами договору спосіб захисту.
Згідно частини 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 13 ЦПК України учасник справи, на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, а суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, позивач ОСОБА_1 є одноосібним власником будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, ВРО/105620 , виданого 11.05.2012 року Костянтинівською ДНК, р.№510.
Міське комунальне підприємство «Комунтранс» надає послуги з вивезення твердих побутових відходів за адресом: АДРЕСА_1 , про що свідчить особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я позивача.
Згідно із копіями квитанцій на оплату послуг з вивезення твердих побутових відходів за адресом: АДРЕСА_1 ,з січня 2018 року по квітень 2020 року, по особовому рахунку НОМЕР_1 наявна заборгованість у розмірі 604,20грн.
Як убачається з пояснення позивача та представника відповідача між сторонами не укладався договір про надання житлово-комунальних послуг, а саме з вивезення твердих побутових відходів.
Вирішуючи питання щодо визнання дій відповідача міського комунального підприємства «Комунтранс» Костянтинівської міської ради по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості за ненадані послуги за період з 01.01.2018 року по 31.05.2020р. в сумі 604,20грн.; анулюванні, як необґрунтовано нарахованої, всієї суми заборгованості відповідачем, та визнання з 01.08.2002р. відсутність його правовідносин з МКП «Комунтранс» Костянтинівської міської ради з негайною виїмкою його реквізитів з Реєстру споживачів послуг з прибирання твердих побутових відходів, суд виходить до наступного висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004р., Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р.
Так, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (частина друга статті 11 ЦК України). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя статті 11 ЦК України).
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004р. було визначено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). Власником Закон визначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).
Частиною першої статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р. визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст.1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р.).
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004р., відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р. встановлено, щонадання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою (частина перша статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004). Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 24.06.2004р.).
Відповідно до частини першої статті 13, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р.,договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 09.11.2017р. встановлено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі №642/2858/16).
Позивач посилається на порушення його прав, а саме діями відповідача по нарахуванню йому плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів, які призвели до утворення заборгованості через наявність якої йому не буде призначена субсидія, що порушить його права.
Твердження позивача про порушення його права діями відповідача щодо отримання субсидії, спростовуються наявною в матеріалах відповіді Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 02.11.2020 року за №01-20-10940-11, надісланої на адресу позивача ОСОБА_1 , відповідно до якої останньому була нарахована субсидія автоматично, без звернення, рішенням від 22.10.2020р., без послуг на вивезення сміття (згідно його заяви).
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відсутності договірних відносин між позивачем та КМП «Комунтранс» та визнання відсутності зобов`язань у нього перед КМП «Комунтранс» у зв`язку з відсутністю договірних відносин є безпідставними та необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання безпідставним нарахування заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів та її анулювання за період з 01.01.2018р. по 31.05.2020р. у сумі 604грн. 20коп., то такі вимоги також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4, ч.1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Із зазначених позивачем предмету та підстав вищевказаних позовних вимог убачається, що предметом спору стала правомірність нарахування плати за послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.01.2018р. по 31.05.2020р. у сумі 604грн. 20коп.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Оспорювання дій відповідача щодо нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), які є різновидом претензії, - чинним законодавством як спосіб захисту прав не передбачений.
Усе, що зазначено позивачем у позовній заяві, та пояснення свідків, долучені до матеріалів справи та допитаних у судовому засіданні, може бути запереченням у разі пред`явлення до нього позову про стягнення певної суми (суми заборгованості за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів), однак таких позовних вимог до нього, як до так і під час розгляду даної цивільної справи ніхто не заявляв.
За таких обстави, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання безпідставним нарахування заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів та її анулювання, слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки такий спосіб захисту, з яким звернувся позивач до суду не відповідає способам, які передбачені ст.16 ЦК України.
Щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі одного мільйону гривень, суд вважає, оскільки у вищевказаних інших вимогах позивача відмовлено у задоволенні, то вимога про стягнення моральної шкоди також не підлягає задоволенню за безпідставністю та необґрунтованістю, бо встановлено що дії відповідача не були неправомірними, та не порушили права позивача.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, суд не вбачає підстав для встановлення строків та порядку виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Комунтранс» Костянтинівської міської ради, про захист прав споживачів, визнання дій відповідача протиправними та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Повний текс судового рішення виготовлений 09.12.2020 року.
Суддя Костянтинівського
міськрайонного суду О.О. Левчук
