ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/12834/16

адміністративне провадження № К/9901/2411/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів - Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/12834/16

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві

про скасування державної реєстрації

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Арсірія Р. О.,

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я. М., суддів Кузьменка В. В., Шурка О. І.,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть позову

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просив:

1.1. визнати незаконною відмову Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та відновити за ОСОБА_1 реєстрацію зазначеного автомобіля;

1.2. зобов`язати Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ;

1.3. відновити державну реєстрацію за ОСОБА_1 автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 .

2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність відмови відповідача скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки даний автомобіль належить на праві власності позивачу, який був викрадений та незаконно перереєстрований на громадянина ОСОБА_2 .

3. Відповідач до суду не прибув, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. 29 квітня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу автомобіля із використанням банківського кредиту, позивачем у Акціонерного товариства «Українська автомобільна Корпорація» придбано автомобіль марки «Chevrolet Lаccetti», SX 1/8 4dr M/T НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 , рік випуску - 2012 (а.с. 18-20).

5. Вказаний автомобіль, реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску - 2012, станом на 08 травня 2013 року зареєстрований за позивачем, з правом користування на ОСОБА_3 , про що свідчить реєстраційна карта Т3 (а.с. 17).

6. 16 травня 2013 року між позивачем (заставодавець) та Публічним акціонерним товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк») (заставодержатель) укладено кредитний договір № R52110422521B (а.с. 23-24), за умовами якого заставодержатель надав заставодавцю грошові кошти (кредит) у розмірі 99120,00 грн на строк до 16.05.2020 включно, із щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,59% річних, а заставодавець з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за кредитним договором передав заставодержателю в заставу рухоме майно - автомобіль марки «Chevrolet Lаccetti» номер кузова НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5 , рік випуску 2012.

7. 17 травня 2013 року на підставі кредитного договору від 16 травня 2013 року №B за погодженням з обтяжувачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зроблено запис № 13683310 про обтяження автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_5 , тип обтяження: застава рухомого майна, вид обтяження: приватне обтяження, обтяжувач: ПАТ «ВТБ Банк», боржник: ОСОБА_1

8. 30 грудня 2013 року Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Перевертуном О.Ю. було посвідчено довіреність та зареєстровано в реєстрі під номером 267, якою громадянин ОСОБА_1 уповноважує громадянина ОСОБА_4 та громадянина ОСОБА_5 бути представником у Державтоінспекції, Міністерстві транспорту, нотаріальних конторах, на митниці або в будь - яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування з усіх без винятку питань, пов`язаних з експлуатацією та відчуженням належного йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску, кузов номер № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_5 .

9. 31 січня 2014 року Приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Кузьміна Л. Л. на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Перевертуном О. Ю. 30.12.2013 року, реєстраційний номер 267, посвідчив довіреність та зареєстрував у реєстрі під номером 349.

9.1. За змістом цієї довіреності громадянин ОСОБА_4 уповноважив громадянина ОСОБА_6 продати належний ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 , автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску, кузов номер № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ».

10. У березні 2014 року на підставі заяви позивача про викрадення автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, 2012 року випуску, кузов номер № НОМЕР_7 , реєстраційний номер НОМЕР_5 » Дарницьким РУГУ МВС України в м. Києві розпочато кримінальне провадження № 1201410002001704 та оголошено викрадений автомобіль в розшук.

11. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у цивільній справі № 761/32462/15-ц (заочне) установлено, що « ОСОБА_1 жодних довіреностей щодо розпорядження належним йому транспортним засобом «Chevrolet Lacetti» з номером кузова № НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_5 не підписувалось, та жодна особа не уповноважувалась щодо продажу власного транспортного засобу. 12 березня 2013 року позивач звернувся до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві відповідне звернення було внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100020001704 та кваліфіковано за ч. 1 ст. 190 ККУ незаконне заволодіння дорожньо-транспортним засобом. В подальшому матеріали справи № 12014100020001704 були передані до Головного управління МВС України в м. Києві. Крім того, Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області також було внесені дані до Єдиного реєстру кримінальних проваджень за № 12014060020001703 з попередньою кваліфікацією за ст. 289 ч. 1 КК України. В подальшому у кримінальному провадженні № 12014060020001703 було проведено судову - почеркознавчу експертизу та встановлено, що довіреності підписувались не позивачем, а іншими особами. Крім того, паспортні дані у довіреностях не збігаються із даними позивача».

11.1. Зазначеним рішенням визнана недійсною довіреність від 30 грудня 2013 року, яка видана ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю. та зареєстровану в реєстрі № 267, а також визнано недійсною довіреність від 31.01.2014, видану ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_6 посвідчену приватним нотаріусом Кузьміною Л.Л. та зареєстровану в реєстрі № 349.

12. У червні 2016 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 позивач звернувся до відповідача з проханням скасувати реєстрацію автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 за громадянином ОСОБА_2 .

13. Листом від 11 липня 2016 року № 31/26-Г-705 відповідач відмовив позивачу у скасуванні реєстрації автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_4 за громадянином ОСОБА_2 , при цьому зазначивши, що зняття з розшуку автомобіля, звірення ідентифікаційних номерів його складових частин, відбудеться після визнання судом права власності зазначеного автомобіля за ОСОБА_1 , оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року у цивільній справі № 761/32462/15 ц, право власності не визначалося.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

14. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено.

14.1. Визнано протиправною відмову Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 автомобіля «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

14.2. Зобов`язано Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

14.3. Зобов`язано Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві зареєструвати автомобіль марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 за ОСОБА_1 .

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що викрадений автомобіль належить позивачу на праві власності, підстави для проведення операцій щодо зняття з обліку за ОСОБА_1 автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , тип Т3 легковий седан, та реєстрації зазначеного автомобіля за громадянином ОСОБА_2 у відповідача були відсутні, оскільки такий автомобіль перебував у розшуку. Крім того, на цей автомобіль було накладено обтяження «застава рухомого майна», що також вказує на те, що вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного автомобіля, в тому числі зняття з обліку автомобіля та скасування реєстрації неможлива.

16. Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

17. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року - без змін.

ІV. Касаційне оскарження

18. Не погодившись із постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 09 січня 2018 року.

19. На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що він не був залучений до розгляду справи, хоча вирішення позовних вимог безпосередньо стосується його прав, оскільки фактично його позбавлено права власності на транспортний засіб.

20. За доводами ОСОБА_2 , під час розгляду цієї справи судами фактично вирішено питання права власності, а отже, таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Крім того, судами попередніх інстанцій взагалі не взято до уваги рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 29 вересня 2015 року в справі № 296/5655/15, яким, ОСОБА_1 відмовлено, зокрема, у скасуванні проведеної державної реєстрації автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti» за ОСОБА_2 . Також у цій справі було відмовлено у визнанні недійсними довіреностей від 30 грудня 2013 року за № 267 та від 31 січня 2014 року за № 349 та у визнанні права власності ОСОБА_1 на спірний автомобіль.

21. ОСОБА_2 також зазначає, що реєстрацію автомобіля марки «Chevrolet Lаccetti», 2012 року випуску ним здійснено 13 лютого 2014 року, тобто, до оголошення його у розшук на підставі довідки-рахунку ВІА № 312060, за якою за автомобіль сплачено 100 000 грн. Таким чином, скаржник зазначає, що є добросовісним набувачем. До того ж у цій справі, як зазначає скаржник у касаційній скарзі, залучено неналежного відповідача, адже, реєстрацію цього автомобіля за ОСОБА_2 проведено Житомирським МРЕВ. Щодо висновків судів наявність обтяження, то, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не установлено чи здійснено погашення боргу та коли саме накладені обтяження були зняті.

22. У зв`язку із наведеним заявник касаційної інстанції просить скасувати оскаржувані судові рішення, а провадження у справі закрити.

23. Касаційна скарга не містить клопотання скаржника про розгляд справи за його участі та/або участі його представника.

24. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 09 січня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючого суддю (суддю-доповідача) Бевзенка В. М., суддів Шарапу В. М. , Данилевич Н. А.

25. 12 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи № 826/12834/16.

26. 19 січня 2018 року справа № 826/12834/16 надійшла до Верховного Суду.

27. 28 січня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу, в якому позивач спростовує її доводи, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

28. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить розглядати справу за його участі.

29. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року № 752/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

30. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В. , суддів Смоковича М. І. , Уханенка С. А.

31. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року № 2420/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою Смоковича М. І., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків справ.

32. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07 грудня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Мацедонську В. Е., Уханенка С. А.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

33. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом та прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

33.1. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

34. Суб`єктом владних повноважень відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

35. За правилами частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

36. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

37. Наведені норми узгоджуються з приписами статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

VI. Позиція Верховного Суду

38. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

39. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

40. Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

41. Визначення предметної юрисдикції справ пов`язано із суттю права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

42. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

43. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

44. У справі, що розглядається, фактично спір виник між фізичними особами: позивачем ОСОБА_1 та заявником касаційної інстанції ОСОБА_2 щодо права власності на майно - автомобіль «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Вимоги ж щодо скасування реєстрації цього транспортного засобу та про відновлення державної реєстрації за ОСОБА_1 є похідними за своїм характером та залежать від вирішення питання щодо права власності на спірне майно. Позивач звернувся до суду саме з метою захисту свого особистого майнового інтересу, відповідно спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

45. Посилання судів попередніх інстанцій на наявність кримінальних проваджень та факт викрадення автомобіля не змінює характеру спірних правовідносин, оскільки факт викрадення автомобіля не підтверджено вироком суду, який набрав законної сили. При цьому спір про право власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобіль «Chevrolet Lаccetti», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 не є вирішеним, що і стало підставою для відмови відповідачем у скасуванні реєстрації транспортного засобу.

46. Наведений висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 жовтня 2018 року в справі № 340/726/15-ц, а також правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 26 вересня 2019 року в справі № 311/1275/15-ц, від 17 червня 2020 року в справі № 175/1125/17 та ін.

47. Виходячи із суті права та інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог і характеру спірних правовідносин, спір у цій справі не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, наведеному в пункті 1 частини першої статті 3 КАС України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

48. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України (тут і далі - у редакції, з 15 грудня 2017 року) суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

49. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

50. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

51. Оскільки у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу, яка не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

VІІ. Судові витрати

52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 238, 239, 341, 345, 349, 354 - 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року в справі № 826/12834/16 скасувати.

3. Провадження в адміністративній справі № 826/12834/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про скасування державної реєстрації закрити.

4. Роз`яснити, що вирішення цього спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства. Позивач має право протягом десяти днів із дня отримання копії цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У такій заяві може бути зазначений лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору, відповідно до глави 2 розділу І Цивільного процесуального кодексу України.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: В. Е. Мацедонська

С. А. Уханенко