печерський районний суд міста києва
Справа № 363/1702/20-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Литвинової І. В.
при секретарі судових засідань Винник С. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ »Дельта Банк» перерахувати з поточного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , який відкрито 23 вересня 2014 року, згідно договору № 006-28570-230914 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів у ПАТ «Дельта Банк», грошові кошти у сумі 3 700, 00 доларів США, що еквівалентно 99 375, 02 грн на дату введення тимчасової адміністрації, але не більше суми, що знаходилася на рахунку № НОМЕР_1 , на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий згідно з договором № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17 лютого 2015 року у ПАТ «Дельта Банк» на ім`я ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивачеві третьою особою було подаровано грошові кошти у розмірі 3 700, 00 доларів США, які розміщуються на поточному рахунку останнього у ПАТ «Дельта Банк». Оскільки позивач відкрив у ПАТ «Дельта Банк» поточний рахунок, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, він звернувся до банку із заявою про перерахування з поточного рахунку дарувальника на свій рахунок подаровані грошові кошти. Разом з тим, жодних відомостей з приводу виконання заяви банком позивач не отримував.
Представник відповідача не скористався своїм правом на подання відзиву.
Від третьої особи у справі до суду надійшли пояснення на позов, у яких підтримав вимоги позивача і просив задовольнити, наголошуючи, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів зобов`язана вчинити дії та повернути подарованого ним позивачеві, а не утримувати кошти, які належать іншій особі на умовах встановлених законом, які діяли на момент укладення договору дарування та отримання розпорядження від третьої особи на вчинення таких дій.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
29 вересня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 19 серпня 2020 року, надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 02 жовтня 2020 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
05 жовтня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі для розгляду справи з викликом сторін у судове засідання.
13 листопада 2020 року засобами поштового зв`язку до суду надійшли пояснення третьої особи у справі.
03 грудня 2020 року представником позивача до Відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (загальна канцелярія суду) подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, вимоги позовної заяви підтримуються у повному обсязі.
У судове засідання сторони та третя особа не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про час, дату і місце його призначення, проте, окрім вищевказаних, заяви по суті та з процесуальних питань до суду не надходили.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
Третя особа у справі ОСОБА_2 , згідно з інформацією із виписки з сайту ПАТ «Дельта Банк», станом на 19:32 год. 17 лютого 2015 року на своєму рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Дельта Банк» мав грошові кошти у розмірі 8 025, 43 долара США, частину у сумі 3 700, 00 доларів США з яких він подарував ОСОБА_1 - позивачеві у справі 17 лютого 2015 року, згідно з договором дарування валютних цінностей (грошових коштів) /а. с. 74/.
Окрім того, листом від 28 квітня 2020 року АТ «Дельта Банк» в особі начальника клієнтської підтримки Сичевської Ю. К. повідомила, що на рахунку третьої особи № НОМЕР_1 , який відкрито 23 вересня 2014 року згідно з договором № 006-28570-230914, обліковувалася сума грошових коштів у ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 3 414, 29 доларів США та відсотки - 120, 70 доларів США, а загальна сума, яка знаходиться на рахунку № НОМЕР_1 дарувальника, складає 3 534, 99 доларів США /а. с. 75/.
У відповідності до договору дарування валютних цінностей (грошових коштів) від 17 лютого 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергою Г. Г., який зареєстровано у реєстрі за № 138, ОСОБА_2 було подаровано ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 3 700, 00 доларів США, які знаходилися на його поточному рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ »Дельта Банк» /а. с. 11-12/.
За пунктом 4 договору дарування право власності на подаровані за цим договором валютні цінності у обдарованого виникає з моменту підписання даного договору та його нотаріального посвідчення.
Тобто право власності у позивача на кошти у сумі 3 700, 00 доларів США виникло 17 лютого 2015 року.
Між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» 17 лютого 2015 року було укладено договір № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, у відповідності до якого ПАТ «Дельта Банк» відкрив позивачеві поточний рахунок № НОМЕР_2 у доларах США /а. с. 13/.
18 лютого 2015 року позивач звернувся до ПАТ «Дельта Банк» із заявою, якою просив перерахувати з поточного рахунку дарувальника ОСОБА_2 № НОМЕР_1 , який відкрито 23 вересня 2014 року, згідно з договором № 006-28570-230914, валютні кошти у сумі 3 700, 00 доларів США на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий на позивача 17 лютого 2015 року, згідно з договором № 007-28004-170215 у ПАТ «Дельта Банк» /а. с. 14/.
Також на адресу ПАТ «Дельта Банк» третьою особою як дарувальником було направлено засобами поштового зв`язку, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про його вручення, заяву про перерахування з його поточного рахунку № НОМЕР_1 , валютні кошти у сумі 3 700, 00 доларів США на рахунок позивача № НОМЕР_2 у ПАТ «Дельта Банк», до якої було додано нотаріально посвідчену копію договору дарування від 17 лютого 2015 року. Дану заяву було направлено цінним листом з описом вкладень та повідомленням про його вручення 26 лютого 2015 року /а. с. 15, 16/.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
Проте позивача не було включено по переліку вкладників, яким передбачено відшкодування вкладу за рахунок Фонду.
Звернення позивача та звернення дарувальника до банку з заявою про перерахування коштів було здійснено до прийняття постанови правлінням Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до категорії неплатоспроможних» та прийняття виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта банк», тобто під час повноцінного функціонування банку.
02 жовтня 2015 року постановою правління Національного банку України за № 664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення № 181 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ »Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ »Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно, строк здійснення процедури ліквідації та делегування повноважень ліквідатора Банку продовжено до 04 жовтня 2020 року на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 04 квітня 2019 року № 772.
Листами від 30 березня 2015 року, 06 квітня 2015 року, 12 травня 2015 року, 04 серпня 2015 року, 09 листопада 2015 року від Тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» інформували позивача, що у загальному зводиться до того, що виплати будуть проводитися згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та банк не надавав письмової згоди на відступлення права вимоги, а тому ФГВО проводить детальний аналіз депозитного портфелю у частині здійснення виплат грошових коштів, а про прийняті рішення щодо виплат буде поінформовано додатково /а. с. 17-23/.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2705 від 24 жовтня 2019 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», відповідно до якого уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» з 25 жовтня 2019 року призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Матвієнка А. А., якому делеговані всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Правовідносини за договором дарування регламентуються главою 55 Цивільного кодексу України.
У відповідності до статті 718 Цивільного кодексу України, предметом договору дарування можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Також дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Статтею 719 Цивільного кодексу України передбачено форму договору дарування, відповідно до якої, договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Всі вимоги законодавства при укладенні договору дарування від 17 лютого 2015 року були виконані сторонами договору дарування, він не визнаний недійсним та є діючим на даний час та діє до моменту його повного виконання сторонами.
Відповідно до частини першої ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною третьою вказаної норми визначено, що банк не має право визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно з частиною третьою ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, АТ «Дельта Банк» умови договору виконано не було та було порушено нормативи Національного банку України, що призвело до неналежного виконання його зобов`язань.
У разі якщо банком було порушено вказаний порядок, то запровадження тимчасової адміністрації і ліквідація банку не позбавляє особу можливості реалізації права на судовий захист, а за взятими на себе зобов`язаннями відповідає банк.
Відмова в задоволенні вимог позивача уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб банку, в якому запроваджена тимчасова адміністрація, до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, є порушенням мого права власності на моє майно (грошові кошти).
Порядок виплати коштів, встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», судовим рішенням, у разі задоволення позову, не змінюється, воно підлягає виконанню з дотриманням положень цього Закону. Таке рішення зобов`язує Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб банку проводити виплати і задовольняти вимоги особи, яку необхідно включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Встановлено, що правовідносини між сторонами виникли до моменту введення тимчасової адміністрації до АТ «Дельта Банк». Оскільки банк не перерахував кошти з поточного рахунку третьої особи на поточний рахунок позивача, який також був відкритий у вказаному банку, такі вимоги має вчинити Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб банку та вчинити інші дії передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», про які ставиться вимога у позові.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно з частиною першою ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000, 00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, за приписами вказаної норми, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що ним не було зроблено по відношенню до позивача.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Частиною першою ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено повноваження уповноваженої особи Фонду, яка з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів».
Тимчасовим адміністратором ПАТ «Дельта Банку» по відношенню до позивача це зроблено не було.
Виконати функцію по перерахуванню коштів, а також видати ці гроші в порядку, передбаченому законодавством про гарантування вкладів повинен був тимчасовий адміністратор ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В. В. , до якого перейшло адміністрування банку.
Отже, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів зобов`язана вчинити дії та повернути подароване його власнику, а не ухилятися від таких дій, а саме виплатити Обдарованому його кошти на умовах та у порядку, встановлених Законом та договором.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини у справі ZOLOTAS ПРОТИ ГРЕЦІЇ (No 2) зазначає, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід`ємні для банківських операцій і пов`язаним з ними правом. А такі довірчі угоди гарантуються державою.
Принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави (Nejdet Sahin і Perihan Sahin проти Туреччини).
Відмовляючись повернути кошти, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушив положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст. 5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції.
Так, у ст. 1 Протоколу №1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Цей же принцип закріплено і в статті 41 Конституції України.
Право власності на подаровані кошти належить обдарованому - ОСОБА_1 , а доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину - договору дарування відсутні.
Оскільки договір дарування є дійсним, тому вимога про включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є законною, незважаючи на те, що у ПАТ «Дельта Банк» було відкликано банківську ліцензію.
Позивач заперечує отримання будь-яких рішень чи повідомлень від тимчасового адміністратора про перерахування коштів, внесення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами чи виплати коштів позивачем отримано не було, відповідачем це не спростовано.
Так як банком під час повноцінного функціонування, до введення тимчасової адміністрації, не було виконано законодавчо встановлені вимоги до операцій щодо перерахування коштів на мій рахунок які описані вище, такі дії повинен був вчинити провідний професіонал з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В. В., якого було призначено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та вчинити інші дії стосовно включення позивача до реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про законність і обґрунтованість позову, тому він підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 840, 80 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
ст.ст.1-22, 55, 204, 215, 525, 526, 530, 629, 718, 719, 1066, 1068, 1073, 1074 Цивільного кодексу України,
ст.ст. 26, 27, 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,
ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити дії, задовольнити.
Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (адреса місцезнаходження: 01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 38) перерахувати з поточного рахунку ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) № НОМЕР_1 , який відкрито 23 вересня 2014 року, згідно з договором № 006-28570-230914 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», грошові кошти у сумі 3 700, 00 доларів США, що еквівалентно 99 375, 02 грн на дату введення тимчасової адміністрації, але не більше суми, що знаходилася на рахунку № НОМЕР_1 , на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий згідно з договором № 007-28004-170215 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів від 17 лютого 2015 року у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. В. Литвинова
