СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2020 р., Справа № 922/1816/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.
секретар судового засідання Полупан Ю.В.
за участю представників:
прокурора - Бойко В.В., наказ №2057к від 11.09.2020, посвідчення №050700 від 28.08.2018,
позивача - Сосіної І.О., положення про відділ правового забезпечення Державної екологічної інспекції у Харківській області, довіреність №4219/01-22/12-16 від 29.10.2018
відповідача - Кизим Т.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ№000429 від 02.08.2017, довіреність №388 від 04.05.2020,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх. №2475Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2020 у справі №922/1816/20 (суддя Погорелова О.В., повний текст рішення підписано 25.08.2020)
за позовом Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків
до Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат", м. Куп`янськ
про стягнення 1.571.979,95 грн, -
ВСТАНОВИЛА:
Керівник Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області (прокурор) звернувся з позовом до господарського суду Харківської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (позивач) до Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 1.571.979,95 грн. Судові витрати по оплаті судового збору прокурор просить суд покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.08.2020 у справі №922/1816/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Харківська обласна прокуратура з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права: ст. ст. 19, 21, 23 Кодексу України про надра, ст.ст. 44, 49, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 7, 11 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також процесуального права (ст.ст. 75, 76-79, 86, 236 ГПК України). Так, на думку прокурора поза увагою суду першої інстанції залишено доводи прокурора та позивача щодо наявності в діях відповідача вини, вираженої у безвідповідальному та недбалому ставленні останнього до підготовки необхідної для отримання дозволу документації, а отже наявності підстав для застосування до нього наслідків порушення деліктних зобов`язань.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури було залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2020, після усунення апелянтом недоліків, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та призначено її до розгляду 22.10.2020. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).
12.10.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від відповідача - ПрАТ "Куп`янський молочноконсервний комбінат" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №9702), в якому просить апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2020 залишити без змін, як законне та обґрунтоване. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що погоджується із висновком суду, що для застосування в даному випадку вимог статті 1166 Цивільного кодексу матеріалами справи не підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення. Адже відповідачем було надано відповідні документи, на підтвердження того, що робота по отриманню дозволу була розпочата відповідачем у грудні 2016 року. Крім того, нереалізація відповідачем свого права на судове оскарження не підтверджує факту наявності вини відповідача щодо заподіяння шкоди державі, як елементу цивільного правопорушення.
Для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного дослідження матеріалів справи в судовому засіданні двічі оголошувалась перерва, що відображено у відповідних ухвалах Східного апеляційного господарського суду 22.10.2020 та 05.11.2020.
05.11.2020 позивач Державна екологічна інспекція у Харківській області надала письмові пояснення (вї.№10669) з врахуванням доводів, наведених відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що заперечення відповідача у відзиві на апеляційну скаргу прокуратури є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.
У відповідь на письмові пояснення позивача, відповідач ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» також надав письмові пояснення (вх.№11061 від 13.11.2020), в яких, окрім іншого, зазначив, що відповідач має чинний дозвіл на спеціальне водокористування №107/ХР/49д-17 від 21.11.2017 з терміном дії до 21.11.2022, яким в установленому законом порядку дозволено спеціальне водокористування, що цілком виключає факт протиправної поведінки, як і факт допущення відповідачем самовільного водокористування, про який зазначив позивач, та, як наслідок, заподіяння державі матеріальної шкоди. Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції.
В свою чергу, Харківська обласна прокуратура також надала пояснення по справі (вх.№11123 від 16.11.2020), в яких зазначила про помилковість позиції відповідача щодо відсутності його вини у настанні правопорушення, та, як наслідок, неможливість застосування до спірних відносин положень ст. 1166 Цивільного кодексу України. При цьому, прокуратура зауважує, що в даному випадку відповідачем не доведено правомірності своєї поведінки, оскільки внаслідок припинення дії дозволу на користування надрами, відповідач повинен був припинити відповідне водокористування.
В судовому засіданні 01.12.2020 заслухано пояснення, міркування та аргументи представника Харківської областної прокуратури по суті апеляційної скарги та представника позивача, який підтримує доводи, наведені в апеляційній скарзі прокуратури.
Також в судовому засіданні 01.12.2020 заслухано пояснення представника відповідача.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні прокурора та представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 18.09.2018 по 01.10.2018 Державною екологічною інспекцією у Харківській області проведено планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПрАТ "Куп`янський молочноконсервний комбінат".
01.10.2018 за результатами проведення перевірки складений акт №757/01-04/02-09 та встановлено, що зазначеним суб`єктом господарювання з 04.06.2017 здійснюється забір води з трьох свердловин, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Ломоносова, 26, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), що є порушенням ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра.
27.09.2018 ПрАТ "Куп`янський молочноконсервний комбінат" в своєму листі №1182 повідомив, що за період з 04.06.2017 по 25.09.2018 з трьох свердловин забрано 360.160 куб.м. підземної води, в тому числі: з свердловини №4803 - 127 734 куб.м. води; з свердловини №3702 - 75696 куб.м. води; з свердловини №3-156730 куб.м. води.
На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків нанесених державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 (Методика №389), Держекоінспекцією здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води), загальна сума яких склала 1.570.477,68 грн.
Також за результатами проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було встановлено, що зазначеним суб`єктом господарювання без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснено викиди в атмосферу азоту, оксиду, вуглецю оксиду, метану, натрію гідроксиду, аміаку, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
В наслідок визначення таких порушень Держекоінспекцією на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства природи України від 10.12.2008 №639 11.12.2018 (Методика №639) здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, загальна сума яких склала 1.502,27 грн.
З метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди Держекоінспекцією до підприємства відповідача надіслано претензії №164 від 29.10.2018 та №203 від 14.12.2018, які залишились без задоволення, заподіяна шкода - не відшкодованою.
Прокурор зауважує, що дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.
Після отримання вказаних претензій із розрахунком розміру шкоди, вимоги даних претензій добровільно виконані боржником не були, збитки в розмірі 1.571.979,95 грн ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» в добровільному порядку не відшкодовано, що стало підставою для звернення Керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області з позовом про стягнення з підприємства відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
В свою чергу, відповідач, заперечуючи наявність вини в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами, у зв`язку із закінченням 04.06.2017 строку дії попереднього дозволу №2663 від 03.06.2002, надав суду першої інстанції інформацію та документи, які свідчать про те, що робота по отриманню дозволу була розпочата відповідачем ще у грудні 2016 року.
Зокрема, на підтвердження наведеного відповідачем додано до справи:
- заява №1756 від 06.12.2016 на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер №2663 від 03.06.2002, на видобування прісних підземних вод;
- заява №124 від 10.02.2017 на продовження строку дії Дозволу, з урахуванням зауважень листа Держгеонадра щодо надання повного пакета документів;
- заява №299 від 15.03.2017 на продовження строку дії Дозволу;
- заява №419 від 19.04.2017 на продовження строку дії Дозволу;
- лист №422/23 від 20.04.2017, копію якого було направлено в Мінприроди; заява від 30.05.2017 №419 на продовження строку дії Дозволу;
- лист №659 від 30.05.2017;
- заява №653 від 30.05.2017 про надання спеціального дозволу на користування надрами з передбаченими Порядком №615 документами;
- лист №760 від 30.06.2017;
- заява №1001 від 01.09.2017 про надання спеціального дозволу на користування надрами, виключно з урахуванням зауважень попереднього листа Держгеонадра;
- лист №1002 від 01.09.2017;
- лист №5324/03/12-18 від 27.03.2018 на адресу Харківської обласної ради;
- заява №800 від 19.06.2018 про надання спеціального дозволу на користування надрами;
- лист №799 від 19.06.2018;
- лист №12633/02/12-18 від 04.07.2018 Держгеонадра;
- заява №848 від 13.07.2018 про надання спеціального дозволу на користування надрами;
- лист №849 від 13.07.2018;
- заява №1008 від 03.08.2018 про надання спеціального дозволу на користування надрами;
- лист №1011 від 03.08.2018.
Наведені документи, за твердженням відповідача, підтверджують відсутність вини у його діях, вираженої у безвідповідальному та недбалому ставленні до підготовки необхідної для отримання дозволу документації, а отже наявності підстав для застосування до нього наслідків порушення деліктних зобов`язань.
Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що
матеріалами справи не підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування шкоди. Відповідач почав процедуру щодо отримання спеціальних дозволів своєчасно, тобто в діях відповідача не вбачається вини, що є обов`язковим елементом складу цивільного правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що в діях відповідача не було умислу у заподіянні шкоди. Затримка у оформленні дозволу на користування надрами сталася не з вини відповідача, яка є обов`язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, має компетенцію, зокрема: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів; бути позивачем та відповідачем у судах; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери його управління.
В даному випадку до господарського суду із відповідним позовом звернувся прокурор з дотриманням вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зважаючи на те, що позивачем не вчинено жодних дій з даного приводу, а також ним не оспорюються в ході розгляду спору підстави для представництва, позивач підтримав позов прокурора, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість звернення прокурора до суду із даним позовом.
Предметом позову у даній справі є вимога прокурора про стягнення збитків, понесенних державою внаслідок порушення підприємством відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, яка складається із:
- самовільного користування надрами (підземні води) та самовільного водокористування із трьох свердловин, внаслідок чого позивачем розраховано збитки в розмірі 1 570 477,68 грн.
- наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, внаслідок чого позивачем розраховано збитки в розмірі 1 502,27 грн.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього середовищ», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плазу для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно ст.1 Водного Кодексу України, водокористування - це використання води (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).
Відповідно до ч.1 ст. 48 Водного Кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними вода із застосуванням каналів.
Відповідно до ст. 44 Водного Кодексу України, водокористувачі зобов`язані: дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин за лімітів скидання забруднюючих речовин та санітарних вимог; здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними водами; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Відповідно до ст. 21 даного Кодексу, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач здійснював спеціальне
водокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами №2663 від 03.06.2002, строк дії якого закінчився 03.06.2017. При цьому, видобуток відповідачем води на добу в спірний період становив 360.160 куб.м.
Внаслідок дій відповідача, в частині самовільного користування надрами (підземні води) та самовільного водокористування із трьох свердловин, за результатами відповідної перевірки Інспекцією визначено, що державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 1.570.477,68 грн.
Проте, відповідача заперечує проти наявності своєї вини в несвоєчасності отримання дозволу на користування надрами, у зв`язку із закінченням 04.06.2017 строку дії попереднього дозволу №2663 від 03.06.2002, та зазначає що робота по отриманню дозволу була розпочата відповідачем у грудні 2016 року.
Крім того, як закріплено в ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 11 «Про охорону атмосферного повітря», для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному) стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
За наслідками діяльності підприємства відповідача в частині наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічною Інспекцією визначено, що державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 1.502,27 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
Відповідно до ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у: самовільному користуванні надрами.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка кореспондується зі статтею 67 Кодексу України про надра, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків (шкоди); 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При вирішенні спору на позивача покладається обов`язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв`язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу.
Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.
За змістом частини 1 статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
В даному випадку підлягає доказуванню наявність у діях відповідача протиправної поведінки та вини при отриманні відповідних дозволів та наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (у редакції 10.11.2016).
Згідно матеріалів справи ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» була розпочата процедура на продовження терміну дії переднього спеціального дозволу на користування надрами №2663 від 03.06.2002, що відображено у наступних листах у такому порядку:
- 06.12.2016 за №1756 відповідач подав до Держгеонадр заяву на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами №2663 від 03.06.2002,
але листом від 28.12.2016 №24549/13/12-16 - Держгеонадр надана відповідь, що заява не відповідає вимогам п. 14 Постанови №615 та додатку 1 до неї;
- відповідачем подано заяви №124 від 10.02.2017, №299 від 15.03.2017, №419 від 19.04.2017, №652 від 30.05.2017 на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами,
але листами №5525/13/12-17 від 09.03.2017, №8145/13/12-17 від 10.04.2017, №11247/13/12-17 від 18.05.2017, №14193/03/12-17 від 29.06.2017, №16444/03/12-17 від 01.08.2017 відмовлено відповідачу у продовженні терміну дії дозволу, в зв`язку з тим, що граничний строк подання заяви на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами є 04.12.2016 (відповідно до п. 14 Постанови №615, для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців. Також вказаним пунктом встановлено, що надрокористувач, який не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дій дозволу).
Отже, Державна служба геології та надр України у повній відповідності норм та строків встановлених Постановою №615 відмовило відповідачу у продовженні строків дії дозволу на користування надрами.;
- заява відповідача №653 від 30.05.2017 щодо отримання дозволу на користування надрами, (06.06.2017 зареєстрована Держгеонадра за №10224/02/12, інформація про що 06.06.2017 розміщена на офіційному сайті),
але листом №17360/03/12-17 від 14.08.2019 відмовлено відповідачу у наданні дозволу на підставі п. 19 Постанови №615, в зв`язку з тим, що заява та додані до неї документі мають розбіжності (недостовірні дані).
- заява №1001 від 01.09.2017 про отримання дозволу користування надрами (04.09.2017 зареєстрована Держгеонадра за №14831/02/12-17, інформація про що 04.09.2017 розміщена на офіційному сайті);
лист Держгеонадра №20472/03/12-17 від 11.09.2017 на адресу Харківської обласної ради щодо надання погодження;
рішення Харківської обласної ради №611-VII від 07.12.2017 видано в межах строку визначеного п.9 Постанови №615 (однак під час виготовлення вказаного рішення радою була допущена технічна помилка, що унеможливило його використати у роботі, про що свідчить лист Харківської обласної ради №01- 27/851 від 23.03.2018);
рішенням Харківської обласної ради XVI сесія VII скликання №763 від 07.06.2018 - внесені зміни до рішення Харківської обласної ради XIII сесія VII скликання від 07.12.2017 №611 -VII.
26.10.2018 Комісією з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України вирішено надати погодження на користування надрами ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, про що зазначено в протоколі №10/2018. Тобто, Мінприроди в строки встановлені п.9 Постанови №615 протягом 30-ти днів надало погодження.
Отже, Харківська обласна рада та Міністерство екології та природних ресурсів України в межах строків встановлених Постановою №615 надали погодження за результатами розгляду заяви ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат».
31.10.2017 Державна служба геології та надр України прийнято наказ №409 про надання ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» дозволу на користування надрами в межах строку, встановленого п. 8 Постанови №615, яким визначено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього порядку.
Пунктом 10 Постанови №615 встановлено, що невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування.
15.05.2019 між відповідачем та Державною службою геології та надр України укладена угода №6342, про що зазначено у спеціальному дозволі на користування надрами №6342 від 15.05.2019.
З вищезазначеного, вбачається що у зв`язку із запізнім поданням ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» заяви на отримання спеціального дозволу користуванню надрами (підземні води) та дотриманням дозвільними органами строків розгляду документів, у діях ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» наявні всі складові для настання цивільної відповідальності.
На підставі викладеного, до діяльності ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» по користуванню надрами (підземні води) не можливо застосувати принцип «мовчазної згоди».
Отже, як вже зазначалось, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавано шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В той же час у діях ПрАТ «Куп`янський молочноконсервний комбінат» наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:
- протиправна поведінка полягає у самовільному користуванні надрами (підземні води) (ст.ст. 19,21 Кодексу України про надра) та наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст.ст. 10,1 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»), а саме за відсутності відповідних дозвільних докмуентів;
- вина особи, яка полягає у порушені правил спеціального користування надрами (підземні води), а саме здійснення забору підземних вод за відсутності відповідного дозволу та здійснення господарської діяльності, яка призводить до наднормативних викидів за відсутності відповідного дозволу, що підтверджується актом перевірки, приписом, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення;
- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до Методик;
- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Таким чином, строк на подання заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідачем порушено внаслідок власних дій, терміни на розгляд дозвільних документів з боку органів державної влади не порушено, а отже у спірних правовідносинах наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.
Висновок суду про відсутність порушень у діях відповідача в частині порушення законодавства щодо наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря також є невірним, з огляду на те, що поза увагою суду залишено той факт, що 09.05.2018, попри те, що зазначений день є загальнодержавним вихідним днем, відповідачем були здійснені викиди, що підтверджуються листом останнього №1182 від 27.09.2018 про кількість годин роботи зазначених джерел викидів.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2020 у справі №922/1816/20 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення по справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
У разі ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення у справі, цей суд змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу прокурора та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір, сплачений прокурором за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має бути відшкодований відповідачем.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, п. 2 ч. 1 та ч. 14 ст. 129, ч. 1 ст. 254, ст.ст. 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 1 - 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 13.08.2020 у справі №922/1816/20 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Куп`янський молочноконсервний комбінат» (63702, м. Куп`янськ Харківської області, вул. Ломоносова, 26, код ЄДРПОУ 00418142) на користь держави на р/р UA678999980000033117331020013 (Куп`янське УК/м.Купянськ/24062100, код ЄДРПОУ 37813292, Банк одержувач - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 1.571.979,95 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Куп`янський молочноконсервний комбінат» (63702, м. Куп`янськ Харківської області, вул. Ломоносова, 26, код ЄДРПОУ 00418142) на користь Харківської обласної прокуратури (код 029101108, банк отримувч: Державна казначейська служба України, Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 23.579,70 грн судового збору за подання позову та 35.369,55 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 07.12.2020
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя С.В. Барбашова
Суддя Н.М. Пелипенко
