Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/1530/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Граб Л.С.
18 листопада 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. ,
за участю:секретаря судового засідання: Яремчук Л.С.,
представника позивача: Рачка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області та Державної служби України з питань праці про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Держпраці у Донецькій області (ГУ Держпраці у Донецькій області) та Державної служби України з питань праці, в якому просив суд:
-визнати протиправними дії ГУ Держпраці у Донецькій області під час складання інформаційної довідки №4 від 15.01.2018;
-визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт-інформаційну довідку №4 від 15.01.2018 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння);
-зобов`язати ГУ Держпраці у Донецькій області та Державну службу України з питань праці провести комплексну перевірку підприємства за фактами грубого порушення законодавства з наданням копії відповідного акта ОСОБА_1 ;
-зобов`язати ГУ Держпраці у Донецькій області та Державну службу України з питань праці скласти санітарно-гігієнічну характеристику умов праці відповідно до поданого лікарняним закладом запиту №653 від 04.10.2016, з урахуванням посадових обов`язків, викладених у вкладиші до карти функціональних обов`язків "слюсаря з виготовлення вузлів та деталей технологічних трубопроводів" та обумовлюючих умов праці, враховуючи п.1.11 наказу МОЗ №614 від 13.12.2004.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року задоволено клопотання Державної служби України з питань праці про закриття провадження у справі №560/1530/20; закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ Держпраці у Донецькій області та Державної служби України з питань праці про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії; роз`яснено позивачу його право на звернення для захисту прав до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства; роз`яснено позивачу, що на підставі частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Не погодившись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник відповідача будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.
У відповідності до вимог ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що З 1999 року по 2013 рік ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ "ММК Ілліча" та працював за професією "слюсар з виготовлення вузлів та деталей технологічних трубопроводів" ДКХП випуск 64 "Будівельні монтажні та ремонтно-будівельні роботи".
Відповідно до вкладиша функціональних обов`язків, вказана професія передбачає виконання складних робіт по виготовленню деталей і вузлів технологічних трубопроводів.
В 2011 році позивачу встановлено 3 групу інвалідності, а в 2017 році-2 групу інвалідності.
В той же час, як стверджує позивач, в період роботи в цеху водопостачання підприємства стан здоров`я останнього погіршувався на систематичній основі та були набуті наступні хвороби: гострий артрит коліна, суглобів, сіновіт, нефроптоз низки з права, пахова грижа з права, хвороби хребта, гонартроз суглобів, судинні захворювання, пахова грижа зліва. За умовами праці в п.8 Карти періодичних медичних оглядів, маючи на увазі тривалий лікарняний, керівництво ЦВП у квітні 2011 року ініціювало проведення розгляду питання подальшої роботи ОСОБА_1 за вказаною професією на дільниці шламового господарства в структурному підрозділі підприємства- Лікувально-Діагностичному Центрі лікарсько-консультативною комісією з проходженням обстеження стану здоров`я професійними фахівцями. Не зважаючи на наявні порушення здоров`я підозра в проф. захворюванні не висувалась, представники Фонду соціального страхування на комісію не запрошувались, акти розслідування відповідно до постанови КМУ №1112 від 25.08.2004 за формою Н-5, Н-1, НПВ не складались. За матеріалами ЛКК за участю представників ЦВП було складено протокол №20 від 20.04.11 з наданням медичної довідки №276/15 від 20.04.11 з медичними рекомендаціями. За рішенням протоколу позивач був визнаний профпридатним. Не зважаючи на втрату професії з відповідності до постанови КМУ №1317 від 03.12.2009, ініціації складання документів та направлення на МСЕК з боку фахівців ЛДЦ ПрАТ «ММК Ілліча» позивач не отримав. Групу інвалідності було надано за ініціацією лікарняного закладу за місцем проживання - МСЕК 10.09.2011. В зв`язку з подальшим погіршенням стану здоров`я позивач у 2016 році звернувся до лікарняного закладу і був направлений на консультацію до міського профнатолога. У відповідності з наявними захворюваннями у відповідності до посадової, що обумовлювало умови праці, враховуючи на підтвердження умов праці Карту періодичних медичних умов оглядів п. 8 у відповідності до постанови КМУ №1662 від 08.11.2000 міським профнатологом була висунута підозра з профзахворювання від 10.08.2016. Запит на складання санітарно - гігієнічної характеристики №653 від 04.10.2016 було направлено до Головного управління Держпраці в Донецькій області. На момент направлення запиту позивач працював у ДВНЗ Маріупольський будівельний коледж. У грудні 2017 року, в зв`язку з погіршенням стану здоров`я, наданням 2 групи інвалідності позивач звільнився за згодою сторін. У відповідь на запит лікарняної установи від 04.10.2016 з боку Держпраці була складена інформаційна довідка від 15.01.2018 всупереч п.1.11 та п.1.20 Наказ МОЗ №614 від 13.12.2004. Зазначений документ містить висновки про те, що «умови праці слюсаря по виготовленню вузлів та деталей технологічних трубопроводів ОСОБА_1 ... відносяться до класу 2 "Допустимі".
Проте, позивач вважає дії відповідача під час складання інформаційної довідки №4 від 15.01.2018 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) протиправними, а висновки, які в ній містяться такими, що не відповідають дійсним обставинами справи, внаслідок чого звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що характер спірних правовідносин у цій справі не є публічно-правовим, а відтак справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
З матеріалів справи з`ясовано, що спір у даній справі виник саме у зв`язку з незгодою позивача із діями ГУ Держпраці у Донецькій області щодо складання інформаційної довідки №4 від 15.01.2018.
Підстави, процедура складання та вимоги щодо форми інформаційної довідки про умови праці (санітарно-гігієнічної характеристики умов праці), регламентовані Порядком №614.
Згідно з пунктом 1.3 вказаного Порядку санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) (далі - санітарно-гігієнічна характеристика) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі-виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактично закладу (далі - ЛПЗ). У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (пункт 1.4 Порядку №614).
Пунктом 1.6 Порядку №614 передбачено, що санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.
Пунктом 1.9 Порядку №614 закріплено, що на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі Інформаційна довідка), на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.
Приписами пункту 1.8 Порядку №614 визначено, що ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, можуть надсилати запит в заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обґрунтуванням необхідності доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики.
П.1.26 Порядку №614 визначено, що у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.
За приписами частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Також таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За визначеннями наведеними у ч.1 ст.4 КАС України:
позивач-особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
відповідач-суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
суб`єкт владних повноважень-орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Визначення предметної юрисдикції справ пов`язано із суттю права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Інформаційна довідка про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці) є одним із документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу та складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, а тому Головне управління Держпраці у Донецькій області при складанні оскаржуваної інформаційної довідки №4 від 15.01.2018 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) не виступало у статусі суб`єкта владних повноважень, оскільки не виконувало владних управлінських функцій.
Отже, характер спірних правовідносин у цій справі не є публічно-правовим, оскільки інформаційна довідка про умови праці (санітарно-гігієнічна характеристика умов праці) складається саме з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № П/811/1343/17 та від 13.10.2020 у справі №П/811/1342/17.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а отже, відповідно до п. 1 ч.1 ст.238 КАС України провадження у цій справі слід закрити.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що в рішенні ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого Суд зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 250, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 листопада 2020 року.
Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.
