ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
28.10.2020Справа № 910/8103/16Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Свириденко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За зустрічним позовом: Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу: міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка
до: Науково-технічного комплексу "ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ІМ. Є.О.ПАТОНА" національної академії наук України
про: стягнення 8.385.916,12 грн.
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
ВСТАНОВИВ:
Науково-технічний комплекс "ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ІМ. Є.О.ПАТОНА" національної академії наук України звернувся до господарського суду міста Києва із позовом до міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка про стягнення 476.135,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що міжнародним центром ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка порушено зобов`язання за укладеним між останнім та позивачем договором на закупівлю послуг від 18.12.2014 № 05/МЦЯБ-2014 у вигляді порушення строків виконання зобов`язань, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка господарських санкцій в розмірі 476.135,50 грн. у вигляді пені в сумі 258.260,50 грн. та штрафу в сумі 217.875,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 08.02.2017 здійснено заміну відповідача з міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка на Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу: міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу: міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка звернувся до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до науково-технічного комплексу "ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ІМ. Є.О.ПАТОНА" національної академії наук України про стягнення 8.385.916,12 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) грошових зобов`язань за договором на закупівлю послуг від 18.12.2014 № 05/МЦЯБ-2014, що призвело до виникнення у позивача (відповідача за зустрічним позовом) перед відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заборгованості в сумі 2.523.452,57 грн., з яких: 2.067.039,45 грн. - сума основної заборгованості та 456.413,12 - пеня. Крім того, відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) заявлені позовні вимоги про стягнення з позивача (відповідача за зустрічним позовом) збитків у вигляді недоотриманих, запланованих на 2016 рік коштів за договором на закупівлю послуг від 18.12.2014 № 05/МЦЯБ-2014 в розмірі 5.862.463,55 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2017 у справі № 910/8103/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017, первісний позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 вказані вище судові акти скасовано частково, в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, а дану справу, в цій частині, передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 27.09.2017 № 05-23/2757 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/8103/16, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2017 справу № 910/8103/16 прийнято до провадження судді Балац С.В.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/8103/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2019, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2019 касаційну скаргу Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу Міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка задовольнити частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02 вересня 2019 року і рішення Господарського суду міста Києва від 04 березня 2019 року у справі № 910/8103/16 скасовано та направлено справу № 910/8103/16 в частині розгляду зустрічного позову на новий розгляд до суду першої інстанції.
05.12.2019 матеріали справи № 910/8103/16 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Лиськова М.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва 10.12.2019 прийнято справу №910/8103/16 до провадження судді Лиськова М.О. та призначено підготовче засідання у справі призначити на 15.01.2020.
26.12.2020 від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15.01.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 року розгляд підготовчого засідання відкладено на 05.02.2020.
15.01.2020 протокольно ухвалено продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 26.02.2020.
05.02.2020 від відповідача надійшло клопотання про виклик свідка та про призначення експертизи у справі.
25.02.2020 позивачем подано заперечення на клопотання про виклик свідка і про призначення експертизи.
26.02.2020 до суду відповідачем подано письмові пояснення у справі.
В судовому засіданні 26.02.2020 судом оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.03.2020.
11.03.2020 відповідач по справі подав до суду нотаріально посвідчену заяву свідка.
Протокольною ухвалою від 11.03.2020 судом відкладено розгляд клопотання про долучення показань свідка до наступного судового засідання та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 01.04.2020.
01.04.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 підготовче засідання призначене на 27.05.2020.
27.05.2020 від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою від 27.05.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні 17.06.2020.
17.06.2020 відповідачем подано клопотання про долучення додаткових документів по справі.
Протокольною ухвалою від 17.06.2020 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні 15.07.2020.
15.07.2020 відповідачем подано письмові пояснення по справі.
Під час судового засідання, призначеного на 15.07.2020 судом залишено без розгляду клопотання про призначення та проведення судової експертизи. Заяву про зменшення розміру позовних вимог та зміну (доповнення) підстав зустрічного позову суд приймає до розгляду, подальший розгляд справи здійснюватиметься із урахуванням означеної заяви.
Протокольною ухвалою від 15.07.2020 суд, відповідно до статті 185 ГПК України оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/3174/20 до судового розгляду по суті на 29.07.2020.
29.07.2020 позивачем подано письмові пояснення по справі.
Протокольною ухвалою від 29.07.2020 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 16.09.2020 у зв`язку із перебування судді Лиськова у щорічній відпустці з 03.08.2020 по 28.08.2020.
16.09.2020 позивачем подано письмові пояснення по справі.
16.09.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 розгляд справи у судовому засіданні призначено на 28.10.2020.
В судове засідання, призначене на 28.10.2020 з`явилися представники позивача та відповідача за зустрічним позовом.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення. Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 28.10.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між Науково-технічним комплексом "Інститут електрозварювання ім. О.Є. Патона" Національної академії наук України (далі - відповідач за зустрічним позовом) та Міжнародним центром ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (якого відповідно до ухвали господарського суду від 08.02.2017 замінено на Київський національний університет імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу: міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - позивач за зустрічним позовом) укладено договір на закупівлю послуг від 18.12.2014 №05/МЦЯБ-2014, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого позивач за зустрічним позовом, за договором виконавець, зобов`язується у 2014-2016 роках надати послуги, зазначені в технічному завданні (технічних вимогах) (додаток 1), а відповідач за зустрічним позовом, за договором підрядник, - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуги: "Послуги щодо технічного випробування й аналізування (розрахункове обґрунтування можливості експлуатації визначеного обладнання першого контуру реакторної установки енергоблоку № 3 у понад проектний період)". Кількісні характеристики (зміст) послуг, що надаються за цим договором, визначаються у Календарному плані (додаток 2) та Технічному завданні (Технічних вимогах) (додаток 1), що є невід`ємними частинами договору. Послуги надаються в інтересах замовника - Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" в межах договору 01-Н1114 від 07.11.2014 (Основний Договір).
Згідно із п.п. 2.1 договору передбачено, що позивач за зустрічним позовом повинен надати передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає умовам нормативної документації для даного виду послуг та умовам договору.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору з врахуванням витрат на відрядження та ПДВ складає 8 636 000,00 грн.
Пунктом 4.1 договору сторони погодили умову про те, що розрахунки проводяться за фактом шляхом перерахування відповідачем за зустрічним позовом грошових коштів на реєстраційний рахунок позивача за зустрічним позовом після підписання сторонами акту здавання-приймання наданих послуг та після підписання замовником відповідного акта здавання-приймання наданих послуг відповідачем за зустрічним позовом замовнику за основним договором; строк оплати - протягом 5 банківських днів з моменту надходження коштів за надання послуг від замовника на поточний рахунок відповідача за зустрічним позовом, але не пізніше ніж через 55 календарних днів з дати підписання акту здавання-приймання наданих послуг обома сторонами.
Строк (термін) надання послуг визначається календарним планом (Додаток 2).
Згідно із календарним планом (з урахуванням змін і доповнень внесених додатковою угодою № 1 від 12.06.2015, яка підписана обома сторонами та міститься в матеріалах справи) строки надання позивачем за зустрічним позовом послуг та ціна виконання зобов`язання встановлюються для:
- Етапу 1 - до 28.02.2015, з урахуванням ПДВ - 38 500,00 грн.;
- Етапу 2 - до 31.07.2015, з урахуванням ПДВ - 374 517,00 грн.;
- Етапу 3 - до 30.09.2015, з урахуванням ПДВ - 457 743,00 грн.;
- Етапу 4 - до 15.10.2015, з урахуванням ПДВ - 2 076 000,00 грн.;
- Етапу 5 - до 31.12.2015, з урахуванням ПДВ - 198 000,00 грн.;
- Етапу 6 - до 31.12.2015, з урахуванням ПДВ - 838 500,00 грн.;
- Етапу 7 - до 31.03.2016, з урахуванням ПДВ - 1 050 000,00 грн.;
- Етапу 8 - 1 місяць з дати одержання зауважень, з урахуванням ПДВ - 150 000,00 грн.;
- Етапу 9 - до 30.05.2016, з урахуванням ПДВ - 198 500,00 грн.;
- Етапу 10 - до 30.11.2016, з урахуванням ПДВ - 598 500,00 грн.;
- Етапу 11 - до 30.11.2016, з урахуванням ПДВ - 710 000,00 грн.;
- Етапу 12 - до 28.02.2017, з урахуванням ПДВ - 2 022 260,00 грн.;
- Етапу 13 - 1 місяць з дати одержання зауважень, з урахуванням ПДВ - 100 000,00 грн.;
Відповідно до п.п. 6.1.3, 6.3.11 договору передбачено, що позивач за зустрічним позовом зобов`язаний протягом 40 календарних днів з моменту передавання акта здавання-приймання наданих послуг від позивача за зустрічним позовом відповідачу за первісним позовом, що фіксується датою супровідного листа позивача за зустрічним позовом, надіслати позивачу за первісним позовом підписаний акт здавання приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуги з переліком недоліків у наданих позивачем за зустрічним позовом послуг та строку для їх усунення. Позивач за зустрічним позовом зобов`язаний усунути зауваження чи недоліки за власний рахунок позивача за зустрічним позовом у разі, якщо після підписання акту здавання-приймання наданих позивачем за зустрічним позовом послуг замовник чи відповідач за зустрічним позовом виявить зауваження чи недоліки у, відповідно, наданих позивачем за зустрічним позовом послугах, що виникли з вини позивача за зустрічним позовом, лише після складання акту, що підписується обома сторонами договору, в якому наводяться: перелік зауважень та недоліків; з чиєї вини вони виникли; і, якщо вони виникли з вини позивача за зустрічним позовом, - строки їх усунення позивачем за зустрічним позовом.
Пунктами 7.1, 7.2, 7.9 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинними законами України та цим договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі послуги позивач за зустрічним позовом сплачує відповідачу за зустрічним позовом: - за порушення умов зобов`язання щодо якості послуги - штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісної послуги; - за порушення строків виконання зобов`язання - пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості; - за порушення строків усунення зауважень державної експертизи - пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості виконаних послуг за пунктами Календарного плану, звітна документація з яких направлена на проведення державної експертизи ЯРБ, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У разі прострочення виконання взятих на себе за договором грошових зобов`язань відповідач за зустрічним позовом сплачує на користь позивача за зустрічним позовом суму боргу у розмірі вартості відповідного акту здавання-наданих послуг, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у момент прострочення, за кожен день прострочення розрахунків за договором.
Згідно із п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2017; всі зміни до договору, крім зміни статусу платника податку на прибуток, зміни реквізитів оформляються додатковою угодою.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи; у цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Укладений між сторонами спору договір є договором субпідряду на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
Частиною 1 ст. 892 ЦК України встановлено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Однак, на думку позивача за зустрічним позовом відповідачем за зустрічним позовом порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором, у зв`язку із чим у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість перед позивачем за зустрічним позовом, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог у розмірі 3 559 952,57 грн. а саме: 3 103 539,45 грн. - основна заборгованість та 456 413,12 грн. - пені.
Згідно із ст. 894 ЦК України виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи.
Виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, зокрема, зобов`язаний: - виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; - своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі (стаття 897 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 849 ЦК України визначає права замовника під час виконання роботи та передбачає його право: 1) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; 2) відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; 3) замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Як вбачається із матеріалів справи, відокремлений підрозділ "РІВНЕНСЬКА АЕС" ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" факсограмами, а саме:
- від 22.12.2015 за № 191-33/5996-ф повідомив відповідача за зустрічним позовом про те, що зауваження щодо документа 191/122-О-ОТС. "Ривненская АЭС.Энергоблок № 3. Выполнение теплогидравлических расчетов и анализов, выбор граничных условий" (етап 5) (етап 4 по Договору), який розроблений в рамках основного договору № 01-Н1114 від 20.11.2014 - направлені 21.12.2015 в електронному вигляді на адресу Каденко І.М. (керівник позивача за зустрічним позовом);
- від 02.02.2016 за № 191-580-ф повідомив відповідача за зустрічним позовом про те, що на електронну адресу Каденко І.М. 02.02.2016 направлено повідомлення про невиконання етапу 6 (етап 5 за Договором) "Виконання розрахунків міцності на моделі "Паук-3". Отримання граничних умов від приєднаних трубопроводів для елементів обладнання", термін виконання якого минув 31.12.2015. Відокремлений підрозділ "РІВНЕНСЬКА АЕС" ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" висловив сумнів про можливість своєчасного виконання основного договору № 01-Н1114 від 20.11.2014.
Пунктом 8 Протоколу № 191-07-ПТ-ПСЄ-16 від 12.02.2016 технічної наради з питань виконання основного договору № 01-Н1114 від 20.11.2014 на позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок в строк до 19.02.2016 надати актуальні теплогідравлічні розрахунки по етапу 5 (етап та акт № 4 від 31.12.2015), а директор позивача за зустрічним позовом Каденко І.М. будучи присутнім на нараді, визначив, що строк до 19.02.2016 є належним, достатнім та розумним для якісного виконання робіт.
Таким чином, враховуючи присутність керівника позивача за зустрічним позовом на зазначеній вище нараді, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що строк усунення недоліків за повідомленням відповідача за зустрічним позовом від 09.03.2016 за № К-53/45 не є розумним, є безпідставним, крім того, вказує на обізнаність позивача за зустрічним позовом про недоліки, зазначені у повідомленні відповідача за зустрічним позовом від 09.03.2016 № К-53/45.
Як вбачається із матеріалів справи, акт №4 від 31.12.2015 є підписаним, однак, враховуючи умови п.п. 6.3.10 та 6.3.11 договору, відповідно до яких позивач за зустрічним позовом зобов`язаний усунути зауваження чи недоліки за власний рахунок у разі, якщо після підписання з ними акту приймання-передавання наданих послуг замовник чи відповідач за зустрічним позовом виявить недоліки у наданих позивачем за зустрічним позовом послугах, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що умови договору №01-Н1114 від 20.11.2014 та сама специфіка роботи дозволяють прийняти роботи від позивача за зустрічним позовом та направити їх відокремленому підрозділу "РІВНЕНСЬКА АЕС" ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", де спеціалісти розглядають можливість подальшого використання здійснених розрахунків.
Тобто, сам по собі факт підписання акту не є доказом якісно наданої послуги та як наслідок підставою для здійснення розрахунків.
Слід вказати на те, що зазначеним вище Протоколом №191-07-ПТ-ПСЄ-16 від 12.02.2016 технічної наради з питань виконання основного договору № 01-Н1114 від 20.11.2014 встановлено, що позивач за зустрічним позовом виконуючи роботу за етапом 4 Договору станом на 12.02.2016 виконав роботу неналежної якості, результати якої неможливо використати, а саме: відсутні актуальні тепло гідравлічні розрахунки за етапом 4 Договору; відсутні граничні умови; тепло гідравлічні розрахунки не виконані з повною поверхнею теплообміну; не виконані 3D-теплогідравлічні розрахунки для РУ із врахуванням кількості, заглушених ТОТ ПГ-ов і детальна фрагментація тепло гідравлічної моделі в зоні СШ № 111.
А враховуючи присутність керівника позивача за зустрічним позовом на зазначеній вище технічній нараді, зауваження, які перелічені у Протоколі № 191-07-ПТ-ПСЄ-16 від 12.02.2016 та які викликали сумнів у придатності результатів наданих послуг, були відомі позивачу за зустрічним позовом.
В подальшому, у п.п. 1, 2 Протоколу технічної наради з питань виконання основного договору №191-10-ПТ-ПЄ-16 від 26.02.2016, який підписаний представниками відповідача за зустрічним позовом та відокремленого підрозділу "РІВНЕНСЬКА АЕС" ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", зазначено, що послуги, надані позивачем за зустрічним позовом по етапах №№3-5 основного договору, які співпадають з етапами №№ 2-4 договору, є такими, що викликають сумніви і потребують направлення на експертизу.
Крім того, у вказаному протоколі зафіксовано, що послуги позивача за зустрічним позовом згідно із актами № 2 від 25.08.2015 та № 4 від 31.12.2015 є такими, що викликають сумніви та потребують направлення на експертизу.
В подальшому було проведено незалежну експертну оцінку, в результаті якої відповідачем за зустрічним позовом прийнято рішення виконати роботи своїми силами, на підставі цивільно-правових угод, роботи за якими в подальшому були прийняті відокремленим підрозділом "РІВНЕНСЬКА АЕС" ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", що підтверджується звітом про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки № 16-09-9580, де підставою для проведення експертизи є лист держатомрегулювання від 21.11.2016, що свідчить про надання на експертизу матеріалів, розроблених без участі позивача за зустрічним позовом.
У зазначеному вище Звіті зазначено, що експертиза виконана у відповідності до: НП 306..107-2005 "Порядок проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки", стандарту ДНТЦ ЯРБ "СТП 7/001.013:2015. Стандарт підприємства. Система управління якістю. Проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, а виконання експертизи документа, здійснювалось експертною групою під керівництвом Гуменюка Д.В., начальника відділення 100 "Аналіз безпеки АЕС" з керівником за напрямом: Жабін О.І. начальник відділу - тепло гідравлічний та імовірнісний аналіз безпеки АЕС, відповідальний виконавець - Воробйов Ю.Ю., начальник лабораторії розрахункового моделювання та аналізу перехідних та аварійних процесів в ядерній паровиробній установці і гермооб`ємі.
Тобто твердження позивача за зустрічним позовом, що виконання експертизи здійснювалось не уповноваженими на це особами, без спеціальної кваліфікації, не відповідає матеріалам справи.
Також, як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується ані позивачем, ані відповідачем за зустрічним позовом, роботи за актом від 31.12.2015 за № 4 відповідачем за зустрічним позовом використані не були.
З матеріалів справи судом досліджено, що переліки недоліків за спірними етапами у даній справі встановлюються наступними доказами:
Звітом про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки №16-09- 8986/1- встановлено 36 суттєвих зауважень до роботи, яку виконував позивач за зустрічним позовом, зроблено висновок щодо неповноти виконаних розрахункових аналізів та недостатності представлених результатів розрахункового аналізу, що не дозволяє оцінити коректність виконаних розрахунків [Том 10 аркуш справи 59-89];
Листом НТК «ІЕЗ ім. Є.О. Патона» НАН України від 09.03.2016 р.;
Протоколом технічної наради від 12.02.2016 за участю позивача за зустрічним позовом в якому встановлено - невідповідність виконаної роботи за етапом 6 (етап 5 за договором субпідряду строк виконання якого припадав на 31.12.2015 р.); невідповідність виконаної роботи за етапом 5 (етап 4 за договором субпідряду, строк виконання якого припадав на 15.10.2015 р.); встановлення обставини невиконання етапу 6 (етап 5 за договором субпідряду, строк виконання якого минув 31.12.2015);
Экспертная оценка теплогидравлических моделей, расчетов, анализов и выбора граничных условий для энергоблока №3 (виконавець: ОСОБА_2 ) - встановлює невідповідність виконаної робота позивачем за зустрічним позовом, встановлює ряд зауважень, які вказують на непридатність до використання цієї роботи (неналежне виконання) [Том 10 аркуш справи 59-89];
Факсограма ВП РАЕС (Основний замовник послуг) від 22.12.2015 р. - встановлює факт надіслання зауважень за етапом 5 (етап 4 за договором субпідряду; спірний етап) на адресу директора позивача за зустрічним позовом. Із врахуванням проведеної технічної наради 12.02.2016 р. - встановлено, що зауваження до 12.02.2016 не усунуті;
Претензія відповідача від 01.03.2016 р. до позивача щодо порушення строків надання послуг із встановленням обставини відсутності надання послуг за етапами №5,6, строк виконання яких припадав на 31.12.2015;
Лист нового виконавця роботи (гр. ОСОБА_3 ) від 26.01.2019 р. про непридатність для використання у наданні послуг ВП РАЕС робіт виконаних позивачем за зустрічним позовом
Лист нового виконавця роботи (гр. ОСОБА_3 ) від 26.01.2019 р. про не використання при виконанні робіт для ВП РАЕС результатів МЦЯБ (позивача), які були надані на експертну оцінку.
Касаційний господарський суд при ухваленні постанови від 20.11.2019 р. звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не врахували звіт першої державної експертизи №16-09-8986/1, який має істотне значення для справи - пункт 41 Постанови КГС у складі ВС.
На виконання вказівок Касаційного господарського суду, що містяться у Постанові від 03.09.2019 судом досліджено, що із Звіту про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки №16-09-8986/1 на який звернув увагу КГС у складі ВС вбачаються наступні зауваження виконаної позивачем роботи:
Документ (Д1) не в повній мірі відповідає положенням методики МТ-Т.0.03.155-14 (методиці перепризначення допустимого числа циклів навантаження і оцінки технічного стану по міцності тепломеханічного обладнання при циклічних навантаженнях) і вимогам НП 306.2.162-2010 (вимогам до оцінки безпеки атомних станцій) щодо застосування консервативного підходу при виконанні розрахункових аналізів - п. 4.2.4.1;
Дані щодо валідації моделі відсутні в документах Д3, Д4, що є відступом від 4.25 вимог до оцінки безпеки атомних станцій та 6.5 документу МАГАТЕ SRS-23 (Аналіз аварій на Атомних електростанціях, МАГАТЕ, 2002); / необхідно привести дані валідації - п. 4.2.4.2
У документі Д1 - аналізі проектних режимів енергоблоку №3 РАЕС відсутній аналіз таких регламентних режимів відповідно до 3-Р-РАЕС. Технологічний регламент безпечної експлуатації енергоблока №3 Рівненської АЕС - п.4.3.2.
Відсутнє обґрунтування причин вибору початкового значення потужності в конкретному розрахунковому сценарії - п. 4.3.4
Відсутнє в Д1 обґрунтування консервативності обраного початкового значення потужності з точки зору впливу на циклічну міцність трубопроводів та обладнання першого контуру - п. 4.3.4
В документі Д1 відсутні результати вихідної події - розрахункового аналізу сценаріїв з врахуванням роботи одного каналу аварійного охолодження активної зони (САОЗ) з врахуванням максимальної конфігурації САОЗ, що є відступом від методики К14 (методика перепризначення допустимого числа циклів навантаження і оцінки технічного стану по міцності тепломеханічного обладнання при циклічних навантаженнях) і вимог 4.16 К4 (Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій) щодо застосування консервативного підходу. Відповідний сценарій розглядався в рамках аналогічних робіт для інших енергоблоків КЗО, К31 (Виконання теплогідравлічних розрахунків для енергоблока №1 ВП РАЕС / Звіт РЖЕШ ) (Виконання теплогідравлічних розрахунків для енергоблока №2 ВП РАЕС / Звіт РЖЕШ - п.4.3.5
В документі Д1 не розглянуті сценарії розвитку ВП «Непреднамеренное открытие ПК КД» з більш пізнім закриттям ІЗП КТ, а також без його закриття з мінімальною та максимальною конфігурацією САОЗ. У документі Д1 не досягнуто умов стабілізації за температурою та тиском в першому контурі, а також з відкриттям і без подальшого закриття ІЗП КТ з мінімальною і максимальною конфігурацією САОЗ-п.4.3.6
У документі Д1 для сценарію «Отрыв крышки коллектора ПГ» не врахована можливість заклинювання швидкодіючої редукційної установки скидання пари в атмосферу (ШРУ-А) аварійного парогенератора (ПГ) у відкритому положенні при заповненні відповідного паропроводу водою. Необхідно додати сценарій із заклинюванням кришки колектора ПГ - п.4.3.7
У документі Д1 підхід до моделювання розриву теплообмінної трубки парогенератора не узгоджується з тим, що застосовано при розрахунках відповідно вихідної події в рамках АПА, АЗПА та інших робіт (К27 Рівненська АЕС. Енергоблок №3. Звіт по аналізу безпеки. Глава 4. Аналіз проектних аварій. Аналіз вихідних подій) - п.4.3.8
У документі Д1 режим «Потеря расхода основной питательной воды» (з відключенням двох ТНЖ) має бути розглянутий кількісно в рамках цієї роботи. В рамках аналогічних робіт для енергоблоків №1,2 ЗАЕС (К16-К18) режим з припинення подачі основної живильної води був розглянутий кількісно та був обраний в якості представницького для розрахунків на циклічну міцність К28 (Отчет о предоставлении услуг на «Выполнение комплекса мероприятий по оценке технического состояния и переназначения ресурса/срока службы реактора ВВЕР-1000 энергоблоков №1 и №2 ОП ЗАЭС)- п.4.3.10
Результата теплогідравлічного аналізу не повною мірою відтворюють поведінку температури теплоносія першого контуру реактора, при виборі граничних умов для розрахунку міцності слід застосувати консервативні припущення (Як це зроблено на ЗАЕС - К25 Расчет теплогидравлических параметров для всех режимов эксплуатации парогенераторов ПГВ-1000М, главных циркуляционных насосов, компенсатора давления, гидроемкостей системы аварийного охлаждения зоны, барботажного бака, трубопроводов систем КТ и САОЗ энергоблока №1 ОП ЗАЭС) - п.4.3.11
Представлені в Д1 результата розрахункових аналізів не дозволяють оцінити коректність виконаних розрахунків через відсутність деяких графічних матеріалів. Матеріали повинні бути доповнені графіками наступних параметрів:
Температура в холодних нитках на вході в реактор;
Температура на вході, виході з активної зони, температура насичення на виході з активної зони;
Масова витрата через ПІРУ-А, ШРУ-К, АЖЕН, ДЖЕН, ТЖН, від насосів САОЗ; Маса теплоносія першого і другого контуру;
Рівень в реакторі та опускній ділянці;
Масова витрата насосів системипродувки-підживлення;
Температура оболонки твел для МПА - п.4.3.12;
В документі [ДЗ] відсутня інформація щодо витратних характеристик насосів САОЗ ВТ та НТ, які мають застосовуватися при виконанні розрахунків на підтримку обгрунтування циклічної міцності обладнання та трубопроводів першого контуру енергоблоку №3 РАЕС - п. 4.3.13;
Зауваження до теплогідравлічної моделі енергоблока №3 ВП РАЕС для комп`ютерного коду RELAP-3D [Документ Д2]: При виконанні державної експертизи ЯРБ виявило низку невідповідностей в гідравлічних характеристиках моделей для кодів RELAP-3D і RELAP5/Mod3.2. Наприклад, для моделі RELAP-3D для активної зони елемента 30 гідравлічний діаметр склав 0,009614 м, а для моделі RELAP5/Mod3.2. дана величина становить 0,00982 м. Аналогічні відмінності відзначені для площ зв`язків, Гідравлічних діаметрів, коефіцієнтів гідравлічного опору (КГО) і т.д., що ставить під сумнів коректність розроблених розрахункових моделей-п. 4.3.14.1
Нерівнозначне підключення петель ГЦТ до опускної ділянки реактора, а також штучного «звуження» каналу при вході в реактор. Також при такому розбитті виходить, що мж осями патрубків петель №1 і №2 (елементи з 112-го по 19-й) кут складає 91,25 градуса, тоді як згідно рис.2.5 [kl5] він дорівнює 125 градусів - п. 4.3.14.2.
Отвори в «граненом» поясі шахти повинні направляти теплоносій до байпасу реактора для охолодження вигородки, а не в активну зону. - п. 4.3.14.3;
У пунктах 4.3.14.4.1 - 4.3.14.4.7 - описані зауваження до таблиць опису характеристик елемента ГЕ-030 активної зони (всього 7 зауважень невідповідності таблиць);
Для розглянутих у розділах 2,3,4 [Д1] розрахункових сценаріїв необхідно представити результати розрахунку стаціонарного стану - п. 4.4.2;
Для визначених в додатку А [Д1] сценаріїв, які потребують кількісного аналізу, не виконано категоризацію ВП за впливом на РУ - п. 4.4.3;
В 4.1.1. документа [Д1] для приведених значень температур охолоджуючої води в гідроємностях САОЗ необхідно привести посилання на джерело інформації - п.4.4.6;
В документі [Д1] для режиму порушення нормальної експлуатації необхідно відкоригувати граничні умови за рівнем в компенсаторі тиску, вказавши мінімальний рівень, що відповідає приведеним у розділі 3 документа [Д1] графічним матеріалам - п. 4.4.5;
Інші зауваження.
За відсутності швидкого реагування на непридатну роботу позивача, наслідки могли б бути катастрофічними
Протоколом технічної наради №191-07-ПТ-ПСЭ-16 від 12.02.2016 р. за участі представників ВП РАЕС, НТК «ІЕЗ ім. Є.О. Патона» НАНУ, директора МЦЯБ (Каденко І.М.) було встановлено, що строк виконання етапів №№ 5, 6, 7 за основним Договором №01-НІ 114 від 21.11.2014 р. вже минув (це етапи №№ 4, 5, 6 за Договором субпідряду з МЦЯБ).
У вказаному протоколі встановлений факт надання МЦЯБом Замовнику неактуальних теплогідравлічних розрахунків по етапу 5 (етап 4 за договором субпідряду).
Вказаним Протоколом технічної наради підтверджується не лише факт не виконання позивачем за зустрічним позовом умов Договору субпідряду щодо строків виконання етапу 5 (етапу 4 за договором субпідряду), а й неприйнятність усіх результатів теплогідравлічних розрахунків за етапом 5 (етап 4 за Договором субпідряду) (див. п.8-10 Протоколу).
Таким чином Протоколом технічної наради №191-07-ПТ-ПСЭ-16 від 12.02.2016 р. встановлено, що МЦЯБ виконуючи роботу за етапом 4 Договору субпідряду станом на 12.02.2016 р. виконав роботу неналежної якості, результати якої не можна використати, а саме:
Відсутні актуальні теплогідравлічні розрахунки за етапом 4 Договору субпідряду;
Відсутні граничні умови (ГУ);
Теплогідравлічні розрахунки не виконані з повною поверхнею теплообміну;
Не виконані ЗD-теплогідравлічні розрахунки для РУ із врахуванням кількості, заглушених ТОТ ПГ-ов і детальна фрагментація теплогідравлічної моделі в зоні СШ№111;
Наведені зауваження, які викликали сумнів у придатності результатів наданих послуг, вже були відомі позивачу за зустрічним позовом (МЦЯБу) станом на лютий 2016 року. Листом від 09.03.2016 р. НТК «ІЕЗ ім. Є.О. Патона» НАН України повідомило МЦЯБ КНУ ім. Т.Г. Шевченка про те, що генеральний підрядник розпочав експертизу Етапу №4 «Виконання теплогідравлічних розрахунків і аналізів, вибір граничних умов для енергоблоку №3» (спірні роботи) та навів перелік зауважень, зміст яких співвідносився із непридатністю для використання відповідно до Договору.
Касаційний господарський суд у своїй постанові від 20.11.2019 р. зазначив, що суди взагалі проігнорували та не дослідили зібрані у справі докази, які можуть свідчити про прийняття Замовником за Основним договором виконаних саме Позивачем робіт, зокрема: (1) лист НТК "Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона" № К-53/8 (отриманий Позивачем 21.01.2016), в якому Відповідач підтверджує часткову оплату за Договором субпідряду та зазначає, що акти здачі-приймання послуг за усіма чотирма етапами робіт були підписані Замовником - Рівненською АЕС (а.с. 159, том 1);
У січні 2016 року Відповідач підтверджував часткову оплату за Договором субпідряду та зазначав, що акти здачі-приймання послуг за усіма чотирма етапами робіт були підписані Замовником - Рівненською АЕС, однак дана обставина жодним чином не впливає на якість робіт, які були виконані позивачем.
У справі міститься Протокол технічної наради від 12.02.2016 за участю позивача за зустрічним позовом, представників ВП РАЕС (Основного Замовника послуг) в якому встановлено - невідповідність виконаної роботи за етапом 5 (етап 4 за договором субпідряду, строк виконання якого припадав на 15.10.2015 р.); встановлення обставини невиконання етапу 6 (етап 5 за договором субпідряду, строк виконання якого минув 31.122015).
Таким чином, обставина непридатної до використання роботи позивача була встановлена у лютому 2016 року, а прийняття спірної роботи (етап 4) Основним Замовником не спростовує факту непридатності до використання робіт МЦЯБу (позивача).
Касаційний господарський суд у своїй Постанові від 20.11.2019 р. зазначив, що судам слід надати оцінку (2) факсограмі Рівненської АЕС від 05.07.2016 №191/2932-ф, якою Замовник, із посиланням на недоліки, виявлені в звіті державної експертизи №16-09-8986/1, просить Відповідача виконати перерахунки за етапами 3 та 5 Основного договору (відповідають етапам 2 та 4 Договору субпідряду) (а.с. 153, том 1).
Дана обставина підтверджує усі твердження відповідача про непридатність виконаної роботи позивачем до використання.
Із врахуванням наведених зауважень у Звіті про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки №16-09-8986/1, факсограми Рівненської АЕС від 05.07.2016 №191/2932-ф та Договору між позивачем та відповідачем вбачається, що перерахунки за етапами 3 та 5 Основного договору (відповідають етапам 2 та 4 Договору субпідряду) стосуються дефектів розроблених комп`ютерних теплогідравлічних моделей основного обладнання реакторної установки (етап 2 за Договором субпідряду), а за наявності вказаних дефектів за етапом 2, усі розрахунки за етапом 4 (Виконання теплогідравлічних розрахунків і аналізів, вибір граничних умов для енергоблоку №3) були непридатними до використання, бо виконуються на підставі теплогідравлічних моделей (етап 2).
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірні етапи взаємопов`язані між собою, а тому неякісне виконання етапу 2 за Договором субпідряду призвело до непридатності до використання усіх розрахунків за етапом 4.
Згідно із ст. 849 ЦК України замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Як вже було встановлено господарськими судами при розгляді первісних позовних вимог позивачем за зустрічним позовом допущено прострочення надання послуг за укладеним між сторонами спору договором, у зв`язку із чим, а саме невиконанням позивачем за зустрічним позовом робіт за договором належним чином, відповідачем за зустрічним позовом направлено лист від 11.03.2016 №К-53/48 про розірвання договору.
Як підтверджено матеріалами справи, позивачем за зустрічним позовом порушено умови договору як щодо строків виконання зобов`язання за договором на закупівлю послуг № 05/МЦЯБ-2014 від 18.12.2014, так і щодо якості наданих послуг, у зв`язку із чим відповідач за зустрічним позовом розірвав договір та для виконання ненаданих позивачем за зустрічним позовом належним чином послуг уклав з іншими виконавцями цивільно-правові договори про виконання спірних робіт іншими виконавцями, які ними були надані та оплачені відповідачем за зустрічним позовом, що підтверджується копіями договорів з іншими виконавцями, технічними завданнями до них, актами здачі-приймання наданих послуг та видатковими касовими ордерами.
Отже, саме неналежне виконання позивачем за зустрічним позовом своїх обов`язків щодо строків та якості надання послуг, не усунення встановлених недоліків у встановлений строк, що підтверджено матеріалами справи, надало право відповідачу за зустрічним позовом в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України зупинити виконання свого обов`язку та відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.
Суд зазначає, що неякісне виконання позивачем за зустрічним позовом робіт за укладеним між сторонами спору договором спричинило подальшу неможливість їх використання саме при здачі робіт за основним договором на закупівлю послуг № 01-Н1114 від 20.11.2014, укладеного між відповідачем за зустрічним позовом та відокремленим підрозділом "РІВНЕНСЬКА АЕС" ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ", без усунення робіт, підтверджується матеріалами справи.
Також слід зазначити, що у Звіті про виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки зазначено, що при виконанні експертизи виявлено ряд зауважень до повноти, коректності та достатності наведених відомостей та обґрунтування вибору найбільш представницьких початкових та граничних умов (див. 4.3.2-4.3.4, 4.3.7 цього Звіту), уточнення розрахункової моделі та коригування валідаційного розрахунку (див. 4.3.15, 4.3.17-4.3.21 цього Звіту), що повністю кореспондується із зауваженнями викладеними у протоколі технічної наради.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду про відмову у задоволенні вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення 2 067 039,45 грн. основного боргу та похідних вимог про стягнення 456 413,12 грн. пені за договором на закупівлю послуг №05/МЦЯБ-2014 від 18.12.2014.
Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено тих обставин, які є підставою зустрічних позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не додано їх до матеріалів справи, а тому позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що він не був повідомлений про наявність недоліків саме у встановленому договору порядку, не приймаються судом враховуючи той факт, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем за зустрічним позовом, що керівник позивача за зустрічним позовом був присутнім на технічній нараді 12.02.2016, за результатами якої складено протокол № 191-07-ПТ-ПСЄ-16 у якому перелічено всі зауваження на виконані позивачем за зустрічним позовом роботи за договором.
Слід зазначити, що вказаний протокол був підписаний керівником позивача за зустрічним позовом, однак у матеріалах справи відсутні докази звернення останнього, як сторони за договором, яка зацікавлена у виконанні зобов`язань за договором належним чином, до відповідача за зустрічним позовом для уточнення недоліків робіт та складення відповідного акту.
Також позивачем за зустрічним позовом не надано доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з аргументованим проханням збільшити термін для усунення недоліків, та не повідомлено, які недоліки вже усунуто, а які потребують більшого часу для їх усунення.
Як вже вказувалось судом касаційної інстанції, скаржник розпочав виконання робіт, не скориставшись наданими йому правами боржника у випадку прострочення кредитора, правами підрядника у разі невиконання замовником за договором своїх обов`язків; водночас суди врахували наведені ним пояснення, ступінь виконання зобов`язання та інші обставини, зменшивши розмір належних до сплати сум пені та штрафу.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо доказової необґрунтованості вимог зустрічного позову та необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.
Всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Проте, всупереч обов`язку з доказування, позивачем належних та допустимих у розумінні ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження вимог зустрічного позову до суду представлено не було.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги чинного законодавства, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, спростував, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог Київського національного університету імені Тараса Шевченка в особі відокремленого підрозділу: міжнародного центру ядерної безпеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Науково-технічного комплексу "ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ІМ. Є.О.ПАТОНА" Національної академії наук України.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 12.11.2020
Суддя М.О. Лиськов
