ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"03" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/214/20Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
розглядаючи справу № 916/214/20
За первісним позовом: Комунальної установа "Одесреклама" Одеської міської ради
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА"
про зобов`язання вчинити певні дії,
та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА"
до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради
про стягнення 44 292,00грн.,-
За участю представників сторін:
Від позивача - - не з`явився,
Від відповідача - Дімоглов О.І., довіреність № б/н, дата видачі : 01.07.19;
ВСТАНОВИВ:
28.01.2020 року позивач - Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради, звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" про зобов`язання вчинити певні дії.
03.02.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області за позовною заявою було відкрите провадження по справі та прийнято розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2020р. було відкладено підготовче засідання на 31.03.2020р. о 10:00год.
Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 16.03.2020р. для забезпечення належної роботи суду в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 рекомендовано суддям Господарського суду Одеської області у період дії карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211, з 17.03.2020р. по 03.04.2020р. включно перенести судові засідання за межі вказаного строку.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.2 ст. 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Указу Президента України від 13.03.2020р. №87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року", "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2", Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", розуміючи відповідальність держави за свою діяльність, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед відвідувачів та працівників суду, суд вважає необхідним перенести судове засідання у справі №916/214/20, яке призначене на 31.03.2020р. о 10год.00хв., а саме на " 09" квітня 2020р. о 11год.30хв.
17.03.2020р. за вх.№755/20 господарським судом одержано зустрічну позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути суму за завдану матеріальну шкоду у розмірі 44 292,00грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2020р. зустрічну позовну заяву було прийнято та об`єднано з первісним позовом.
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 09.04.2020 р., 30.04.2020 р., 19.05.2020 р., та 11.06.2020 р. розгляд справи було відкладено.
11.06.2020 року до канцелярії господарського суду Одеської області від Комунальної установа "Одесреклама" Одеської міської ради надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Відповідно якого, заявник зазначив, що на розгляді у Верховному Суді перебуває справа № 916/1738/19 за позовом комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Жемчужина на Малиновського" про зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні демонтажу дахової рекламної конструкції, яка є подібною до справи № 916/214/20. 14.05.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виніс ухвалу про передачу справи № 916/1738/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Підставою для передачі є необхідність відступлення від висновків щодо застосування ст. 26 Закону України "Про рекламу" та норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині повноважень органів місцевого самоврядування у сфері рекламних послуг, викладених у постанові Верховного Суду від 20.11,2019 року у справі № 522/19532/14а. а також необхідність встановлення предметної та суб`єктної юрисдикції спору Аргументи відзиву на позовну заяву та зустрічного позову ОСББ "Шестая Жемчужина" також ґрунтуються на правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.11.2019 року у справі № 522/19532/14а. У відповідності до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою. Великою Палатою Верховного Суду. За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.
Враховуючи клопотання позивача за первісним позовом про зупинення провадження у справі господарський суд вважає, що розгляд справи №916/214/20 за ( первісним) позовом Комунальної установа "Одесреклама" Одеської міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" про зобов`язання вчинити певні дії, та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" до Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради про стягнення 44 292,00грн., є об`єктивно неможливим до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судового рішення у подібній справі № 916/1738/19.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2020р. справу №916/214/20 було зупинено до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 916/1738/19.
23.10.2020 року до канцелярії господарського суду Одеської області від представника Комунальної установа "Одесреклама" Одеської міської ради надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, відповідно якого заявник зазначав, що 29.09.2020 року Велика Палата Верховного Суду переглянула у касаційному порядку судове рішення у подібних правовідносинах у справі № 916/1738/19, таким чином, на даний час усунуті обставини, які викликали зупинення провадження.
02.11.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області провадження у справі №916/214/20 було поновлено та розгляд підготовчого провадження було призначено на 03.11.2020 року.
Як зазначає позивач у клопотанні про закриття провадження у справі, за результатами розгляду, проаналізувавши правові норми п. 4 ч. 1 ст. 20, ч.ч. 1, 4 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», пп. 13 п. а) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», п.п. З, 5, 38, 45-46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, п.п. 1.2., 1.5., 3.1., 4.1., 13.1. Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків: « 8.24. Отже, між позивачем, який здійснював владні управлінські функції на підставі законодавства на виконання делегованих повноважень, та відповідачем виник публічно-правовий спір щодо законності рішень, дій позивача та інших органів місцевого самоврядування, прийнятих (вчинених) під час здійснення ними владних управлінських функцій. Ураховуючи викладене, а також те, що між сторонами не має спору щодо прав на зазначену рекламну конструкцію Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір між сторонами є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Спори, які стосуються виконання суб`єктами владних повноважень зазначених функцій, зокрема демонтажу елементів благоустрою, розміщених на фасадах будівель і споруд, а також рекламних конструкцій, є публічно-правовими та мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства... 10.6. Враховуючи, що господарськими судами помилково розглянуто в порядку господарського судочинства справу, віднесену до адміністративної юрисдикції Одеського окружного адміністративного суду, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу КУ «Одесреклама» необхідно задовольнити частково, касаційну скаргу Виконкому - задовольнити повністю, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити». Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, є підстави вважати, що справа № 916/214/20, яка є подібною до справи № 916/1738/19, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Так, при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
При цьому, підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Статтею 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п.п. 6, 10, 15 ч.1 ст.20 ГПК України).
При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб`єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.
Отже, між позивачем, який здійснював владні управлінські функції на підставі законодавства на виконання делегованих повноважень, та відповідачем виник публічно-правовий спір щодо законності рішень, дій позивача та інших органів місцевого самоврядування, прийнятих (вчинених) під час здійснення ними владних управлінських функцій. Ураховуючи викладене, а також те, що між сторонами не має спору щодо прав на зазначену рекламну конструкцію суд вважає, що спір між сторонами є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Спори, які стосуються виконання суб`єктами владних повноважень зазначених функцій, зокрема демонтажу елементів благоустрою, розміщених на фасадах будівель і споруд, а також рекламних конструкцій, є публічно-правовими та мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Отже, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).
Згідно з п.1 ч.1 ст.231 ГКП України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За цих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України та роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.
Між цим суд також роз`яснює позивачу, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору у разі закриття провадження у справі, зокрема з підстав непідвідомчості спору господарському суду, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись п.п.6 ч.1 ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Клопотання Комунальної установа "Одесреклама" Одеської міської ради від 02.11.2020 року про закриття провадження по справі №916/214/20 - задовольнити частково.
2.Провадження у справі №916/214/20 за ( первісним) позовом Комунальної установа "Одесреклама" Одеської міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ШЕСТАЯ ЖЕМЧУЖИНА" про зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
3. Розгляд зустрічного позову призначити в підготовчому судовому засіданні 16.11.2020 року о 09:30 год.
4.Зобов`язати сторони (представників сторін) з`явитися в судове засідання.
5.Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 09 листопада 2020 р.
Суддя С.Ф. Гут
