ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2020 року Справа № 912/2894/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Кузнецової І.Л., Подобєд І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2020 у справі №912/2894/19 (суддя Бестаченко О.Л., повне рішення складено 07.07.2020)
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця", м. Одеса
до відповідача: Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації, м. Олександрія Кіровоградської області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області, м. Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 84 240,32 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У жовтні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" звернулося із позовом до Господарського суду Кіровоградської області про стягнення з Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації збитків за пільгове перевезення пасажирів за період січень - серпень 2019 року у сумі 84 240,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору про сумісну діяльність з пільгового перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському, внутрішньодержавному та міждержавному сполученні від 02.01.2019 в частині повного розрахунку за пільгові перевезення окремих громадян, відповідно до вимог п. п. 2, 3, 5, 6, 7, 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 з січня 2019 по серпень 2019 року.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що сума в розмірі 84 240,32 грн не прийнята до відшкодування Управлінням у зв`язку з відсутністю інформації про пільговиків в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги. Крім того, Укрзалізниця надає форми для розрахунків з порушенням п. 3.2. Договору та надає рахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам, незалежно від місця їх реєстрації. Розрахункові форми "2-пільга" є копіями, в них міститься інформація про придбані пільгові квитки на всій території області. В зазначених формах є пільговики, які не зареєстровані на території Олександрійського району та не перебувають на обліку в ЄДАРП. Також, Позивачем подаються неякісні списки (нерозбірливо та нечітко написані дані), що унеможливлює перевірку права особи на пільгу, а реєстри пільгових пасажирів не надані. Зауважив, що постає питання обґрунтування позовних вимог в частині порушення договірних зобов`язань та вимог п. п. 2,3,5,6,7,8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, оскільки ПКМУ від 21.06.2017 № 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256", були внесені зміни та з переліку програм, на які здійснюється фінансування за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, виключено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, тобто механізм фінансування програми компенсаційних виплат за пільговий проїзд ПКМУ № 256 на період позовних вимог не регулюється.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2020 у справі №912/2894/19 (суддя Бестаченко О.Л.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 84240,32 грн за пільгове перевезення пасажирів за 8 місяців 2019 року, а також судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
Рішення суду мотивоване правомірністю заявлених позовних вимог з урахуванням п. 7 Порядку №1359, бо сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира; подані облікові форми відповідають зазначеному Порядку, а Відповідачем не надано доказів повідомлення Позивача про неприйнятність поданих ним розрахунків за спірний період; перевезення пасажирів на пільгових умовах здійснено Позивачем на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, тому Відповідач у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені Позивачем витрати.
Доводи та вимоги апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована таким:
- суд першої інстанції не врахував положення ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до якої надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності і цільового використання;
- положення Порядку №1359 суперечать положенням п. 8 ч.1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, в якому закріплений принцип цільового використання бюджетних коштів, та мають бути застосовані ті, що мають вищу юридичну силу;
- Відповідач повністю виконав перед Позивачем зобов`язання за договором в межах діючого законодавства;
- нормативно - правовими актами не передбачено проведення звірки між управліннями соціального захисту населення стосовно осіб, які не перебувають на обліку в ЄДАРП на конкретній території;
- прийняття Управлінням до відшкодування суми 84240,32 грн, поданої Укрзалізницею, без звірки з ЄДАРП, призведе до подвійного відшкодування та нецільового використання бюджетних коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 06.08.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 (головуючий суддя Широбокова Л.П.) апеляційна скарга залишена без руху, апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги: надання доказів надіслання копії апеляційної скарги Третій особі за належною адресою.
26.08.2020 від апелянта до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги із доданими доказами надіслання копії апеляційної скарги Третій особі за належною адресою.
26.08.2020 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Широбокової Л.П. по справі для вирішення питання відкриття апеляційного провадження здійснений автоматизований перерозподіл.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.08.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Антоніка С.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2020 прийнято справу до свого провадження зазначеною колегією суддів для вирішення питання відкриття апеляційного провадження, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи №912/2894/19 визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін.
21.09.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що стали підставою для автоматизованого розподілу судової справи 26.08.2020, по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Чус О.В., Антонік С.Г.
24.09.2020 у зв`язку з усуненням обставин, що стали підставою для автоматизованого розподілу судової справи 27.08.2020 по справі здійснений повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Кузнецової І.Л. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 28.09.2020.
02.11.2020 у зв`язку з відпусткою судді Орєшкіної Е.В. по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Кузнецової І.Л., Подобєда І.М. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 02.11.2020.
При вирішенні справи судом враховується позиція сторін, що викладена ними у поданих до суду відзиві на апеляційну скаргу від 10.09.2020 та відповіді на відзив на апеляційну скаргу від 22.09.2020.
Так Позивач, у поданому відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що із виконанням Позивачем обов`язку перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок Відповідача компенсувати витрати, понесені у зв`язку з таким перевезенням. Чинне законодавство не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування цих витрат, оскільки зобов`язання сторін виникають безпосередньо із закону. Відповідно до п. 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 №252, суб`єкти господарювання, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством України. Подані Позивачем облікові форми відповідають Порядку №1359, тому вони мають бути прийняті Відповідачем та оплачені. Відповідачем не доведено, що до облікових форм за період січень - серпень 2019 включені суми недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремим категоріям громадян за проїзними документами, оформленими поза межами Олександрійського району Кіровоградської області.
Відповідач у поданих запереченнях на відзив на апеляційну скаргу зазначив, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19 не може бути використана при розгляді цієї справи, оскільки обставини, які призвели до вирішення спорів, є різними, а законодавство, що регулюють відносини зазнало змін. Підписавши договір, Позивач підтвердив свою згоду з його умовами, в тому числі з порядком розрахунків та відшкодуванням компенсаційних виплат за пільговий проїзд осіб, пільговий статус яких підтверджено ЄДАРП. Позивач надсилає до Управління реєстри не тільки по станції Користівка, а і по іншим станціям, які не відносяться до Олександрійського району, що суперечить його ж вимогам з посиланням на Порядок №1359. Тому, відшкодування спірної суми призведе до подвійного відшкодування та нецільового використання бюджетних коштів. Вважає, що повністю виконав перед Позивачем зобов`язання за договором в межах діючого законодавства з дотриманням принципу цільового використання бюджетних коштів.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.
02.01.2019 між Олександрійською районною державною адміністрацією (замовник), Управлінням соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (Управління, надалі - Відповідач) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Знам`янської дирекції залізничних перевезень" Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" (Перевізник, надалі - Позивач) був укладений Договір про сумісну діяльність з пільгового перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському, внутрішньодержавному та міждержавному сполученні №б/н (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору предметом цього договору є взаємовідносини "Перевізника" та "Замовника" щодо забезпечення перевезень та відшкодування витрат, пов`язаних з пільговим перевезенням залізничним транспортом у 2019 році окремих категорій громадян, зареєстрованих на території "Замовника", яким таке право надано відповідно до Закону у приміському, внутрішньо міському та міждержавному сполучені.
Відповідно до п. 2.3. Договору перевізник здійснює протягом поточного року перевезення пільгових категорій громадян у приміському, внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, які зареєстровані на території Замовника, за умови придбання пасажирами пільгової категорії безоплатних або пільгових проїзних документів (квитків).
В свою чергу, Управління за рахунок видатків місцевого бюджету здійснює виплату компенсації витрат Перевізнику внаслідок пільгового перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, у приміському, внутрішньодержавному та міждержавному сполученні відповідно до Методик рекомендацій розрахунків на компенсаційні виплати за пільгові перевезення за рахунок коштів місцевих бюджетів, затверджений розпорядженням голови Олександрійської РДА від 25.07.2016 №324-р. Здійснює щомісячний прийом розрахунків за надані послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом в межах видатків місцевого бюджету на 2019 рік (пункти 2.2.1.-2.2.2. Договору).
Розділом 3 Договору передбачено порядок проведення виплати компенсації витрат Перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів.
Так, перевізник щомісяця до 5 числа місяця наступного за звітним періодом подає Управлінню розрахунок щодо вартості послуг, наданих пільговикам, зареєстрованим на території Замовника у минулому місяці, згідно з формою, яка узгоджується даним договором (додаток), на паперових носіях. Управління звіряє інформацію, що міститься в ЄДАРП, наданою за формою, яка узгоджується цим договором (додаток). У разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, Управління не проводить розрахунки до уточнення наданої інформації. Управління по мірі надходження коштів на рахунок місцевого бюджету на зазначені цілі перераховує протягом 5-ти робочих днів Перевізнику суму компенсації витрат, пов`язаних з перевезенням пільгових категорій громадян на підставі актів звіряння. Перевізник несе персональну відповідальність за достовірність складених розрахунків.
Відповідно до п. 6.1. - 6.2. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та застосовується до відносин, що виникли між сторонами з 01.01.2019 року. Цей Договір діє до 31.12.2019 року та вважається пролонгованим до проведення остаточних розрахунків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян відповідно до вимог пунктів 2, 3, 5, 6, 7, 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, з січня 2019 по серпень 2019 року.
На підтвердження позовних вимог Позивачем надані такі документи:
- звіт про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за січень 2019 року на загальну суму 9 915,50 грн (з яких було профінансовано 2 487,18 грн), залишок заборгованості становить 7 428,32 грн;
- облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, за січень 2019 року на загальну суму 450,15 грн (з яких було профінансовано 0,00 грн), залишок заборгованості становить 450,15 грн;
- звіт про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за лютий 2019 року на загальну суму 11 338,55 грн (з яких було профінансовано 4 680,74 грн), залишок заборгованості становить 6 657,81 грн;
- облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, за лютий 2019 року на загальну суму 643,65 грн (з яких було профінансовано 0,00 грн), залишок заборгованості становить 643,65 грн;
- звіт про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за березень 2019 року на загальну суму 12 156,00 грн (з яких було профінансовано 3 269,71 грн), залишок заборгованості становить 8 886,29 грн;
- облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, за березень 2019 року на загальну суму 615,41 грн (з яких було профінансовано 0,00 грн), залишок заборгованості становить 615,41 грн;
- звіт про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за квітень 2019 року на загальну суму 11 576,26 грн (з яких було профінансовано 3 259,92 грн), залишок заборгованості становить 8 316,34 грн;
- облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, за квітень 2019 року на загальну суму 1 452,57 грн (з яких було профінансовано 0,00 грн), залишок заборгованості становить 1 452,57 грн;
- звіт про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за травень 2019 року на загальну суму 13 510,50 грн (з яких було профінансовано 4 411,19 грн), залишок заборгованості становить 9 099,31 грн;
- облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, за травень 2019 року на загальну суму 246,97 грн (з яких було профінансовано 0,00 грн), залишок заборгованості становить 246,97 грн;
- звіт про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за червень 2019 року на загальну суму 15 331,50 грн (з яких було профінансовано 3 660,14 грн), залишок заборгованості становить 11 671,36 грн;
- облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, за червень 2019 року на загальну суму 319,76 грн (з яких було профінансовано 0,00 грн), залишок заборгованості становить 319,76 грн;
- звіт про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за липень 2019 року на загальну суму 19 369,75 грн (з яких було профінансовано 4 380,89 грн), залишок заборгованості становить 14 988,86 грн;
- звіт про недоотримання коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного бюджету та місцевого бюджету, за серпень 2019 року на загальну суму 18 197,11 грн (з яких було профінансовано 4 780,61 грн), залишок заборгованості становить 13 416,50 грн;
- облікова форма про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у внутрішньодержавному та міждержавному сполученні, за липень 2019 року на загальну суму 47,02 грн (з яких було профінансовано 0,00 грн), залишок заборгованості становить 47,02 грн.
Таким чином, відповідно до облікових форм, поданих відповідно до Порядку №1359, сума за фактичну кількість перевезених пільговиків за період січень-серпень 2019 року склала 84 240,32 грн та не була прийнята до відшкодування Відповідачем з посиланням на відсутність інформації про пільговиків в ЄДАРП, що стало підставою для звернення із даним позовом.
Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Так, соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Частиною шостою статті 9 Закону № 273/96-ВР встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Таким чином, обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.
Отже забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава взяла на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.
За змістом статей 89, 102 Бюджетного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин) видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі - Порядок № 256).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 256 (в редакції на час виникнення спірних відносин) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об`єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 256 (в редакції на час виникнення спірних відносин) головні розпорядники коштів місцевих бюджетів готують щомісяця інформацію про суми нарахованих соціальних виплат, пільг та житлових субсидій населенню та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконавчих органів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад.
В абзаці першому пункту 6 Порядку № 256 (в редакції на час виникнення спірних відносин) зазначено, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об`єднаних територіальних громад на підставі інформації, зазначеної у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри сум, що підлягають перерахуванню, та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено Порядком № 1359, пунктом 2 якого визначено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.
Пунктом 5 Порядку № 1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.
При цьому відповідно до пункту 7 Порядку № 1359 сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.
Як передбачено пунктами 9 - 11 Порядку № 1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Частина друга статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Закон № 273/96-ВР та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27 грудня 2006 року №1196, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Також, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Таким чином, перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано Залізницею не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.
Вищевикладеним спростовуються доводи апелянта щодо неможливості застосування Порядку №1359 через положення п. 8 ч.1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, яким закріплений принцип цільового використання бюджетних коштів.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, установлено, що Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують відповідно до законодавства України надання пільг окремим категоріям громадян шляхом запровадження соціальних карток та проведення видатків відповідно до цього Кодексу виключно із застосуванням Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
Згідно п. 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003 №117, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей. Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
Пунктами 10-11 Положення (станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
Уповноважений орган щомісяця:
1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;
2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає:
реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";
акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";
3) до 15 числа подає:
фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
Судом досліджені подані Позивачем облікові форми та встановлено, що вони відповідають Порядку №1359, тому такі облікові форми повинні бути прийняті Відповідачем та оплачені.
Відповідно до п. 3.2. Договору Управління звіряє інформацію, що міститься в ЄДАРП наданою за формою, яка узгоджується даним договором (додаток). У разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, Управління не проводить розрахунки до уточнення наданої інформації.
Втім, Відповідачем не доведено: 1) що були виявлені розбіжності щодо загальної кількості або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику; 2) повідомлено Позивача про неприйнятність поданих ним розрахунків за спірний період; 3) до облікових форм за спірний період включені суми недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремим категоріям громадян за проїзними документами, оформленими поза межами Олександрійського району Кіровоградської області.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що перевезення пасажирів на пільгових умовах АТ "Українська залізниця" виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - Відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені позивачем витрати.
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства він зобов`язаний відшкодувати понесені Позивачем витрати на перевезення пільговиків за 8 місяців 2019 року (січень-серпень 2019 року).
Заперечення, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються викладеним та є безпідставними.
Дослідивши лист від 17.06.2020 №352, на який посилається апелянт в обґрунтування позиції, що Позивач надсилає до Управління реєстри і по іншим станціям, які не відносяться до Олександрійського району (Олександрія, Знам`янка, Кропивницький), апеляційний суд вбачає лише позицію Відповідача щодо порядку розрахунків з Позивачем: розрахунки проводяться лише за тих пільгових пасажирів, що зареєстровані в реєстрі як пільговики м. Олександрія (а.с. 173, том1).
Водночас, така позиція суперечить дослідженому вище положенню пункту 7 Порядку №1359 (сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира).
Посилання Відповідача на те, що предметом Договору (п. 1.1.) є регулювання відносин лише щодо громадян, зареєстрованих на території замовника, не позбавляє Позивача права звернутися із позовом відповідно до визначених законодавчих актів з урахуванням того, що відсутність договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін; і в даному випадку позиція Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.03.2020 у справі №904/94/19, є релевантною.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2020 у справі №912/2894/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.07.2020 у справі №912/2894/19 залишити без змін.
Судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта - Управління соціального захисту населення Олександрійської районної державної адміністрації.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає за винятком випадків, визначених у ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Подобєд
