ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2394/20м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Головея В.М.,
Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Бебик А.М.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Орєшкова.Н.В., за наказом у порядку самопредставництва;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)
на ухвалу Господарського суду Одеської області про забезпечення позову
від 01 вересня 2020 року (повний текст складений 01.09.2020р.)
по справі №916/2394/20
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту)
до відповідача: MISTER DRAKE PC
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Капітана Одеського морського порту
про стягнення 2 355 698,91 грн., -
суддя суду першої інстанції: Гридасов Ю.В.
час та місце винесення ухвали: 27.09.2019р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 20.11.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2020р. Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Одеського морського порту) (позивач, Одеська філія АМПУ, Адміністрація) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до MISTER DRAKE PC (відповідач) про стягнення 2 355 698,91 грн.
В подальшому, Одеською філією АМПУ до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на майно компанії - судновласника MISTER DRAKE PC, а саме: судно «Delfi» (ІМО 8866266), з правом його переміщення, віддалення та видалення Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії або іншими особами за дорученням останнього; заборонити відповідачу вчиняти певні дії, а саме відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування судно «Delfi»; заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо судна «Delfi», пов`язані з його відчуженням та передачею.
Заява обґрунтована тим, що 21.11.2019р. сталася аварійна морська подія в акваторії Одеського морського порту з судном «Delfi» (ІМО номер: 8866266), яке дрейфувало на якорі у південно-західному напрямку з акваторії порту «Південний» та потрапило на мілину в акваторії морського порту Одеса.
Враховуючи, що «Delfi» (ІМО номер: 8866266) становить безпосередню загрозу безпеці судноплавства, життю та здоров`ю людей, забрудненню навколишнього природного середовища, Одеська філія АМПУ вжила заході із забезпечення безпеки мореплавства та забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Розмір витрат, які заподіяні в результаті катастрофи та пов`язані з ліквідацією забруднення акваторії порту Одеса станом на 31.07.2020р. становить 2 355 698,91 грн.
Заявник зазначає, що Адміністрація неодноразово зверталась до компанії-судновласника з вимогами щодо відшкодування вищенаведених витрат. Однак, жодних оплат відповідачем не здійснено, тобто судновласник як особа, чиїм майном як джерелом підвищеної небезпеки завдається шкода природному середовищу та Адміністрації, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо компенсації Адміністрації відповідних витрат.
Беручи до уваги те, що ціна судна у розмірі 35 тис. дол. США. (що становить близько 980 тис. грн.) не покриває навіть половини суми витрат Адміністрації, заявлених у позові, а компанія-судновласник MISTER DRAKE PC не зареєстрована в Україні, і є іноземною компанією, та те, що у Адміністрації відсутня будь-яка інформація щодо іншого майна компанії-судновласника, грошових коштів, цінних паперів тощо, окрім існуючого судна «Delfi», заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить виконання судового рішення у справі про відшкодування витрат Адміністрації, а у разі реалізації майна-судна «Delfп» судновласником, фактично буде втрачено можливість реального виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Таким чином, за твердженням заявника, наявна об`єктивна необхідність та правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р. (суддя Малярчук І.А.) частково задоволено заяву ДП "АМПУ" в особі ОФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Одеського морського порту) про забезпечення позову у справі №916/2394/20. Накладено арешт на майно компанії - судновласника MISTER DRAKE: судно "Delfi", з правом його переміщення, віддалення та видалення Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії або іншими особами за дорученням останнього. У задоволенні заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування судно "Delfi"; заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо судна "Delfi", пов`язані з його відчуженням та передачею - відмовлено.
У вказаній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявником обставин, які є підставою для задоволення відповідних вимог шляхом накладення арешту на майно компанії - судновласника MISTER DRAKE PC судно «Delfi» (ІМО 8866266), з правом його переміщення, віддалення та видалення Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії або іншими особами за дорученням останнього, у зв`язку з чим в цій частині заява Адімністрації підлягає задоволенню.
Разом з тим, місцевим господарським судом зазначено, що вжиття такого заходу забезпечення як заборона відповідачу вчиняти певні дії, а саме, відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, концесію, управління, заставу, безоплатне користування судно «Delfi», є втручанням у мирне володіння власником своїм майном та є порушенням прав власника, що в свою чергу є неприпустимим. Отже, наведена вимога заявника задоволенню не підлягає. Крім того суд першої інстанції зауважив, що за наявності поданих заявником до суду доказів права власності на судно у MISTER DRAKE PC, відсутні підстави вважати імовірним вжиття іншими особами дій щодо відчуження та передачі судна «Delfi», внаслідок чого не підлягає задоволенню заява позивача в частині заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо судна «Delfi», пов`язані з його відчуженням та передачею.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ДП "АМПУ" в особі ОФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р у справі №916/2394/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ДП "АМПУ" в особі ОФ ДП "АМПУ" (Адміністрація Одеського морського порту) про забезпечення позову у справі №916/2394/20 у повному обсязі.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що відповідач зареєстрований за межами України, є іноземним контрагентом, та спроможній здійснювати будь-які правочини, в т.ч. за межами України, щодо свого майна. Зокрема, його продаж (передачу), у тому числі на металобрухт, що може призвести до нових судових процесів з іншими (третіми) особами, до яких буде передано це майно у власність, що врешті значно ускладнить виконання рішення у цій справі, у разі задоволення позовної заяви Адміністрації.
Більш детально доводи Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р. про забезпечення позову у справі №916/2394/20.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.09.2020р. розгляд апеляційної скарги Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Одеського морського порту) призначено на 21 жовтня 2020 року.
В судовому засіданні 21.10.2020 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а їх явка обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності останніх за наявними у справі доказами.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
За положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, апеляційна колегія зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову, заявник повинен обов`язково надати докази щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що у вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.01.2019р. у справі № 915/870/18).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції на час розгляду судом заяви про забезпечення позову встановлено доведення позивачем факту аварійної морської події в акваторії Одеського морського порту, яка 20.11.2019р. трапилась із судном "Delfi", що належить компанії MISTER DRAKE PC (Unated Kingdom) та коштує 35 000дол. США (що становить близько 980 тис. грн.).
Також місцевим господарським судом встановлено, що позивачем було здійснено низку заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків, спричинених вказаною аварією (ліквідація плям нафтопродуктів та забруднюючих речовин, постановка сорбуючих бонових огороджень та дій з підняття та видалення судна з акваторії порту). Вартість вжитих позивачем заходів із забезпечення безпеки мореплавства та забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища по судну «Delfi» станом на 31.07.2020р. становить 2 355 698,91грн. Отже, вартість судна "Delfi" не покриває вартість витрат позивача, понесених при ліквідації аварійних наслідків.
При цьому, матеріали справи свідчать, що заявником доведено суду здійснення капітаном Одеського морського порту відповідних заходів щодо вручення судновласнику вимог стосовно підняття та видалення судна "Delfi" з акваторії Одеського морського порту. Однак, MISTER DRAKE PC повідомило Адміністрацію про недостатність доказів для розгляду таких вимог та повністю усунулось від ліквідації негативних наслідків аварії судна "Delfi", у зв`язку з чим усі відповідні заходи щодо охорони навколишнього середовища та морського середовища акваторії Одеського морського порту в районі аварії судна "Delfi" здійснював позивач.
Враховуючи вищевказане та те, що матеріалами справи доведено відсутність відшкодування з боку відповідача понесених позивачем витрат, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що невжиття заходів забезпечення позову значно утруднить виконання судового рішення у справі про відшкодування витрат Адміністрації, у випадку задоволення позову.
Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав про забезпечення позову у справі №916/2394/20 шляхом накладення арешту на майно компанії - судновласника MISTER DRAKE PC - судно "Delfi" (ІМО 8866266), з правом його переміщення, віддалення та видалення Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії або іншими особами за дорученням останнього, є цілком правильним.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вжиті заходи забезпечення позову не призводять до зупинення господарської діяльності відповідача та не є порушенням майнових прав відповідача.
Щодо доводів апелянта стосовно спроможності відповідача здійснювати будь-які правочини з реалізації судна "Delfi" або передання останнього в іншу власність.
Апеляційний суд не вбачає, з наведених позивачем доводів, обставин на підтвердження вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на реалізацію судна або передачі його третім особам у власність, або наміру до цього.
Навпаки, відповідно до твердження самого позивача, з листопада 2019р. по теперішній час судновласник MISTER DRAKE PC жодного разу не вжив будь-якого заходу щодо прийняття участі у діях стосовно судна "Delfi".
Крім того, судова колегія вказує, що посилання позивача на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання доказів вчинення відповідачем певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для задоволення відповідних вимог апелянта.
Апеляційний суд не враховує сумніви апелянта щодо існування потенційної можливості реалізації відповідачем судна "Delfi", оскільки це лише припущення позивача, а у матеріалах справи не міститься жодного доказу щодо спростування інформації про відсутність з боку судновласника будь-яких дій стосовно свого майна - судна "Delfi".
Окремо, судова колегія звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги даного висновку не спростовують.
Водночас, колегія суддів наполягає на тому, що доводи позивача щодо можливості з боку відповідача здійснювати будь-які правочини з реалізації судна "Delfi" або передання останнього в іншу власність є помилковими з огляду на те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача обмежує право особи користуватися та розпоряджатися таким майном.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вжиті місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому, відсутні підстави для скасування оскарженої ухвали і задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.09.2020р. у справі №916/2394/20 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови підписаний 02.11.2020р., у зв`язку з перебуванням у період 23.10.2020р. - 30.10.2020р. судді Принцевської Н.М. у відпустці на підставі Наказів в.о. Голови суду від 22.10.2020р. №251-в та від 29.09.2020р. №235-в.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Головей В.М.
Суддя Принцевська Н.М.
