ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2301/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №916/2301/20

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (вул. Ігорівська, 11-Б, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 00378164)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 152 647,55 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

07.08.2020 року до Господарського суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни суми боргу в розмірі 152 647,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору поставки продукції № СВ/01/11 від 01.11.2018р. щодо здійснення оплати за поставлені товари.

Позивач вказує, що між ТДВ «Оріхівський хлібокомбінат» та ФОП Василенко Світланою Олександрівною укладено Договір поставки продукції від 01 листопада 2018 року № СВ/01/11, відповідно до умов якого ТДВ «Оріхівський хлібокомбінат» виступає постачальником, а ФОП Василенко Світлана Олександрівна - покупцем.

Так, відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язався поставити, хлібобулочні та/або кондитерські вироби, та/або муку фасовану, а покупець прийняти та сплатити її вартість.

Позивач стверджує, що на умовах зазначеного договору відповідач в період з 03 лютого 2019 року по 16 березня 2019 року отримав товар на загальну суму 152 750,81 грн. за товарно- транспортними накладними, однак в порушення умов Договору та вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, розрахунки в повному обсязі за переданий товар в установлений строк відповідачем здійснені не були. Кошти від відповідача надходили несвоєчасно та не в повному обсязі.

Позивач, на його думку, зі свого боку виконав свої зобов`язання за Договором належним чином й у повному обсязі. Претензій щодо невідповідності товару з якості або кількості не надходило та, оскільки іншого не було обумовлено угодою сторін, всі кошти, що надходили від відповідача, направлялись позивачем на погашення попередньої заборгованості в порядку черговості.

Окремо позивач відзначив, що відповідачем 09 квітня 2019 року за вих.№ 42 було надано позивачу гарантійний лист, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості та зобов`язався здійснити її погашення протягом 100 календарних днів рівними частинами, але не менше ніж 200000 грн., що становить 10% від загального боргу, щодекадно разом з оплатою поточних зобов`язань.

Як стверджує позивач, на момент подання позовної заяви повної сплати вартості фактично отриманого товару вдповідачем на користь ТДВ «Оріхівський хлібокомбінат» здійснено не було.

Таким чином, відповідач станом на 11 червня 2020 року не виконав в повному обсязі свої зобов`язання обумовлені Договором поставки від 01 листопада 2018 року №СВ/01/11, заборгованість Відповідача перед Позивачем із врахуванням штрафних санкцій становить 152 647,55 грн.

Відзив на позов відповідач суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2020р. позовна заява вх.№2382/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою суду від 12.08.2019р. залишено без руху позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (вх.№2382/20 від 07.08.2020р.), встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

28.08.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№22557/20), із змісту якої вбачається усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 12.08.2020р.

31.08.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву /вх.№2382/20 від 07.08.2020р./ прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, справу № 916/2301/20 вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ухвали суду від 31.08.2020р. позивачу 09.09.2020р.

Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за вх.№38992/20 від 08.09.2020р., ухвала суду від 31.08.2020р. повернута до суду без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ "адресат відсутній за вказаною адресою".

Враховуючи вищевикладене, суд з метою належного повідомлення відповідача - ФОП Василенко С.О. про розгляд справи, повторно направив ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.08.2020р. на адресу відповідача: вул. Льва Толстого, буд.7,Одеса,65023, яка повернута також повернута без вручення, з відміткою на довідці УКРПОШТИ "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження, копія ухвали від 31.08.2020р. надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення "закінчився термін зберігання", суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 31.08.2020р. вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення /виклику/ учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

26.10.2020 року судом було постановлено рішення в нарадчій кімнаті у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

01.11.2018 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (постачальник) та Фізичною особою Василенко Світланою Олександрівною (покупець) укладений договір поставки продукції № СВ/01/11, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю хлібобулочні та/або кондитерські вироби, та/або муку фасовану (продукція), а покупець - прийняти та сплатити її вартість.

Згідно з п.1.2 договору первісний асортимент та ціна продукції за цим договором визначаються в специфікації (додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору. Ціна та асортимент продукції згідно цього договору можуть визначатись в порядку, визначеним цим договором.

За п.п. 2.1-2.3 договору доставка продукції здійснюється транспортом постачальника (централізований вивіз СРТ) або самовивозом (ЕXW). При централізованому вивезенні продукції її завантаження на хлібозаводі здійснюється силами та за рахунок постачальника, а при самовивозі - силами та за рахунок покупця. Кількість, груповий асортимент та дата поставки окремої партії продукції, визначається сторонами на підставі заявки покупця. Покупець зобов`язаний до 20-00 дня, що передує дню поставки надавати постачальнику заявку із зазначенням планованого дня поставки, покупець має право надати в усній формі або шляхом обміну електронними листами постійну заявку із зазначенням періоду дії такої заявки.

У відповідності до п.2.8 договору у випадку наявності прострочення оплати за поставлену продукцію, постачальник припиняє відвантаження продукції до повного погашення заборгованості. Повним погашенням вважається оплата всієї заборгованості покупця перед постачальником (незалежно від виду продукції) та зняття постачальником заборони на відвантаження продукції.

Відповідно до розділу 3 договору ціна та кількість продукції, що постачається зазначається в ТТН по кожній партії продукції. Розрахунок за поставлену продукцію покупець здійснює в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 10 календарних днів з моменту поставки продукції шляхом безготівкового розрахунку або внесенням грошових коштів до каси постачальника. За угодою сторін допускаються інші види взаєморозрахунків, що не суперечать чинному законодавству України. До повного виконання своїх зобов`язань, що витікають з цього договору, всі грошові кошти, що поступають на розрахунковий рахунок та/або касу постачальника, направляються, незалежно від призначення платежу, на погашення заборгованості покупця по раніше відвантаженій продукції. Покупець зобов`язаний щомісячно (до 20 числа місяця, що слідує за звітним) проводити звірку взаєморозрахунків, в результаті чого сторонами підписується акт звірки взаєморозрахунків. У випадку порушення цієї умови договору, постачальник має право припинити відвантаження продукції. За результатами кожного місяця постачальник, за необхідності, направляє покупцю акти звірок взаєморозрахунків. Покупець на протязі 3 робочих днів з моменту отримання акту звірки повинен підписати його та повернути постачальнику або надати в той же строк зауваження до акту звірки в письмовій формі. Якщо на протязі 3-х робочих днів з моменту отримання акту покупець не поверне акт звірки взаєморозрахунків, підписаний зі свого боку, або не надасть свої зауваження, то такий акт вважається визнаним і узгодженим з покупцем в повному обсязі та на умовах, зазначених в акті звірки постачальника. Про зміну ціни та/або асортименту продукції постачальник повідомляє покупця письмово не менш чим за 3 робочих дні до здійснення такої зміни. У випадку незгоди зі зміною ціни та/або асортименту продукції покупець має право розірвати даний договір. У випадку відсутності з боку покупця письмового повідомлення про розірвання договору, зміна ціни та/або вартості вважаються прийнятими покупцем. Факт надання покупцем заявки па поставку продукції свідчить про прийняття зміни ціни та/або асортименту продукції.

За розділом 6 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та діючим законодавством України. За безпідставну відмову від приймання продукції або затримку в приймання продукції, зафіксовані в ТТН, покупець відшкодовує збитки, понесені постачальником в результаті доставки його покупцю і назад постачальнику. При відсутності претензій з боку покупця про не ненадходження продукції на його склад по закінченню 24 годин з моменту відпуску продукції по його заявці, продукція вважається прийнятою покупцем у відповідності до вимог цього договору. У випадку порушення покупцем п.3.2 цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу. У випадку прострочення поставки, недопоставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми непоставленої, недопоставленої продукції, за кожен день прострочення поставки.

Згідно з п.9.1 договору строк дії договору настає з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний строк, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору за десять календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

Відповідно до умов договору поставки продукції №СВ/01/11 від 01.11.2018р. відповідачем було прийнято продукцію за товарно-транспортними накладними №ОХКО0034015 від 03.02.2019 на суму 156,80 грн., №ОХКО0034191 від 03.02.2019 на суму 274,40 грн., №ОХКО0034602 від 03.02.2019 на суму 196,00 грн., № ОХКО0034898 від 04.02.2019 на суму 1176,00 грн., № ОХКО0034910 від 04.02.2019 на суму 564,00 грн., №ОХКО0035061 від 04.02.2019 на суму 1568,00 грн., № ОХКО0035062 від 04.02.2019 на суму 548,80 грн., № ОХКО0035063 від 04.02.2019 на суму 313,60 грн., №ОХКО0035079 від 04.02.2019 на суму 313,60 грн., № ОХКО0035142 від 04.02.2019 на суму 627,20 грн., №ОХКО0035143 від 04.02.2019 на суму 509,60 грн., №ОХКО0035144 від 04.02.2019 на суму 1097,60 грн., № ОХКО0035145 від 04.02.2019 на суму 1411,20 грн., № ОХКО0035146 від 04.02.2019 на суму 141,12 грн., № ОХКО0035269 від 04.02.2019 на суму 638,88 грн., № ОХКО0035994 від 05.02.2019 на суму 313,60 грн., № ОХКО0035997 від 05.02.2019 на суму 156,80 грн., № ОХКО0036168 від 05.02.2020 на суму 4120,90 грн., № ОХКО0036176 від 05.02.2019 на суму 156,80 грн., № ОХКО0036208 від 05.02.2019 на суму 274,40 грн., № ОХКО0036209 від 05.02.2019 на суму 1332,80 грн., № ОХКО0036210 від 05.02.2019 на суму 329,28 грн., № ОХКО0036211 від 05.02.2019 на суму 321,44 грн., № ОХКО0036308 від 05.02.2019 на суму 1568,00 грн., № ОХКО0036309 від 05.02.2019 на суму 274,40 грн., № ОХКО0036716 від 05.02.2019 на суму 1332,80 грн., № ОХКО0036717 від 05.02.2019 на суму 196,00 грн., № ОХКО0037158 від 06.02.2019 на суму 1176,00 грн., № ОХКО0037178 від 06.02.2019 на суму 617,40 грн., № ОХКО0037397 від 06.02.2019 на суму 627,20 грн., №ОХКО0037398 від 06.02.2019 на суму 509,60 грн., № ОХКО0037399 від 06.02.2019 на суму 1097,60 грн., № ОХКО0037400 від 06.02.2019 на суму 1411,20 грн., № ОХКО0037401 від 06.02.2019 на суму 141,12 грн., № ОХКО0037417 від 06.02.2019 на суму 313,60 грн., №ОХКО0037537 від 06.02.2019 на суму 1568,00 грн., № ОХКО37538 від 06.02.2019 на суму 548,80 грн., № ОХКО0037539 від 06.02.2019 на суму 313,60 грн., № ОХКО0037542 від 06.02.2019 на суму 739,90 грн., № ОХКО0038250 від 07.02.2019 на суму 313,60 грн., № ОХКО0038254 від 07.02.2019 на суму 156,80 грн., № ОХКО0038424 від 07.02.2019 на суму 4036,90 грн., № ОХКО0038425 від 07.02.2019 на суму 156,80 грн., № ОХКО0038445 від 07.02.2019 на суму 274,40 грн., № ОХКО0038446 від 07.02.2019 на суму 1332,80 грн., № ОХКО0038447 від 07.02.2019 на суму 329,28 грн., № ОХКО0038448 від 07.02.2019 на суму 321,44 грн., № ОХКО0038542 від 07.02.2019 на суму 1568,00 грн., № ОХКО0038543 від 07.02.2019 на суму 274,40 грн., № ОХКО0038963 від 07.02.2019 на суму 1332,80 грн., № ОХКО0038964 від 07.02.2019 на суму 196,00 грн., № ОХКО0039356 від 08.02.2019 на суму 1176,00 грн., № ОХКО0039413 від 08.02.2019 на суму 593,40 грн., № ОХКО0039527 від 08.02.2019 на суму 1568,00 грн., № ОХКО0039528 від 08.02.2019 на суму 548,80 грн., № ОХКО0039529 від 08.02.2019 на суму 313,60 грн., № ОХКО0039564 від 08.02.2019 на суму 313,60 грн., № ОХКО0039605 від 08.02.2019 на суму 627,20 грн., № ОХКО0039606 від 08.02.2019 на суму 509,60 грн., № ОХКО0039607 від 08.02.2019 на суму 1097,60 грн., № ОХКО0039608 від 08.02.2019 на суму 1411,20 грн., № ОХКО0039609 від 08.02.2019 на суму 141,12 грн., №ОХКО0039684 від 08.02.2019 на суму 695,90 грн., №ОХКО0040449 від 09.02.2019 на суму 1215,20 грн., №ОХКО0040477 від 09.02.2019 на суму 3934,00 грн., №ОХКО0040478 від 09.02.2019 на суму 627,20 грн., №ОХКО0040479 від 09.02.2019 на суму 4704,00 грн., №ОХКО0040616 від 09.02.2019 на суму 3998,40 грн., №ОХКО0040659 від 09.02.2019 на суму 5488,00 грн., №ОХКО0040660 від 09.02.2019 на суму 2195,20 грн., №ОХКО0040661 від 09.02.2019 на суму 1254,40 грн., №ОХКО0040662 від 09.02.2019 на суму 627,20 грн., №ОХКО0040677 від 09.02.2019 на суму 2508,80 грн., №ОХКО0040678 від 09.02.2019 на суму 2038,40 грн., №ОХКО0040679 від 09.02.2019 на суму 4704,00 грн., №ОХКО0040763 від 09.02.2019 на суму 1058,40 грн., №ОХКО0040764 від 09.02.2019 на суму 4704,00 грн., №ОХКО0040765 від 09.02.2019 на суму 1254,40 грн., №ОХКО0040766 від 09.02.2019 на суму 1254,40 грн., №ОХКО0040767 від 09.02.2019 на суму 1254,40 грн., №ОХКО0040843 від 09.02.2019 на суму 4704,00 грн., №ОХКО0040844 від 09.02.2019 на суму 1058,40 грн., №ОХКО0041203 від 09.02.2019 на суму 5096,00 грн., №ОХКО0041204 від 09.02.2019 на суму 744,80 грн., №ОХКО0041630 від 10.02.2019 на суму 564,00 грн., №ОХКО0041671 від 10.02.2019 на суму 141,12 грн., №ОХКО0041696 від 10.02.2019 на суму 638,88 грн., №ОХКО0042584 від 10.02.2019 на суму 4120,90 грн., №ОХКО0043499 від 10.02.2019 на суму 617,40 грн., №ОХКО0043723 від 12.02.2019 на суму 141,12 грн., №ОХКО0043752 від 12.02.2019 на суму 739,90 грн., №ОХКО0044801 від 13.02.2019 на суму 4036,90 грн., №ОХКО0045716 від 14.02.2019 на суму 593,40 грн., №ОХКО0045913 від 14.02.2019 на суму 141,12 грн., №ОХКО0046049 від 14.02.2019 на суму 695,90 грн., №ОХКО0047003 від 15.02.2019 на суму 3934,00 грн., №ОХКО0047954 від 16.02.2019 на суму 564,00 грн., №ОХКО0048152 від 16.02.2019 на суму 141,12 грн., №ОХКО0048181 від 16.02.2019 на суму 638,88 грн., №ОХКО0049206 від 17.02.2019 на суму 4120,90 грн., №ОХКО0049810 від 18.02.2019 на суму 617,40 грн., №ОХКО0050038 від 18.02.2019 на суму 141,12 грн., №ОХКО0050042 від 18.02.2019 на суму 739,90 грн., №ОХКО0051090 від 19.02.2019 на суму 4036,90 грн., №ОХКО0066267 від 05.03.2019 на суму 2304,96 грн., №ОХКО0068719 від 07.03.2019 на суму 2304,96 грн., №ОХКО0070782 від 09.03.2019 на суму 1881,60 грн., №ОХКО0072753 від 11.03.2019 на суму 1881,60 грн., №ОХКО0074902 від 13.03.2019 на суму 1881,60 грн., №ОХКО0074978 від 13.03.2019 на суму 3917,35 грн., №ОХКО0076075 від 14.03.2019 на суму 2009,70 грн., №ОХКО0077194 від 15.03.2019 на суму 2475,30 грн., №ОХКО0078248 від 16.03.2019 на суму 4038,00 грн. Вказані товаро-транспортні накладні містять підпис відповідача в графі прийняття продукції.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 09.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» надіслано на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» гарантійний лист за вих. №42, яким підтверджено станом на 09.04.2019 заборгованість за договором поставки продукції №СВ/01/11 від 01.11.2018р. та відповідач цим фактично зобов`язався здійснити погашення заборгованості протягом 100 календарних днів рівними частинами, але не менше ніж 200000 грн., що становить 10% від загального боргу, щодекадно разом з оплатою поточних зобов`язань за поставлений товар.

З урахуванням часткової сплати відповідачем поставленого товару, в тому числі останніх сплат за платіжними дорученнями №1137 від 24.12.2019р. на суму 5000 грн., сума боргу відповідача за поставлений товар склала 152 647,55 грн. Іншого відповідачем не доведено.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Під час розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із вищенаведеного, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем по договору згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних, що повністю узгоджується з умовами укладеного сторонами договору.

Більш того, слід зазначити, що у випадку поставки Позивачем неналежної якості відповідач був наділений правом на відмову в отриманні такого товару, натомість товар було прийнято без зауважень, про що свідчать наявний підпис відповідача на вказаних прийнятих товарно-транспортних накладних.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору, а наявність заборгованості в розмірі 152647,55 підтверджується підписаними сторонами товарно-транспортними накладними за період з 03.02.2019р. по 16.03.2019р. з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати боргу. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором поставки продукції №СВ/01/11 від 01.11.2019р., внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем у розмірі 152647,55 грн.

Іншого відповідачем не доведено та не спростовано належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТДВ «Оріхівський хлібокомбінат» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем жодним чином не спростовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 152647,55 грн.

Як зазначено в прохальній частині поданої позовної заяви позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких зазначив у попередньому розрахунку витрат на правничу допомогу в сумі 9750,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги № 4-АП від 11.09.2017р., укладений між Товариством з додатковою відповідальністю "Оріхівський хлібокомбінат", далі Клієнт, та Адвокатським об`єднанням «Калниш, Носова і партнери», далі Адвокатське об`єднання.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. вказаного договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати усіма законними методами та способами юридичну (правову) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Базовий перелік послуг, що надаються Замовнику, визначається Розділом 2 даного договору і не є виключним.

Згідно із п. 2.1. договору № 4-АП від 11.09.2017 Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги, зокрема:

- організація та ведення позовної роботи за матеріалами, які готує Клієнт: договори, додатки до договорів, накладні на передачу товарно-матеріальних цінностей, акти прийому-передачі, акти звірки взаєморозрахунків, банківські виписки, листи щодо виконання зобов`язань та інші необхідні матеріали, за вимогою Адвокатського об`єднання;

- представлення в установленому порядку інтересів Клієнта в усіх судових інстанціях при розгляді спорів за участі Клієнта, надання допомоги в складанні процесуальної документації.

Умовами п. 4.1., 4.2., 4.5., 4.7. 4.9. договору № 4-АП від 11.09.2017 визначено, що юридичні послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, що дорівнює 9650,00 грн. без ПДВ. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 2 числа місяця, наступного за місяцем надання юридичних послуг, на підставі виставленого Адвокатським об`єднанням рахунку. Оплата окремих витрат (відрядження) та інших витрат Адвокатського об`єднання, пов`язаних з виконанням цього договору, здійснюється за домовленістю сторін. За заявою Клієнта сторони вправі узгодити вартість окремої судової справи з метою включення витрат на адвокатські послуги до суми позовних вимог. За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної сторони. В акті вказуються обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надається Клієнту не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом, останній не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. Сума, вказана в п. 4.1. цього договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Згідно із п. 9.1. договору № 4-АП від 11.09.2017 даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2020 року.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною 4 статті 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум (п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

За змістом статті 126 та частини 4 ст. 129 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивач надав до позовної заяви розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначив, що орієнтовна вартість послуг на професійну правничу допомогу складає 9750,00 грн. та складається з:

- збирання, аналізування та систематизація документів - 2000,00 грн.,

- підготовка позовної заяви з розрахунком судових витрат та копій документів до неї 4500,00 грн.;

- гонорар адвоката за участь в одному судовому засіданні 1500,00 грн;

- вартість відрядження (добових) - 250,00 грн. на добу (за три доби 750,00 грн.) - 750,00 грн.;

- орієнтована вартість квитків Запоріжжя-Одеса (в обидві сторони) - 1000,00 грн.

Позивачем не надані суду відповідні докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, а саме: виставлений Адвокатським об`єднанням рахунок на оплату наданих послуг, передбачений п. 4.2. договору № 4-АП від 11.09.2017, акт за результатами надання допомоги, передбачений п. 4.7. договору № 4-АП від 11.09.2017. Вказане узгоджується із позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові по справі № 922/902/19 від 10 грудня 2019 року.

Разом з тим позивач не надав суду докази того, що в рамках договору № 4-АП від 11.09.2017 передбачалось надання правової допомоги Клієнту саме за судовою справою №916/2301/200, а також докази здійснення позивачем оплати послуг адвоката на суму 9750,00 грн. в матеріалах справи відсутні. Тому клопотання позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9750,00 грн. не підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України у розмірі 2289,71 грн.

Керуючись ст. 2, 13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (вул. Ігорівська, 11-Б, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 00378164) 152 647 (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 55 коп. основної заборгованості та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн. 71 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський