ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"01" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2301/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1279/21 від 19.10.2021р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 916/2301/20
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (вул. Ігорівська, 11-Б, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 00378164)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 152 647,55 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 року у справі №916/2301/20 позов Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» 152 647 грн. 55 коп. основної заборгованості та витрати на оплату судового збору у розмірі 2 289 грн. 71 коп.
17.11.2020 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 року у справі № 916/2301/20 виданий відповідний наказ.
07.10.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 2-1250/21 від 07.10.2021р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з закриттям ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2021р. провадження у справі 916/1686/20 про неплатоспроможність ФОП Василенко С.О. та звільненням її від боргів.
23.10.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1279/21 від 19.10.2021р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі № 916/2301/20 до розгляду. Розгляд заяви призначено на "01" листопада 2021 року об 11:40 год.
В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
В обґрунтування поданої заяви відповідач (боржник) зазначає, що, ухвалою Господарського суду від 22.06.2021 року закрито провадження у справі № 916/1686/20 про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни та звільнено її від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Розглянувши заяву ФОП Василенко С.О. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частинами 1, 3 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Положеннями ч.1-4 ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що є такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню: - якщо такий наказ було видано помилково; - якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з припиненням; - якщо обов`язок боржника відсутній у зв`язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою; - з інших причин.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання.
При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Зокрема, у рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява №18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.
ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
У справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01 (рішення від 07.06.2005) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначає можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Процесуальним законодавством передбачено підстави, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Ч. 6 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 7 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
Частиною 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме:
1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи;
2) сплати аліментів;
3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи.
Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.
Судом встановлено, що 22.06.2021 року ухвалою Господарського суду Одеської області закрито провадження у справі №916/1686/20 про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни. Звільнено Фізичну особу-підприємця Василенко Світлану Олександрівну від боргів, окрім боргів з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати аліментів, виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині. Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Оскільки у справі № 916/1686/20 закрито провадження у справі №916/1686/20 про неплатоспроможність Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни, остання звільнена від сплати від боргів, зокрема, стягнутих на користь ТОВ «Оріхівський хлібокомбінат» рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2020р. у справі № 916/2301/20.
Відтак, суд доходить висновку, що обов`язок боржника в даному випадку відсутній повністю у зв`язку з його припиненням, а тому наявні підстави для визнання наказу Господарського суду Одеської області від 17.11.2020 року у справі № 916/2301/20 таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1279/21 від 19.10.2021р.) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
2. Визнати наказ Господарського суду Одеської області від 17.11.2020р. у справі №916/2301/20 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Василенко Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Оріхівський хлібокомбінат» (вул. Ігорівська, 11-Б, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 00378164) 152 647 (сто п`ятдесят дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 55 коп. основної заборгованості та витрат на оплату судового збору у розмірі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн. 71 коп. - таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили 01.11.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 08.11.2021р.
Суддя Цісельський Олег Володимирович
