Провадження № 2/742/1186/20
Єдиний унікальний № 742/1131/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2020 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Трест» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест» про стягнення заборгованість із невиплаченої заробітної плати 27267,68 грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 21336,3 грн, а всього - 48603,98 грн.
Свої вимоги аргументує тим, що вона з 06.06.2019 прийнята згіднонаказу №9від 05.06.2019на посадуголовного бухгалтераПублічного акціонерноготовариства «ТРЕСТ»та 02.12.2019 звільнена згідно наказу №12 від 02.12.2019 з посади за згодою сторін. Проте, з вини відповідача не отримала: заробітну плату з 06.06.2019 по 30.11.2019 - 25550,00 грн. та відшкодування за невикористану відпустку, за 12 днів - 1717,68 грн., що в загальній сумі становить - 27 267,68 грн., яку і просить стягнути в судовому порядку разом з середнім заробітком за час затримки, який складає 21 336,3 грн.
У судове засідання позивач не з`явилася, однак подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте надав відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечує. Аргументує це тим, що позивач не надала суду належних доказів, а саме табелів обліку робочого часу, звітів форми №Д4 по ЄСВ, форми №1ДФ.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до наказу №9 Публічного акціонерного товариства «Трест» від 05.06.2019 вбачається, що ОСОБА_1 прийнята на посаду головного бухгалтера на 0.5 ставки з посадовим окладом 4380,00 грн з 06 червня 2019 року (а.с.4).
Згідно наказу №12 Публічного акціонерного товариства «Трест» від 02.12.2019 вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України з 02 грудня 2019 року. Виплатити компенсацію за невикористану відпустку у кількості 12 днів (а.с.3).
Згідно розрахунково-платіжної відомості №6 ПАТ «Трест» за червень 2019 року посадовий оклад ОСОБА_1 становив 3650,00 грн; розрахунково-платіжних відомостей №№7-11 за липень-листопад 2019 року - становив 4380,00 грн. Загальний розмір заборгованості складає 25550,00 грн (а.с.5-10).
Як вбачається з Відомості про трудові відносини, трудові відносини між ПАТ «Трест» та ОСОБА_1 розпочато 06.06.2019 на підставі Наказу №9 від 05.06.2019 (а.с.69).
Згідно відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату, а саме у червні 2019 року 3650,00 грн., в липні 2019 року 4380,00 грн., в серпні 2019 року 4380,00 грн., в вересні 2019 року 4380,00 грн., в жовтні 2019 року 4380,00 грн., в листопаді 2019 року 4380,00 грн, в грудні 4380,00 грн. Всього 29930,00 грн. (а.с.35,70-71,72,73-74,75,76-77,78-79).
Згідно з ч.1ст.115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися регулярно в робочі дні в терміни встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.
Відповідно до вимогст.24 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Зі змісту ст.21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов`язки. Інші суб`єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.36КЗпП України підставою припинення трудового договору, крім іншого, є угода сторін та розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Оскільки отримати згоду власника на звільнення в таких умовах не представляється можливим, тому єдиною підставою звільнення залишається ініціатива працівника.
Відповідно дост.1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною 3 статті 15 ЗУ «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Згідно ст.83КЗпПУкраїни ч.1 ст.24 Закону України «Про відпустки», при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.
Згідно ст.ст.74-84КЗпПУкраїни громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки. Оплата відпусток прирівнюється до заробітної плати і обкладається податком на доходи з фізичних осіб і відображається у формі 1 ДФ з ознакою доходу 101.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при розгляді спору про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зi ст.83 КЗпП вона може бути стягнута на вимогу працівника за вci дні невикористаної ним основної щорічної відпустки тільки в разі звільнення його з роботи, а в разі, якщо працівник не використав щорічну відпустку i за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст.238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за вci дні невикористаної відпустки, виходячи iз середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.
У відповідності з ч.1 ст.116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки підприємство, установа, організація згідно з ч.1 ст.117КЗпПУкраїни повинні виплатити працівникові його середній заробіток по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сумм власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на корить працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до п.2Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 рокузі змінами, якою був затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до п.8 Постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
У разi коли середня мiсячна заробiтна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат i допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробiтної плати на середньомiсячне число робочих днiв у розрахунковому перiодi.
Відповідно до здійсненого ОСОБА_1 обрахунку середнього заробітку на час затримки, середній заробіток на час затримки складає 151 * 141,3 = 21 336,3 грн (розрахунок за 1 день ( 4380 / 31) 141,3 грн., час затримки на дату подання позовної заяви 151 день) - а.с.2.
Таким чином, на дату подання позову 30.04.2020 сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 21 336,3 грн.
Згідно ч.6ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідност.5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.
Суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача про відсутність доказу позивача щодо факту наявності заборгованості заробітної плати, а саме табелів обліку робочого часу, оскільки, згідно ст.81 ЦПК України кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Проте,стороною відповідача не було надано доказів на спростування того, що ОСОБА_1 дійсно перебувала на робочому місці в період з 06.06.2019 по 02.12.2019.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера в ПАТ «Трест» з 06.06.2019 по 02.12.2019 та їй було нараховано заробітну плату, проте жодним доказом не підтверджено її виплату, а тому вважає за необхідне позов задовольнити.
Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір за позов майнового характеру у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставінаведеного таст.15 ЗУ «Про оплату праці», ст.ст.74-84,115-117 КЗпП України, ст.5 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст.197, 200, 247, 263-265, 273, 289,354,430 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Трест» (17551, Прилуцький р-н, с.Переволочна, вул.Межиріченська, буд.16, ЄДРПОУ 35583857) про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест» (17551, Прилуцький р-н, с.Переволочна, вул.Межиріченська, буд.16, ЄДРПОУ 35583857) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість із невиплаченої заробітної плати - 27 267,68грн, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати - 21 336,30 грн, а всього 48603,98 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест» (17551, Прилуцький р-н, с.Переволочна, вул.Межиріченська, буд.16, ЄДРПОУ 35583857) на користь держави 840,80 судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Ільченко
