Справа № 635/4092/17
Провадження № 2/635/232/2020
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя О.М. Пілюгіна
за участю секретаря Зуєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання договору підряду виконаним,
представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 , яка діє на підставі ордеру серії ХВ № 000089 від 28 листопада 2017 року,
представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 , який діє на підставі ордеру серії АХ № 1020783 від 02 жовтня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, вимоги за яким уточнила та остаточно просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 81757,24 гривень, з яких: сума основного боргу в розмірі 77351,91 гривень та сума 3% річних за весь час прострочення у розмірі 4405,33 гривень; суму судових витрат та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що 04 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про розробку та виготовлення аналого-цифрового перетворювача (АЦП), а також узгоджена і підписана технічна специфікація та описані технічні характеристики АЦП. Відповідно до умов договору про розробку та виготовлення АЦП від 04 листопада 2014 року, відповідач зобов`язався розробити та виготовити АЦП у кількості 4 штуки, протестувати та передати їх позивачу, не пізніше ніж через три місяці з моменту оплати першого внеску та передати технічну документацію на розробку, у тому числі електричну схему АЦП, а позивач в свою чергу зобов`язався оплатити виконану роботу. За додатковими умовами до договору про розробку та виготовлення АЦП від 04 листопада 2014 року, при неможливості виготовити пристрій в строк до 04 квітня 2015 року, відповідач зобов`язався повернути позивачу отримані кошти протягом одного тижня по курсу долару США на день повернення. Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором про розробку та виготовлення АЦП від 04 листопада 2014 року та сплатив відповідачу в день укладення договору грошову суму в розмірі 42400,00 гривень, що в еквіваленті на день отримання коштів склало 2738,46 доларів США. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, АЦП не розробив та не виготовив, не передав жодної технічної документації позивачу, тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу грошову суму в еквіваленті 2738,46 доларів США, що станом на 17 липня 2017 року складає 71248,16 гривень. 17 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою добровільної сплати суми боргу, в тому числі в розстрочку, проте ОСОБА_2 на вимогу позивача не відповів, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.
02 серпня 2017 року позивач подав суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2017 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Харківськогорайонного судуХарківської областівід 14серпня 2017року частковозадоволено заяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справіза йогопозовом до ОСОБА_2 простягнення сумизаборгованості та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження автомобіля марки Nissan Terrano, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,1992 року випуску та житлового будинку АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 ; в задоволенні іншої частини вимог позивача відмовлено.
14 вересня 2017 року відповідач ОСОБА_2 подав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
24 жовтня 2017 року ОСОБА_7 подав суду заяву про допит свідків.
28 листопада 2017 року представник позивача - ОСОБА_5 подала суду письмові пояснення, в яких підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі та пояснила наступне. ОСОБА_1 тривалий час працює в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут». Для здійснення певного проекту в вересні 2014 року необхідно було розробити та виробити аналого-цифровий перетворювач (АЦП) у зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_4 , який також працював в цьому центі та останній порадив звернутися до ОСОБА_2 . З приводу можливості укладення договору на розробку та виготовлення деякої кількості АЦП між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 тривала переписка в електронному вигляді. Виробництво АЦП вимагалось не стільки особисто для позивача, скільки для роботи відділу наукового центру, де він працював. В процесі розробки АЦП приймали участь й інші співробітники наукового центру, зокрема ОСОБА_8 також здійснював переписку з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо розробки аналого-цифрового перетворювача; розробляв для нього технічні умови та здійснював перевірку робіт, виконаних ОСОБА_2 . Так, 23 вересня 2015 року ОСОБА_8 направив відповідачу лист з результатами випробувань АЦП, в якому вказав про повну невідповідність пристрою технічним умовам та зазначив рекомендації з усунення недоліків. Після цього звіту, ОСОБА_2 припинив спілкування з позивачем, ОСОБА_8 та іншими особами, які були зацікавлені в розробці АЦП. Відповідачу надавалися пропозиції щодо повернення частково сплаченої суми за розробку пристрою, але у відповідь від нього отримані лише обіцянки.
28 листопада 2017 року представник позивача - ОСОБА_5 подала суду заяву про допит свідків.
28листопада 2017року відповідачзвернувся досуду ззустрічним позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ,вимоги заяким уточнивта остаточнопросив визнати виконаним ОСОБА_2 договір підряду на розробку та виготовлення аналого-цифрового перетворювача укладений 04 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що приблизно навесні 2014 року він разом з ОСОБА_4 спільно сформували проект технічного завдання на виготовлення спеціалізованого пристрою, однак коли дійшло до етапу реалізації технічного завдання, на якому потрібно було закуповувати деталі для виготовлення спеціалізованого пристрою, останній повідомив, що вирішенням фінансових питань, в тому числі й забезпечення проекту коштами на придбання комплектуючих частин, буде займатися ОСОБА_1 , який працював разом з ОСОБА_4 у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут». В ході спільної зустрічі з ОСОБА_1 досягнуто домовленість про початок проекту зі спільної розробки прототипу спеціалізованого пристрою (аналого-цифрового перетворювача) та за умови його успішної реалізації укладення масштабних договорів про співробітництво між інститутами: Інститутом радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова Національної академії наук України, де працював ОСОБА_2 на той час та Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» із значним бюджетуванням на повну автоматизацію експериментів на базі останнього. В ході цієї зустрічі, ОСОБА_1 також повідомив, що він фактично не має відповідного рівня кваліфікації в технічних питаннях та його завдання полягає тільки в забезпечення належної звітності про витрату коштів, виділених на автоматизацію з проекту, в тому числі в частині проектування та виготовлення цього спеціалізованого пристрою. Також, ОСОБА_2 погодив з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що технічне завдання на проектування та розробку спеціалізованого пристрою буде ще обговорюватися та до кінця проекту його параметри можуть змінюватися. Після чого, ОСОБА_2 здійснив закупівлю комплектуючих частин та оплату труда фахівців, які забезпечували проектування й розробку спеціалізованого пристрою і виготовив 1 прототип аналого-цифрового перетворювача, який передав для тестових вимірювань в реальних умовах експерименту. Вказані тестові вимірювання проведені відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_1 з істотним відхиленням від погоджених строків. Водночас, розроблена принципова електрична схема аналого-цифрового перетворювача в повному обсязі відповідала вже зміненому ОСОБА_1 первісному технічному завданню. Після цього, ОСОБА_2 передав відповідачам за зустрічним позовом, другий примірник (прототип) аналого-цифрового перетворювача (до 04 квітня 2015 року); тестування якого в повному обсязі не проведено, а зроблені лише випробування незначної частини технічних параметрів та висловлені побажання щодо певних доробок приладу, безпосередньо не пов`язані із погодженим технічним завданням, при цьому ОСОБА_2 за власний рахунок провів велику кількість додаткових робіт по вдосконаленню прототипу аналого-цифрового перетворювача, які не входили до технічного завдання. На час передачі примірників АЦП позивач дізнався про те, що ОСОБА_4 вийшов з проекту. А в процесі його модифікації проект покинув технічний експерт - ОСОБА_8 , тому подальше проведення робіт з модифікації пристрою не мало сенсу, оскільки з боку замовника ОСОБА_1 не було технічних фахівців, здатних приймати та використовувати пропоновані позивачем технічні рішення з модифікації. Проте, оскільки ОСОБА_2 виконав всі договірні домовленості із ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в частині проектування, розробки аналого-цифрового перетворювача та виготовлення його примірників, він підняв питання щодо документального оформлення цього процесу, але порозуміння з відповідачами не досягнуто. 04 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про розробку та виготовлення аналого-цифрового перетворювача (АЦП) з технічними характеристиками згідно додатку. На думку позивача ОСОБА_2 , вказаний договір є договором підряду. Безпосереднім предметом якого є розробка АЦП з відповідними технічними характеристиками, тобто розробка принципової електричної схеми, за якою згідно висновку фахівця чи експертизи, можливо виготовити належно працюючий АЦП, що відповідає заявленим характеристикам. Водночас, механічне відтворення примірників АЦП не може розглядатися безпосереднім предметом договору, що укладений 04 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки має факультативний характер до розробки АЦП з відповідними технічними характеристиками. На виконання своїх зобов`язань за договором від 04 листопада 2014 року, ОСОБА_2 у визначений умовами договору строк розробив та виготовив аналого-цифровий перетворювач з технічними характеристиками, які відповідали технічній сертифікації та передав його ОСОБА_1 у лютому 2015 року, останній провів випробування вказаного пристрою та надав рекомендації щодо його подальшого технічного і програмного налаштування в межах договірних відносин. Більш того, аналого-цифровий перетворювач, виготовлений ОСОБА_2 , фізично перебував в розпорядженні ОСОБА_1 на час його звернення до суду з первісним позовом. Також ОСОБА_2 не погоджується з висновком, що викладений в Додатковій угоді до Договору від 04 листопада 2014 року та додатковій угоді № 2 до договору від 04 листопада 2014 року, про те, що розроблений та виготовлений ним АЦП не відповідає ТЗ договору, оскільки викладенні у вказаних додатках побажання щодо удосконалення роботи приладу є питаннями налаштування, а не питаннями дефекту. Крім того, відповідно до висновку фахівця щодо можливості виготовлення зразка АЦП та його можливих параметрів за результатами аналізу схемо-технічних рішень від 18 жовтня 2017 року, наданого фахівцем-доцентом кафедри комп`ютерної радіоінженерії та систем технічного запису інформації Харківського національного університету радіоелектроники ОСОБА_9 , за результатами аналізу схемо технічних рішень, використаних ОСОБА_2 під час розробки та виготовлення аналого-цифрового перетворювача за договором підряду від 04 листопада 2014 року, заявлені технічні характеристики відповідають технічній специфікації договору від 04 листопад 2014 року із можливістю виготовлення такого зразка АЦП. За вказаних обставин, ОСОБА_2 в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором підряду від 04 листопада 2014 року, а саме розробив та виготовив аналого-цифровий перетворювач і передав його ОСОБА_1 у встановлені договором строки, тому відсутні жодні невиконані зобов`язання позивача за зустрічним позовом перед ОСОБА_1 , в тому числі і боргові. За вказаних обставин, вимоги ОСОБА_1 є безпідставні, не ґрунтуються на фактичних обставинах і не підлягають задоволенню, що змусило ОСОБА_2 звернутися до суду з зустрічним позовом.
28 листопада 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
31 січня 2018 року ОСОБА_1 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні вимог за зустрічним позовом в повному обсязі, задовольнити його позовні вимоги до ОСОБА_2 в повному обсязі, виходячи з наступного. 04 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про розробку та виготовлення аналого-цифрового перетворювача (АЦП) з технічними характеристиками згідно додатку, предметом якого є виготовлення АЦП, а не лише його розробка, як зазначає ОСОБА_2 . В договорі від 04 листопада 2014 року чітко вказані зобов`язання останнього: розробити та виготовити АЦП, протестувати та передати АЦП у кількості 4 шт. ОСОБА_1 , передати технічну документацію на розрпобку, включаючи електричну схему АЦП, проте жодна з цих дій ОСОБА_2 не виконана. На думку позивача, укладений 04 листопада 2014 року договір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за своєю суттю є договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт, відповідно до умов якого підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплати її. За даними додаткових угод до договору від 04 листопада 2014 року, які по суті є документами про результати випробувань пристрою, № 1 ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 радіотехнічну зборку (прототип) без загального опису обладнання, технічного опису, без вказівок на результати випробувань на відповідність технічному завданню за договором; за наслідками проведеного випробування вказаної радіотехнічної зборки встановлено, що прототип не відповідає технічному завданню договору; №2 виконавцем передана радіотехнічну зборку (АЦП) без загального опису обладнання, технічного опису, без вказівок на результати випробувань на відповідність технічному завданню за договором; за наслідками проведеного випробування вказаної радіотехнічної зборки встановлено, що АЦП не відповідає технічному завданню договору. Отже, за вказаних обставин, договір про розробку та виготовлення аналого-цифрового перетворювача не виконано взагалі, тому отримані ОСОБА_2 кошти, з урахуванням 3% річних за весь час прострочення виконання зобов`язання підлягають поверненню ОСОБА_1 . При цьому, висновок спеціаліста, що наданий ОСОБА_2 на підтвердження заявлених ним вимог за зустрічним позовом не є належним та допустимим доказом по справі та стосується лише першого етапу робіт останнього розробки.
09 лютого 2018 року, 13 лютого 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів.
20 березня 2018 року ОСОБА_10 подав відзив на позовну заяву (уточнену), в якому просив відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вимог позивача, виходячи з того, що в 2014 році до нього звернувся ОСОБА_1 з питанням щодо спеціаліста, який міг би на замовлення розробити та виготовити декілька АЦП. З цього приводу ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_2 , оскільки знав, що останній займається діяльністю з виготовлення електронних пристроїв та отримав згоду. Фактично, ОСОБА_4 був попередником, який познайомив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони зустрічалися та укладали договір без присутності ОСОБА_4 , останній лише знав про укладення такого договору. Отже, ОСОБА_4 не є основним замовником за договором, що укладений 04 листопад 2014 рок між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та не має жодного відношення до правовідносин з приводу виготовлення АЦП.
29 березня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала суду заяву про підтвердження подання до суду оригіналів та копій документів, а також попередній розрахунок судових витрат.
03 квітня 2018 року ОСОБА_2 подав суду клопотання про призначення по справі судової комп`ютерно технічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам ХНІДСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.І.
03 квітня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала суду заяву про допит свідка.
03 квітня 2018 року ОСОБА_1 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи речового доказу радіотехнічного виробу.
19 червня 2018 року в судовому засіданні до матеріалів цивільної справи долучено речовий доказ вказаний як «радіотехнічний виріб».
05 грудня 2018 року ОСОБА_2 подав суду клопотання про призначення по справі судової комп`ютерно технічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам ХНІДСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.І.
10 січня 2019 року ОСОБА_1 подав суду письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи, в якому проти призначення експертизи заперечував, просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні клопотання.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 січня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та призначено по справі судову комп`ютерно технічну експертизу, проведення якої доручено експертам ХНІДСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.І.
26 лютого 2019 року матеріали цивільної справи № 635/4092/17 повернуто до суду без виконання, у зв`язку з тим, що вирішення питань, що вказані в ухвалі суду від 11 січня 2019 року виходить за межі спеціальності 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів» та 10.17 «Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів».
18 березня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала суду заяву про внесення додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 635/4092/17.
29 березня 2019 року ОСОБА_1 подав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
19 червня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала суду заяву про зміну попереднього розрахунку судових витрат.
21 жовтня 2019 року ОСОБА_2 подав суду клопотання про призначення по справі судової комп`ютерно технічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 жовтня 2019 року клопотання ОСОБА_2 задоволено та призначено по справі судову комп`ютерно технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
28 лютого 2020 року Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України надано повідомленням № 6-1/2 про неможливість надати висновок експерта оскільки вирішення вказаних в ухвалі суду питань виходить за межі спеціальних знань експерта за спеціальністю 10.9 «Дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів».
26 червня 2020 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 подав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити з підстав висланих у позові та уточненому позові, в задоволенні вимог за зустрічним позовом просив відмовити.
Представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію свого довірителя.
ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечував проти позову ОСОБА_1 , просив відмовити в задоволенні заявлених вимог за їх безпідставністю, вимоги за зустрічним позовом підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, в подальшому в судове засідання не з`явився. В своїх поясненнях, що надані в судовому засіданні визнав, що укладав з ОСОБА_1 договір на розробку та виготовлення технічної документації та зразків пристрою АЦП та на виконання умов договору отримав від ОСОБА_1 грошову кошти у розмірі, що вказаний у договорі. Також вказав, що долучений в судовому засіданні як речовий доказ радіотехнічний виріб візуально схожий на той, що він передав ОСОБА_1 , але має механічні пошкодження.
Представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 в повному обсязі, підтримав позицію, викладену ним раніше у відзиві, також просив розглянути справу без його участі.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що йому відомо, що про укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 угоди на розробку та виготовлення приладу АЦП і на початку надавав технічну консультацію, потім припинив співпрацю в проекті. Вказав, що отримав від ОСОБА_11 радіотехнічний виріб та передав його ОСОБА_1 . Зазначив, що отриманий виріб протестувати не надалось можливим і він не відповідає технічним характеристикам, що мали бути за технічним завданням.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та свідка, розглянувши заяву ОСОБА_4 , дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про розробку та виготовлення аналого-цифрового перетворювача (АЦП), а також узгоджена і підписана технічна специфікація та описані технічні характеристики АЦП.
Відповідно до умов договору про розробку та виготовлення АЦП від 04 листопада 2014 року, відповідач ОСОБА_2 зобов`язався розробити та виготовити АЦП з технічними характеристиками відповідно до додатку; протестувати та передати їх ОСОБА_1 не пізніше ніж через три місяці з моменту оплати першого внеску; передати технічну документацію на розробку у тому числі електричну схему АЦП, а ОСОБА_1 зобов`язався оплатити розробку АЦП в гривні в сумі еквівалентній 2000 доларів США, за середнім курсом ПриватБанку; оплати виготовлення не менше 4 АЦП за ціною 200 доларів США за одиницю в гривні за середнім курсом Приватбанку.
Відповідно до додатків до умов договору про розробку та виготовлення АЦП від 04 листопада 2014 року, при неможливості виготовити виріб, що відповідає технічному завданню, ОСОБА_2 зобов`язався повернути отримані гроші за курсом на день повернення, а при неможливості виготовити виріб в строк до 04 квітня 2015 року - зобов`язався повернути отримані гроші протягом одного тижня по курсу долару США на день повернення.
ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання по оплаті відповідно до додатків до умов договору про розробку та виготовлення АЦП від 04 листопада 2014 року та передав ОСОБА_2 аванс в розмірі 9000,00 гривень за курсом 12.96, еквівалент складає 694,44 доларів США; 27000,00 гривень за курсом 15,7, еквівалент складає 1719,75 доларів США; 4000,00 гривень, за курсом 16,375, еквівалент складає 244,27 доларів США та 2400,00 гривень за курсом еквівалент складає 80 доларів США, про що свідчить розписка виконавця ОСОБА_2 про отримання коштів.
Додатковою угодою від 21 березня 2017 року до договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 04 листопада 2014 року, підтверджено, що в лютому 2015 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 радіотехнічну зборку (прототип) без загального опису обладнання, заявленого технічного опису, без вказівок на результати випробувань на відповідність технічному завданню за договором _14; за наслідками проведеного випробування вказаної радіотехнічної зборки надано висновок, що прототип не відповідає технічному завданню договору_14.
Додатковою угодою № 2 від 21 березня 2017 року до договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 04 листопада 2014 року, підтверджено, що в червні 2015 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 радіотехнічну зборку (АЦП) без загального опису обладнання, заявленого технічного опису, без зазначення результів випробувань на відповідність технічному опису та завданню за договором-14; за наслідками проведеного випробування вказаної радіотехнічної зборки надано висновок, що АЦП не відповідає технічному завданню договору.
В якості доказів суду надано: висновок фахівця щодо можливості виготовлення зразка АЦП та його можливих параметрів за результатами аналізу схемотехнічних рішень, наданий к.т.н., доцентом, доцентом кафедри комп`ютерної радіоінженерії та систем технічного запису інформації Харківського національного університету радіоелектроники ОСОБА_9 , де вказано, що за результатами аналізу схемотехнічних рішень, використаних ОСОБА_2 під час розробки та виготовлення аналого-цифрового перетворювача за договором від 04 листопада 2014 року, можлива побудова по цій схемі програмованого коефіцієнта підсилення з коефіцієнтами підсилення 1, 2, 4, 8, 16; по цій схемі можлива побудова АЦП, обрана зарядність АЦП дорівнює 12 біт;
висновок комп`ютерно технічної експертизи № 8977, складений 02 лютого 2018 року Незалежним інститутом судових експертиз, де вказано, що наданий для дослідження прилад «АЦП» з огляду на неінформативність наданого для дослідження в якості документації файлу JOB2.pdf в розрізі налаштування досліджуваного приладу, правил та прийомів роботи з ним, інтерфейсів тощо, не може бути використаний як вимірювальний аналого-цифровий перетворювач; визначені у дослідницькій частині цього висновку відмінності між вищевказаним документом та досліджуваним приладом викликають обґрунтовані сумніви стосовно того, що файл JOB2.pdf є файлом документації до досліджуваного приладу; досліджуваний прилад не містить бездротового мережевого інтерфейсу ІЕЕЕ 802.11 (також відомого як WI-FI), що суперечить вимогам технічної специфікації. Також, замість передбаченого завданням металевого екранованого корпусу для збирання досліджуваного приладу використано пластиковий корпус, що суперечить завданню. З огляду на неможливість приведення досліджуваного приладу в дію, встановити чи відповідає переданий на експертизу прилад іншим вимогам технічної специфікації, що міститься в файлі TZ.JPJ, неможливо.
Також суду надано: скріншоти переписки ОСОБА_2 з ОСОБА_4 та з ОСОБА_8 щодо узгодження технічних параметрів виробу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 861 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.
Виконання дослідно-конструкторських робіт регулюється Главою 62 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 892 ЦК України, за договором на виконання дослідно - конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується за завданням замовника розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Відповідно до статті 893 ЦК України, виконавець зобов`язаний провести наукові дослідження особисто, якщо інше не встановлено договором на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт.
Згідно статті 897 ЦК України, виконавець за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов`язаний: виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором; своїми силами та за свій рахунок усувати допущені з його вини недоліки у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника або в договорі; негайно інформувати замовника про виявлену неможливість одержати очікувані результати або недоцільність продовжувати роботу.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 900 ЦК України, виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Виконавець зобов`язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, в яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню в межах загальної ціни робіт за договором.
Судом встановлено, що позивач та відповідач 04 листопада 2014 року уклали угоду відповідно до умов якої відповідач зобов`язався розробити та виготовити технічну документацію та чотири зразки виробу «АЦП» за заданим технічним завданням, а позивач зобов`язався оплати виконану роботу.
Позивач своє зобов`язання щодо оплати виконаних робіт виконав та передав відповідачу грошову суму у розмірі 42400,00 гривень, що в еквіваленті на день отримання коштів склало 2738,46 доларів США, а відповідач вказану суму отримав.
Відповідач передав позивачу радіотехнічний виріб, який відповідно до висновку комп`ютерно технічної експертизи № 8977, від 02 лютого 2018 року, не може бути використаний як вимірювальний аналого-цифровий перетворювач, тому відсутні підстави вважати, що відповідач виконав свої зобов`язання за договором від 04 листопада 2014 року, і суд стягує з відповідача на користь позивача грошову суму у розмірі 77351 гривня 91 копійка, яка є еквівалентом 2738,46 доларів США на день подання позову до суду, при цьому суд також враховує, що відповідач визнав, що він не виготовив прилад у кількості, що вказана у договорі і не надав доказів, що він виготовив та передав позивачу технічну документацію на прилад, що передбачено умовами договору.
В задоволенні вимог про стягнення суми 3% річних, суд відмовляє, оскільки за змістом ст. 625 ЦК України, вони входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення саме грошового зобов`язання. В даному випадку предметом договору є виготовлення приладу.
Враховуючи, що судом встановлено невиконання відповідачем умов договору на розробку та виготовлення технічної документації та зразків виробу, тому відсутні підстави для визнання угоди від 04 листопада 2014 року виконаною, при цьому суд критично розцінює наданий відповідачем висновок спеціаліста, оскільки вказаний документ не є експертизою, особа, яка його склала не попереджалась про кримінальну відповідальність, крім того представник відповідача у судовому за сіданні визнав, що вказаний висновок вказує лише на відповідність виконаної електричної схеми технічному завданню розробки предмету договору.
За викладених обставин суд відмовляє в задоволенні вимог за зустрічним позовом за їх недоведеністю.
Судові витрати суд стягує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, при цьому з відповідача на користь позивача суд стягує витрати позивача про оплаті проведеної експертизи у розмірі 6909 гривень 00 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11600 гривень 00 коп., що підтверджені квитанцією про оплату експертизи, актом виконаних робіт, квитанцією про оплату послуг правничої допомоги.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 625, 892, 893, 897, 900 ЦК України, ст.ст. 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 77351 (сімдесят сім тисяч триста п`ятдесят одна) гривня 91 копійка.
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення суми 3% річних за весь час прострочення відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат за проведення судової комп`ютерно технічної експертизи в розмірі 6909 (шість тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 773 (сімсот сімдесят три) гривні 52 копійки, суму судового збору в іншій частині віднести за рахунок ОСОБА_1
ОСОБА_2 в задоволенні вимог за зустрічним позовом про визнання договору підряду виконаним повістю відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_2 віднести за його рахунок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 03 березня 1998 року Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 24 січня 1997 року ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач (за зустрічним позовом): ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 12 жовтня 2020 року.
СУДДЯ О.М. Пілюгіна
