УХВАЛА
13 жовтня 2020 року
Київ
справа №160/10875/19
адміністративне провадження №К/9901/13369/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглядаючи в порядку письмового провадження справу №160/10875/19
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Іванова С.М., суддів Сафронової С.В., Чередниченка В.Є.,
УСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач, ДПП НП України), із вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ДПП НП України щодо невиплати грошової компенсації за невикористану позивачем щорічну основну оплачувану відпустку за 2018 рік у кількості 15 діб;
1.2. зобов`язати ДПП НП України виплатити грошову компенсацію за невикористану позивачем щорічну основну оплачувану відпустку за 2018 рік у кількості 15 діб у сумі 6406 грн 90 коп (шість тисяч чотириста шість гривень дев`яносто копійок).
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указав, що за 2018 рік він, будучи поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП НП України, не використовував основну оплачувану відпустку і не отримував компенсацію за неї під час звільнення зі служби у 2019 році. Посилаючись на норми Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон №504/96-ВР), Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), позивач уважає, що має право на її виплату.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПП НП України щодо невиплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну основну оплачувану відпустку за 2018 рік у кількості 15 діб; зобов`язано ДПП НП України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану ним щорічну основну оплачувану відпустку за 2018 рік у кількості 15 діб у розмірі 6241,20 грн; у решті позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020 задоволено апеляційну скаргу ДПП НП України. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 в справі №160/10875/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 .
5. 19 травня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020 в справі №160/10875/19.
6. У касаційній скарзі скаржник указує, що підставою касаційного оскарження судового рішення є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
7. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2020 відкрито провадження за вказаною скаргою.
8. Після вчинення дій з підготовки справи до касаційного розгляду Судом встановлено відсутність єдиної практики суддів однієї палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з питань нарахування та виплати грошової компенсації поліцейському, який звільняється, за невикористану ним відпустку за попередні роки, що передують року звільнення.
9. Зокрема у постанові від 23.10.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В. , Шишова О.О. (справа №826/8185/18; провадження №К/9901/19707/19), розглянувши касаційну скаргу Національної поліції України, погодився із висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки не врегульоване положеннями Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260), то при вирішенні цього питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону №504/96-ВР та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100). Так, відповідно до норм частини першої статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
10. Водночас у постанові від 06.02.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А. (справа №818/1276/17; провадження №К/9901/48853/18), розглянувши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області, дійшов висновку, що питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються, урегульовані нормами пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Так, на підставі пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції. Позиція аналогічного змісту також наведена у постанові від 07.08.2019 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А. (справа №820/5122/17; провадження №К/9901/16897/19) та у постанові від 31.03.2020 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Білак М.В., суддів Калашнікової О.В., Соколова В.М. (справа №808/2122/18; провадження №К/9901/68185/18, №К/9901/68414/18).
11. Отже, беручи до уваги один із указаних висновків, Суд у цій справі буде зобов`язаний відійти від практики, що існує в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
13. Згідно з частинами першою, четвертою статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
14. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
15. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи №160/10875/19 на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
16. Керуючись статтями 346, 347 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Справу №160/10875/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії передати на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко
