16.09.20
22-ц/812/1496/20
Справа номер 2-3594/10 Головуючий суду першої інстанції Щербина С.В.
Провадження номер 22-ц/812/1496/20 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2020 року м.Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О.В.,
суддів: Колосовського С.Ю., Лівінського І.В.,
із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,
за участі представника особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_2 ,яка дієв інтересах ОСОБА_3 ,на ухвалуЗаводського районногосуду м.Миколаєвавід 02 липня 2020року, постановлену за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» про заміну сторони виконавчого провадження,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» подало до суду заяву, в якій просило замінити стягувача та боржника у виконавчому провадженні, яку обґрунтовувало наступним.
24 грудня 2010 року рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва з урахуванням рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 30 березня 2011 року задоволено позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», а саме в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_4 в сумі 8352287,64 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 та нежитловий об`єкт магазин по АДРЕСА_2 .
02 червня 2011 року Заводський районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №2-3594/2011.
Заявник вказував, що 25 березня 2020 року між ним та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», від імені якого діяв представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» набуло право вимоги за вищезазначеним кредитним договором та договорами, укладеними з метою його забезпечення.
Посилаючись на зазначене, заявник просив замінити стягувача під час виконання виконавчого листа №2-3594/11 з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто».
Крім того, заявник просив замінити боржника під час виконання виконавчого листа №2-3594/11 з ОСОБА_4 на його правонаступників ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи зазначенувимогу,ТОВ «Фінансовакомпанія «Ассісто»вказувало,що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, у зв`язку з чим його права та обов`язки перейшли до його спадкоємиці ОСОБА_3 . Іншим правонаступником є ОСОБА_2 , яка на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2016 року є власником Ѕ частини іпотечного майна.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 липня 2020 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» задоволено частково.
Замінено стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом у справі №2-3594/10 за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4 та ПП «Фаворит Миколаїв» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто». У задоволені решти вимог відмовлено.
Задовольняючи частково заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто», суд першої інстанції виходив із того, що заявник підтвердив належними доказами набуття прав кредитора за кредитним договором №20/К-КЛ від 21 квітня 2005 року та іпотечними договорами, укладеними 14 грудня 2005 року та 31 березня 2009 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_4 . Однак, вимоги щодо заміни боржників суд першої інстанції вважав передчасними, оскільки на момент подання заяви про заміну сторін у виконавчому провадженні ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» ще не є стороною виконавчого провадження.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Незаконність судового рішення, на думку ОСОБА_2 , полягає у тому, що її не було повідомлено про час та місце розгляду справи судом. Крім того, апелянтом зазначено, що на час розгляду заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» виконавчих проваджень з виконання вищезазначеного судового рішення немає, а тому заміна стягувача у виконавчому провадженні, якого не існує, є помилковим. Також апелянт вказує, що у даній справі Заводським районним судом м.Миколаєва було видано два виконавчі листи, однак суд першої інстанції не вказав, у якому саме виконавчому листі було здійснено заміну стягувача.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 24 грудня 2010 року з урахуванням рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 30 березня 2011 року задоволено позов ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», а саме в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_4 в сумі 8352287,64 грн. звернуто стягнення на предмети іпотеки, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 та нежитловий об`єкт магазин по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.376, 412-414).
30 березня 2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва видано два виконавчі листи, в одному з яких вказано, що в рахунок погашення заборгованості в сумі 8352 287,64 грн. звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме нежитловий об`єкт магазину по АДРЕСА_2 , а в другому виконавчому листі зазначено про звернення стягнення на житловий будинок по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.7, 8).
01 липня 2011 року постановами державного виконавця відкрито виконавчі провадження №27369331 та №27369198 з виконання вищезазначених виконавчих листів (а.с.9-10).
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 травня 2016 року за ОСОБА_5 визнано право власності на Ѕ частину нежитлового об`єкту по АДРЕСА_2 та на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.180-181).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Зі спадкової справи ОСОБА_4 вбачається, що за життя він склав заповіт, відповідно до якого заповів матері ОСОБА_6 належні йому нежитлові приміщення АДРЕСА_2 , а доньці ОСОБА_3 житловий будинок АДРЕСА_1 .
12 травня 2017 року законний представник ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Ємельянової Н.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Того ж дня, до вищезазначеного нотаріуса звернулася ОСОБА_6 із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 у своїй заяві до нотаріуса від 12.05.2017 р. зазначила, що вона не претендує на видачу свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя після смерті чоловіка ОСОБА_4 , шлюб з яким було розірвано рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 21.03.2012 р., оскільки спадкове майно є особистою приватною власністю спадкодавця.
23 квітня 2018 року постановами державного виконавця виконавчі провадження №27369198 та №27369331 закінчено у зв`язку із смертю боржника ОСОБА_4 (т.2 а.с.64-65,115-116).
Ухвалами Заводського районного суду м.Миколаєва від 24 січня 2019 року ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» відмовлено у задоволенні скарг про скасування постанов державного виконавця про закінчення виконавчих проваджень №27369198 та №27369331 (т.2 а.с.109-110, 159-160).
В апеляційному порядку вказані ухвали не оскаржувалися.
25 березня 2020 року між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» укладено договір про відступлення права вимоги №616802.272, за умовами якого заявник набував право вимоги за кредитним договором №20/К-КЛ від 21.04.2005 р., укладеним між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ПП «Фаворит Миколаїв», а також за іпотечними договорами від 31 березня 2009 року за реєстровим номером 1288 та від 14 грудня 2005 року за реєстровим номером 3078 (т.2 а.с.171-179).
05 червня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Ассісто» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача та боржника у виконавчому провадженні (т.2 а.с.195 конверт).
Судом вказана заява ухвалою від 22.06.2020 року була прийнята до розгляду.
02 липня 2020 року без виклику та повідомлення учасників справи, оскільки зворотнього не вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу.
Згідно з ч.1 ст.8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Відповідно до ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272цього Кодексу.
Положення статті 12 ЦПК України передбачають, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
З матеріалів справи вбачається, що правонаступників боржника не було повідомлено про розгляд справи, що позбавило їх можливості належним чином реалізувати свої права щодо надання доказів та заявлення клопотань по суті справи.
За такого, висновок суду про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні є передчасним.
Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу районного суду скасувати, оскільки судом неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для справи та допущені порушення наведених цивільно-процесуальних норм права.
Продовжуючи розгляд даної справи, районному суду слід усунути наведені недоліки та в залежності від встановленого прийняти рішення відповідно до закону.
Керуючись статтями 374, 379, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , задовольнити.
Ухвалу Заводського районногосуду м.Миколаєвавід 02 липня 2020року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий О.В. Локтіонова
Судді С.Ю. Колосовський
І.В. Лівінський
Повний текст постанови складено 16 вересня 2020 року.
