31.08.2020 Справа № 696/545/18
2/696/51/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2020 року м. Кам`янка
Кам`янський районний суд Черкаської області в складі
головуючого судді Шкреби В.В.,
при секретарі Луцаєвській Н.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстрований по АДРЕСА_3 ), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, проспект Повітрянофлотський, б. 25 м. Київ) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - Позивач 1) та ОСОБА_2 (далі - Позивач 2) звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач 1) та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - Відповідач 2) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2018 року Відповідача 1 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Даний вирок набрав законної сили, Відповідач 1 відбуває призначене судом покарання. Вчинений Відповідачем 1 злочин, позбавив життя єдиного сина Позивачів , а тому Позивач 1 просив стягнути з Відповідача 1 на свою користь 956 407,5 грн. моральної шкоди, а Позивач 2 просив стягнути з Відповідача 2 на свою користь 1 530 252 грн. моральної шкоди.
Кримінальним правопорушенням, вчиненим Відповідачем 1, Позивачам завдано моральну та матеріальну шкоду. Розмір моральної шкоди Позивачі обґрунтовували висновками експерта, за результатами проведення судово-психологічних експертиз. Матеріальну шкоду Позивачі обґрунтовували квитанціями, чеками, накладними та фотокартками про здійснення витрат на поховання сина, на проведення судово-медичної експертизи, на поминальний обід та на виготовлення зі встановленням пам`ятника на могилі сина.
Разом з тим, Позивачі просили стягнути з Відповідача 1 на їх користь тільки 42 082, 63 грн. матеріальної шкоди, а так як транспортний засіб, яким керував Відповідач 1 і на якому вчинив злочин, був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна» (Відповідач 2), просили стягнути з цієї юридичної особи на свою користь решту 38 400 грн. матеріальної шкоди.
Також, Позивачі просили вирішити долю судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи.
В судові засідання сторони неодноразово не з`являлись.
Сторона Позивачів подала до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, підтримання позовних вимог в уточненій редакції.
Сторони Відповідачів з позовними вимогами не погоджувались та просили в їх задоволенні відмовити. В подальшому Відповідачем 1 позов визнано частково, а саме на 100 000 грн. моральної шкоди та 5 862 грн. матеріальної шкоди.
Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року по справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання та надано строк для подання сторонами заяв по суті. Судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з запровадженими карантинних заходів та клопотаннями учасників процесу.
Ухвалою суду від 23 червня 2020 року по справі призначено розгляд справи по суті.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Частина 7 статті 128 КПК України передбачає, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
За частиною 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили , є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок лише в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Як встановлено в ході судового розгляду, вироком Кам`янського районного суду Черкаської області від 05 лютого 2018 року Відповідача 1 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Даний вирок набрав законної сили, Відповідач 1 відбуває призначене судом покарання. Вчинений Відповідачем 1 злочин, позбавив життя єдиного сина Позивачів
Згідно із ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частини перша та третя статті 22 ЦК України).
За загальним правилом шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Згідно статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Водночас, частина 2 статті 1168 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її батькам і на підставі частин 4 та 5 статті 23 ЦК України ця моральна шкода має відшкодовуватись незалежно від майнової, одноразово.
Позивачі вказували, що через дії Відповідача 1, за які його засуджено вироком суду, настала смерть їхньої єдиної дитини, а тому їм спричинена моральна шкода. Між діями Відповідача 1 та трагічними наслідками є причинний зв`язок, а вимоги про стягнення моральної шкоди Позивачі обґрунтовували не тільки словесно, а й з посиланням на висновки експерта за результатами проведення судово-психологічних експертиз від 25.09.2017 року № 685/17-23 та №686/17-23, які проводились в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, по якому винесено вищевказаний вирок відносно Відповідача 1. Позивач 1 просив стягнути з Відповідача 1 на свою користь 956 407,5 грн. моральної шкоди, а Позивач 2 просив стягнути з Відповідача 2 на свою користь 1 530 252 грн. моральної шкоди.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Статтею 110 ЦПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Суд приймає вказані експертизи як доказ факту спричинення Відповідачем 1 конкретного розміру моральної шкоди Позивачам, оскільки вони стосуються предмету спору, підготовлені у рамках кримінального провадження особою, яка була атестованим судовим експертом і вони відповідають положенням статті 102 ЦПК України.
Сторона Відповідача 1, заперечуючи проти висновків експерта, не надали доказів на їх спростування, не скористались правом на заявлення клопотання про призначення відповідних експертиз у цій справі, не ставили перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизи у кримінальному провадженні.
Ці висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17, яка є обов`язковою для врахування судом першої інстанції, а тому вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи вимоги Позивачів до Відповідача 1 та Відповідача 2 щодо відшкодування матеріальної шкоди, суд також приймає до уваги положення частини 6 статті 82 ЦПК України щодо значення вироку суду у справі по факту дорожньо-транспортної пригоди Відповідача 1.
За змістом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Крім того, ст.1201 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
З матеріалів справи вбачається, що жодний учасник справи не заперечував того факту, що цивільно-правова відповідальність Відповідача 1 була застрахована у Відповідача 2, а тому у відповідності до частини 1 статті 82 ЦПК України дана обставина окремому доказуванню не підлягає і є встановленою.
В судовому засіданні встановлено, що Позивачам спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з похованням загиблого сина. Зокрема на поховання, приготування поминальних обідів, проведення судово-медичної експертизи та виготовлення із спорудженням надгробного пам`ятника, витрати становлять 80 482,63 грн., які є документально підтвердженими.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Проте, не ґрунтуються на законі і не можуть бути підставою для відмови Позивачам у задоволені їх позовних вимог доводи Відповідача 2, що у зв`язку з тим, що потерпілі не звертались до них із заявою, тому строк щодо виплати страхового відшкодування не настав.
Відповідно до статті 35.1. Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
Судом встановлено, що Позивачі дійсно не подавали до страхової компанії заяв про страхове відшкодування до початку слухання справи в суді. Але в ході судового розгляду було встановлено, що Позивачі звернулись до страхової компанії 21 квітня та 25 травня 2020 року, копія позову була отримана представником страхової компанії і вже з зазначеного часу страхова компанія була повідомлена про претензії Позивачів на страхове відшкодування шкоди, заподіяної забезпеченим транспортним засобом.
Відповідно до статті 35.3 Закону, Страховик зобов`язаний надавати консультаційну допомогу заявнику при складанні заяви та на прохання заявника зобов`язаний ознайомити його з відповідними нормативними актами та порядком обчислення страхового відшкодування. Незважаючи на це, і порушуючи вимоги статті 35.3 Закону, страхова компанія не виконала обов`язків, покладених на неї, не надала будь якої допомоги Позивачам для вирішення питання про отримання ними страхового відшкодування, не надіслала відповідь на їх письмове звернення.
Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Правовий аналіз наведеної норми Основного Закону свідчить про наявність механізму такого захисту, за умов додержання правил відповідних проваджень.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до п. 27.1. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно п. 27.4 ст.27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Ст.1201 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» поховання - це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
З наданих потерпілою копій квитанцій та чеків випливає, що Позивачі понесли витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 80 482,63 грн коп., що перевищує ліміт відповідальності страховика на суму 42 082 грн. 63 коп.
При цьому суд погоджується із доводами представника Відповідача 2 у тому, що витрати, понесені на організацію помінального обіду та проведення судово-медичної експертизи не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Таким чином, витрати понесені Позивачами на поховання сина та встановлення пам`ятника мають бути відшкодовані Відповідачем 2 в межах страхового ліміту у сумі 38 400 грн., а решта, у сумі 42 082 грн. 63 коп. з урахуванням витрат на поминальній обіди та виттрати на проведення судово-медичної експертизи, підлягають стягненню з Відповідача 1.
У зв`язку з вказаним , позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди також підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання про стягнення судових витрат, суд знаходить, що в матеріалах справи наявний розрахунок витрат на правничу допомогу Позивачам, і такі витрати підтвердженні відповідними квитанціями, а тому у зв`язку із задоволенням в повному обсязі позовних вимог, суд вважає за необхідне керуватись вимогами статті 141 ЦПК України, а саме стягнути з Відповідача 1 та Відповідача 2 понесені стороною Позивачів судові витрати на суму 20 000 грн., водночас стягнення цих сум присудити пропорційно з Відповідачів до сум задоволених вимог щодо кожного з них окремо.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Цивільний позов ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (зареєстрований по АДРЕСА_3 ), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, проспект Повітрянофлотський, б. 25 м. Київ)про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований по АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням на суму 956 407 (дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч чотириста сім) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований по АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням на суму 1 530 252 (один мільйон п`ятсот тридцять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, проспект Повітрянофлотський, б. 25 м. Київ) на користь ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) страхове відшкодування (витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника) на суму 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований по АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням на суму 42 082 (сорок дві тисячі вісімдесят дві) грн. 63 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований по АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) понесені ними судові витрати, а саме витрати на правову допомогу на суму 19 700 (дев`ятнадцять тисяч сімсот) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, проспект Повітрянофлотський, б. 25 м. Київ) на користь ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) понесені ними судові витрати, а саме витрати на правову допомогу на суму 300 (триста) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. (п.15.5 Перехідних положень ЦПК України). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : В.В.Шкреба
