Ухвала
31 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 707/411/18
провадження № 61-20791св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року у складі судді Луценко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Соколової В. В..,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання зобов`язань за кредитним договором від 15 лютого 2006 року № 16.06-04/312-КЛ, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (далі - АКБ «ТАС-Комерцбанк») припиненими.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 лютого 2006 року між позивачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено кредитний договір № 16.06-04/312-КЛ, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 43 000,00 грн у вигляді відновлювальної кредитної лінії на строк до 14 лютого 2011 року зі сплатою 21 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір від 15 лютого 2006 року № 16.06-04/312-КЛ-І, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , та належить останньому на праві приватної власності. 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ПАТ «Сведбанк» було укладено договір факторингу № 15 та договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до умов яких останнє відступило право вимоги за кредитним договором від 15 лютого 2016 року № 16.06-04/312-КЛ. 31 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ТОВ «ФК «Вектор плюс». Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 26 вересня 2017 року скасовано рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну квартиру. Позивач вважав, що ТОВ «ФК «Вектор плюс» задовольнило свої вимоги за кредитним договором від 15 лютого 2016 року № 16.06-04/312-КЛ, а тому зобов`язання за вищевказаним кредитним договором слід вважати припиненими. Крім того, витяг з реєстру заборгованостей боржників № 1-Б, що є додатком до договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15 свідчить, що заборгованість останнього складає 39 469,16 грн, тоді як відповідно до висновку про оцінку предмета іпотеки іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки вартістю 1 271,00 дол. США.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Вектор Плюс», третя особа - ОСОБА_2 , про захист прав споживачів та припинення зобов`язання за кредитним договором.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у листопаді 2019 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
У грудні 2019 року ТОВ «ФК «Вектор Плюс» засобами поштового зв`язку звернулось до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів, просить її відхилити а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою, витребувано матеріали справи № 707/411/18 з суду першої інстанції та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.
У грудні 2019 року матеріали справи № 2/756/1016/19 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу (в редакції закону, чинного на час подання касаційної скарги).
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», третя особа - ОСОБА_2 , про захист прав споживачів та припинення зобов`язань за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 09 вересня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Г. І. Усик
