Справа № 523/13237/18
Провадження №2-др/523/7/20
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" серпня 2020 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді - Дяченко В.Г.,
за участю секретаря - Мица А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Махачкалінська-5», треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди.
В обґрунтування заяви адвокат позивача посилається на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.12.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, стягнуто з ОСББ «Махачкалінська-5» завдану майнову шкоду у розмірі 41 310 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 гривень.
Адвокат позивача, зазначає, що судом при ухваленні зазначеного рішення не було вирішено питання щодо витрат на правничу допомогу, а саме: суд не вирішив питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі: 23 400 гривень.
В судове засідання з розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення суду, адвокат позивача не з`явився, разом з цим, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09.12.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, стягнуто з ОСББ «Махачкалінська-5» завдану майнову шкоду у розмірі 41 310 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 гривень.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23.07.2020 року вищевказане рішення було залишено без змін.
Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст. 270 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розрахунку вартості правничої допомоги, позивач надала суду копію договору про надання правничої допомоги від 23.04.2018 року, розрахунок № 01/20 від 15.12.2019 року, згідно якого, по справі № 523/13237/18 виконані наступні роботи: 1. зустріч та усна консультація з клієнтом - 2500 грн., 2. ознайомлення з матеріалами справи - 3000 грн., 3. представництво інтересів у суді першої інстанції - 7 000 грн., 4. витрати на транспорт, канцелярію та поштові відправлення - 2 400 грн., 5. складання позовної заяви - 6000 грн., 6. складання заяв та клопотання, пов`язаних з розглядом справи 523/13237/18 - 2 500 грн. Всього виконано робіт на загальну суму № 23 400 гривень (а.с.5).
На підтвердження сплачених послуг, до акту виконаних робіт, надано квитанції прибуткового касового ордеру № 111/19 від 15.12.2019 року про сплату 23 400 грн. (а.с. 8).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Згідно з правовим висновком викладеним у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18: «Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З приводу стягнення витрат на правову допомогу Верховний Суд неодноразово висловив правові позиції, а саме в постанові Великої Палати Верховного Суду 19.02.2020 № 755/9215/15-ц, від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 (провадження N 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі N 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі N 910/3929/18 та інших.
Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 137, 263, 264, 265, 268, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву адвоката позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з Об`єднання Співвласників Багатоквартирних Будинків «Махачкалинська-5»(код ЄДРПОУ: 40673667) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 400 грн. (двадцять три тисячі чотириста гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення складено 19.08.2020 року.
Суддя:
