Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/4462/20
УХВАЛА
25 серпня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 до Одеської міської ради, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, третя особа на стороні позивача Одеська спеціалізована школа №40 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 до Одеської міської ради, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, третя особа на стороні позивача Одеська спеціалізована школа №40 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради та Департаменту освіти та науки Одеської міської ради відносно невжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Одеська спеціалізована школа №40 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, зобов`язавши Одеську міську раду та Департамент освіти та науки Одеської міської ради вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Одеська спеціалізована школа №40 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №4 зазначає, що він звертається до суду як позивач в інтересах держави, але не зазначає код ЄДРПОУ.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Між тим, судовий збір сплачений не позивачем, а прокуратурою Одеської області.
Позов повинен містити - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Позивачем не викладені вимоги щодо кожного з відповідачів.
Крім того, вимоги щодо зобов`язання відповідачів вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Одеська спеціалізована школа №40 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області не відповідають вказаним критеріям.
Позивачем не викладено вимоги до кожного з відповідачів та вони не викладені чітко та зрозуміло, а саме які конкретно дії кожен з них повинен вчинити.
Частиною 2 ст.9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Сукупність вищевикладених норм вимагає від позивач викласти зміст позовних вимог чітко та зрозуміло щодо кожного відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивач зазначає, що розмір земельної ділянки під будівлею, двором та зеленими насадженнями школи відповідно до інформації Комунальної установи «Центр фінансування та громадської діяльності закладів та установ системи освіти Суворовського району м. Одеси» становить 31521,0кв.м. Проте належні докази вказаних обставин не надані. Не зазначено ким саме та на підставі чого закріплена земельна ділянка загальною площею 31521,0кв.м, яким чином визначений її розмір
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем (у разі знаходження оригіналу у нього) із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.
Не відповідає вказаним вимогам засвідчення позивачем копій з копій документів (зокрема, копія Статуту школи, копія витягу з державного реєстру речових прав, копія наказу від 19.01.2017 року01.12.2011 року №1)
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №802-р. та наведений зміст вказаного розпорядження, яке визначає термін його дії 2012-2013 рік та адресатів, серед яких відсутні міські ради.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
До суду 24.06.2020 року надійшов лист першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 , в якому він зазначив, що Одеська місцева прокуратура №4 є структурним підрозділом прокуратури Одеської області та не є окремою юридичною особою, у зв`язку з чим не має окремого коду ЄДРПОУ. Судовий збір сплачується прокуратурою Одеської області.
З приводу викладення позовних вимог до кожного відповідача у листі зазначено, що судова практика України свідчить проте, що по аналогічним справам позовні вимоги були викладені саме таким чином.
Що стосується розміру земельної ділянки зазначеного у позові, то він є орієнтовним.
Таким чином, недоліки зазначені в ухвалі суду від 25.05.2020 року не усунуті. Посилання на судову практику не є належним усуненням недоліків позову щодо необхідності викладення позовних вимог до кожного відповідача. Позивачем не усунуті недоліки щодо викладення змісту позовних вимог чітко, зрозуміло та конкретно до кожного відповідача.
Щодо не зазначення коду ЄДРПОУ, сплати судового збору прокуратурою області та зазначення того, що Одеська місцева прокуратура №4 є структурним підрозділом прокуратури Одеської області свідчить про відсутність у заступника прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 повноважень на звернення до суду з позовом.
Проте суд не вирішував питання про повернення позову, оскільки Законом України №540-ІХ від 30.03.2020 року розділ VI КАС України доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема ст. 169 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, у тому числі щодо залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», встановлений з 12.03.2020 до 03.04.2020 на території України встановлено карантин та заборонено проведення масових заходів. У подальшому карантин неодноразово продовжувався, та останній раз до 31.08.2020 року.
Законом України №713-ІХ від 18.05.2020 року, якій набрав чинності 17.07.2020 року, змінена редакція п.3 розділу VI КАС України та визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Таким чином, Законом передбачено продовження строку лише за заявою учасника справи. Згідно з розділом II (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України №713-ІХ від 18.05.2020 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно, зокрема, до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, законодавець надав учасникам справ 20 денний строк для подання заяви по справі на продовження будь-якого процесуального строку, у тому числі який надається учаснику справи для усунення недоліків позову. Оскільки, закон набрав чинності 17.07.2020 року, останнім 20-м днем для подачі вказаної заяви є 06.08.2020 року.
Станом на 07.08.2020 року по даній справі не зареєстровано заяви позивача про продовження строку на усунення недоліків позову або будь-яких інших заяв.
Крім того, частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 27.05.2020 року по справі №819/478/17, залишаючи без змін ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018 року про залишення без розгляду позовну заяву заступника прокурора Тернопільської області Галицького О.В. на підставі п. 2 ч.1 ст.240 КАС України зв`язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати, зазначив, що 15,07. 2015 року набрав чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року№1697-VII (далі Закон №1697-VII). Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону №1697-VII, на прокуратуру покладається функція щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1та 2 ст.10 Закону №1697-VII у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.
Згідно з п. 1 ч.1 ст.11 Закону №1697-VII керівник регіональної прокуратури представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. Частиною 3 ст.11 Закону передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.
Відповідно до частин 1 та 7 ст.56 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Правова позиція Верховного суду полягає у тому, що за загальним правилом, повноваження щодо здійснення представництва регіональної прокуратури у відносинах з органами державної влади надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно (частина третя ст..11 Закону №1697-VII)
Згідно зі ст.4 Закону №1697-VII , організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Верховний Суд наголосив, що Законом №1697-VII не передбачено можливості керівника регіональної органу прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.11 Закону.
Таким чином, заступник прокурора Одеської місцевої прокуратури №4, яка є структурним підрозділом прокуратури Одеської області не має повноважень на звернення до суду з позовом.
Відповідно до п.1, п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, та якщо вона позов подано особою, яка не має права її
При таких обставинах в силу п.1, п.3 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
