Справа № 345/4196/19
Провадження № 22-ц/4808/876/20
Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.
Суддя-доповідач Бойчук
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,
секретаря Турів О.М.,
з участю ОСОБА_1 і йогопредставника, представника ТзОВ «Карпатнафтохім»,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 25 травня 2020 року під головуванням судді Якиміва Р.В. у м. Калуші
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» про визнання протиправним, скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24 травня 2019 року відповідачем прийнято розпорядження № 25/1-127а «Про позбавлення премії працівників ТОВ «Карпатнафтохім» за травень 2019 р.», яким його було позбавлено щомісячної премії за травень 2019 року. При цьому відповідач жодних пояснень виданого розпорядження не надав. Положеннями ч. 4 ст. 97 КЗпП України регламентовано, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Однак за травень 2019 р. порушень трудової дисципліни, невиконання посадових обов`язків, накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді доган, не було. Позивач зазначає, що не притягався до дисциплінарної відповідальності за наслідками обходу заступником начальника виробництва ПХВССіКС з технічних питань ОСОБА_2 та заступником начальника виробництва ПХВССіКС з виробництва Олійником В.Б. корпусів цеху з виробництва хлорвінілу. Тому просте посилання на висновки обходу в розпорядженні № 25/1-127а «Про позбавлення премії працівників ТОВ «Карпатнафтохім», є недостатньою підставою для позбавлення його премії.
Просив визнати протиправним та скасувати розпорядження про його депреміювання у травні 2019 року і зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому премію за травень 2019 року.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 25 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційнускаргу надане рішенняв якійзазначає,щовоно прийняте за неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом жоден з його доводів не був врахований. Висновок суду першої інстанції про те, що він спав на робочому місці є помилковим. Свідки в судовому засіданні, не підтвердили факту перебування його під час роботи у стані сну. Оглянутий відеофайл із записом з мобільного телефона працівника підприємства, також констатує про відсутність на даному відео перебування його у стані сну.
Суд не в повному обсязі з`ясував всі обставини, які стали підставою для проведення службового розслідування, а тому висновки, що він скоїв дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні обов`язків, а саме у сні під час роботи не є об`єктивними.
В оскаржуваному розпорядженні не вказується, які саме свої робочі обов`язки не знав ОСОБА_1 , які саме заходи безпеки він не знав і не виконував під час робочої зміни. Таким чином, в оскаржуваному розпорядженні не міститься жодного посилання на норму, яка б забороняла під час 12-ти годинної зміни робити відпочити.
Доказів зловживання тривалістю відпочинку, відповідачем до суду не надано. Також, у спірному розпорядженні не зазначено про наявність реальної шкоди від дисциплінарного проступку ОСОБА_1 .
Апелянт вважає, що відповідач повинен був у тексті спірного розпорядження обґрунтувати обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, заподіяну внаслідок проступку шкоду, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання трудових обов`язків, рівень кваліфікації працівника, тощо.
Однак вказані обставини не були враховані відповідачем, у зв`язку з чим рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим.
Твердження суду що він повинен працювати безперервно та цілодобово є хибним.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
ТОВ «Карпатнафтохім» подало відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що апелянт перебуває в трудових відносинах з відповідачем. Відповідно до умов трудового договору ОСОБА_1 зобов`язується виконувати роботу, а відповідач зобов`язується виплачувати йому заробітну плату. Апелянт працює на посаді апаратником піролізу (ДХЕ) 6 розряду цеху з виробництва хлорвінілу по змінному графіку роботи. Відповідно до ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Тому, його зміна, відповідно до затвердженого графіку, це і є його робочий час. Перебувати на робочому місці ОСОБА_1 може тільки у свій робочий час.
Позбавлення премії не є дисциплінарним стягненням та проводиться відповідно до положення про преміювання, що діє у відповідача і може провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення трудової дисципліни, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця з обов`язковим зазначенням конкретних обставин, що стали причиною її позбавлення.
Враховуючи викладене вище, відповідач вважає, що видав правомірно оскаржуване розпорядження ґрунтуючись на фактичних обставинах, а саме: сон позивача на робочому місці в робочий час було зафіксовано заступником начальника виробництва ПХВССіКС з технічних питань ОСОБА_2 якій проводив нічну перевірку, додатково цей факт було зафіксовано на мобільний телефон.
З огляду на це та допитавши свідків суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення даного позову.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Вислухавши суддю-доповідача,пояснення ОСОБА_1 і йогопредставника, представника ТзОВ «Карпатнафтохім», перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 травня 2008 р. працює у ТОВ «Карпатнафтохім» апаратником піролізу (ДХЕ) шостого розряду відділення хлорвінілу цеху з виробництва хлорвінілу (а.с. 12).
Пунктом 1 розпорядження від 24 травня 2019 р. № 25/1-127а «Про порушення трудової дисципліни», яке прийняте начальником цеху з виробництва хлорвінілу, за порушення п. 3 вимог робочої інструкції № 36 апаратнику піролізу ДХЕ 6 розряду цеху з виробництва хлорвінілу ОСОБА_1 , згідно п. 1.4 додатку 5 «Положення про преміювання», вирішено не нараховувати премію за травень 2019 р. (а.с. 8-9).
Зі змісту цього розпорядження вбачається, що 17.05.2019 о 03:50 год. ранку, при обході заступником начальника виробництва ПХВССіКС з технічних питань ОСОБА_2 та заступником начальника виробництва ПХВССіКС з виробництва ОСОБА_3 корпусів цеху з виробництва хлорвінілу, у вагончику персоналу відділення хлорвінілу було виявлено факт порушення трудової дисципліни, а саме сон на робочому місці, зокрема, апаратника піролізу (ДХЕ) 6 розряду ОСОБА_1 , що є порушенням вимоги розділу 3 «Вимоги до безпеки під час роботи» робочої інструкції з охорони праці, якою заборонено сон на робочому місці.
Рішенням комісії по трудових спорах ТОВ «Карпатнафтохім» від 14 червня 2019 р., яке оформлено протоколом № 4, вищевказане розпорядження залишено без змін (а.с. 11).
Пунктом 3.1.16 Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Карпатнафтохім» передбачено, що коло обов`язків (робіт), які виконує кожен працівник по своїй професії або посаді, визначається, серед іншого, інструкціями по робочому місцю (а.с. 46).
Розділом 3 Інструкції з охорони праці № 36 апаратника піролізу ДХЕ 6 розряду передбачено, що забороняється сон на робочому місці (а.с. 56).
Пунктом 1.4 Додатку 5 до Положення про преміювання працівників ТОВ «Карпатнафтохім» визначено, що премія не нараховується за сон у робочий час (а.с. 66).
Згідно із частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до змісту статті 2 Закону України «Про оплату праці» у структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, при вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.
На підприємствах можуть затверджуватися положення про преміювання.
Частина третя статті 97 КЗпП України тільки зобов`язує власника встановлювати конкретні розміри премій з урахуванням вимог колективного договору, зміст якого повинен відповідати законодавству та угодам.
Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).
Частина четверта статті 97 КЗпП України, яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
Зазначений вище правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 р. у справі № 755/22151/15-ц.
У пояснюючій записці на ім`я начальника цеху від 22.05.2019 ОСОБА_1 зазначає, що 17.05.2019 в зміну з 12:30 до 7:30 год., після обходу робочого місця, він готувався до відпочинку в свою обідню перерву з 4 год. до 4:30 год. Приліг щоб зняти напругу з ніг. За п`ять хвилин до 4 год. зайшов технолог виробництва ОСОБА_2 і спитав як йому спиться (а.с. 74).
Суд в оскаржуваному рішенні дав критичну оцінку цим поясненням. Зі змісту пояснень вбачається, що позивач сам визнає, що ще до початку настання обідньої перерви він не виконував покладених на нього трудових обов`язків, а приліг. Така поведінка працівника була виявлена посадовою особою підприємства, наділеною повноваженнями по перевірці дотримання працівниками посадової інструкції та виконання ними трудових обов`язків.
Згідно даних відеозапису (фіксації) (а.с. 58), які досліджувалися судом першої інстанції, встановлено що ОСОБА_1 на робочому місці перебував у горизонтальному положенні (лежачи) і дана обставина є підставою вважати, що він порушив вимоги розділу 3 щодо безпеки під час роботи, визначені в інструкції з охорони праці .
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки досліджені судом докази стверджують, що позивач спав на робочому місці, а тому його правомірно було позбавлено премії. Таке позбавлення премії проводиться відповідно до положення про преміювання, що діє у ТзОВ «Карпатнафтохім» і може провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення трудової дисципліни, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця з обов`язковим зазначенням конкретних обставин, що стали причиною її позбавлення.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу і спростовані зібраними у справі доказами та не впливають на правильність і обґрунтованість судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості рішення суду і підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 25 травня 2020 року без зміни.
Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 серпня 2020 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: В.А. Девляшевський
В.Д. Фединяк
