Справа № 404/4553/20
Номер провадження 2/404/1256/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2020 року місто Кропивницький
Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Преображенська, будинок № 2), про зняття арешту з нерухомого майна, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з невизначеного майна, всього майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом державної реєстрації припинення обтяжень, зареєстрованих в Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у вигляді:
-арешту невизначеного майна, всього майна власника ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження - НОМЕР_1 , зареєстровано 13.10.2008 реєстратором: ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області, підстава обтяження - постанова 7019/4 від 17.06.2003 року, Держава виконавча служба Ленінського району, № реєстру:189285-1492, внутр. №4D01D43527F4532F4959;
-арешту невизначеного майна, всього майна власника ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження - НОМЕР_2 , зареєстровано 08.10.2008 реєстратором: ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області, підстава обтяження - постанова б/н від 10.07.2002 року, Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ, архівний запис 159275 від 24.07.2002 вх.704;
-арешту невизначеного майна, всього майна власника ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження НОМЕР_3 , зареєстровано 06.10.2008 реєстратором: ОСОБА_2 , Реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області, підстава обтяження - постанова 3354/4 від 11.07.2002 року, Державна виконавча служба Ленінського району, № реєстру 159275 1492, внутр. № E201D43928F32C2B3B24.
Позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог статей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
Подані до суду позовні заяви чи заява, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року
Прохальна частина позову містить три самостійні позовні вимоги немайнового характеру, однак, в порушення зазначених норм позивачем при зверненні до суду судовий збір сплачено лише в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 03 серпня 2020 року № 44, та є сплатою судового збору за одну позовну вимогу.
Відтак, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за дві самостійні позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 1681,60 грн.
У відповідності до частини другої статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Проте, прохальна частина позову не містить відомостей щодо місцезнаходження нерухомого майна, що унеможливлює визначення підсудності для розгляду даного позову.
Згідно пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовні заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року роз`яснено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, його вартість, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння.
При цьому, позовні вимоги не містять визначення конкретного майна, в позові не вказана його вартість, а також не вказані інші обставини, необхідні для вирішення даного спору. Тобто позивачем при складанні позовної заяви порушено пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Також слід звернути увагу на те, що позивач як на порушника його прав (відповідача) вказує на Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Водночас, за роз`ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).
У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.
У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.
У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.
В зв`язку із зазначеним позивачу необхідно визначити суб`єктний склад цього позову.
Крім того, за частинами першої та другої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
При цьому, подані до позовної заяви копії документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені.
Таким чином, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що передбачено статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), (місцезнаходження: 25006, місто Кропивницький, вулиця Преображенська, будинок № 2), про зняття арешту з нерухомого майна, залишити без руху.
Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, з врахуванням роз`яснень, викладнеих у мотивувальній частині ухвали, а також запропонувати позивачу доплатити судовий збір в розмірі 1681,60 грн. (ще за дві позовні вимоги немайнового характеру) на р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд міста Кіровограда, надавши суду оригінал квитанції.
Роз`яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда Л. Д. Кулінка
