СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2020 р. Справа № 922/2764/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Сіверін В.В. , суддя Склярук О.І.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників:
від позивача: Мостовий О.В., ордер, адвокат;
від відповідача: Кутько Г.С., ордер, довіреність, адвокат; Коновалов О.А., довіреність, ордер, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс", м. Харків (вх. № 583 Х/1)
на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 р., повне рішення складено 24.01.2020 р., та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 р., повне рішення складено 30.01.2020 р., (суддя Жигалкін І.П.)
у справі №922/2764/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна", смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс", м. Харків
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" заборгованості у розмірі 2 738 242,42 грн., з яких 1 378 612,99 грн. - сума основного боргу, 870 697,60 грн. - сума пені, 280 793,22 грн. - 11% річних, 208 138,61 грн. - інфляційних втрат, стягнення з відповідача суми судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивачем покладено неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №TMU-275T-17 від 11.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати за товар; право позивача на нарахування пені, процентів річних та інфляційних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.01.2020 у справі № 922/2764/19 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" заборгованість у розмірі 2 530 103,81 грн. (де: 1 378 612,99 грн. - сума основного боргу, 870 697,60 грн. - сума пені, 280 793,22 грн. - сума 11% річних), а також суму судового збору у розмірі 37 951,94 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 208 138,61 грн. відмовлено.
Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог в задоволеній частині.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2020 у справі №922/2764/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" 129 937,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції по договору про надання правової допомоги від 08.11.2018 № 725-МО. В іншій частині щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Додаткове рішення обґрунтоване доведенням позивачем вчинення відповідних дій з надання професійної правничої допомоги на суму 129 937,50 грн., тоді як відповідачем не спростовано, що витрати на професійну правничу допомогу на дану суму є завищеними та неспівмірними з наданими послугами. При цьому, господарським судом враховані заперечення відповідача, викладені у відзиві (вх. № 23641 від 02.10.2019) щодо зменшення витрат на оплату правової допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 у справі № 922/2764/19 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "Агропродсервіс" на користь ТОВ "Тайтен Машинері Україна" заборгованості у розмірі 2 530 103,81 грн. (де: 1 378 612,99 грн. - сума основного боргу; 870 697,60 грн. - сума пені; 280 793,22 грн. - сума 11% річних), а також суми судового збору у розмірі 37 951,94 грн., і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю; скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 у справі № 922/2764/19 та ухвалити нове про зміну розподілу судових витрат. Також, апелянт просить судові витрати покласти на позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем покладено порушення судом першої інстанції норм матеріального права шляхом незастосування закону, який підлягає застосуванню (ст.ст. 524, 533, 693,538 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України), що сталося внаслідок порушення (неправильного застосування) норм процесуального права.
Зазначено, що задовольняючи позов, судом не відхилені та не спростовані доводи ТОВ «Агропродсервіс» щодо визначення сторонами грошового еквіваленту спірного зобов`язання в іноземній валюті, вказані доводи взагалі не висвітлені в оскаржуваному рішенні.
Судом також не враховано пред`явлення позивачем вимог про стягнення суми попередньої оплати за ще не поставлений за договором купівлі-продажу товар; відсутність належних та допустимих доказів виконання позивачем його зобов`язань за договором купівлі-продажу та договором оренди; заявлення вочевидь завищеного розміру судових витрат на правничу допомогу, розмір яких в більшій мірі прив`язаний до суми позовних вимог, а не обсягу наданої допомоги (юридичних послуг).
Апелянтом наголошено на відсутності у ТОВ "Тайтен Машинері Україна" як продавця за договором купівлі-продажу права вимагати від покупця примусового виконання обов`язку в натурі по договору у разі невиконання покупцем обов`язку щодо здійснення попередньої оплати товару. Наполягає, що виконання позивачем обов`язку за договором купівлі-продажу щодо поставки у 2017 році сільськогосподарської техніки має бути відображено у відповідних документах (податковій накладній, акті приймання передачі за договором купівлі-продажу), проте такі документи позивачем не складалися, відповідачу не надсилалися.
Вважає розмір заявлених позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката суттєво завищеним.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродсервіс» на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 у справі № 922/2764/19. Встановлено строк до 17.03.2020 для подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна», смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просить апеляційну скаргу ТОВ "Агропродсервіс" на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 та додаткове рішення від 29.01.2020 у справі № 922/2764/19 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 та додаткове рішення від 29.01.2020 у справі 922/2764/19 залишити без змін.
В обґрунтування заперечень наголошує, що пунктами 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу закріплено ціну товару у гривнях на момент укладення договору. Пунктом 2.3 договору сторони встановили суми платежів у гривнях та строки, в які вони повинні бути сплачені покупцем (відповідачем). Позивач скористався своїм правом на обчислення основної суми заборгованості у гривнях, яка зафіксована в еквіваленті до долара США станом на момент підписання договору і не змінювалася на час пред`явлення позову до суду.
Зазначає, що, не зважаючи на наявність в договорі еквіваленту ціни товару в доларах США, позивач не обмежений у праві заявляти до стягнення суму заборгованості в гривнях без її перерахунку до відповідного еквіваленту долара США, якщо належна до сплати сума у гривнях не змінювалась від тієї, що зазначалася на момент укладення договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором купівлі-продажу, випискою з рахунку ТОВ "Тайтен Машинері Україна" за період з 09.08.2017 по 12.07.2019, актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 16.07.2019, довідкою про стан заборгованості від 13.08.2019, вимогою щодо виконання зобов`язань за договором від 05.08.2019.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем та відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу в частині порядку застосування еквівалента іноземної валюти (зокрема, позивачем не направлялись коригувальні рахунки на оплату, а відповідачем порушено строки оплати відповідних платежів), тоді як жодних формул, які б регулювали визначення розміру грошових зобов`язань у випадку порушення відповідачем строків оплати за договором не встановлено, що надає позивачу безспірне право на визначення та стягнення суми заборгованості.
При цьому, ненадання рахунків-фактур не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є, згідно зі статтею 613 Цивільного кодексу України, простроченням кредитора, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку з оплати товару.
Наголошує, що сплату відповідачем позивачеві пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення сплати заборгованості погоджено сторонами в п. 7.1 договору, що узгоджується з п.6 ст.232 Господарського кодексу України. Таким чином, проведений позивачем розрахунок пені є вірним та обґрунтованим.
Зауважує, що частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України містить лише перелік прав, а не обов`язків, які повинна виконувати управнена сторона договору, а отже дана норма не позбавляє позивача використовувати інші способи захисту свого права, передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, зокрема, вимагати виконання обов`язку в натурі.
Наголошує, що товар, переданий відповідачу за актом №1 від 18.08.2017 приймання-передачі до договору оренди від 18.08.2017, який залишився у відповідача не зважаючи на сплив строку оренди, та товар, який є предметом договору купівлі-продажу, є одним і тим же майном.
Стосовно адвокатських витрат вважає, що позивачем у повній мірі доведено понесення ним судових витрат на оплату послуг адвоката у задоволеній судом першої інстанції сумі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2020 у справі № 922/2764/19 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агропродсервіс" на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 у справі № 922/2764/19 призначено на 16.04.2020 о 12:00 год.
14.04.2020 та 15.04.2020 від сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги ТОВ «Агропродсервіс» у зв`язку з введенням на території України карантину та з метою запобігання розповсюдженню вірусного захворювання COVID-19, на інший час після завершення карантину.
Враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, затвердженими Постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 р. № 215, від 25.03.2020 № 239) установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин, яким заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду, з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ «Агропродсервіс» на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 р. та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 р. у справі № 922/2764/19 відкладено на 21.05.2020 об 11:30 год.
19.05.2020 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначено про підтримання ТОВ "Агропродсервіс" доводів та вимог апеляційної скарги в повному обсязі.
20.05.2020 від ТОВ "Тайтен Машинері Україна" надійшло клопотання яким, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину, з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби СОVID-19, та зважаючи на неможливість прибуття представника позивача у судове засідання 21.05.2020 (з підстав заборони транспортного сполучення між містами Київ та Харків), позивач просив відкласти розгляд справи на іншу дату, але не раніше дати завершення карантину.
З метою захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду, з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Агропродсервіс" на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 р. та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 р. у справі № 922/2764/19 відкладено на 23.06.2020 об 11:30 год.
17.06.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "Тайтен Машинері Україна", в яких позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Агропродсервіс" на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 р. та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 р. у справі № 922/2764/19 повністю.
У судовому засіданні 23.06.2020, у якому прийняли участь представники обох сторін, оголошено перерву в судовому засіданні до 16.07.2020 о 12:00 год., про що повідомлено учасників справи ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020.
14.07.2020 до суду надійшли додаткові письмові пояснення апелянта, в яких відповідачем підтримано вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Гетьмана Р.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Сіверін В.І., Склярук О.І.
Представники апелянта у судовому засіданні 16.07.2020 підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили скаргу задовольнити.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією Східного апеляційного господарського суду встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 11.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (надалі - позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" (надалі - відповідач/покупець) був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № TMU-275Т-17, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця сільськогосподарську техніку згідно з умовами оплати, які викладені в п. 2.3. договору.
Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2010), адреса: с. Тавельжанка, Дворечанський район, Харківська обл. у строк до 25.12.2017, при умові 100% оплати товару (п.1.2. договору).
За змістом п. 2.1 договору, сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті - USD (надалі еквівалент), який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (далі - УМВБ «межбанк, «курс продажи») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору. Загальна сума договору складається з суми всіх платежів, здійснених покупцем на підставі виставлених продавцем рахунків згідно договору.
Відповідно до п.2.2. договору, на момент підписання цього договору загальна вартість товару становить 2 028 908,49 гривень, в т.ч. ПДВ 20% - 338 151,42 гривень.
Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 78 991,96 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (далі - УМВБ «межбанк, «курс продажи») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 25,6850 гривень за один долар США.
На момент підписання цього договору вартість кожної одиниці товару становить:
1. Комбайн зернозбиральний Case ІН модель 2388, б/в, 2007 р.в. серійний № HAJ301147 - 1 662,235,08 гривень, в т.ч. ПДВ 20% -277 039,18, гривень.
Грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті становить 64 716,18 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на українській міжбанківській валютній біржі (далі - УМВБ «межбанк, «курс продажи») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 25,8150 гривень за один долар США.
2. Жниварка зернова Case ІН 1020, 25' (7,6 мм) б/в, 2007 р.в. серійний № НОМЕР_3- 366 673,41 гривень, в.т.ч. ПДВ 20 - 61 112,23 гривень.
Грошовий еквівалент вартості товару в іноземній валюті становить 14 275,78 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (далі - УМВБ «межбанк, «курс продажи») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору і становить 25,6850 грн. за один долар США.
Сторони домовились, що розміри курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (далі - УМВБ «межбанк, «курс продажи») на момент закриття торгів, які застосовуються при визначенні грошового еквіваленту за цим договором, визначаються на підставі даних, оприлюднених на Українському фінансовому сервері (http://minfin.com.ua). У разі виникнення суперечок достатнім доказом існування курсу УМВБ на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена продавцем та засвідчена підписом уповноваженої особи продавця та його печаткою.
Згідно з положеннями п. 2.3. договору, сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору грошові зобов`язання покупця підлягають сплаті в гривнях в наступному порядку:
2.3.1. Платіж в сумі 302 177,86 грн., в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється покупцем до 21.08.2017.
Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 11 764,76 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі (далі - УМВБ «межбанк, «курс продажи») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору, і становить 25,6850 грн. за один долар США.
2.3.2. Платіж в розмірі 669 108,12 грн., в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється покупцем до 31.10.2017.
Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 26 050,54 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору, і становить 25,6850 грн. за один долар США.
2.3.3. Платіж в розмірі 539 603,32 грн., в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється покупцем до 30.11.2017.
Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 21 008,50 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору, і становить 25,6850 грн. за один долар США.
2.3.4. Платіж в розмірі 518 019,19 грн., в т.ч.ПДВ 20%, здійснюється покупцем до 20.12.2017.
Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 20 168,16 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього договору, і становить 25,6850 грн. за один долар США.
Покупець зобов`язаний здійснити оплату за цим договором на підставі рахунків продавця, які ним виписані з урахуванням пункту 2.3 договору таким чином, що сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов`язань за пунктом 2.3, визначається шляхом множення зазначеного в цьому пункті грошового еквіваленту в іноземній валюті, на відповідний курс продажу долару США на УМВБ на момент закриття торгів, на день, який передує дню фактичного здійснення платежу покупцем, при цьому, підписання додаткових угод та надсилання повідомлень покупцю не вимагається (п.2.4. договору купівлі-продажу).
Продавець зобов`язаний повідомити покупця про дату отримання ним товару, передати товар покупцеві в термін та у місці, що вказані в п. 1.2. договору (п.п.3.1.,3.2. договору купівлі-продажу).
Сторонами договору купівлі-продажу обумовлено, що при передачі товару обов`язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі (п.4.4. договору купівлі-продажу).
Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент зарахування 100% вартості Товару на поточний рахунок Продавця та підписання актів приймання -передачі (п.8.2.договору купівлі-продажу).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродсервіс» (орендар) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки № TMU-114A-17 від 11.08.2017 (далі договір оренди), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому договорі (надалі іменується «об`єкт оренди»), та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату відповідно до умов цього договору.
Відомості про об`єкт оренди наведено у додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (п.1.2. договору оренди).
Перехід права власності на майно (сільськогосподарську техніку), надане орендодавцем орендарю, не відбувається(п. 1.3. договору оренди).
Строк користування об`єктом оренди вказується в Додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Строк користування об`єктом оренди може бути змінений за згодою сторін(п. 4.1. договору оренди).
Згідно з додатком №1 до договору оренди (відомості про об`єкт оренди) об`єктами оренди є:
- Комбайн зернозбиральний Case IH модель 2388, б/в, 2007 р.в., серійний номер НОМЕР_1 , розмір орендної плати 106 100,11 грн., вартість об`єкту 1 768 335,20 грн.;
- Жниварка зернова Case IH 1020, 25' (7,6 м), б/в, 2007 р.в., серійний № НОМЕР_3, орендна плата - 23 404,69 грн., вартість об`єкту 390 078,09грн.
Загальна вартість об`єкту оренди - 2 158 413,29 грн., загальна сума оренди - 129 504,80 грн.
Строком оренди визначено: з моменту підписання акту приймання-передачі, але не пізніше 22.08.2017 року, - по 20.12.2017р.
18.08.2017, у м.Городище Черкаської області, сторонами підписано акт №1 прийому - передачі об`єкта оренди до договору № TMU-114A-17 від 11.08.2017 оренди сільськогосподарської техніки, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв для експлуатації об`єкти оренди зазначені в Додатку № 1 до договору оренди.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами існували суперечки щодо комплектації переданого за договором оренди об`єкту оренди, поставки запчастин, виконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань (п.6.2.) за договором оренди, що підтверджується листами відповідача вих. №320 від 12.12.2017, вих. №324 від 21.12.2017, адресованими позивачу.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродсервіс» оплату за договором купівлі-продажу № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 здійснено частково у сумі 650 295,50 грн., інша частина коштів в сумі 1 378 612,99 грн. не сплачена.
Позивачем на адресу відповідача направлено досудову вимогу вих. №1057 від 03.03.2018 про виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № TMU-275Т-17 від 11.08.2017, в якій зазначено про зобов`язання продавця за п. 1.2. договору купівлі-продажу поставити товар на умовах 100% передоплати, загальна вартість якого у грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 78 991,96 дол. США, що визначається по курсу продажу долара США на Українській міжбанківській валютній біржі. Зауважено на порушенні покупцем грошових зобов`язань, визначених пунктом 2.2 договору, розмір заборгованості по яких становить 67 227,20 доларів США. Позивач вимагав здійснення відповідачем оплати вартості товару у сумі 67 227,20 доларів США (відповідно до порядку оплати за договором з визначенням суми оплати відповідно до курсу Української міжбанківської валютної біржі), попередивши, що у випадку нездійснення покупцем зазначеної оплати, ТОВ «Тайтен Машинері Україна» будуть пред`явлені у судовому порядку наступні вимоги: стягнення основного боргу; витребування Товару на підставі п. п. 1.2., 8.2. договору як такого, право власності на яке належить Продавцеві; стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 100% вартості товару за договором; стягнення пені, тощо.
У відповідь на досудову вимогу, відповідачем (лист вих. №332 від 02.04.2018) запропоновано провести звірку стану взаємних розрахунків щодо визначення заборгованості у розмірі 67 227,20 доларів США, та укласти угоду про порядок і строки виконання взаємних зобов`язань за договорами оренди та купівлі-продажу. У разі незгоди позивача із даними пропозиціями, відповідачем запропоновано прийняти сільськогосподарську техніку та повернути отриману попередню оплату одночасно із поверненням сільськогосподарської техніки.
Досудовою вимогою (вих.№1295 від 11.12.2018) про виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки TMU-275Т-17 від 11.08.2017, позивачем зазначено про обов`язок продавця за договором купівлі-продажу поставити товар на умовах 100% передоплати, загальна вартість якого становить 2 028 908,49 грн., що у грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 78 991,96 доларів США. Зауважено на невиконанні покупцем грошових зобов`язань, визначених пунктом 2.2 договору, розмір заборгованості по яких складає 53 866,60 дол. США.
Попереджено, що у випадку нездійснення покупцем зазначеної оплати, ТОВ «Тайтен Машинері Україна», як стороною за договором будуть пред`явлені у судовому порядку наступні вимоги: стягнення основного боргу; витребування товару, що знаходиться на підставі договору оренди № TMU-114А-17 від 11.08.2017, як такого, право власності на яке належить продавцеві; стягнення пені, тощо.
Відповідачем (у відповідь) листом вих.№362 від 16.01.2019 запропоновано узгодити порядок сплати покупцем сум за товар за договором купівлі-продажу.
Вимогою вих.№410 від 05.08.2019 щодо виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 11.08.2017 № TMU-275Т-17, позивач наполягав на виконанні відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу та сплати вартості товару у сумі 1 378 612,99 грн., пені за весь час прострочення оплати в сумі 851 461,09 грн., 11% річних в сумі 274 569,64 грн., інфляційних втрат в сумі 199 573,81 грн., разом 2 704 217,53 грн.
З виписки АТ «Укрсиббанк» по рахунку № НОМЕР_2 ТОВ «Тайтен Машинері Україна» за період з 09.08.2017 до 12.07.2019, вбачається, що ТОВ «Агропродсервіс» - за договором № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 (купівлі-продажу) сплачено: 18.08.2017 - 300 295,50 грн.; 17.05.2018 - 250 000,00 грн.; 18.05.2018 - 100 000,00 грн.;
- за договором № TMU-114A-17 від 11.08.2017 (оренди) - 128 698,07 грн.
Невиконання ТОВ "Агропродсервіс" умов договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 зі сплати платежів, згідно з п.п. 2.2.,2.3. договору купівлі-продажу за товар, що є предметом договору купівлі-продажу, стало підставою для звернення ТОВ "Тайтен Машинері Україна" з цим позовом до суду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача у задоволеній частині.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог зазначеним вимогам не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вже зазначалось, 11.08.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (надалі - позивач/продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" (надалі - відповідач/покупець) був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № TMU-275Т-17, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупця сільськогосподарську техніку згідно з умовами оплати, які викладені в п. 2.3. договору. Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2010), адреса: с.Тавельжанка, Дворечанський район, Харківська обл. у строк до 25.12.2017, при умові 100% оплати товару (п.1.2. договору).
Згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Як зазначено вище, сторонами договору купівлі-продажу №TMU-275Т-17 узгоджено порядок оплати за товар у формі попередньої оплати (оплата 100% вартості товару до моменту поставки товару), останній платіж, згідно з пунктом 2.3.4. договору мав бути здійснений покупцем до 20.12.2017.
Відповідно до п.4.4. договору купівлі-продажу при передачі товару обов`язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент зарахування 100% вартості товару на поточний рахунок продавця та підписання актів приймання -передачі ( п. 8.2.договору купівлі-продажу).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем здійснено часткову оплату за договором № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 на суму 650 295,50 грн. (18.08.2017 - 300 295,50 грн.; 17.05.2018 - 250 000,00 грн.; 18.05.2018 - 100 000,00 грн.). Інша частина коштів в сумі 1 378 612,99 грн. перерахована не була.
Зазначене свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань зі здійснення попередньої оплати товару за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № TMU-275Т-17 від 11.08.2017.
Виходячи із правової природи договору купівлі-продажу та його змісту, можна дійти висновку, що у такому випадку має місце зустрічне виконання зобов`язання, оскільки обов`язок покупця щодо здійснення в повному обсязі оплати за договором, яка складається з чотирьох платежів, прямо пов`язаний з обов`язком продавця повідомити покупця про дату отримання ним товару та передати товар покупцеві за актом приймання-передачі в термін та у місці, що вказані в п. 1.2. договору купівлі-продажу, що свідчить про визначення сторонами зустрічного виконання зобов`язання.
Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими статтею 538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3 статті 538 ЦК України).
Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.
Таким чином, обов`язок покупця з оплати товару (100% вартості товару) пов`язаний з обов`язком продавця передати (поставити) товар.
Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.
У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, сторони в пункті 1.2 договору купівлі-продажу № TMU-275Т-17 узгодили, що оплата товару здійснюється у формі попередньої оплати (поставка при умові 100% оплати товару), тому заявлена до стягнення в позові сума боргу 1 378 612,99 грн. є саме попередньою оплатою за товар і ця оплата мала бути здійснена до передання продавцем товару за договором купівлі-продажу (за актом приймання - передачі) та прийняття товару покупцем.
Отже, за зазначеними вимогами закону (стаття 538 Цивільного кодексу України), у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару за договором купівлі-продажу без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №903/333/17, від 08.08.2018 у справі №904/10083/15, від 20.05.2019 у справі №908/523/18, від 03.09.2019 у справі №910/2849/18, № 903/154/19 від 29.01.2020, тощо).
При цьому, судом першої інстанції не встановлено, а матеріали справи не містять доказів складання акту приймання-передачі товару та передачі продавцем товару покупцю за договором купівлі-продажу № TMU-275Т-17 від 11.08.2017, та доказів переходу (набуття) покупцем права власності на товар на умовах, визначених договором купівлі-продажу № TMU-275Т-17 від 11.08.2017.
Щодо наполягань позивача, що ним вимагається до стягнення вартість фактично переданого на користь відповідача товару, а не сума попередньої оплати, слід зазначити наступне.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначав про передання товару відповідачеві за актом прийому-передачі №1 об`єкта оренди до договору оренди № TMU-114A-17 від 11.08.2017.
Оскільки після закінчення договору оренди, товар не був повернутий власнику зазначене, на переконання позивача, свідчить про фактичне виконання продавцем власних зобов`язань з передачі товару за договором купівлі-продажу № TMU-275Т-17, в результаті чого зустрічне зобов`язання з боку позивача вважає виконаним.
Проте, судова колегія зауважує, що та обставина, що позивачем після спливу строку договору оренди не витребувано у орендаря техніку (товар), не може вважатися належним доказом виконання договору купівлі-продажу та передання (постачання) позивачем, як продавцем, товару за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 покупцю.
Аналіз та співставлення договору оренди № ТМU-114А-17 від 11.08.2017 та договору купівлі-продажу № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 свідчить, що зазначені договори є окремими договорами, які не пов`язані між собою спільними умовами або посиланням один на інший. До того ж, вартість товару, визначеного у додатку до договору оренди (2 158413,29 грн.), перевищує вартість товару, що є предметом договору купівлі-продажу ( 2 028908,49 грн.). Положеннями п. 3.2. договору оренди № TMU-114A-17 від 11.08.2017 визначено місцем передачі об`єктів оренди місто Городище Черкаської області, що підтверджується також і актом №1 прийому-передачі об`єктів оренди до договору оренди № ТМU-114А-17 від 11.08.2017 року сільськогосподарської техніки, який складено сторонами 18.08.2017 року у місті Городище.
Разом з цим, договором купівлі-продажу № TMU-275Т-17 сторонами обумовлено порядок передачі товару:
продавець зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (товар) згідно з умовами оплати які викладені в п.2.3. договору(п.1.1. договору); товар постачається на умовах ЕХW (Інкотермс 2010), адреса: с. Тавельжанка, Дворечанський р-н Харківська обл. у строк до « 25» грудня 2017р., при умові 100% оплати товару (п.1.2. договору); продавець зобов`язаний повідомити покупця про дату отримання ним товару (п.3.1.), передати товар покупцеві в термін та у місці, що вказано в п.1.2. договору (п. 3.2.); прийняття товару по кількості та якості (п.4) проводиться покупцем в день його отримання від продавця(п.4.1.); при передачі товару обов`язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан товару на момент передачі (п. 4.4.); право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент зарахування 100% вартості товару на поточний рахунок продавця та підписання акту приймання-передачі.
Колегія суддів зауважує на відсутності у матеріалах справи повідомлення продавця (в будь-якій формі), адресованого покупцю, про дату отримання ним товару за адресою, зазначеною в п.1.2. договору купівлі-продажу, а також акту приймання-передачі товару за договором купівлі-продажу, обов`язковість складання якого визначена сторонами п.4.4. та п.8.2 договору купівлі-продажу, відсутність якого не дає змоги вважати виконаним зобов`язання позивача як продавця з передачі товару саме за договором купівлі-продажу № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 року, в т.ч. на свій ризик.
До того ж, за змістом п.17 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 №694, у разі відчуження, машина знімається з обліку протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, з додаванням відповідних документів, перелік яких зазначений у цій нормі.
Для встановлення факту передання (постачання) позивачем товару за договором купівлі-продажу покупцю, необхідним є з`ясування на підставі належних та допустимих доказів обставин передачі товару та переходу права власності на товар до ТОВ "Агропродсервіс".
Проте, матеріали справи не містять доказів передачі (постачання) позивачем (на свій ризик) товару відповідачеві на виконання договору купівлі-продажу № TMU-275Т-17 від 11.08.2017року; також не надано позивачем і доказів вчинення ним жодних дій, спрямованих на таке виконання (складання акту приймання-передачі та направлення його відповідачеві для підписання; зняття сільськогосподарської техніки з реєстрації, листування на предмет ініціювання передачі товару відповідачеві, тощо).
Судом першої інстанції не було враховано зазначених вище вимог статей 538, 692, 693 Цивільного кодексу України, та правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 911/212/18, від 12.12.2019 у справі № 911/634/19, від 11.02.2020 у справі №922/2871/17, тощо, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення боргу за договором купівлі-продажу № TMU-275Т-17 від 11.08.2017 і, як наслідок, стягнення пені та 11% річних.
Колегія суду апеляційної інстанції зауважує, що згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення та забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону щодо різних осіб.
Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про стягнення з ТОВ "Агропродсервіс" 1 378 612,99 грн. основного боргу, яка за умовами договору купівлі-продажу є попередньою оплатою.
Враховуючи зазначене, судом першої інстанції неправомірно задоволені похідні вимоги позивача про стягнення з відповідача 870 697,60 грн. пені, 280 793,22 грн. 11% річних, які нараховані позивачем на суму 1 378612,99 грн. попередньої оплати за договором.
Відмова у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних є правомірною, оскільки на зазначену суму попередньої оплати, яка не підлягає стягненню, не можуть нараховуватися інфляційні.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За результатами апеляційного провадження щодо оскарження рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 у справі № 922/2764/19, Східним апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, не з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 у справі №922/2764/19 в частині стягнення з ТОВ "Агропродсервіс" 1 378 612,99 грн. - суми основного боргу, 870 697,60 грн. - суми пені, 280 793,22 грн. - суми 11% річних, суми судового збору у розмірі 37 951,94 грн., з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Щодо оскарження додаткового рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 колегія суддів зазначає наступне.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката представником позивача надано до суду Договір про надання правової допомоги від 08.11.2018 № 725-МО; Заявку від 27.06.2019 № 9/С-МО; Акт від 19.07.2019 № 12-МО; Рахунок-фактуру №СФ-0000073 від 19.07.2019 на суму 259 875,00 грн.; докази сплати адвокатського гонорару.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2020 у справі №922/2764/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" 129 937,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції по договору про надання правової допомоги від 08.11.2018 № 725-МО. В іншій частині щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Відповідно до ст. 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст.16 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції частково скасовано рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 у даній справі, а отже відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Тайтен Машинері Україна" у повному обсязі.
Враховуючи наведене та приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про скасування додаткового рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 129 937,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, та про відмову позивачу у стягненні зазначеної суми. В іншій частині додаткове рішення підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі №922/22764/19 покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 244, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" на рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 у справі №922/2764/19 задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 (повне рішення складено 24.01.2020) у справі №922/2764/19 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" заборгованості у розмірі 2 530 103,81 грн. (де: 1 378 612,99 грн. - сума основного боргу; 870 697,60 грн. - сума пені; 280 793,22 грн. - сума 11% річних), суми судового збору у розмірі 37 951,94 грн.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" заборгованості у розмірі 2 530 103,81 грн. (де: 1 378 612,99 грн. - сума основного боргу; 870 697,60 грн. - сума пені; 280 793,22 грн. - сума 11% річних).
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2020 (повне рішення складено 24.01.2020) у справі №922/2764/19 залишити без змін.
Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 (повне рішення складено 30.01.2020) у справі №922/2764/19 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" 129 937,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції по договору про надання правової допомоги від 08.11.2018 № 725-МО, та відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" в цій частині.
В іншій частині додаткове рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2020 (повне рішення складено 30.01.2020) у справі №922/2764/19 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс" 56 927,34 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.07.2020.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя В.І. Сіверін
Суддя О.І. Склярук
