ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/540/16

адміністративне провадження № К/9901/13916/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Птахогосподарство "Червоний Прапор" до Державної екологічної інспекції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування припису від 24.12.15 р. №04-15/84, за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції у Херсонській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Грищенко Т.М., Лічівецького І.О., Мацедонської В.Е. від 19.04.2016,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Птахогосподарство "Червоний Прапор" (далі - Товариство, ПАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор", позивач) звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (далі - Держекоінспекція, відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Держекоінспекції щодо проведення позапланової перевірки Філії «Чорнобаївське» ПАТ «Птахогосподарство Червоний Прапор», результати якої оформлено актом від 24.12.2015 №04-11/87;

- скасувати припис від 24.12.2015 №04-15/84, винесений Держекоінспекцією (далі - спірна перевірка, спірний припис).

2. В обґрунтуванні позову зазначалось, що Товариство, скориставшись наданим йому правом, не допустило посадових осіб Держекоінспекції до проведення спірної позапланової перевірки, оскільки, на думку позивача, пред`явлене з метою здійснення такого заходу державного нагляду (контролю) направлення не відповідало вимогам закону.

3. Позивач звертав увагу й на те, що у зв`язку з недопуском перевіряючих до проведення спірної перевірки, останнім не надавались будь-які документи, які характеризують господарську діяльність, а також дозвіл на огляд виробничих об`єктів та території товариства, не надавались будь-які пояснення з приводу здійснення виробничого процесу.

4. Згідно з позицією позивача, вищевказане свідчить про те, що Держекоінспекція не могла провести позапланову перевірку Філії «Чорнобаївське», оскільки у її проведенні було відмовлено на законних підставах, а тому складання акту перевірки від 24.12.2015 №04-11/87 та винесення спірного припису без проведення самої перевірки є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси ПАТ «Птахогосподарство «Червоний Прапор».

5. З цих підстав позивач вважає, що дії Держекоінспекції стосовно проведення позапланової перевірки Товариства, а також складений за її наслідками акт і спірний припис є незаконними.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 у задоволенні позову відмовлено.

7. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна перевірка проведена відповідачем з передбачених законом підстав відповідно до ухвали слідчого судді, яка була обов`язковою до виконання.

8. За таких обставин суд дійшов висновку, що спірні дії та припис відповідача відповідають вимогам законодавства і прав позивача не порушують.

9. Оскільки вищенаведене під час судового розгляду цієї справи не спростовано, суд вказав на відсутність підстав для задоволення цього позову.

10. Оскаржуваною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 скасовано прийняту судом першої інстанції постанову, а позов задоволено. Визнано протиправними дії Держекоінспекції щодо проведення спірної перевірки, а також скасовано спірний припис.

11. Такі висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що проведення позапланової перевірки на підставі ухвали слідчого судді не передбачено частиною першою статті 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), яка встановлює вичерпний і остаточний перелік підстав для проведення позапланових перевірок.

12. При цьому, апеляційний суд наголошував, що, виходячи із аналізу статті 6 Закону №877-V, у відповідача не було підстав для проведення позапланового заходу Філії «Чорнобаївське», оскільки даний Закон не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів досудового розслідування.

13. З огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність ухвали суду, винесеної в межах кримінального провадження, може бути підставою для проведення перевірки контролюючим органом виключно в рамках кримінальної справи і у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства.

14. Суд апеляційної інстанції посилався й на те, що позивач не допустив перевіряючих осіб Держекоінспекції до проведення перевірки, а тому подальше її проведення суперечить вимогам законодавства і порушує права Товариства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись з такою постановою апеляційного суду, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою слідчого судді Білозерського районного суду Херсонської області від 15.12.2015 №648/4550/15-к надано дозвіл на проведення обшуку на території, в господарських будівлях та інших спорудах за адресою: Херсонська область Білозерський район, с. Східне, де розташована філія «Чорнобаївська» ПАТ «Птахогосподарство «Червоний Прапор», з метою виявлення та фіксації обставин вчинення кримінальних правопорушень разом з контролюючими органами (Державною екологічною інспекцією у Херсонській області, Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області, Головним управлінням ветеринарної медицини в Херсонській області, Херсонською обласною санітарно - епідеміологічною станцією) для проведення державного контролю.

17. У зазначеній вище ухвалі слідчого судді доручено в ході проведення обшуку здійснити контролюючим органам наступні дії: Державній екологічні інспекції у Херсонській області здійснити перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами філії «Чорнобаївська» ПАТ «Птахогосподарство Червоний Прапор», Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області здійснити архітектурно - будівельний контроль філії «Чорнобаївська» ПАТ «Птахогосподарство Червоний Прапор», Головному управлінню ветеринарної медицини в Херсонській області здійснити державний ветеринарно-санітарний контроль філії «Чорнобаївська» ПАТ «Птахогосподарство Червоний Прапор», Херсонській обласній санітарно-епідеміологічній станції здійснити санітарно-епідеміологічний контроль діяльності філії «Чорнобаївська» ПАТ «Птахогосподарство Червоний Прапор».

18. На підставі наказу Держекоінспекції від 22.12.2015 №958 та направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.12.2015 №455 (термін проведення з 23.12.2015 по 06.01.2016) Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведено планову перевірку ПАТ «Птахогосподарство «Червоний Прапор», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №04-11/87.

19. Під час перевірки було встановлені наступні порушення:

- пунктів 6, 9 статті 44, статей 48, 49 Водного кодексу України;

- пункту «ж» статті 17 Закону України від 05.03.1998 №187/98-ВР «Про відходи»;

- статей 25, 46 Закону України від 19.06.2003 №962-IV «Про охорону земель»;

- частини п`ятої статті 11 Закону України від 16.10.1992 №2707-XII «Про охорону атмосферного повітря»,

- статей 16, 19, 23 Кодексу України про надра.

20. На підставі акту перевірки, у якому зафіксовано виявлені під час проведення спірної перевіри порушення природоохоронного законодавства, 24.12.2015 відповідачем було винесено припис № 04-15/84.

21. В приписі зобов`язано позивача виконати наступні вимоги:

- привести павільйон свердловини, башти Рожновського та водозабірне обладнання в задовільний санітарно-технічний стан, забезпечити цілісність зони суворої санітарної охорони артезіанської свердловини, з терміном виконання до 24.01.2016;

- не допускати розміщення відходів (металобрухту та пластмаси) у другому поясі санітарної охорони свердловини, що розташована на території майданчику молодняку, термін - з моменту отримання припису;

- очистити дощеприймальні лотки зливної мережі, термін виконання до 11.01.2016;

- усунути забур`янення та засмічення зони суворого режиму санітарної охорони свердловини, що розташована у напрямку ґрунтової дороги, термін виконання до 11.01.2016;

- не допускати засмічення дощеприймальних лотків на території майданчику ремонтного молодняку, термін виконання з моменту отримання приписів;

- не допускати змішування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, термін виконання з моменту отримання припису;

- усунути забур`янення на території майданчика ремонтного молодняка, термін виконання до 11.01.2016 року;

- не допускати розміщення металобрухту, відходів пластмаси, пір`я, пташиного посліду на земельних ділянках, термін виконання з моменту отримання припису;

- оформити дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, термін виконання до 24.01.2016;

- оформити дозвіл на спеціальне водокористування, термін виконання до 24.01.2016;

- оформити спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування підземних вод), термін виконання до 24.01.2016.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

22. Аргументуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною та необґрунтованою, не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

23. Зокрема, скаржник зазначає, що перелік підстав для призначення позапланової перевірки наведено не тільки у частині першій статті 6 Закону №877-V, а й у частині другій цієї ж норми, яка встановлює можливість проведення позапланових заходів також і в інших випадках, якщо це передбачено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

24. У продовження такої позиції скаржник зауважує, що у 2015 та 2016 роках можливість здійснення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) була передбачена пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VIII) й це, на переконання відповідача, не суперечить вимогам вищеназваної статті Закону №877-V.

25. Оскільки спірна перевірка була призначена саме відповідно до ухвали слідчого судді, яка є судовим рішенням і обов`язкова до виконання, в тому числі й Держекоінспекцією та її посадовими особами, то відповідач вважає безпідставними твердження позивача про те, що такий захід державного нагляду (контролю) здійснено за відсутності передбачених законом підстав.

26. У касаційній скарзі заперечуються й доводи Товариства, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про те, що посадові особи Держекоінспекції не були допущені до проведення перевірки, оскільки це не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується наявними у ній доказами.

27. З цього приводу скаржник вказує, що перевірка розпочата 23.12.2015 і перед початком її проведення уповноваженій особі Товариства пред`являлись передбачені Законом №877-V документи, а саме: посвідчення посадових осіб Держекоінспекції; направлення на перевірку. В цей день не було висловлено жодних зауважень до змісту та форми вищевказаних документів, при цьому відповідач наголошує, що посадові особи Держекоінспекції фактично були допущені до перевірки і здійснювали огляд території, фото- і відео фіксацію.

28. Насамкінець, Держекоінспекція наводить аргументи про те, що спірний припис складений у строк та в порядку, які встановлені законодавством, і це не спростовано позивачем з посиланням на конкретні правові норми.

29. У надісланих запереченнях на касаційну скаргу, Товариство, посилаючись на доводи, які є аналогічними до викладених у позовній заяві, зазначає, що Закон №877-V є спеціальним у спірних правовідносинах, а тому саме його норми підлягають застосуванню.

30. У заперечення вказано й про те, що відповідач, призначаючи спірну перевірку, керувався саме Законом №877-V, однак цей акт законодавства, на думку Товариства, не передбачає можливості здійснення позапланового заходу на підставі ухвали слідчого судді, внаслідок чого дії по проведенню такої перевірки, а також складений за її наслідками акт, не можна вважати законними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

31. Статтею 16 Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

32. Відповідно до вищенаведеної норми Основного Закону України Верховною Радою України та Урядом України, відповідними Міністерствами прийнято низку актів, зокрема, Закон України від 25.06.1991 №1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-ХІІ), Закон №877-V, Водний кодекс України, Кодекс України про надра.

33. Усі вищезгадані джерела права діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин та застосовуються касаційним судом під час розгляду даної справи у редакції, чинній на час проведення відповідачем перевірки Товариства, оформлення її результатів та складання спірного припису.

34. Так, правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон №1264-ХІІ, у статті 5 якого вказані об`єкти правової охорони навколишнього природного середовища. За змістом частин першої, другої, третьої зазначеної правової норми Закону №1264-ХІІ державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров`я і життя людей.

35. Гарантії екологічних прав громадян встановлені у статті 10 Закону №1264-ХІІ, відповідно до пунктів «б», «г», «д», «е» частини першої, частини другої якої екологічні права громадян забезпечуються: обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров`ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

36. За змістом пункту «а» частини першої статті 20-2 Закону №1264-ХІІ до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами.

37. Пунктом «е» частини першої статті 20-2 Закону №1264-ХІІ також визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища віднесено й надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

38. Як встановлено пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011 (далі - Положення №454/2011) Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр). Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

39. Згідно з пунктом 4 Положення №454/2011 Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог.

40. Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов`язкові для виконання приписи, розпорядження (підпункт 5 пункту 6 Положення №454/2011).

41. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877-V.

42. Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

43. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

44. Відповідно до частини першої статті 3 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

45. Частинами сьомою, восьмою статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

46. Отже, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України та охорона навколишнього природного середовища є конституційним обов`язком держави. За порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачено невідворотна відповідальність й такі порушення підлягають усуненню на підставі приписів Держекоінспекції, які є обов`язковими до виконання.

47. Такі порушення виявляються Держекоінспекцією при проведенні заходів державного нагляду (контролю) у формі, зокрема, планових і позапланових перевірок в порядку, встановленому законодавством.

48. В свою чергу, за приписами частини першої статті 2 Закону №877-V дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

49. Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (абзац сьомий статті 3 Закону №877-V).

50. В той же час, загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) встановлює стаття 4 Закону №877-V, за змістом частин четвертої, сьомої якої виключно законами встановлюються, окрім іншого, спосіб здійснення державного нагляду (контролю). Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов`язків суб`єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб`єкта господарювання.

51. Згідно з положеннями частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

52. Частинами другою, третьою, четвертою цієї ж статті Закону №877-V визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

53. Також, за правилами частин першої-п`ятої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

54. Не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) суб`єкт господарювання має право й у випадку, якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону (абзац шостий статті 10 Закону №877-V).

55. Варто відзначити й те, що як закріплено абзацом восьмим частини другої статті 8 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані, окрім іншого, дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

56. Аналіз наведених вище приписів законодавства свідчить про те, що принципи, підстави, спосіб, порядок і вимоги здійснення державного нагляду (контролю) визначаються виключно законами.

57. Позапланова перевірка суб`єкта господарювання має здійснюватися виключно з підстав, у порядку і спосіб, визначених законом.

58. Приписами статті 6 Закону №877-V визначено вичерпний перелік підстав для проведення перевірок й серед них не має такої підстави, як ухвала слідчого судді.

59. Однак, відповідно до приписів частини другої статті 2 Закону №877-V, його дія не поширюється на правовідносини, які виникають під час здійснення заходів досудового слідства і правосуддя.

60. Оскільки проведення перевірки ПАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор" відбувалось в рамках кримінального провадження, тому приписи статті 6 Закону №877-V, в даному випадку, на спірні правовідносини не розповсюджується.

61. Поряд із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 «Про питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» (далі - постанова КМУ №408), визначено, що проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами здійснюється з дозволу Кабінету Міністрів України шляхом прийняття відповідного розпорядження. Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

62. Згідно із статтею 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

63. Також, в силу приписів статті 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

64. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ухвала слідчого судді була обов`язковою для виконання, тому Держекоінспекція на правомірних засадах проводила перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор" та у відповідності до вимог постанови КМУ №408.

65. Аналогічний підхід до застосування вищенаведених норм матеріального права наведено у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №805/3070/17-а й колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.

66. Колегія суддів звертає увагу й на правозастосовчу практику, висловлену в постанові Верховного Суду від 21.06.2018 у справі №815/3598/15, у спорі з подібними правовідносинами. У цій справі суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що Держекоінспекція була зобов`язана призначити та провести перевірку відповідно до постанови слідчого у межах кримінального провадження, а тому констатував, що наказ контролюючого органу стосовно призначення позапланової перевірки прийнятий відповідно до вимог діючого законодавства.

67. Надаючи оцінку доводам скаржника стосовно допуску посадових осіб Держекоінспекції до проведення перевірки, Верховний Суд звертає увагу на таке.

68. Як засвідчує аналіз статей 7, 10 Закону №877-V право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу виникає у суб`єкта господарювання лише у випадках, не пред`явлення документів, передбачених нормами цього Закону, або ненадання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

69. У межах даного спору судовим розглядом встановлено, що посадові особи Держекоінспекції пред`явили уповноваженій особі позивача перед початком проведення позапланової перевірки усі необхідні та передбачені Законом №877-V документи й такі відповідали вимогам закону, а отже у ПАТ "Птахогосподарство "Червоний Прапор" не виникло передбачених законодавством підстав для недопуску перевіряючих до здійснення позапланового заходу. При цьому, як правильно встановлено у суді першої інстанції, посадові особи Держекоінспекції фактично приступили до проведення перевірки та здійснювали фото- і відео фіксацію під час перевірки у присутності уповноваженого представника Товариства, проводили огляд виробничих приміщень і території підприємства, а також вчиняли інші необхідні дії для повного і всебічного проведення позапланового заходу, що зафіксовано в акті перевірки.

70. У зв`язку з наведеним, дії посадових осіб щодо проведення перевірки не можна визнати протиправними.

71. Проведення ж спірної перевірки поза межами визначеного в ухвалі слідчого судді строку проведення слідчої дії - обшуку, не може свідчити про порушення відповідачем строку проведення перевірки, оскільки, по-перше, такий документ є лише підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), а по-друге, це питання регламентується нормами Закону №877-V, а не процесуальним документом слідчого судді, виданим в межах кримінального провадження.

72. Ухвала слідчого судді, навіть та, у якій викладено вимогу стосовно здійснення органами державного нагляду (контролю) позапланового заходу, як і будь-який інший документ, що не підпадає під категорію актів законодавства, не може встановлювати жодних вимог щодо строків проведення перевірок контролюючими органами, які зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

73. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів констатує, що позапланова перевірка Товариства була проведена відповідно до встановленої законодавством процедури.

74. За наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно вирішив цей спір та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. В свою чергу, апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване судове рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. За правилами пункту 4 частин першої статті 349, частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

76. Оскільки за наслідками касаційного розгляду цієї справи Верховним Судом у межах повноважень, визначених статтею 341 КАС України, встановлено, що апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

77. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 352, 355, 356 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний