ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа

№ 554/4552/16-ц Номер провадження 22-ц/814/1259/20

у 1-й інстанції Материнко М. О. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року

м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Кальник А.М.,

за участі: представників відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 17 лютого 2020 року, прийнятого під головуванням судді Материнко М.О. в м. Полтава, із складанням повного тексту рішення 21 лютого 2020 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз», треті особи Полтавська обласна державна адміністрація, Полтавська міська рада; Управління майном комунальної власності Виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на займане житло. Просила визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .Вказувала, що з 2009р. для реалізації свого конституційного права на приватизацію житла неодноразово зверталась до відповідача, однак рішення про задоволення її прохання прийнято не було.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14.03.2019 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_3 , що є єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_4 .

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 17 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 580,00 грн.

Рішення оскаржило АТ «Укргазвидобування», яке в апеляційній скарзі, посилаючись на неправомірність винесеного рішення, просить скасувати його та постановити нове, яким провадження у справі закрити.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 19.04.2006 року № 154, ОСОБА_4 видано ордер № 154 від 13.05.2006 року на проживання у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , в якій вона проживала та була зареєстрована до часу смерті.

Будинок по АДРЕСА_2 на балансі Полтавського відділення бурових робіт Філії Бурове Управління «Укрбургаз» АТ «Укргазвидобування» ( т.1, а.с.66,111).

Житловий фонд за вказаною адресою належить на праві власності АТ «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України».

ОСОБА_4 за життя виявила бажання приватизувати надану їй квартиру, у зв`язку із чим зверталась із відповідними письмовими заявами до власника та балансоутримувача вказаного житлового будинку, а також до інших державних органів.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд своє рішення мотивував тим, що є доведеним той, факт, що на час спірних правовідносин з приватизації житла, ОСОБА_4 , як така, що правомірно набула право користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 , за життя реалізувала своє майнове право на приватизацію вказаної квартири, звернувшись до власника вказаного житлового фонду, який у передбачений законом місячний строк не прийняв жодного рішення по суті приватизації за відсутності законодавчих заборон та обмежень, а тому спадкоємець, правонаступник позивача – ОСОБА_3 , успадкувала право вимагати визнання за нею права власності на таку квартиру.

Колегія суддів не може погодись з вказаним висновком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно ч.1 ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Згідно Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007 року та Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1482 від 21.09.1998 року, відчуження здійснюється суб`єктом господарювання лише після надання на це згоди відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника або виконує його функції.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року №185-V уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань - ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів.

Так , в ПАТ «Укргазвидобування» такий орган приватизації не створювався.

Вирішення питання щодо створення органу, уповноваженого на здійснення приватизації відомчого державного житлового фонду, визнання права на приватизацію житла державного житлового фонду, видача дозволу на приватизацію належить до компетенції відповідних органів, створених місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

При цьому, чинним законодавством до компетенції суду не віднесено вирішення питань у цивільному спорі щодо зобов`язання органу державної влади прийняти рішення про приватизацію житла державного житлового фонду. Суд при розгляді даної цивільної справи не може переймати на себе здійснення дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, тому зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення буде втручанням в його компетенцію та діяльність.

За вимогами статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Між тим, позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що відповідач – товариство «Укргазвидобування» не відноситься до державних підприємств та не здійснює приватизацію державного житлового фонду ( т.1, а.с.153,158).

Зокрема, із статуту ПАТ«Укргазвидобування» вбачається, що товариство є юридичною особою приватного права ( т.1,а.с.60-65).

Разом з тим, відповідачем не заперечується звернення позивача з питань приватизації займаного нею житла.

Так, представником відповідача надана належним чином завірена копія відповіді НАК «Нафтогаз України» на лист від 28.03.2011р. щодо приватизації (т.2, а.с.111).

На виконання ухвали районного суду про витребування у правонаступника ОСОБА_4 доказів звернення останньої до відповідного органу приватизації або власника житлового фонду із відповідною заявою про приватизацію займаної нею квартири АДРЕСА_3 , надана переписка ОСОБА_4 , з якої вбачається, що дійсно вона неодноразово зверталась із зверненнями щодо можливості здійснення приватизації зазначеного житлового приміщення ( т.2, а.с.63-83).

Проте, із наданих відповідей не вбачається, що звернення ОСОБА_4 були адресовані саме органу приватизації.

Зазначений висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 09 лютого 2018р. у справі № 719/179/17.

Крім того, правовою позицією ВСУ у справі за № 6-121 цс 13 від 11.12.2013 р. визначено, що право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.

Отже , враховуючи надані до матеріалів справи доказів вбачається наступне:

-квартира за адресою АДРЕСА_1 , не є об`єктом приватизації, оскільки щодо неї не прийнято рішення органу управління державним майном – Кабінетом Міністрів України (також відсутнє погодження Фонду державного майна України) або власника – підприємства про її відчуження;

-у спадкодавця ОСОБА_4 , право на приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_1 не виникло, тому квартира не є об`єктом приватизації;

-спадкодавцем ОСОБА_4 не дотримано всіх процедур для проведення приватизації спірної квартири. Оскільки відсутнє звернення саме до органу приватизації;

-рішення Полтавської міської ради від 25 жовтня 2007р. про надання згоди на прийняття вказаного будинку в комунальну власність міста Полтави залишилось не реалізованим ( т.1,а.с.72).

Таким , чином, відсутні будь-які правові підстави для визнання права власності ОСОБА_3 в порядку спадкування на квартиру за адресою АДРЕСА_1 на підставі ст. 1218 ЦК України, оскільки таке право не виникло у спадкодавця ОСОБА_4 .

Колегія суддів звертає також увагу на те, що визнавши за ОСОБА_3 право власності на квартиру, районний суд не дав оцінки тому, що остання не подавала до суду уточнених вимог та не просила визнання за нею права власності в порядку спадкування.

Крім того, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. 77 ЦПК України на підтвердження прийняття відповідним органом приватизації рішення про передачу (або відмову в передачі) позивачу спірного жилого приміщення в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» за результатами розгляду заяви

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не приймалось будь-яких рішень за результатами розгляду заяви позивача, а тому районний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2020 року підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимогОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ).

Доводи апеляційної скарги про закриття провадження по справі не узгоджуються з нормами цивільного процесуального кодексу.

Керуючись ст.ст. 367, 374,376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 17 лютого 2020 року скасувати та прийняти нове.

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) про визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна