У Х В А Л А
23 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13737/19
Провадження № 12-36гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В.,
Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/13737/19 за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання» про зобов`язання виконати умови договору за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2020 року (головуючий суддя Буравльов С. І., судді Пашкіна С. А., Андрієнко В. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2019 року (суддя Балац С. В.) та
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітнє обладнання» (далі - ТОВ «Новітнє обладнання») про зобов`язання виконати умови договору поставки від 15 травня 2019 року № 8/19.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки від 15 травня 2019 року № 8/19, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про зобов`язання відповідача виконати умови договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2020 року, позов Національної ради залишено без розгляду на підставі частини тринадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначені судові рішення мотивовані тим, що заявлені позовні вимоги мають такий зміст: зобов`язати відповідача виконати умови договору від 15 травня 2019 року № 8/19 та поставити товар, визначений додатком № 1 до такого договору. У зв`язку з цим суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний господарський суд, дійшов висновку про те, що позивачем була заявлена позовна вимога майнового характеру, оскільки Національна рада фактично просить суд зобов`язати відповідача поставити товар згідно з додатком № 1 до договору 15 травня 2019 року № 8/19 у визначеній грошовій оцінці.
У березні 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національної ради в якій остання просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2020 року й ухвалу Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2019 року у справі №910/13737/19 та ухвалити рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що подана позовна заява містить вимоги виключно немайнового характеру, оскільки позивач зобов`язує вчинити відповідача дії, спрямовані лише на виконання умов укладеного договору, при цьому жодних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів заявлено позивачем не було. Національна рада вважає, що господарськими судами було порушено вимоги статей162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 2 Закону України «Про судовий збір».
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30 березня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Національної ради, надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу та витребував матеріали справи № 910/13737/19 з Господарського суду міста Києва.
20 травня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав справу № 910/13737/19 разом з касаційною скаргою Національної ради на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Мотивуючи своє рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказав, що у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 922/3655/16 наведено такий висновок: під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці, тобто суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання виконати умови договору є вимогою про зобов`язання вчинити певні дії, що свідчить про її немайновий характер.
Водночас у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 562/500/17 зазначено, що позов про зобов`язання вчинити певні дії - виконати умови договору пайової участі у будівництві шляхом передачі позивачу квартир та нежитлових приміщень орієнтовною площею 138 кв. м житлового будинку № 1 по вул. Коновальця в м. Рівне є спором майнового характеру. При цьому залишаючи без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що цей спір є спором майнового характеру, а тому в даному випадку слід надати довідку про вартість спірного нерухомого майна та доплатити судовий збір як за вимогу майнового характеру та дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував статтю 4 Закону України «Про судовий збір».
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права (статті 4 Закону України «Про судовий збір») у подібних правовідносинах (про зобов`язання вчинити дії - виконати умови договору) у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 562/500/17 з огляду на те, що в залежності від того, до якої категорії спорів належать наведені справи (до майнових чи немайнових), залежить вирішення іншого питання - застосування статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в цивільному процесі - статті 19 Цивільного процесуального кодексу України) щодо віднесення справи до малозначної; статті 247 Господарського процесуального кодексу України (в цивільному процесі - статті 274 Цивільного процесуального кодексу України) щодо можливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; статей 287, 293 Господарського процесуального кодексу України (в цивільному процесі - статей 389, 394 Цивільного процесуального кодексу України) щодо можливості касаційного оскарження судових рішень у таких справах.
Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, справа № 910/13737/19 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 301 Господарського процесуального кодексу України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частина третя статті 301 Господарського процесуального кодексу України).
Предметом перегляду в даній справі є ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, якою позов залишено без розгляду. Залишення позову без розгляду є формою закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття судового рішення в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Оскільки предметом перевірки у цьому випадку є судові рішення, якими розгляд справи закінчено, то з огляду на викладене справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання, повинна містити, зокрема, вказівку про те, що участь особи не є обов`язковою. Отже, явка учасників справи та їх участь у судовому засідання не є обов`язковою.
Ураховуючи наведене й керуючись частиною другою статті 120, частиною другою статті 121, статтею 234, частинами першою та п`ятою статті 301, частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Прийняти до розгляду справу № 910/13737/19 за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 лютого 2020 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2019 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 25 серпня 2020 року о 12 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Ю. УркевичСудді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна Н. П. Лященко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська О. С. Золотніков
