УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №274/6766/19 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія 76 Доповідач Шевчук А. М.
У Х В А Л А
01 липня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів:Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
заяви суддів Шевчук А.М., Коломієць О.С. і Талько О.Б. про самовідвід
у цивільній справі №274/6766/19 за позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства"Бердичівтеплоенерго"про дискримінаціюпри розглядізаяв напрацевлаштування,зобов`язанняукласти трудовийдоговір,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу
за апеляційноюскаргою ОСОБА_1
на рішення Бердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від08квітня 2020року,
в с т а н о в и в:
Судді Шевчук А.М., Коломієць О.С. і Талько О.Б. заявили самовідвід, який обґрунтовують тим, що у заяві, поданої до Президента України, ОСОБА_1 припускає ухвалення завідомо неправосудного рішення, посилаючись на практику ухвалення судових рішень на користь відповідача при відсутності, на його думку, доказів заперечення.
Відповідно до пункту 5 частини першої ст.36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає самовідводу, якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
У статті 15 Кодексу суддівської етики та п.2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, зазначено, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.
Відповідно дост.2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, чи забезпечував сам суд достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Отже, має не лише здійснюватися правосуддя, а ще має бути видно, що воно здійснюється, адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Отже, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою сторін у конкретній справі. Суддя повинна бути не лише реально вільна від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але вона повинна бути вільною в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Так, даною колегією суддів апеляційного суду раніше переглядалося рішення суду першої інстанції у справі №274/6062/18 за позовом ОСОБА_1 до КП «Бердичівтеплоенерно», у якій позивач просив, зокрема, визнати, що по відношенню до нього відповідач допустив дискримінацію при розгляді його заяв про працевлаштування. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. За наслідками апеляційного перегляду винесено постанову від 27 травня 2019 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін. Судом касаційної інстанції обидва судові рішення залишені без змін.
Ураховуючи вищевикладене та відповідно до приписів Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів діяльності судді, для того, щоб виключити обставини, які можуть викликати у будь-кого сумніви у об`єктивності та неупередженості колегії суддів, заяви суддів Шевчук А.М., Коломієць О.С. і Талько О.Б. про самовідвід підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.36,39,40,381 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Задовольнити заяви суддів Шевчук А.М., Коломієць О.С. і Талько О.Б. про самовідвід.
Передати справу на повторний автоматизований розподіл відповідно достатті 33 ЦПК України.
Головуюча Судді:
