ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/789/20 Справа № 199/6042/19 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2020 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ ДУОС КАПІТАЛ, ОСОБА_2 про визнання недійсним акту прийому - передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акту прийому - передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності, зобов`язання повернення земельної ділянки
за апеляційноюскаргою Дніпровської міської ради
на ухвалу Амур- Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2019 року,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Амур- Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровськ від 25 липня 2019 року позовну заяву Дніпровської міської ради-визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с.47).
В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с. 49-53).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд виходив з того, що у позовній заяві об`єднано декілька вимог, які належать розглядати у порядку господарського та цивільного судочинства, а тому посилаючись на п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України дійшов до висновку про повернення позовної заяви.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Закон-ним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з до-триманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала відповідає вище зазначеним вимогам Закону
Згідно з п.п. 6, 10, 13, 15 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цейспір підлягаєрозгляду вгосподарському судіі переданийна йогорозгляд разомз такимивимогами; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Згідно п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 188 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що Дніпровська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУОС КАПІТАЛ», ОСОБА_2 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсними акту приймання передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акту прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності, зобов`язання повернення земельної ділянки.
Оскільки позивачем при зверненні з позовом об`єднано позовні вимоги, які слід розглядати в порядку різного судочинства, тому суд 1 інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань, які б стверджували про те, що оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції постановлено без додержання норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпровської міськоїради залишити без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського судум.Дніпропетровська від25липня 2019року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді:
