СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" червня 2020 р. Справа № 922/1633/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддів: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від прокуратури: від позивача: відповідачів:Чернота Л. Ф. Гребенюк Н.В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. Горгуль Наталя Володимирівна за службовим посвідченням №036152 від 29.10.2015 року Мамедова Н.Т. - довіреність №7 від 04.02.2020, наказ №12-к від 14.01.2020, посадова інструкція від 04.05.2020, положення про юридичний відділ №7-к, від 27.05.2019 р. не з`явились
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№1296Х/3) Заступника прокурора Харківської області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від23.03.2020 року (повний текст рішення складено та підписано 02.04.2020 року)у справі за позовом до відповідачів: №922/1633/18 (суддя - Л. В. Шарко) Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 1-Приватного підприємства "Дар`я", м. Люботин, Харківська область 2- Товариства з обмеженою відповідальністю "Владарк", м. Люботин, Харківська область 3-Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК", м. Люботин, Харківська область 4-ФО ОСОБА_1 , м. Люботин, Харківська область 5-ФО ОСОБА_2 , м. Люботин, Харківська область 6-ФО ОСОБА_3 , м. Харків, 7-ФО ОСОБА_4 , м. Люботин, Харківська область 8-ФО ОСОБА_5 , м. Харків, 9.- ФО ОСОБА_6 , м. Богодухів,
Харківська область
10.- ФО ОСОБА_7 , м. Харків
11. - ФО ОСОБА_8 , с. Шарівка,
Валківський район, Харківська область
про розірвання договору та повернення майна,
визнання недійсними рішень
В С Т А Н О В И В:
Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави, в особі Регіонального відділення фонду Державного майна України по Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Дар`я", Товариства з обмеженою відповідальністю "Владарк", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в якій просив суд:
п. 2 - визнати недійсними рішення засновників ПП "Дар`я" від 29.07.2016, серія та номер: б/н; від 19.04.2016, серія та номер: б/н; від 11.04.2016, серія та номер: б/н; від 05.04.2016, серія та номер: б/н; від 29.07.2016, серія та номер: б/н; від 01.03.2016, серія та номер: б/н;
п. 3 - визнати недійсним: протокол установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" №1 від 18.04.2016;
п. 4 - визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ "Владарк" № 3 від 28.07.2016;
п. 5 - визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ "Владарк" № 4 від 20.03.2017;
п. 6 - визнати недійсним протокол: загальних зборів учасників ТОВ "ВДК" № 1 від 05.04.2017;
п. 7 - скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29279830 від 5.04.2016, яким відчужено на користь ОСОБА_6 магазин літ. "А-1" 96,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ;
п. 8 - скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29381756 від 22.04.2016, яким відчужено на користь ОСОБА_9 магазин №27, літ. "А-1", 165,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 124733163251;
п. 9 - скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29381550 від 22.04.2016, яким відчужено на користь ОСОБА_9 магазин №37, літ. "А-1", площею 160,1 кв.м, розташований за адресою: Харківська обл., АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкту 124885163251;
п.10- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29193219 від 11.04.2016, відповідно до якого відчужено на користь ОСОБА_10 , на підставі рішення засновників ПП "Дар`я" від 05.04.2016, серія та номер: б/н, наступні об`єкти: склад матеріалів літ. "Н-1", 320,8 кв.м за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Тарний склад літ. "Л-1", 228,8 кв.м за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Фруктосховище літ. "Е-1", 235,2 кв.м за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Крамниця літ. "М-1", 81,3 кв.м та котельня літ. "ГІ-1", 15, 9 кв.м за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Автогараж літ. "3-1", 67,2 кв.м за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Авто гараж, літ. "И-1", 57,0 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Контора літ. "А-1", 256, 7 кв.м. та вбиральня літ. "Т" за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7; Продовольча база літ. "Б-1", 825,9 кв.м та сарай літ. "Г" і навіси літ. "Д", "О" за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Побутове приміщення літ. "В-1", 88,5 кв.м за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Склад літ. "Ж-1", 75, 7 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7; Склад літ. "К-Г", 69,5 кв.м за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
п.11- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29523165 від 06.05.2016, відповідно до якого зареєструвала право власності на 11 об`єктів, вказаних у п. 10 за ТОВ "Владарк";
п.12- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29193305 від 11.04.2016, яким зареєстровано право власності на магазин №40, літ. "А-1", 125 кв.м та сарай літ. "Б", вбиральня літ. "В" за адресою: Харківська область, м. Люботин, пул. Деповська, 62;
п.13- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29193469 від 11.04.2016, яким зареєстровано право власності на магазин №100 літ. "А-1", 227,5 та сарай літ. "Б" за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радгоспна, 1;
п.14- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29524678 від 06.05.2016, яким зареєстровано право власності на об`єкт, вказаний у п. 13;
п.15- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29192660 від 11.04.2016, яким зареєстровано право власності на торгівельно-виробничий комплекс у складі: магазин № 29 літ. "А-1", 121,3 кв.м, магазин №31 літ. "Б-1", 115,4 кв.м, магазин літ. "В-1", 261,2 кв.м; м`ясо - кондитерський цех літ. "Г- 1", 170 кв.м, склад літ. "Д-1", 177,2 кв.м, вбиральня літ. "З", навіс літ. "Л", ворота № 1, за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 2/64; торгівельно-виробничий комплекс у складі: майстерня літ. "Е-12", 23,3 кв.м, павільйон літ. "Ж-1", 81, 5 кв.м, за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 2/64;
п.16- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29523877 від 06.05.2016, яким зареєстровано право власності на будівлі, вказані у п. 15;
п.17- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28631382 від 09.03.2016, яким зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, магазин літ. "А-1", 196,1 кв.м та пункт прийому літ. "Б"; магазин літ. "В-1", 40,4 кв.м; майстерня літ. "Д-1", 20,9 кв.м та сарай літ. "Е" ворота № 1, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вулиця Шевченка, 112, реєстраційний номер об`єкту 124113663251;
п.18- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29192918 від 11.04.2016, яким зареєстровано право власності на магазин № 45, літ. "А-1", 227,4 кв.м за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 104-а, реєстраційний номер об`єкту 124106263251;
п.19 - скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29525491 від 06.05.2016, яким зареєстровано право власності на об`єкт, вказаний у п. 18;
п.20- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30766815 від 03.08.2016, яким зареєстровано право власності на об`єкт, вказаний у п. 18.
п.21- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28632574 від 03.06.2016, яким зареєстровано право власності на магазин № 79 літ. "А-1" - 200,6 кв.м та убиральня літ. Б, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вул. Караванська, 70а, реєстраційний номер об`єкту 126168363112;
п.22- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28629752 від 09.03.2016, яким зареєстровано право власності на магазин № 33 літ. "А-1" - 113.4 кв.м, розташована за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вулиця Шевченка, буд. 96-В, реєстраційний номер об`єкту 124714863112;
п.23- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30355001 від 07.07.2016, яким зареєстровано право власності на магазин літ. "А-1", 171,5 кв.м за адресою: Харківська область, Банківський район, с. Шлях, вул . Заводська, 12 ;
п.24- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №230803311 від 05.08.2016, яким зареєстровано право власності на магазин № 42, літ. "А-1", 122,6 кв.м за адресою: Харківська область , Коломацький район, с. Шелестове, вул. Привокзальна, б/н, реєстраційний номер 98180063232;
п.25- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29193584 від 11.04.2017, яким зареєстровано право власності на їдальню літ. "А-2", 975,7 кв.м та кіоск літ. "Б-1", сарай літ. "В" за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 1в, (реєстраційний номер 125484363112);
п.26- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, №29524154 від 06.05.2016, яким зареєстровано право власності на об`єкт зазначений у п. 25;
п.27- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, №34466858 від 27.03.2017, яким зареєстровано право власності на об`єкт зазначений у п. 25;
п. 28 - скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, №34727267 від 11.07.2017, яким зареєстровано право власності на об`єкт зазначений у п. 25;
п. 29 - розірвати Договір купівлі-продажу об`єкту державної власності від 18.09.2015 № 1324, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Приватним підприємством "Дар`я";
п. 30 - зобов`язати ПП "Дар`я" повернути у державну власність в особі РВ ФДМУ по Харківській області єдиний майновий комплекс колишнього Люботинського державного комерційно-виробничого підприємства, який складається із об`єктів нерухомості зазначених у Додатку до Договору купівлі-продажу №1324 від 18.09.2015.
Правове обґрунтування необхідності представництва інтересів держави Харківською місцевою прокуратурою №2 в спірних правовідносинах:
Приписами статті 131-1 Конституції України унормовано, що на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого знесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право звернення до суду державні органи, зокрема, прокурори, в державних або спільних інтересах.
Участь прокурора у судовому процесі регламентовано ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення шаленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Зміст поняття «інтереси держави» розглянуто в рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року: державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні державних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Крім того, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує па необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Європейський суд з прав людини зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.
Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні влади обов`язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.
Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання власників.
Звертаючись з позовом у даній справі, прокурор виходив саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких на його переконання, виправдовує застосування механізму повернення державного майна із власності відповідача. Зазначає, що про наявність суспільної проблеми свідчить той факт, що придбання державного майна ПП «Дар`я» було саме його відчуження на користь третіх осіб, а не для власних потреб. Звернення прокурора до суду в спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у власність держави майна, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Статтею 1 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
У зв`язку з наявністю фактів порушень економічних та майнових інтересів з боку ПП «Дар`я», тривалої бездіяльності з даного приводу з боку уповноваженого державного органу - Регіонального відділення, на переконання прокуратури, наявні підстави для втручання та представництва прокуратурою інтересів держави у даному випадку з метою захисту державного майна від неправомірного вибуття із державної власності. Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу майна у власність
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на:
-вимоги частини другої статті 651 ЦК України, якою унормовано, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
-відчуження об`єктів приватизації повинно бути проведене за згодою Регіонального відділення та повинно бути підтверджено підписом оповноваженої посадової особи, завіреним печаткою, або таке відчуження може бути проведено після зняття договору з контролю, що повинно бути підтверджено актом підсумкової перевірки;
-всупереч умов договору та вимог чинного законодавства частину об`єктів приватизації було відчужено на користь третіх фізичних та юридичних осіб у квітні 2016 року, при тому що договір не було знято з контролю. Станом на 13.04.2018 вказаний договір не було знято з контролю, в зв`язку із тим, що ПП «Дар`я» не виконало всі його умови;
-на момент приватизації об`єкта державної власності та укладення договору засновниками ПП «Дар`я» були лише ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , що підтверджується відомостями про розподіл статутного капіталу серед учасників приватного підприємства, який міститься в матеріалах приватизаційної справи;
-рішення засновників юридичних осіб суперечать нормам чинного законодавства України на момент їх прийняття (відсутня згода Регіонального відділення на відчуження майна), а тому підлягають визнанню недійсними, а рішення державного реєстратора - недійсними;
-державний реєстратор мав перевірити умови. На яких передавалось майно за договором від 18.09.2015 №1324, який укладений між Регіональним відділенням та ПП «Дар`я». Вважає, що документами, які підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно. Є зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; Документи, надані відповідачами приватному нотаріусу Харківського районного нотаріального округу Гаражі Наталії Петрівні не відповідали вимогам законодавства, а отже не підлягало реєстрації право власності на нерухоме майно. Такими діями державного реєстратора порушено інтереси держави. Адже своїм рішенням державний реєстратор фактично легалізувала незаконне відчуження державного майна;
-невиконання ПП «Дар`я» обов`язків за Договором підтверджується висновками актів перевірок Регіонального відділення від 28.12.2016 №34 та 26.12.2017 №327;
-ситуація у даній справі суперечить чинному законодавству в сфері приватизації, та меті приватизації, вказаній в преамбулі та ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», а саме, приватизація проводиться з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України та підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки. Нові власники ухилились від обов`язків щодо приведення у відповідність чинному законодавству стан цих об`єктів та правовідносини щодо них. Обов`язки за договором не виконані та до нових власників не перейшли, що свідчить про те, що вони виконані не будуть, а це суперечить суспільним та державним інтересам;
- із довідки ПП «Дар`я» від 03.09.2015 року вбачається те, що останнє купує об`єкт державної власності виключно для власної потреби. Але, ПП «Дар`я» усупереч вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умов договору, здійснило відчуження об`єкту продажу без отримання відповідної згоди Регіонального відділення, не вжило заходів в частині переходу прав та обов`язків за договором у разі зміни власника, не здійснило відповідні дії щодо переоформлення земельної ділянки, не забезпечило виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, тобто не виконало свої зобов`язання належним чином, у зв`язку із чим Регіональним відділенням не отримано очікуваного результату при укладенні договору, що є істотним порушенням приватним підприємством умов договору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року (повний текст рішення складено та підписано 02.04.2020 року) у справі №922/1633/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Надавши правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог прокурора та як наслідок відмови в їх задоволенні.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Заступник прокурора Харківської області, м. Харків 28.04.2020 року звернувся до суду з апеляційною скаргою №05/2-449 вих-20 від 27.04.2020 року, в якій просить:
- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18;
- прийняти апеляційну скаргу до провадження;
- рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі;
- судові витрати відшкодувати на користь прокуратури Харківської області за рахунок відповідачів;
- про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомити сторін та прокуратуру Харківської області.
Апелянт вважає, що вказане судове рішення прийнято з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального (ст.ст. 15, 16, 203, 215, 328 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 66, 167 ГК України, ст.ст. 1, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.ст. 2, 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», п. 14 Розділу V Державної програми приватизації, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації», 54, 66, 71 Закону України «Про господарські товариства», Порядку надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження або передачу в об`єктів, обтяжених зобов`язаннями їх власників перед державою, затвердженого Наказом ФДМУ від 03.05.2012 №606 (далі - Порядок №606)) та процесуального (ст.ст. 3, 5, 7, 11, 13, 14, 76-79, 86, 236, 238 ГПК України,) права, а також при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов необгрунтовапого висновку про повне виконання умов договору купівлі-продажу№ 1324 від 18.09.2015, надавши оцінку виключно факту повного розрахунку ПП «Дар`я» за придбане майно за договором купівлі-продажу державного майна від 18.09.2015 №1324, внаслідок чого відбулось поповнення державного бюджету, залишив поза увагою обставини неодержання мети приватизації, зокрема, недодержання з боку ПП «Дар`я» п.п. 5.4., 5. 7., 5.8., 13.5. Договору при виході зі складу ПП його учасників, а також, передчасне зняття РВ ФДМУ Договору з контролю.
Відзначає, що метою приватизації є не лише поповнення державного бюджету внаслідок отримання грошових коштів від покупців державного майна, а і передача об`єктів державного майна ефективному власнику задля повернення цих об`єктів в економічні процеси.
Всупереч вимог статей 76-79, 86 ГПК України, судом першої інстанції не надано оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного з доказів невиконання ПП «Дар`я» умов Договору, що мало місце в момент відчуження ним об`єктів приватизації на підставі рішень засновників від 01.03.2016 б/н, від 05.04.2016 б/н, від 11.04.2016 б/н, від 404.2016 б/н, від 04.07.2016 б/н, від 29.07.2016 б/н окремо, а також з точки зору їх вірогідності і взаємного з в 'язку у своїй сукупності.
Необгрунтованим вважає висновок суду першої інстанції про те, що право власності на викуплені ПП «Дар`я» об`єкти приватизації перейшло до відповідачів по справі не внаслідок цивільно-правових правочинів, а на підставі корпоративних прав шляхом виплати їм частки в статутному капіталі товариства у зв`язку з їх виходом зі складу учасників товариства.
Так, наслідком спірних рішень засновників (учасників) ПП «Дар`я», ТОВ «Владарк» та ТОВ «ВДК» стала зміна власника.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відзначає, що у даному випадку, матеріально-правову вимогу про визнання недійсними спірних рішень засновників (учасників) ПП «Дар`я», ТОВ «Владарк» та ТОВ «ВДК» пред`явив позивач особа не юридична, учасником якої є кінцеві набувачі об`єктів приватизації (фізичні особи), а РВФДМУ, як державний орган призатизації та суб`єкт контролю за виконанням Договору. Таким чином, на переконання апелянта, спірні правовідносини не є корпоративними, а правовідносинами власності.
Крім того, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про підставність позовних вимог прокурора про визнання недійсними протоколів загальних здорів учасників ТОВ «Владарк» №1 від 18.04.2016, №3 від 28.07.2016 та №4 від 20.03.2017, протоколу загальних здорів учасників ТОВ «ВДК» №1 від 05.04.2017, із посиланням на п. 2.8. постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016, відповідно до якої протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України.
Наголошує, що у порушення ст. 14 ГПК України, суд першої інстанції залишив поза увагою доводи прокурора про те, що за так званою формою «протоколу» приховано дійсний зміст рішення учасників товариства «Владарк», «ВДК») про зміну форми власності з колективної на приватну. Крім того, судом першої інстанції не надано правової оцінки зазначеним рішенням засновників ПП «Дар`я», а також подальшим рішенням учасників ТОВ «Владарк», викладених у протоколах загальних зборів №1 від 18.04.2016, №3 від 28.07.2016 та №4 від 20.03.2017, рішенню учасників ТОВ «ВДК», викладеного в протоколі загальних зборів №1 від 05.04.2017, з точки зору їх невідповідності пунктам 13.4., 13.5. Договору, що є підставою їх недійсності.
Звертає увагу суду на те, що законодавець передбачив випадки відчуження об`єктів приватизації з власності первинного покупця, при цьому прямо закріпив вимогу зберегти зобов`язання первинного покупця для наступних власників об`єктів приватизації. Так, відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», зобов`язання, визначені у договорі купівлі- продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбавають об`єкт у разі його подальшого відчуження. Аналогічні вимоги закріплені у ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також п. 5.7. Договору.
Прокурор відзначає, що Порядком №606 регламентовано випадки відчуження об`єкта приватизації не лише на підставі цивільно-правового договору, але й на підставі будь-яких дій власника (Покупця), спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Погодження органом приватизації подальшого відчуження здійснюється, зокрема, за таких умов: забезпечення правонаступництва претендента на всі права і обов`язки власника, передбачені договором купівлі-продажу; узяття претендентом на себе невиконаних власником зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу (п. 1.3).
Відповідно до п. 13.5. Договору відсутність погодження державним органом приватизації подальшого відчуження Об`єкта приватизації, що здійснено до моменту зняття Договору з контролю державним органом приватизації, є підставою для визнання правочинів щодо такого відчуження недійсними. Крім того, за змістом п. 13.4. Договору факт подальшого відчуження Об`єкта приватизації, обтяженого зобов`язаннями, що визначені у Договорі, підлягає нотаріальному посвідченню. Проте, ПП «Дар`я» після укладення Договору фактично не було розпочато експлуатацію приватизованих 31 об`єктів нерухомого майна державної власності відповідно до санітарних, пожежних та екологічних норм, як це передбачено вимогами Договору, не вирішило питання землекористування земельними ділянками під цими об`єктами. Натомість, після приватизації цих об`єктів, їх більша частина була відчужена на користь засновників ПП «Дар`я» та в подальшому деякі з них відчужені ще декілька разів.
Апелянт відзначив, що відчуження проведені без згоди РВФДМУ та без покладання обов`язків ПП «Дар`я», передбачених вимогами Договору, на наступних набувачів (претендентів) відповідно до рішень засновників «Дар`я» від 01.03.2016 б/н, від 05.04.2016 б/н, від 11.04.2016 б/н, від 19.04.2016 б/н, від 04.07.2016 б/н, від 29.07.2016 б/н, рішень учасників ТОВ «Владарк», викладених у протоколах загальних зборів №1 від 18.04.2016, від 28.07.2016, №4 від 20.03.2017, рішення учасників ТОВ «ВДК», викладеного в протоколі загальних зборів №1 від 05.04.2017.
Крім того, за наявності обтяження об`єктів нерухомого майна, як вкладів до складеного статутного капіталу ПП «Дар`я», ТОВ «Владарк» та ТОВ «ВДК», зов`язаннями, визначеними п.п. 5.4., 5.6., 5.7., 5.8. Договору, а також за відсутності нотаріального посвідчення такого відчуження, як це передбачено п. 15.4. Договору, вищевказані рішення засновників ПП «Дар`я», рішення учасників ТОВ «Владарк» та ТОВ «ВДК» є нікчемними в силу ст.ст. 2019, 219 ЦК України.
Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову прокурора та сформував позицію про отримання порядку відчуження об`єкту державного майна, суд першої інстанції в порушення ст. 74, 76, 77, 86 ГПК України не перевірив додержання повному обсязі ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» відповідачем.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2020 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Радіонова О. О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 року апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18 залишено без руху та зобов`язано заявника усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання ухвали, встановлені при зверненні з апеляційною скаргою недоліки: надати докази надсилання копії апеляційної скарги на адресу ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , а також надати завірену належним чином копію наказу про призначення на посаду В. Анушкевича заступником прокурора Харківської області (особи, яка підписала апеляційну скаргу) та відповідні документи, що підтверджують повноваження на представництво інтересів Харківської місцевої прокуратури №2 у справі №922/1633/18.
13.05.2020 року на адресу Східного апеляційного господарського суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що апелянтом отримано ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху 12.03.2020 року, що свідчить про обізнаність останнього стосовно недоліків поданої ним апеляційної скарги.
19.05.2020 року (в межах встановленого процесуального строку) на адресу суду від апелянта надійшла заява №05/2-491вих20 від 18.05.2020 року про усунення недоліків з доданими копією наказу Генерального прокурора №472к від 06.11.2019 року "Про призначення Анушкевича В. І . на посаду заступника прокурора Харківської області", наказу прокурора Харківської області №34 від 29.04.2020 року "Про розподіл обов`язків між керівництвом прокуратури Харківської області" та наказу Генерального прокурора України №186 від 21.09.2018 року "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", а також надано докази направлення копії апеляційної скарги №05/2-449вих-20 від 27.04.2020 року ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .
В поданій заяві скаржник просив суд: поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18; відкрити апеляційне провадження у справі; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі; судові витрати відшкодувати на користь прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ: 02910108, розрахунковий рахунок: UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Держказначейська служба України, код класифікації видатків бюджету (КЕВ): 2800, призначення платежу: повернення судового збору) за рахунок відповідачів; про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити учасників справи та прокуратуру Харківської області.
Розглянувши зазначену заяву з доданими до неї документами, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги у визначений судом строк.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 року Заступнику прокурора Харківської області, м. Харків поновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року (повний текст рішення складено та підписано 02.04.2020 року) у справі №922/1633/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Харківської області, м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18 та встановлено учасникам справи строк до 11.06.2020 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.
09.06.2020 року до канцелярії суду від Приватного підприємства "Дар`я", м. Люботин, Харківська область надійшов відзив б/н від 05.06.2020 року на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє просить суд рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення. Аналогічного висновку дотримуються ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 (том 6, а.с. 145-153).
Інші учасники не скористались своїм правом, передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, та не направили суду відзив.
У зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії Зубченко І. В., розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2020 року, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л. Ф., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/60/20, яким визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Чернота Л. Ф., судді: Радіонова О. О., Гребенюк Н. В.
Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, м. Харків до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "24" червня 2020 р. о 14:30 год.
24.06.2020 року на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від Заступника прокурора області надійшло клопотання №05/2 від 23.06.2020 року, в якому останній просить зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/1196/20 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПП «Дар`я» про визнання незаконним та скасування наказу РВ ФДМУ по Харківській області від 19.06.2018 №1237 «Про зняття з контролю РВ договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.
У судовому засіданні 24.06.2020 р. прокурор підтримав вищевказане клопотання та наполягав на його задоволенні. Просив рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року у справі №922/1633/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України заперечував проти задоволення клопотання про зупинення, просив вирішити апеляційну скаргу відповідно до вимог чинного законодавства України.
Від відповідачів - 1, 4, 5, 7 на поштову адресу Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 року надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі.
Відповідачі - 2,3,6,8,9,10,11 в судове засідання 24.06.2020 року не з`явились про дату, час та місце розгляду справи були належним чином та завчасно повідомлені.
Крім того, слід зауважити на тому, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2020 року явку представників учасників справи визнано необов`язковою.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Будь-яких клопотань, зокрема, щодо відкладення розгляди справи на електронну та поштову адреси суду не надходило.
При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Керуючись наведеними приписами процесуального законодавства, приймаючи до уваги викладені в листі Ради суддів України від 16 березня 2020 року №9рс-186/20 рекомендації щодо запровадження особливого режиму роботи судів на період карантинних заходів, які передбачають у тому числі можливість здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, постанову Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", Закону України № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", рекомендації ради Суддів України щодо карантинних заходів, метою яких є збереження здоров`я працівників та мінімізація негативного впливу на здійснення трудових обов`язків, зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю відповідачів- 2,3,6,8,9,10,11 за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів фіксації та було складено протокол судового засідання.
Стосовно клопотання про зупинення провадження у справі: судова колегія посилаючись на положення статтей 195, 227, 228 ГПК України зазначає, що чинний ГПК України не містить норм, на підставі яких можна було б зупинити провадження у даній справі на етапі її розгляду в апеляційній інстанції, крім того, всі докази у справі зібрані, тому у задоволенні клопотання Заступника прокурора області в якому останній просить зупинити провадження у даній справі слід відмовити, з огляду на таке.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у випадках об`єктивної неможливості розгляду ціє справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сиои судовим рішенням в іншій справі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).
Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Крім цього, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №922/1196/20 апеляційний господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 922/1633/18.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку, відсутні підстави для зупинення провадження у справі №922/1633/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/1196/20.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (п.24).
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Приписами статей 2, 11 Господарського процесуального кодексу України закріплено вказаний конституційний принцип та передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.ч. 1, 2 ст. 11 ГПК України).
Крім того, згідно із частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ГПК України).
Отже, під час здійснення судочинства суд у своїй діяльності повинен не лише правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Заслухавши прокурора та позивача, дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З матеріалів справи вбачається, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Приватним підприємством «Дар`ял» укладено договір купівлі-продажу №1324 від 11.09.2015, посвідчений 18.09.15р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. та зареєстрованому у реєстрі за №2435, Приватне підприємство «Дар`я» придбало у власність об`єкт державної власності групи А - єдиний майновий комплекс колишнього Люботинського державного комерційно - виробничого підприємства, що перебувало на балансі та в оренді приватного підприємства «Дар`я», який приватизовано шляхом продажу на аукціоні, а саме:
- Склад матеріалів літ. «Н-1», 320, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
Тарний склад літ. «Л-1», 228, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Фруктосховище літ. «Е-1», 235, 2 кв. м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Крамниця літ. «М-1», 81,3 кв.м. та котельня літ. «П-1», 15, 9 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Автогараж літ. «З-1», 67,2 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7;
- Автогараж, літ. «И-1», 57, 0 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7;
- Контора літ. «А-1», 256, 7 кв.м. та вбиральня літ. «Т» за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Продовольча база літ. «Б-1», 825, 9 кв.м. та сарай літ. «Г» і навіси літ. «Д», «О» за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Побутове приміщення літ. «В-1», 88, 5 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Склад літ. «Ж-1», 75, 7 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7;
- Склад літ. «К-1», 69, 5 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7;
- Магазин «Бережок» літ. «А-1», 175, 4 кв.м. та вбиральня літ. «Б» за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Першотравнева, 32/36-1;
- Магазин літ. «А-1», 196, 1 кв. м. та пункт прийому літ. «Б», магазин літ. «В-1» 40, 4 кв.м., майстерня літ. «Д-1», 20, 9 кв.м., сарай літ. «Е», ворота №1 за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 112;
- Магазин №45, літ. «А-1», 227, 4 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 104а;
- Магазин №20, літ. «А-1», 417,2 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 104б;
- Магазин №27, літ. «А-1», 165, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_2;
- Магазин №37, літ. «А-1», 160, 1 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 96б;
- Магазин №33, літ. «А-1», 113, 4 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 96в;
- Магазин №40, літ. «А-1», 125 кв.м. та сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В» за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Деповська, 62;
- Магазин №79 літ. «А-1», 200, 6 та вбиральня літ. «Б» за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Караванська, 70а;
- Магазин №100 літ. «А-1», 227, 5 та сарай літ. «Б» за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радгоспна, 1;
- Торгівельно - виробничий комплекс у складі: магазин №29 літ. «А- 1» , 121, 3 кв.м., магазин №31 літ. «Б-1», 115, 4 кв.м., магазин літ. «В-1», 261, 2 кв.м.; м`ясо - кондитерський цех літ. «Г-1», 170 кв.м., склад літ. «Д-1», 177, 2 кв.м., вбиральня літ. «З», навіс літ. «Л», ворота №1, за адресою: Харківська область, м.. Люботин, площа Комсомольська, 2/64;
- Торгівельно - виробничий комплекс у складі: майстерня літ. «Е-1», 23, 3 кв.м., павільйон літ. «Ж-1», 81, 5 кв.м., за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 2/64;
- Їдальня літ. «А-2», 975, 7 кв.м. та кіоск літ. «Б-1», сарай літ. «В» за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 1в;
- Магазин літ. «А-1», 110, 9 кв.м. за адресою: Харківська область, Богодухівський район, сщ Максимівка, вул. Привокзальна, 1 а;
- Магазин літ. «А-1», 96, 9 кв.м. за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вул. Привокзальна Слобідка, 44а;
- Магазин літ. «А-1», 118, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 121а;
- Магазин №42, літ. «А-1», 122, 6 кв.м. за адресою: Харківська область, Коломацький район, с. Шелестове, вул. Привокзальна, б/н;
- Магазин літ. «А-1», 171, 5 кв.м. за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Шлях, вул. Заводська, 12;
- Магазин літ. «А-1», 132, 1 кв.м. за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Огульці, вул. Партолих, 1;
- Магазин №3, літ. «А-1», 104, 4 кв.м. за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Привокзальне, вул. Привокзальна, 3.
Вартість придбаного майна складає 5 613 283,20 грн.
Відповідно до пункту 2.1 договору покупець повинен був внести вартість придбаного об`єкту приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Перший платіж Приватним підприємством "Дар`я" у сумі 240 569,28 грн. здійснено 25.09.2015 р.; наступний платіж в сумі 2 328 130,00 грн. здійснено відповідачем 05.11.2015 року; останній платіж за Договором у сумі 3 044 583,92 грн. здійснено відповідачем 17.11.2015 року.
На виконання вимог договору купівлі-продажу ПП «Дар`я» по квитанції №75 від 05.11.2015 перерахувало на рахунок Регіонального відділення ФДМ України 2328130,00грн., та по квитанції №77 від 17.11.2015 - 3 044 583,92 грн.
Пунктом 3.3 договору купівлі-продажу №1324 від 18.09.15р. передбачено, що право володіння, користування та розпорядження об`єктом приватизації переходить до покупця (ПП «Дар`я») після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкту приватизації та державної реєстрації об`єкту нерухомого майна в установленому законом порядку.
Матеріалами справи підтверджується факт сплати ПП «Дар`я» вартості приватизованого майна, тому останній став законним власником приватизованого майна.
Відповідно Акту передачі державного майна №1020 від 20.11.2015 року, продавець передав, а покупець прийняв проданий 11.09.2015 шляхом продажу на аукціоні об`єкт державної власності групи А - єдиний майновий комплекс колишнього Люботинського державного комерційно-виробничого підприємства.
Договір купівлі-продажу №1324 від 18.09.2015 був укладений з додержанням усіх вимог законодавства, регулюючого питання приватизації державного майна, а держбюджет отримав гроші за проданий об`єкт приватизації, що відповідає цілям приватизації.
В тексті позовної заяви та зокрема, апеляційної скарги, прокурор вказує, що всупереч умов вказаного договору та вимог чинного законодавства частину об`єктів приватизації було відчужено на користь третіх фізичних та юридичних осіб у квітні 2016 року, при тому що договір не було знято з контролю.
15.04.2016 приватним нотаріусом Гаражею Н.П., на підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 11.04.2016 зареєстровано за ОСОБА_6 право власності на магазин літ. «А-1» 96,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
22.04.2016 приватним нотаріусом Гаражею Н.П., на підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 19.04.2016 зареєстровано за ОСОБА_9 право власності на Магазин №27, літ. «А-1», 165, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_2, реєстраційний номер: 124733163251; Магазин №37, літ. «А-1», 160, 1 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 96б, реєстраційний номер об`єкту 124885163251 (рішення №29381550).
11.04.16р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П., на підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 05.04.2016 зареєстровано за ОСОБА_10 право власності на:
- Склад матеріалів літ. «Н-1», 320, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Тарний склад літ. «Л-1», 228, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Фруктосховище літ. «Е-1», 235, 2 кв. м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Крамниця літ. «М-1», 81,3 кв.м. та котельня літ. «П-1», 15, 9 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Автогараж літ. «З-1», 67,2 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7;
- Автогараж, літ. «И-1», 57, 0 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7;
- Контора літ. «А-1», 256, 7 кв.м. та вбиральня літ. «Т» за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Продовольча база літ. «Б-1», 825, 9 кв.м. та сарай літ. «Г» і навіси літ. «Д», «О» за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Побутове приміщення літ. «В-1», 88, 5 кв.м. за адресою: Харківська область, АДРЕСА_7;
- Склад літ. «Ж-1», 75, 7 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7;
- Склад літ. «К-1», 69, 5 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, АДРЕСА_7.
В подальшому, на підставі протоколу №1 установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" від 18.04.2016, приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності №29523165 від 06.05.16 на 11 вищевказаних об`єктів за ТОВ "Владарк", засновником якого є ОСОБА_10
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 05.04.2016 приватним нотаріусом Гаражею Н.П. 11.04.16р. за №29193305 зареєстровано право власності на Магазин №40, літ. «А-1», 125 кв.м. та сарай літ. «Б», вбиральня літ. «В» за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Деповська, 62 за ОСОБА_10 В подальшому на підставі протоколу установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" №1 від 18.04.2016 р., приватним нотаріусом Гаражею Н.П. 06.05.16р. за №29525224 зареєстровано право власності на вказаний об`єкт за ТОВ «Владарк».
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 05.04.2016, серія та номер: б/н Певному В. М. передано право власності на Магазин №100 літ. «А-1», 227, 5 та сарай літ. «Б» за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Радгоспна, 1, та зареєстровано приватним нотаріусом Гаража Н.П. 11.04.2016 за №29193469.
Наділі, на підставі протоколу №1 установчих зборів учасників ТОВ «Владарк» від 18.04.2016, приватним нотаріусом Гаражею Н.П. 06.05.16р. за №29524678 зареєстровано право власності на вказаний об`єкт за ТОВ «Владарк».
Торгівельно - виробничий комплекс у складі: магазин №29 літ. «А- 1» , 121, 3 кв.м., магазин №31 літ. «Б-1», 115, 4 кв.м., магазин літ. «В-1», 261, 2 кв.м.; м`ясо - кондитерський цех літ. «Г-1», 170 кв.м., склад літ. «Д-1», 177, 2 кв.м., вбиральня літ. «З», навіс літ. «Л», ворота №1, за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 2/64; - Торгівельно - виробничий комплекс у складі: майстерня літ. «Е-1», 23, 3 кв.м., павільйон літ. «Ж-1», 81, 5 кв.м., за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 2/64 на підставі рішення засновників ПП "Дар`я" від 05.04.2016, серія та номер: б/н передані у власність ОСОБА_10 та зареєстровано приватним нотаріусом Гаражею Н.П. 11.04.2016 за №29192660. 06.05.16р. на підставі протоколу №1 установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" від 18.04.2016, приватним нотаріусом Гаражой Н.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №29523877 відповідно до якого зареєстровано право власності на зазначені будівлі за ТОВ «Владарк».
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 01.03.2016, серія та номер: б/н передано право власності ОСОБА_1 на нежитлові будівлі, магазин літ. "А-1", 196,1 кв.м. та пункт прийому літ. "Б"; магазин літ. "В-1", 40,4 кв.м.; майстерня літ. "Д-1", 20,9 кв.м. та сарай літ. "Е"; ворота №1, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вулиця Шевченка, 112, реєстраційний номер об`єкту 124113663251 та 09.03.2016 приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №28631382 на зазначені будівлі.
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 05.04.2016, серія та номер: б/н передано у власність ОСОБА_10 Магазин №45, літ. «А-1», 227, 4 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 104а, реєстраційний номер об`єкту 124106263251, та 11.04.2016 приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №229192918 на зазначену будівлю. В подальшому на підставі протоколу №1 установчих зборів учасників ТОВ «Владарк» від 18.04.2016, приватним нотаріусом Гаражею Н.П. 06.05.16р. за №29525491 зареєстровано право власності на вказаний об`єкт за ТОВ «Владарк».
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Владарк» №3 від 28.07.2016 Магазин №45, літ. «А-1», 227, 4 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 104а передано Проненко С.В. та приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за останнім 03.08.2016 № 30766815.
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 01.03.2016, серія та номер: б/н 09.03.16р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №28632574, відповідно до якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на Магазин №79 літ. А-1 - 200,6 кв.м та убиральню, літ. Б, розташовані за адресою: Харківська обл., м. Люботин, вулиця Караванська, 70 а, реєстраційний номер об`єкту НОМЕР_2 .
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 01.03.2016, серія та номер: б/н 09.03.16 р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №28629752, відповідно до якого за ОСОБА_18 зареєстровано право власності на магазин №33 літ. А-1 - 113,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту 124714863112.
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 04.07.2016, серія та номер: б/н 07.07.16р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №30355001, відповідно до якого за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на магазин літ. «А-1», 171,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 .
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 29.07.2016, серія та номер: б/н 05.08.16р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №30803311, відповідно до якого за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на магазин №42, літ. «А-1», 122,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .
На підставі рішення засновників ПП «Дар`я» від 05.04.2016, серія та номер: б/н 11.04.17р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №29193584, відповідно до якого за ОСОБА_10 зареєстровано право власності на їдальню літ. «А-2», 975,7 кв.м. та кіоск літ. «Б-1», сарай літ. «В» за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 1в.
У подальшому, 06.05.16 р. на підставі протоколу установчих зборів учасників ТОВ «Владарк» №1 від 18.04.2016 р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П. зареєстровано право власності за №29524154 на вищевказані будівлі за ТОВ «Владарк». В подальшому дані будівлі на підставі протоколу установчих зборів учасників ТОВ «Владарк» №4 від 20.03.2017 передано у власність ОСОБА_10 (рішення про державну реєстрацію №34466858 від 27.03.2017, приватний нотаріус Гаража Н.П).
11.04.17 р. приватним нотаріусом Гаражею Н.П. за №34727267 зареєстровано право власності на їдальню літ. «А-2», 975,7 кв.м. та кіоск літ. «Б-1», сарай літ. «В» за адресою: Харківська область, м. Люботин, площа Комсомольська, 1в за ТОВ "ВДК" (засновник ОСОБА_10) на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ВДК» №1 від 05.04.2017.
За твердження прокурора, у власності ПП «Дар`я» залишились наступні об`єкти:
- Магазин №3, літ. «А-1», 104, 4 кв.м. за адресою: Харківська область, Валківський район, с.Привокзальне, вул. Привокзальна, 3,
- Магазин літ. «А-1», 118, 8 кв.м. за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська, 121а,
- Магазин літ. «А-1», 132, 1 кв.м. за адресою: Харківська область, Валківський район, с. Огульці, вул. Партолих, 1;
- Магазин "Бережок" літ. "А-1", 175, 4 кв.м. та вбиральня літ. "Б" за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Першотравнева, 32/36-1.
Листом від 20.10.2016 №18/10056 Приватне підприємство «Дар`я» надало роз`яснення Регіональному відділенню щодо підстав та дій, які призвели до вибуття із права власності підприємства об`єктів нерухомого майна, придбаного за договором купівлі - продажу єдиного майнового комплексу колишнього Люботинського державного комерційно - виробничого підприємства. А саме, ПП «Дар`я» прийнято рішення засновників від 11.04.2016, 19.04.2016, 01.03.2016, 04.07.2016, 29.07.2016, про виключення зі складу засновників підприємства ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та актами приймання - передачі від 05.04.2016, 10.04.2016, 19.04.2016, 01.03.2016, 04.07.2016, 29.07.2016 передано їм вищевказане майно.
Виконуючи вимоги діючого законодавства, яке регулює питання приватизації держмайна, Регіональне відділення Фонд держмайна України по Харківській області проводив перевірки виконання умов договору купівлі-продажу №1324 від 18.09.15 р. про, що свідчать акти поточної перевірки виконання умов договору купівлі - продажу об`єкту державної власності групи А - єдиного майнового комплексу за адресою: м. Люботин, АДРЕСА_7 від 28.12.2016 та №27 від 26.12.2017.
19.06.2018 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області було прийнято наказ №1237, яким договір № 1324 від 18.09.2015 року знято з контролю регіонального відділення. Наказ в судовому порядку не скасовано.
Умовами продажу вказаного об`єкта на аукціоні (додаток до наказу Регіонального відділення від 07.08.2015 №1583) визначені обов`язки щодо необхідності здійснення експлуатації об`єкта приватизації відповідно до санітарних, пожежних та екологічних норм згідно з чинним законодавством країни; подальше відчуження об`єкта погоджувати з Регіональним відділенням із збереженням зобов`язань покупця до нового власника тощо.
Апелянт зазначає, що ПП «Дар`я» усупереч вимогам норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умов Договору, здійснило відчуження об`єкту продажу без отримання відповідної згоди Регіонального відділення, не вжило заходів в частині переходу прав та обов`язків за договором у разі зміни власника, не здійснило відповідні дії щодо переоформлення земельної ділянки, не забезпечило виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, тобто не виконало свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим Регіональним відділенням не отримано очікуваного результату при укладенні договору, що є істотним порушення приватним підприємством умов договору.
Тому, у зв`язку з наявністю фактів порушень економічних та майнових інтересів держави з боку ПП «Дар`я», тривалої бездіяльності з боку Регіонального відділення, прокурор з метою захисту державного майна від неправомірного вибуття із державної власності звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 ГК України).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в редакціях чинних на момент укладення договору від 18.09.2015, та положення ЦК України, які регулюють питання щодо розірвання договорів.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Частиною 5 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Згідно з ч. 9 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" у разі розірвання у судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню у державну власність.
У ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, чинній на час укладення договору та порушення відповідачем умов договору), зокрема, передбачено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, є:
1) несплата коштів, визначених договором купівлі-продажу, протягом 60 днів з дня нотаріального посвідчення договору;
2) невиконання або неналежне виконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об`єкта;
3) невиконання умов договору купівлі-продажу у зв`язку з банкрутством приватизованого підприємства або підприємства, до якого було передано приватизований об`єкт.
На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
При подальшому відчуженні приватизованого об`єкта до нового власника переходять невиконані зобов`язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об`єкта приватизації.
У даній справі у відповідності до умов договору купівлі-продажу №1324 від 11.09.2015 року, посвідченого 18.09.2015 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. та зареєстрованому у реєстрі за №2435, Приватне підприємство «Дар`я» придбало у власність об`єкт державної власності групи А - єдиний майновий комплекс колишнього Люботинського державного комерційно - виробничого підприємства, що перебувало на балансі та в оренді приватного підприємства «Дар`я», який приватизовано шляхом продажу на аукціоні.
Як вищезазначено, на виконання умов договору ПП «Дар`я» сплатило вартість придбаного майна в повному обсязі в сумі 5 613 283,20 грн.
Виконуючи вимоги п.п.3.1, 3.2 договору купівлі-продажу Регіональним відділенням ФДМ України об`єкт приватизації був переданий ПП «Дар`я», про що складено акт №1020 передачі державного майна від 20.11.2015.
Відтак, договір купівлі-продажу №1324 від 18.09.2015 був укладений з додержанням усіх вимог законодавства, регулюючого питання приватизації державного майна, внаслідок чого мало місце поповнення держбюджету України коштами, які були одержані від продажу цілісного майнового комплексу.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, згідно ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України.
В частині третій статті 653 ЦК України та частині четвертій статті 188 ГК України зазначено, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.
При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором.
Підставою для розірвання договору купівлі-продажу, прокурор зазначає, що Приватне підприємство «Дар`я» здійснило відчуження майна до зняття спірного договору з контролю, що є істотним порушенням умов даного договору.
Матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення реорганізації структурного складу засновників підприємства, було прийнято ряд рішень, відповідно до яких учасники підприємства: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 - вийшли зі складу ПП «Дар`я».
Приписами статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час виходу учасників з товариства) учасники товариства мають право:
а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;
б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Частиною першою ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час виходу учасників з товариства) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком суду господарського суду Харківскої області, що Право власності на викуплені ПП «Дар`я» об`єкти приватизації до відповідачів по справі перейшли не в наслідок цивільно-правових правочинів, а на підставі корпоративних прав шляхом виплати їм частки в статутному капіталі товариства у зв`язку з їх виходом зі складу учасників товариства.
Правовідносини, щодо виходу учасника товариства та повернення долі в уставному капіталі товариства, мали місце при виході зі складу засновників ПП «Дар`я» ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про що свідчить рішення від 01.03.2016 року, і в якому вказано, що кожен із вказаних осіб «забирає свій вклад із складеного капіталу підприємства майном».
Рішенням від 19.04.2016 вийшов із складу засновників ПП «Дар`я» - ОСОБА_9 .
Рішенням від 04.07.2016 вийшла із складу засновників ПП «Дар`я» - ОСОБА_7 .
Рішенням від 29.07.2016 вийшов із складу засновників ПП «Дар`я» - ОСОБА_7
Обгрунтованого висновку дійшов суд першої інстанції зазначивши, що вилучення декількох об`єктів приватизованого майна на користь засновників ПП «Дар`я», які вийшли з товариства, відповідає вимогам Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на час виходу учасників зі складу товариства) та не є підставою для розірвання Договору купівлі - продажу об`єкту державної власності від 18.09.2015 №1324, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Харківській області та Приватним підприємством "Дар`я".
Твердження прокурора про зобов`язання ПП "Дар`я" повернути у державну власність в особі РВ ФДМУ по Харківській області єдиний майновий комплекс колишнього Люботинського державного комерційно - виробничого підприємства, який складається із об`єктів нерухомості зазначених у Додатку до Договору купівлі - продажу № 1324 від 18.09.2015, є похідною вимогою від вимоги про розірвання даного договору.
Таким чином, оскільки, суд першої інстанції не знайшов підстав для розірвання Договору купівлі - продажу №1324 від 18.09.2015 року, то відсутні підстави і для задоволення позовної вимоги про повернення даного майна.
Стосовно визнання недійсними рішення засновників ПП «Дар`я» від 01.03.2016 року, 05.04.2016 року, 09.04.16 року, 11.04.2016, 29.07.2016 року, то судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
У даному випадку, прокурор посилається на положення статей 203, 215-216 ЦК України.
Відповідно до частині 1 та 2 статті 1 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на час виходу учасників з товариства) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України, згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на час виходу учасників з товариства).
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції станом на час виходу учасників з товариства) управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом, у відповідності до ч. 2 ст. 97 ЦК України.
Збори приймають рішення, які оформляються відповідним протоколом.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України «Про господарські товариства»); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. 40, 45 Закону України «Про господарські товариства»). Аналогічна правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 12.04.2018 року, від 17.07.2018 року, від 04 грудня 2018 року по справі №910/21845/16 та від 12.06.2019 року у справі № 927/352/18.
Твердження апелянта про недійсність спірних рішень загальних зборів з підстав їх невідповідності статтям 203 та 215 ЦК України, є необгрунтованими, тому, правомірно не взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки вищевказані статті ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Тому, позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсними рішення засновників ПП «Дар`я» від 01.03.2016 року, 05.04.2016 року, 09.04.16 року, 11.04.2016 року, 29.07.2016 року є такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно визнання недійсними протоколів установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" № 1 від 18.04.2016 року, № 3 від 28.07.2016 року, № 4 від 20.03.2017 року; визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ВДК" № 1 від 05.04.2017 року:
Пунктом 2.8. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" врегульовано, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому, господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.
Тому, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо скасування рішення приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Наталії Петрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
Згідно п. 36. та п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №86 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є окрім іншого інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна підтверджує лише факт передачі такого майна, і не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.
Проте, відповідно ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судова колегія апеляційної інстанції дійшла погоджується з висновком місцевого господарського суду, що нотаріус Гаража Н.Л. прийняла рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачами по справі у відповідності з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі належних документів.
Таким чином, позовні вимоги прокурора про скасування рішень приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Н.П. також, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно невиконання умов договору купівлі-продажу про використання об`єктів із дотриманням норм екологічного, санітарного та протипожежного законодавства, то дані твердження спростовуються актами санітарно - епідеміологічного дослідження від 01-02.06.2016 року, 08-09.06.2016 року, 15-17.06.2016 року, за якими було проведено дослідження об`єктів нерухомості ПП «Дар`я» та встановлено, що порушень санітарного законодавства на об`єктах не виявлено (том 3, а.с.6-11).
Наділі, отримано відповіді Банківського та Богодухівського районних відділів ГУ ДСНС в Харківській області, згідно з якими порушень протипожежних норм на підприємстві не виявлено (том 3, а.с. 12).
Також, зокрема, судовим експертом Росохою С. В . було проведено експертне - комісійне пожежно - технічне дослідження приміщень ПП «Дар`я» та встановлено, що заходи протипожежної безпеки знаходяться у задовільному стані (том, 3, а.с. 13).
Крім того, щодо дотримання норм екологічного законодавства, також, було проведено дослідження, а саме ТОВ «Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту» зробив аудит природоохоронної діяльності приватного підприємства "Дар`я" на відповідність законодавству України. Згідно звіту ніяких порушень законодавства не було виявлено (том 2, а.с. 104-106, том 3, а.с. 14).
Частиною 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником суду апеляційної інстанції не надано.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, оскільки не відповідають вимогам закону, а оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського кодексу України.
Керуючись статтями 86, 126, 129, 236, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року (повний текст рішення складено та підписано 02.04.2020 року) у справі №922/1633/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 року (повний текст рішення складено та підписано 02.04.2020 року) у справі №922/1633/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до
Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
У судовому засіданні 24.06.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2020 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.О. Радіонова
