ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/1633/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
прокурора - Грищенка М.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Буракова А.М.)
від 19.04.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бородіна Л.І., судді - Здоровко Л.М. , Лакіза В.В.)
від 26.10.2021
за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області
до 1) Приватного підприємства "Дар`я";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Владарк";
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК";
4) Фізичної особи ОСОБА_1 ;
5) Фізичної особи ОСОБА_2 ;
6) Фізичної особи ОСОБА_3 ;
7) Фізичної особи ОСОБА_4 ;
8) Фізичної особи ОСОБА_5 ;
9) Фізичної особи ОСОБА_6 ;
10) Фізичної особи ОСОБА_7 ;
11) Фізичної особи ОСОБА_8
про розірвання договору, повернення майна та визнання недійсними рішень,
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (надалі - Регіональне відділення) до ПП "Дар`я" (надалі - Підприємство), ТОВ "Владарк", ТОВ "ВДК", фізичної особи ОСОБА_1 , фізичної особи ОСОБА_2 , фізичної особи ОСОБА_3 , фізичної особи ОСОБА_4 , фізичної особи ОСОБА_5 , фізичної особи ОСОБА_6 , фізичної особи ОСОБА_7 , фізичної особи ОСОБА_8 про:
- визнання недійсними рішень засновників Підприємства від 29.07.2016, від 19.04.2016, від 11.04.2016, від 05.04.2016, від 29.07.2016, від 01.03.2016;
- визнання недійсними протоколу установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" №1 від 18.04.2016 та протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Владарк" №3 від 28.07.2016, №4 від 20.03.2017;
- визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ВДК" №1 від 05.04.2017;
- скасування рішень приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражі Н.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- розірвання договору купівлі-продажу об`єкта державної власності від 18.09.2015 №1324, укладеного між позивачем та Підприємством (далі - договір);
- зобов`язання Підприємство повернути у державну власність в особі Регіонального відділення єдиний майновий комплекс колишнього Люботинського державного комерційно-виробничого підприємства, який складається з об`єктів нерухомості, зазначених у додатку до договору.
2. Позов мотивований тим, що Підприємство відчужило частину об`єктів приватизації на користь інших відповідачів без отримання згоди Регіонального відділення та до зняття договору з контролю, що суперечить умовам продажу на аукціоні об`єкта державної власності групи А, умовам договору та частині другій статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04 березня 1992 року № 2163-XII.
3. Окрім того, прокурор зазначає, що Підприємство виконувало договір неналежним чином щодо додержання екологічного, протипожежного та санітарного законодавства, не вирішило питання землекористування, прострочило оплату останнього платежу, що є істотним порушенням.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції про передачу справи на новий розгляд
4. Постановою Верховного Суду від 08.12.2020 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2020, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що однією з умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації є невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк, тому для правильного вирішення спору щодо розірвання договору необхідно встановити умови продажу об`єкта приватизації, обсяг зобов`язань покупця за договором і строк їх виконання, проте суди:
- не з`ясували строк, протягом зобов`язання Підприємства є такими, що їх невиконання може бути підставою для розірвання договору; не встановили наявність чи відсутність у Підприємства обов`язку погоджувати відчуження спірних об`єктів з органом приватизації на час прийняття рішень засновників;
- безпідставно брали до уваги те, що право власності на викуплені підприємством об`єкти приватизації перейшло до фізичних осіб не внаслідок цивільно-правових правочинів, а на підставі корпоративних прав шляхом виплати їм частки в статутному капіталі товариства у зв`язку з їх виходом зі складу учасників товариства. Обставини переходу права власності на об`єкт приватизації (його частину) до учасників як вклад у натуральній формі не є достатньою підставою для висновку про звільнення покупця за договором купівлі-продажу від обов`язку погоджувати таке відчуження з органом приватизації та збереження зобов`язань за договором для нових власників;
- не здійснили безпосереднє дослідження кожного з оскаржуваних рішень засновників Підприємства щодо їх змісту та підстав прийняття, обмежившись лише зазначенням про передання за деякими з них права власності на відповідні об`єкти та реєстрацію на їх підставі права власності за відповідними особами. Необхідно на підставі наданих учасниками спору доказів встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про невідповідність рішень засновників Підприємства приписам законодавства, на які посилається прокурор у позовній заяві, а також наявність чи відсутність порушення у зв`язку з їх прийняттям прав (охоронюваних законом інтересів) держави в особі позивача;
- без достатніх правових підстав дійшли висновку, що вилучення декількох об`єктів приватизованого майна на користь засновників Підприємства, які вийшли, відповідає вимогам Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час виходу учасників зі складу товариства).
- не обґрунтували підстави застосування положень цього Закону до спірних правовідносин, помилково ототожнили приватне підприємство з господарським товариством. З огляду на положення статті 8 ЦК України відсутність правового регулювання є підставою для застосування до відповідних правовідносин правових норм цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону), з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, положень статуту відповідного приватного підприємства тощо
- не дослідили статут Підприємства щодо врегулювання порядку виходу учасників з підприємства, отримання ними часток тощо; не встановили обставини щодо складу учасників Підприємства на момент прийняття кожного з оскаржуваних рішень засновників та обставини, які б надавали підстави визнати правовідносини щодо їх виходу з Підприємства подібними до правовідносин щодо виходу учасників з товариства з обмеженою відповідальністю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
6. 18 вересня 2015 року між Регіональним відділенням (продавцем) та Підприємством (покупцем) укладений договір №1324 купівлі-продажу об`єкта державної власності групи А - єдиного майнового комплексу колишнього Люботинського державного комерційно-виробничого підприємства, що перебуває на балансі та орендується ПП "Дар`я" (надалі - договір купівлі-продажу), а саме:
- склад матеріалів літ. "Н-1", 320,8 кв.м, тарний склад літ. "Л-1", 228,8 кв.м, фруктосховище літ. "Е-1", 235,2 кв.м, крамниця літ. "М-1", 81,3 кв.м та котельня літ. "П-1", 15,9 кв.м, автогараж літ. "З-1", 67,2 кв.м, автогараж літ. "И-1", 57,0 кв.м, контора літ. "А-1", 256,7 кв.м, вбиральня літ. "Т", продовольча база літ. "Б-1", 825,9 кв.м, сарай літ. "Г", навіси літ. "Д", "О", побутове приміщення літ. "В-1", 88,5 кв.м, склад літ. "Ж-1", 75,7 кв.м, склад літ. "К-1", 69,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Об`єкт-1);
- магазин "Бережок" літ. "А-1", 175,4 кв.м та вбиральня літ. "Б" за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Об`єкт-2);
- магазин літ. "А-1", 196,1 кв.м та пункт прийому літ. "Б", магазин літ. "В-1" 40,4 кв.м, майстерня літ. "Д-1", 20,9 кв.м, сарай літ. "Е", ворота №1 за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 112 (далі - Об`єкт-3);
- магазин №45, літ. "А-1", 227,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Об`єкт-4);
- магазин №20, літ. "А-1", 417,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Об`єкт-5);
- магазин №27, літ. "А-1", 165,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 (далі - Об`єкт-6);
- магазин №37, літ. "А-1", 160,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 (далі - Об`єкт-7);
- магазин №33, літ. "А-1", 113, 4 кв.м за адресою: АДРЕСА_6 (далі - Об`єкт-8);
- магазин №40, літ. "А-1", 125 кв.м та сарай літ. "Б", вбиральня літ. "В" за адресою: АДРЕСА_7 (далі - Об`єкт-9);
- магазин №79 літ. "А-1", 200,6 кв.м та вбиральня літ. "Б" за адресою: АДРЕСА_8 (далі - Об`єкт-10);
- магазин №100 літ. "А-1", 227,5 кв.м та сарай літ. "Б" за адресою: АДРЕСА_9 (далі - Об`єкт-11);
- торгівельно-виробничий комплекс у складі: магазин №29 літ. "А-1", 121,3 кв.м, магазин №31 літ. "Б-1", 115,4 кв.м, магазин літ. "В-1", 261,2 кв.м; м`ясо-кондитерський цех літ. "Г-1", 170 кв.м, склад літ. "Д-1", 177,2 кв.м, вбиральня літ. "З", навіс літ. "Л", ворота №1 за адресою: АДРЕСА_10 (далі - Об`єкт-12);
- торгівельно-виробничий комплекс у складі: майстерня літ. "Е-1", 23,3 кв.м, павільйон літ. "Ж-1", 81,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_10 (далі - Об`єкт-13);
- їдальня літ. "А-2", 975,7 кв.м та кіоск літ. "Б-1", сарай літ. "В" за адресою: АДРЕСА_11 (далі - Об`єкт-14);
- магазин літ. "А-1", 110,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_12 (далі - Об`єкт-15);
- магазин літ. "А-1", 96,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_13 (далі - Об`єкт-16);
- магазин літ. "А-1", 118,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_14 (далі - Об`єкт-17);
- магазин №42, літ. "А-1", 122,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_15 (далі - Об`єкт-18);
- магазин літ. "А-1", 171,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_16 (далі - Об`єкт-19);
- магазин літ. "А-1", 132,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_17 (далі - Об`єкт-20);
- магазин №3, літ. "А-1", 104,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_18 (далі - Об`єкт-21).
7. Умовами продажу вказаного об`єкта приватизації на аукціоні (додаток до наказу Регіонального відділення від 07.08.2015 №1583) визначені, зокрема, такі обов`язки покупця: здійснювати експлуатацію об`єкта приватизації відповідно до санітарних, пожежних та екологічних норм згідно з чинним законодавством України (пункт 3); подальше відчуження об`єкта приватизації та/або передача в заставу до повного виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу здійснюється виключно за згодою Регіонального відділення, яка надається відповідно до порядку, встановлено ФДМУ та законодавством України, зі збереженням для нового власника зобов`язань покупця за договором купівлі-продажу, які не виконані на момент відчуження, тощо (пункт 5); питання землекористування вирішується новим власником самостійно після укладання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в установленому законодавством порядку (пункт 6).
8. Пунктом 5.4 договору купівлі-продажу встановлено, що покупець зобов`язаний здійснювати експлуатацію об`єкта приватизації відповідно до санітарних, пожежних та екологічних норм згідно з чинним законодавством України.
9. Згідно з пунктом 5.6 цього договору подальше відчуження об`єкта приватизації та/або передача його в заставу до повного виконання зобов`язань за цим договором здійснюється виключно за згодою РВ ФДМУ по Харківській області, яка надається відповідно до порядку, встановленого ФДМУ за законодавством України, та після повної сплати за об`єкт приватизації.
10. Вартість придбаного майна складала 5 613 283,20 грн. Підприємство сплатило повністю вартість придбаного майна: 25.09.2015 - 240569,28 грн; 05.11.2015 - 2328130,00 грн (квитанція №75 від 05.11.2015); 17.11.2015 - 3044583,92 грн (квитанція №77 від 17.11.2015).
11. За актом передачі державного майна №1020 від 20.11.2015 Регіональне відділення передало, а Підприємство прийняло об`єкт приватизації.
12. Рішеннями засновників Підприємства від 01.03.2016, 11.04.2016, 19.04.2016, 04.07.2016, 28.07.2016, 29.07.2016 було виключено зі складу засновників ОСОБА_9 (9,83 % статутного фонду), ОСОБА_1 (0,85 % статутного фонду), ОСОБА_10 (0,77 % статутного фонду), ОСОБА_4 (0,42 % статутного фонду), ОСОБА_11 (0,42 % статутного фонду), ОСОБА_6 (0.25 % статутного фонду), ОСОБА_8 (0,18 % статутного фонду), ОСОБА_7 та актами приймання-передачі від 01.03.2016, 05.04.2016, 10.04.2016, 19.04.2016, 04.07.2016, 29.07.2016 передано їм майно у власність як повернення вкладу у складеному капіталі Підприємства (Об`єкт-1, Об`єкт-4, Об`єкт-9, Об`єкт-11, Об`єкт-12, Об`єкт-13, Об`єкт-14 - ОСОБА_9 ; Об`єкт-3 - ОСОБА_1 ; Об`єкт-10 - ОСОБА_5 ; Об`єкт-8 - ОСОБА_12 ; Об`єкт-16 - ОСОБА_6 ; Об`єкт-6 і Об`єкт-7 - ОСОБА_10 ; Об`єкт-19 - ОСОБА_7 ; Об`єкт-18 - ОСОБА_8 ).
13. Надалі на підставі протоколу №1 установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" від 18.04.2016 зареєстровано право власності на Об`єкт-1, Об`єкт-4, Об`єкт-9, Об`єкт-11, Об`єкт-12, Об`єкт-13, Об`єкт-14 за ТОВ "Владарк", засновником якого є ОСОБА_9 .
14. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Владарк" №3 від 28.07.2016 Об`єкт-4 передано ОСОБА_2 .
15. На підставі протоколу установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" №4 від 20.03.2017 Об`єкт-14 переданий у власність ОСОБА_9 (рішення про державну реєстрацію №34466858 від 27.03.2017, приватний нотаріус Гаража Н.П), а 11.04.2017 зареєстровано право власності на цей об`єкт за ТОВ "ВДК" (засновник ОСОБА_13 ) на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ВДК" №1 від 05.04.2017.
16. Позивач проводив перевірки виконання умов договору, про що свідчать акти поточної перевірки виконання умов договору №16 від 28.12.2016 і №27 від 26.12.2017.
17. За результатами проведеної в ІV кварталі 2016 року перевірки встановлено, що сплата за об`єкт приватизації проведена повністю, але з порушенням термінів оплати, у зв`язку з чим Регіональне відділення нарахувало неустойку, яка стягнута була стягнута в судовому порядку.
18. Відповідно до акту від 26.12.2017 №27, складеного органом приватизації, умови договору купівлі-продажу від 18.09.2015 №1324 виконуються: сплата за об`єкт приватизації проведена у повному обсязі, але з порушенням термінів сплати; на виконання умов щодо здійснення експлуатації об`єкта відповідно до санітарних, пожежних та екологічних норм, передбачених пунктом 5.4 договору, покупцем надані документи (листи, акти відповідних державних органів, що здійснюють контроль за додержанням законодавства у відповідній сфері тощо), повний перелік яких наведений у акті перевірки. Надані Підприємством документи щодо виконання умов пункту 5.4 договору в цілому не містили інформації про експлуатацію об`єктів приватизації з порушенням санітарних, пожежних та екологічних норм, так як об`єкти взагалі не функціонували. Крім того, Регіональне відділення дійшло висновку, що Підприємство мало правові підстави вносити до статутного капіталу набуте відповідно до договору купівлі-продажу від 18.05.2015 №1324 майно та на вимогу учасника та за згодою товариства повертати вклади повністю або частково в натуральній формі.
19. Відповідно до протоколу засідання комісії Регіонального відділення з питань зняття з контролю договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації № 37 від 18.06.2018 прийнято рішення зняти договір купівлі-продажу з контролю. У рішенні також вказано, що відділ правового забезпечення зазначив, що Підприємство мало правові підстави вносити до статутного капіталу набуте відповідно до договору купівлі-продажу майно та на вимогу учасника та за згодою товариства повертати вклади повністю або частково в натуральній формі.
20. 19.06.2018 Регіональне відділення прийняло наказ №1237 "Про зняття з контролю РВ договору купівлі-продажу об`єкта приватизації".
21. Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі №922/1196/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та постановою Верховного Суду від 09.06.2021, відмовлено у задоволенні позову керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання незаконним та скасування цього наказу.
22. Відповідно до висновку Звіту про аудит природоохоронної діяльності Підприємства на відповідність законодавству України, здійсненого ТОВ "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту", у 2018 році господарська діяльність підприємства здійснюється згідно з вимогами природоохоронного законодавства України; прилегла територія до комплексу будівель за вказаними адресами на момент проведення аудиту знаходиться в задовільному стані, порушень вимог природоохоронного та санітарно-екологічного законодавства не виявлено (т. 2, а.с.104,105).
23. У матеріалах справи наявні акти санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта за період 01-02.06.2016, 08-09.06.2016, 15-17.06.2016, з яких не вбачається порушення Підприємством санітарно-епідеміологічних норм на об`єктах, що належать йому на праві власності (т. 3, а.с. 6-11).
24. Листом від 11.07.2016 Валківський районний відділ ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у Харківській області повідомив ФОП Певного М.В., що під час проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки будівель, магазину порушення вимог пожежної безпеки, щодо шляхів евакуації та порушень, які можуть призвести до виникнення пожежі та ускладнення гасіння пожежі не виявлено (т. 3, а.с.12).
25. Згідно з висновком експертного комісійного пожежно-технічного дослідження №112/2017, здійсненого судовими експертами Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, на день проведення експертного огляду об`єктів Підприємства (27.11.2017)система запобігання пожежі даних об`єктів знаходилася у задовільному стані та відповідала вимогам ГОСТ 12.1.004-91 "Пожежна безпека"; на день проведення експертного огляду об`єктів Підприємства система протипожежного захисту об`єктів знаходилася в основному у задовільному стані та відповідала вимогам ГОСТУ 12.1.004-91 (т. 3, а.с.13).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
26. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 19.04.2021, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
27. Суд першої інстанції дійшов таких висновків:
- підстави для розірвання договору купівлі-продажу відсутні, оскільки у постанові Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/1196/20 встановлено обґрунтованість висновків комісії Регіонального відділення з питань зняття з контролю договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації (протокол №37, затверджений 18.06.2018), відповідно до яких було прийняте рішення щодо зняття з контролю договору купівлі-продажу, а аргументи прокурора щодо невиконання Підприємством пунктів 5.4, 5.6, 5.7, 5.8 договору - купівлі продажу не знайшли свого підтвердження. Такі обставини відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України не доказуються при розгляді цієї справи;
- відповідно до положень статуту Підприємства та норми статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (котрий застосовується по аналогії закону) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі;
- після повної сплати грошових коштів Підприємство набуло повне право володіння, користування та розпорядження майном й мало правові підстави для внесення придбаного майна до статутного капіталу та подальшої його передачі учасникам (засновникам) на їх вимогу при виході з Підприємства.
- вимоги в частині визнання недійсними рішень засновників Підприємства не підлягають задоволенню, оскільки рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України і до цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203, 215 ЦК України;
- вимоги про визнання недійсними протоколів установчих зборів учасників ТОВ "Владарк" та загальних зборів учасників ТОВ "ВДК" не підлягають задоволенню, оскільки в судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів;
- у задоволенні вимоги щодо скасування рішень приватного нотаріуса слід відмовити, оскільки такі рішення прийняті відповідно до положень Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 на підставі належних документів;
- вимога про повернення спірного майна не підлягає задоволенню, оскільки відсутні підстави для розірвання договору купівлі-продажу;
- заява про застосування строку позовної давності відхиляється, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
28. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови в позові, додатково зазначив, що:
- відповідно до Умов продажу на аукціоні об`єкта державної власності та умов договору купівлі-продажу згода органу приватизація на подальше відчуження об`єкта приватизації не вимагається після повного виконання зобов`язань за цим договором та повної сплати;
- прокурор не довів належними та допустимими доказами неналежне виконання Підприємством пункту 5.4 договору, а саме: здійснення експлуатації об`єкта приватизації з порушенням санітарних, пожежних чи екологічних норм;
- у Підприємства не було обов`язку погоджувати з органом приватизації відчуження спірних об`єктів відповідно до рішень засновників Підприємства, оскільки договором не встановлено строк, протягом якого покупець після набуття права власності на об`єкт приватизації зобов`язаний виконувати приписи пункту 5.4 (здійснювати експлуатацію об`єкта приватизації відповідно до санітарних, пожежних та екологічних норм); станом на 17.11.2015 Підприємство повністю виконало свої зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо здійснення повної сплати за об`єкт приватизації;
- вимога про розірвання договору купівлі-продажу з підстав порушення Підприємством умов пунктів 5.4 та 5.6 цього договору не підлягає задоволенню, оскільки не доведено факт істотності порушення стороною договору, зокрема: відсутні докази завдання позивачу шкоди та її розміру; відсутня можливість установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що розраховував позивач, укладаючи договір, і тим, що в дійсності він отримав; позивач отримав те, на що розраховував при укладанні договору (плату за об`єкт приватизації ), а також зважаючи на зняття з контролю спірного договору з підстав повного виконання його умов та відмову у задоволенні іншого позову прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення щодо зняття договору з контролю;
- вимога про зобов`язання Підприємство повернути у державну власність єдиний майновий комплекс не підлягає задоволенню, оскільки Підприємство не є фактичним володільцем цього майна, тому не є належним відповідачем. Крім того, оскільки відсутні підстави для розірвання договору купівлі-продажу, відсутні правові підстави і для повернення майна;
- вимоги про визнання недійсними рішень засновників Підприємства, протоколів установчих зборів учасників ТОВ "Владарк", рішень загальних зборів учасників ТОВ "Владарк" та ТОВ "ВДК" не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для повернення майна до державної власності;
- вимоги про скасування рішень приватного нотаріуса не підлягають задоволенню як похідні від вимог про розірвання договору та повернення майна, а також зважаючи на положення статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
29. У касаційній скарзі Заступник керівника Харківської обласної прокуратури просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі.
30. Прокурор визначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме статей 15, 16, 203, 215, 328 ЦК України, статей 44, 49, 66, 167 ГК України, статей 1, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 2, 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", пункт 14 Розділу V Державної програми приватизації, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації", статті 54, 66, 71 Закону України "Про господарські товариства", Порядок надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження або передачу в заставу об`єкт обтяжених зобов`язаннями їх власників перед державою, затвердженого Наказом ФДМУ від 03.05.2012 № 606 (далі - Порядок № 606), і відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, а саме у випадку відчуження майна без згоди органів приватизації за рішенням загальних зборів його учасників у разі їх виходу.
31. В обґрунтування касаційної скарги прокурор зазначає, що:
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що у Підприємства відсутній обов`язок погоджувати відчуження спірних об`єктів з органом приватизації, оскільки не брав до уваги, що метою приватизації є не лише залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки, але й створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки, підвищення соціально- економічної ефективності виробництва, прискорення економічного зростання;
- посилання судів на факт зняття договору з контролю на підставі наказу Регіонального відділення є недоречним, оскільки відсутність рішення про зняття договору з контролю саме на момент відчуження частини спірних нежитлових приміщень належним чином не спростовано;
- суди порушили вимоги статей 76-79, 86 ГПК України, оскільки не надали оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного з доказів невиконання Підприємством умов договору (довідка головного спеціаліста відділу продажу об`єктів приватизації та управління державним майном РВФДМУ Жуковської Ю.А. від 19.09.2016; акт від 28.12.2016 № 34; акт від 26.12.2017 № 27; лист ГУ Держспоживслужби в Харківській області від 08.11.2017 № 4.1/10420, що перевірку щодо додержання санітарних норм проведено лише на 11 об`єктах з 31; лист Держекоінспекцїї у Харківській області від 10.11.2017 № 4700/01-25/02-18, що Підприємство та власники об`єктів не звертались для проведення перевірки щодо додержання екологічного законодавства), що були наявні в момент відчуження ним об`єктів приватизації на підставі рішень засновників окремо, а також з точки зору їх вірогідності і взаємного зв`язку у своїй сукупності;
- суди не надали мотивованої оцінки аргументам прокурора, що усі учасники Підприємства, окрім ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , були включені до складу засновників вже після укладення договору лише з метою відчуження окремих частин об`єкту приватизації;
- висновок щодо неефективності способу захисту шляхом визнання недійсними протоколів загальних зборів учасників є помилковим, оскільки у порушення вимог статті 14 ГПК України суди залишили поза увагою доводи прокурора, що за так званою формою "протоколу" приховано дійсний зміст рішення учасників товариств "Владарк" та "ВДК" про зміну форми власності (вихід майна з власності товариств) на приватну (на користь фізичних осіб);
- суди порушили вимоги статей 76-79, 86 ГПК України, оскільки не надали оцінки доводам прокурора щодо відсутності доказів додержання Підприємством вимог статті 54 Закону України "Про господарські товариства", зокрема, доказів затвердження Підприємством звіту за рік, в якому вийшли його учасники; наявності вимоги вказаних учасників та згоди на це Підприємства на повернення вкладу повністю або частково в натуральній формі; внесення зазначеними учасниками вкладу у частці, що визначена в оскаржуваних рішеннях засновників Підприємством.
32. Відповідач-1 у запереченнях на уточнену касаційну скаргу зауважує, що всі доводи прокуратури досліджені в судах попередніх інстанцій, прокурор не довів неправильного застосування норм законодавства та висновків Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
33. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 4 березня 1992 року № 2163-XII (надалі - Закон про приватизацію), що діяв на момент укладення договору, об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.
34. Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року
№ 2171-XII (надалі - Закон про малу приватизацію), що втратив чинність 07.03.2018 і діяв на момент укладення договору купівлі - продажу об`єкту малої приватизації та їх відчуження, до відносин щодо приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованих цим Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств".
35. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
36. Оскільки договір купівлі - продажу об`єкту приватизації було укладено 18 вересня 2015 і подальше його відчуження відбулось протягом 2016 року, до спірних правовідносин, зокрема, порядку виконання договору та підстав його розірвання застосовуються правила, встановлені Законом про малу приватизацію та Законом про приватизацію, щодо підстав розірвання договорів.
37. Частина третя статті 23 Закону про малу приватизацію визначала, що відсутність погодження державним органом приватизації подальшого відчуження об`єкта приватизації є підставою для визнання правочинів щодо такого відчуження недійсними (абзац восьмий).
38. Натомість, Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18 січня 2018 року № 2269-VIII, що набрав чинність 07.03.2018 і діяв на момент звернення прокурора з позовом, вже не визначає такі правові наслідки як недійсність правочинів щодо такого відчуження. У частині третій цього Закону передбачено, що виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:
1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов;
2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк;
3) подання органу приватизації неправдивих відомостей;
4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;
6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу.
39. Таким чином, відповідно до законодавства, що діяло на момент відчуження об`єктів приватизації, відсутність погодження було підставою для недійсності правочину щодо такого відчуження, а не підставою для розірвання договору купівлі - продажу об`єкту малої приватизації. Водночас, згідно з чинним законодавством виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації є, зокрема, продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним в статті 8 цього Закону; невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.
40. Щодо необхідності отримання погодження, то Верховний Суд виходить з того, що відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 23 Закону про малу приватизацію подальше відчуження об`єкта приватизації можливе лише за умови збереження для нового власника зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу, виключно за згодою державного органу приватизації, який здійснює контроль за їх виконанням. При цьому, строк виконання зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу, крім мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п`яти років (абзац сімнадцятий частини другої статті 27 Закону про приватизацію).
41. Отже, необхідною передумовою для отримання такого погодження державного органу приватизації є наявність невиконаних зобов`язань власника об`єкта протягом строку, визначених договором купівлі-продажу.
42. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у Підприємства не було обов`язку погоджувати з органом приватизації відчуження спірних об`єктів відповідно до рішень засновників Підприємства, оскільки договором не було погоджено строк, протягом якого покупець після набуття права власності на об`єкт приватизації зобов`язаний був виконувати приписи пункту 5.4 (здійснювати експлуатацію об`єкта приватизації відповідно до санітарних, пожежних та екологічних норм); Підприємство станом на 17.11.2015 повністю виконало свої зобов`язання за договором купівлі-продажу щодо здійснення повної сплати за об`єкт приватизації.
43. Прокурор у касаційній скарзі в установленому порядку не оспорює висновок суду щодо відсутності у договорі строку, протягом якого інша сторона має зобов`язання. Наявність такого строку є істотним для правильного застосування норми частини п`ятої статті 27 Закону про приватизацію, яка передбачала, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
44. Верховний Суд відхиляє аргументи прокурора щодо неправильного застосування норм статей 15, 16, 203, 215, 328 ЦК України, статей 44, 49, 66, 167 ГК України, статей 1, 27 Закону про приватизацію, статей 2, 27 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", пункт 14 Розділу V Державної програми приватизації, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації", статей 54, 66, 71 Закону України "Про господарські товариства", Порядок надання державними органами приватизації згоди на подальше відчуження або передачу в заставу об`єкт обтяжених зобов`язаннями їх власників перед державою, затвердженого Наказом ФДМУ від 03.05.2012 № 606, оскільки суди встановили факт повного виконання умов договору, тому покупець, як власник, мав право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, в тому числі його відчужувати без отримання згоди органу приватизації.
45. Вимога прокурора повернути майно державі є позбавленням відповідачів права власності на майно за змістом другого речення першого абзацу статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що не передбачено законом, оскільки об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність лише у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу. Водночас як відповідно до Закону про приватизацію (частина п`ята статті 27), так і відповідно до чинного Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (частини третя та десята статті 26) підставою для розірвання договору може бути лише невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк, що судами не було встановлено.
46. Встановлення судами обставин правомірності переходу права власності на об`єкти приватизації до покупця, повного розрахунку власника з органом приватизації за об`єкт приватизації та відсутності підстав для отримання ним погодження на відчуження приватизованого об`єкта іншим особам з огляду на виконання умов договору купівлі-продажу виключає необхідність перевірки судом порядку відчуження цих об`єктів та законності прийнятих рішень учасниками Підприємства за позовом прокурора, оскільки відповідно до частини шостої статті 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності. Наведене виключає необхідність застосування до спірних правовідносин норм 15, 16, 203, 215, 328 ЦК України, статей 44, 49, 66, 167 ГК України, а також перевірку додержання Підприємством вимог статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при передачі майна своїм учасникам.
47. Аргументи прокурора щодо безпідставного врахування судами факту зняття договору з контролю на підставі наказу Регіонального відділення з огляду на відсутність такого рішення саме на момент відчуження частини спірних нежитлових приміщень, Верховний Суд відхиляє, оскільки за умовами договору та відповідно до вимог статті 23 Закону про малу приватизацію, статті 27 Закону про приватизацію необхідність отримання погодження подальшого відчуження об`єкта приватизації пов`язується з періодом дії невиконаних зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу, а не з фактом зняття договору з контролю державним органом приватизації.
48. У будь-якому разі, зважаючи на принцип res judicata (цей принцип також застосовується у випадках, коли остаточне рішення було позбавлено будь-якої законної сили внаслідок ухвалення у подальшому іншого рішення (рішення у справі "ТОВ "БУШБМ-ПЛЮС" проти України" [Комітет] (BUSHBM-PLYUS, TOV v. Ukraine) [Committee], заява № 20880/07, пункт 34, від 06 червня 2019 року), встановлені судом в іншій справі обставини щодо законності наказу органу приватизації про зняття договору з контролю у зв`язку з повним виконанням умов договору, наявність чи відсутність такого рішення на момент відчуження майна, не має значення для правильного вирішення спору про розірвання договору та повернення майна.
49. Аргументи прокурора щодо порушення судами вимог статей 76-79, 86 ГПК України з тих підстав, що вони не надали оцінки з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного з доказів невиконання Підприємством умов договору (довідка головного спеціаліста відділу продажу об`єктів приватизації та управління державним майном РВФДМУ Жуковської Ю.А. від 19.09.2016; акт від 28.12.2016 № 34; акт від 26.12.2017 № 27; лист ГУ Держспоживслужби в Харківській області від 08.11.2017 № 4.1/10420, що перевірка щодо додержання санітарних норм проведено лише на 11 об`єктах з 31; лист Держекоінспекцїї у Харківській області від 10.11.2017 № 4700/01-25/02-18, що Підприємство та власники об`єктів не звертались для проведення перевірки щодо додержання екологічного законодавства), що були наявні в момент відчуження ним об`єктів приватизації на підставі рішень засновників окремо, а також з точки зору їх вірогідності і взаємного зв`язку у своїй сукупності, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки суди оцінили відповідні докази і дійшли висновку, що вони не доводять наявність істотного порушення, що є підставою для розірвання договору.
50. Фактично ці аргументи зводяться до необхідності переоцінки доказів з метою визнання доведеними обставини порушення умов договору, що були відхилені судами, а відповідно до частини другої статті 300 ГПК України вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. Окрім того, Верховний Суд бере до уваги, що прокурор в касаційній скарзі не визначав, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу). В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху Верховний Суд зазначав про необхідність визначення в цій частині підставу касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України. Прокурор у касаційній скарзі визначив як підставу касаційного оскарження виключно пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (неправильне застосування норм матеріального права та відсутність висновку Верховного Суду). За змістом частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
53. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
54. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Розподіл судових витрат.
55. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 у справі № 922/1633/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Н. Губенко
Л. Стратієнко
