ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 160/9064/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д» (далі ТОВ «СТИЛЬ Д», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 04.03.2019р. за №866/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що при наданні індивідуальної податкової консультації відповідачем неправильно тлумачено норми Податкового кодексу України, а також не враховано норми Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Ухвалою суду від 23.09.2019р. позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що індивідуальна податкова консультація надана у відповідності норм податкового законодавства та містить усі обов`язкові складові.

Разом з відзивом подано клопотання про заміну сторони (відповідача) її правонаступником.

Ухвалою суду від 25.11.2019 р. задоволено клопотання та здійснено заміну сторони відповідача - Державної фіскальної служби України, на її правонаступника - Державну податкову службу України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СТИЛЬ Д» зобов`язалось за кредитним договором №225 від 04.04.2005 повернути кредитору (Компанія «RINGSIDE LIMITED» (Кіпр) до 01.12.2018 суму кредитних коштів отриманих за цим договором у розмірі 2'114'900 доларів США та сплатити проценти за користування наданими кредитними коштами у розмірі 635'944,69 доларів США, разом 2'750'844,69 доларів США.

З 10.12.2018 Компанія «RINGSIDE LIMITED» (Кіпр) є учасником ТОВ «СТИЛЬ Д» на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав.

20.12.2018 на загальних зборах учасників ТОВ «СТИЛЬ Д» прийнято рішення про збільшення його статутного капіталу за рахунок внесення додаткового вкладу Компанією «RINGSIDE LIMITED» (Кіпр) на загальну суму 2'750'844,69 доларів США.

За заявою Компанії «RINGSIDE LIMITED» (Кіпр) від 20.12.2018, в порядку ст.601 Цивільного кодексу України припинено шляхом заліку зустрічних вимог такі зобов`язання, а саме:

- зобов`язання ТОВ «СТИЛЬ Д» по поверненню кредиту та сплаті процентів за вказаним кредитним договором на загальну суму 2'750'844,69 доларів США;

- зобов`язання Компанії «RINGSIDE LIMITED» (Кіпр) по внесенню додаткового вкладу до статутного капіталу ТОВ «СТИЛЬ Д» на загальну суму 2'750'844,69 доларів США.

З метою дотримання норм податкового законодавства, позивач звернувся до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач) із запитом №365-ЮД від 31.01.2019 про отримання індивідуальної податкової консультації з питань:

- чи є доходом нерезидента (Компанії «RINGSIDE LIMITED» (Кіпр)) нараховані (але не сплачені на рахунки нерезидента) резидентом (ТОВ «СТИЛЬ Д») проценти про кредитному договору, зобов`язання по сплаті яких припинено шляхом заліку зустрічних вимог?;

- чи підлягає утриманню резидентом (ТОВ «СТИЛЬ Д») податок з нарахованих на користь нерезидента (Компанії «RINGSIDE LIMITED» (Кіпр)) (але не сплачені на рахунки нерезидента) процентів про кредитному договору, зобов`язання по сплаті яких припинено шляхом заліку зустрічних вимог? Якщо так, то в якому порядку (строк сплати; платник податку до бюджету) та за рахунок яких сум.

Відповідачем надана індивідуальна податкова консультація від 04.03.2019р. за №866/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Не погоджуючись із вказаною індивідуальною податковою консультацією, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п.п.141.4.1. п.141.4 ст.141 Податковоко кодексу України (далі ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Підпунктом 141.4.2. п.141.4 ст.141 ПКУ визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно до п.п.«б» п.141.4.11. п.141.4 ст.141 ПКУ доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту.

Підпунктом 14.1.54. п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Таким чином, ПКУ встановлює обов`язок для резидента, який здійснює виплату з доходу з джерелом походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримати податок з таких доходів із сум та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

Однак, положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці з операцій із додаткового внесення майнових прав нерезидентом позикодавцем до статутного капіталу резидента позичальника та внаслідок цього припинення кредиторської заборгованості.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, підлягають застосуванню положення Конвенції між Урядом України та Урядом Кіпру про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Відповідно п.п.1-2 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (підписана 04.07.2013 та ратифіковано Україною 07.08.2013) визначено, що проценти, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Зі змісту п.1 ст.11 Конвенції вбачається, що проценти які виникають у Договірній державі і сплачуються резиденту іншої Договірної держави, можуть оподатковуватися у цій іншій державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Такі проценти можуть також оподатковуватися у Договірній державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних держав за взаємною домовленістю (пункт 2 статті 11 Конвенції).

Оскільки пункти є взаємопов`язаними та мають сприйматися спільно, то відповідно до Конвенції застосуванню підлягає п.1 ст.11 відповідно до якого оподаткування доходів резидента Республіки Кіпр здійснюється на території Кіпр.

З урахуванням наведеного, вбачається, що згідно наданої індивідуальної податкової консультації в майбутньому може виникнути ситуація з подвійним оподаткуванням позивача, оскільки відсутній чинний спосіб застосування обмежень щодо оподаткування процентів за договором позики договірною державою в якій вони виникли.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що індивідуальна податкова консультація є неповною та суперечить нормам податкового кодексу України та нормам міжнародного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1'921грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №15817 від 13.09.2019 року, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації задовольнити повністю.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України (правонаступник - Державна податкова служба України) від 04.03.2019р. за №866/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ Д» (49100, м.Дніпро, Бульвар Слави, буд.7К, код ЄДРПОУ 32014082) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 1'921грн. 00коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова