ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
22 червня 2020 року Справа № 915/821/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
без виклику сторін
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Карасьової Олени Миколаївни,
про вжиття заходів забезпечення
позову фізичної особи-підприємця Карасьової Олени Миколаївни,
АДРЕСА_1 ;
до Миколаївської міської ради,
вул. Адміралсьська, 20, м. Миколаїв, 54001;
про визнання поновленим договору оренди землі та укладеною
В С Т А Н О В И В:
Фізичною особою-підприємцем Карасьовою Оленою Миколаївною пред?явлено до Миколаївської міської ради позов з такими вимогами:
"1. Визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та ФОП Карасьова Олена Миколаївна, РНОКПП № НОМЕР_1 , який зареєстрований Миколаївською міською радою 07.02.2009р. за №6300, земельна ділянка загальною площею 24 кв.м: кадастровий номер 4810137200:07:013:0004, для обслуговування торговельного кіоску по вулиці Лагерне поле ріг Артилерійської міста Миколаєва; Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на умовах, запропонованих позивачем.
2. Визнати поновленим договір оренди землі, укладений між Миколаївською міською радою та ФОП Карасьова Олена Миколаївна, РНОКПП № НОМЕР_1 , який зареєстрований Миколаївською міською радою 20.10.2010р. за №7903, земельна ділянка загальною площею 40 кв.м: кадастровий номер 4810137200:07:013:0006, для обслуговування літнього майданчику по вулиці Лагерне поле ріг Артилерійської міста Миколаєва; Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі на умовах, запропонованих позивачем".
Позов мотивовано тим, що відповідачем не розглянуто подані у визначений договорами строк заяви позивача про поновлення зазначених вище договорів; позивач після закінчення строку дії договорів оренди за відсутності протягом одного місяця заперечень Миколаївської міської ради продовжив користуватися орендованими земельними ділянками та сплачувати орендну плату.
Підприємець Карасьова також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою від 22.06.2020 залишено позов у даній справі без руху.
Підприємцем Карасьовою 19.06.2020 подано заяву про забезпечення позову, зареєстровану в суді за вх. № 7366/20, в якій остання просить суд про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради до прийняття рішення в даній справі вчиняти будь-які дії для демонтажу чи знесення торговельного кіоску та літнього майданчику, які знаходяться на земельних ділянках за кадастровими №№ 4810137200:07:013:0004, 4810137200:07:013:0006 по вулиці Лагерне поле ріг Артилерійської у місті Миколаєві, яка передана в оренду ФОП Карасьовій О.М. за договорами оренди від 07.02.2009 № 6300 та від 20.10.2010 № 7903.
Заяву мотивовано тим, що на земельних ділянках, продовження дії договорів оренди котрих є предметом позову підприємця Карасьової О.М., розміщені належні останній на праві власності тимчасові пересувні споруди: кіоск та літній майданчик. Позивач указує, що ці споруди комісією з питань упорядкування розміщення об?єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаєва вирішено демонтувати у зв?язку зі спливом строку оренди землі.
Дослідивши матеріали заяви підприємця Карасьової О.М., суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 136 ГПК України).
Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.п. 2, 4 ч. 1 ст.137 ГПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім?я (прізвище, ім?я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв?язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Із змісту наведених приписів законодавства вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду; безпосередньою метою вжиття заходів забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання судового рішення.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення господарського суду в разі невжиття запропонованих заявником заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред?явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання судового рішення.
Особа, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою; обов?язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов?язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов?язання після пред?явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов?язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
В даному випадку предметом позову підприємця Карасьової О.М. є визнання поновленими укладених останньою з Миколаївською міською радою договорів оренди земельних ділянок, на якій, за твердженнями позивача, розташоване належне їй майно (тимчасові споруди) ? торговельний кіоск та літній майданчик.
Предметом же заяви про забезпечення позову є заборона вчинення дій щодо демонтажу або знесення указаних вище тимчасових споруд, при цьому заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить пояснень щодо того, яким чином демонтаж або знесення цих споруд може ускладнити виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позову підприємця Карасьової О.М.
Отже, підприємцем Карасьовою О.М. не подано доказів того, що в разі невжиття запропонованих нею заходів забезпечення позову можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у справі.
Крім того, із змісту доданих до заяви про забезпечення позову доказів (акту від 14.05.2020 № 3 та повідомлень Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради від 10.06.2020) вбачається, що комісією з питань упорядкування розміщення об?єктів торгівлі та сфери послуг на території м. Миколаєва вирішено демонтувати тимчасову споруду з літнім майданчиком, належну не позивачу, а іншій особі ? фізичній особі-підприємцю Карасьову Д.В., і саме останньому адресовані додані до заяви повідомлення про звільнення земельної ділянки.
При цьому ні в акті від 14.05.2020, ні в повідомленнях від 10.06.2020 не зазначається кадастровий номер ділянки, про звільнення якої просять підприємця Карасьова Д.В., у зв?язку з чим неможливо встановити що йдеться саме про земельні ділянки, орендовані позивачем в даній справі.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем не обґрунтовано наявність підстав та доцільність забезпечення позову в даній справі запропонованим підприємцем Карасьовою О.М. шляхом, а тому в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Карасьової Олени Миколаївни від 19.06.2020 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 915/821/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М.Давченко
