ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №201/2179/17(2-а/201/98/2017)
адміністративне провадження №К/9901/21595/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 201/2179/17(2-а/201/98/2017)
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 6 батальйону 4 Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Коцай Степана Володимировича про визнання дій протиправними і скасування постанови про адміністративне правопорушення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С.Ю.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до інспектора роти 6 батальйону 4 Управління патрульної поліції м. Дніпро Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Коцай С.В. (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати недійсною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №055905 від 31 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) і накладення штрафу в розмірі 510 грн;
- справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю подій та складу правопорушення в діях позивача.
1.1. Позивач вважає постанову відповідача незаконною, оскільки хоча його автомобіль і зупинявся у місці, зазначеному в оскаржуваній постанові, але рухався він правильно, без порушення правил про швидкість і паркування, а постанова складалася відповідачем без врахування його зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. 31 січня 2017 року о 16 год. 37 хв. на пр. Д.Яворницького, 54 в м. Дніпрі, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку на полосі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив пункт 17.1 Правил дорожнього руху України.
3. Постановою інспектора 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції м. Дніпра лейтенантом поліції Коцай С.В. від 31 січня 2017 року у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №055905 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
4. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.
5.1. Скасовано постанову серії ЕАА №055905 від 31 січня 2017 року, винесену інспектором 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції м .Дніпро Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Коцай С.В., про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною третьою статті 122 КУпАП.
5.2. Закрито провадження по адміністративній справі у відношенні позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 КУпАП.
5.3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що оскаржувана постанова винесена бездоказово, основана на припущеннях і з порушеннями прав позивача. Вказано, що позивач здійснив зупинку для висадки пасажира біля правого краю проїзної частини на вказаній інспектором смузі, що відокремлена переривчатою лінією дорожньої розмітки, що не заборонено ПДР України.
6. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
6.1. Приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 , оскільки позивач порушив вимоги пункту 7.11 Правил дорожнього руху України, що повністю підтверджується матеріалами справи, а тому на позивача правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
7. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року.
8. У касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції порушив норм матеріального та процесуального права, не розглянув та не взяв до уваги докази позивача, наведені в запереченнях на апеляційну скаргу.
9. Позивач вказав, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, він заїхав та зупинився біля правого краю проїзної частини, але виключно з метою висадки пасажира, що дозволено Правилами дорожнього руху України. А тому, на його думку, склад адміністративного правопорушення у випадку, що розглядається судом, відсутній.
10. Заперечень на касаційну скаргу позивача подано не було.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
11. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
13. Відповідно до статті 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
14. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України).
15. Пунктом 17.1 ПДР України визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
16. Згідно з пунктом 17.2 ПДР України водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.
17. Відповідно до частин першої - четвертої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
18. Згідно з частиною третьою статті 122 КУпАП України визначено, що, зокрема, порушення правил зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
19. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
20. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
22. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних, встановив, що з наявного в матеріалах справи відеозапису з відеореєстратора, встановленого у транспортному засобі працівників патрульної поліції, вбачається, що позивач здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів у вказаному в оскаржуваній постанові місці, чим порушив пункт 17.1 ПДР України. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання позивача на пункт 17.2 ПДР України є необґрунтованими, оскільки вказана норма не містить застереження щодо наявності дорожніх знаків 5.8 або 5.11, і позивач не здійснював поворот.
25. Проте, колегія суддів Верховного Суду зазначає про необґрунтованість даного висновку з огляду на наступне.
26. Судами встановлено, що позивач здійснив зупинку на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, позначеній дорожнім знаком 5.11.
27. Відповідно до ПДР України дорожнім знаком 5.11 позначено "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів". Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів.
28. Враховуючи положення пункту 17.2. ПДР України, водій має право, зокрема, заїжджати на дорогу зі смугою для маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, для висадки пасажира.
29. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснив саме висадку пасажира на вказаній смузі.
30. Отже, позивачем не порушено пункт 17.1 ПДР України, оскільки пунктом 17.2 ПДР України в цьому місці дозволяється зупинка для висадки пасажира.
31. Статтею 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
32. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, залишивши в силі постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року.
СУДОВІ ВИТРАТИ
33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року скасувати, залишити в силі постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
____________
____________
____________
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Судді Верховного Суду
