ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 липня 2017 рокусправа № 201/2179/17(2-а/201/98/2017) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2017 року у справі №201/2179/17 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 6 батальйону 4 Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Коцай Степана Володимировича про визнання дій протиправними і скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 08.02.2017 року звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до інспектора роти 6 батальйону 4 Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Коцай С.В., в якому просив визнати дії інспектора протиправними, скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.3 ст.122 КУпАПП і накладення штрафу в розмірі 510 грн., та закрити провадження в справі.
Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Постанову серії ЕАА №055905 від 31 січня 2017 року, винесену інспектором 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Коцай Степаном Володимировичем про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП скасовано.
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП закрито.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, якою просило скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача надіслав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Крім того, просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивача.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Постановою інспектора 6 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції м.Дніпра лейтенантом поліції Коцай С.В. від 31.01.2017 року у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА №055905 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.11).
Згідно вказаної постанови 31.01.2017 року о 16 год. 37 хв. на пр.К.Маркса,54 в м.Дніпрі, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку на полосі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших ТЗ на цій смузі.
Позивач не погодився з такою постановою відповідача та оскаржив її до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена відповідачем бездоказово, основана на припущеннях і в порушення прав позивача, а тому належить скасуванню.
Колегія суддів не може погодитись з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - Правила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п.17.1 Правил на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Згідно Правил дорожнім знаком 5.8 позначено «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів». Дорога, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів.
Згідно Правил дорожнім знаком 5.11 позначено «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Дія знака, що встановлений праворуч від дороги, поширюється на праву смугу руху.
Частиною 3 статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення Правил, в тому числі за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що справа про адміністративне правопорушення розглянута на місці зупинки транспортного засобу замість розгляду її за місцем знаходження органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає.
Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5рп/15 роз'яснено положення ч.1 ст.276 КУпАП стосовно змісту словосполучення «за місцем його вчинення». Зазначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу. В даному випадку адміністративно-територіальною одиницею є місто Дніпро.
Таким чином зазначеним рішенням роз'яснено, що словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, частини перша, друга і третя статті 122. Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122, що передбачають стягнення у вигляді штрафу або штрафних балів, - уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Як вбачається з матеріалів справи, інспектор Коцай С.В. є уповноваженим працівником Управління патрульної поліції у м.Дніпро Департаменту патрульної поліції і має спеціальне звання «лейтенант поліції», а тому має повноваження розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, які вчиняються на території м.Дніпра.
Посилання позивача на ту обставину, що на теперішній час не існує в м.Дніпрі проспекта К.Маркса, як зазначено в оскаржуваній постанові відповідача, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки згідно тексту позову вбачається, що позивачу відомо, що проспект К.Маркса на теперішній час має назву «проспект Д.Яворницького» та що саме на вказаному проспекті в районі будинку №54Д у вказані в постанові дату та час він здійснив зупинку належного йому транспортного засобу.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначалось вище, згідно оскаржуваної постанови, 31.01.2017 року о 16 год. 37 хв. на пр.К.Маркса (на теперішні час - пр.Д.Яворницького), 54 в м.Дніпрі, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку на полосі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.17.1 ПДР на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших ТЗ на цій смузі.
З наявного в матеріалах справи відеозапису з відеореєстратора, встановленого у транспортному засобі працівників патрульної поліції, вбачається, що транспортний засіб «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував позивач (проти чого не заперечує позивач), дійсно здійснив зупинку на полосі для маршрутних транспортних засобів у вказаному в постанові місті, чим порушив п.17.1 ПДР України.
Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працюючої в автоматичному режимі, вбачається, що ОСОБА_1 проти факту порушення не заперечував, поясняв, що зупинився у вказаному місті для висадки пасажира, після чого «автомобіль заглох». При цьому позивач просив працівників патрульної служби накласти на нього адміністративне стягнення у вигляду попередження.
З відеозапису також вбачається, що інспектором вручено ОСОБА_1 копію постанови про адміністративне правопорушення.
Крім того, позивач в адміністративному позові сам зазначає ту обставину, що здійснив зупинку в районі б.54Д по проспекту Д.Яворницького (колишня назва -пр.К.Маркса) для висадки пасажира.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до Правил на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі (п.17.1).
Згідно Правил дорожнім знаком 5.8 позначено «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів». Дорога, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів.
Згідно Правил дорожнім знаком 5.11 позначено «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів». Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Дія знака, що встановлений праворуч від дороги, поширюється на праву смугу руху.
Таким чином, наданим вище відеоматеріалом підтверджується факт скоєння позивачем правопорушення, порядок фіксування такого порушення інспектором та обізнаність позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці скоєння такого правопорушення.
При наявності в матеріалах справи зазначених вище відеозапису з відеореєстратора та відеозапису з нагрудної камери поліцейського, а також фактичного визнання позивачем здійснення зупинки у забороненому місті, судом першої інстанції безпідставно зроблений висновок про відсутність будь-яких доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Позивач в адміністративному позові, як на правомірність своїх дій, посилається на п.17.2 ПДР України, згідно якої «водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини».
Колегія суддів таке посилання позивача до уваги не приймає, оскільки він не здійснював поворот направо, та більш того, вказана норма не містить застереження щодо наявності дорожніх знаків 5.8 або 5.11 Правил.
Судом апеляційної інстанції не виявлено будь-яких порушень відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.280 КУпАП, форма та зміст постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п.7.11 Правил України, що повністю підтверджується матеріалами справи, а тому на позивача відповідачем правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., тобто в межах ч.3 ст.122 КУпАП.
Стосовно вимог позову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.
В даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на наведені вище норми законодавства, суд апеляційної вважає, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно позивача.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції на постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2017 року у справі №201/2179/17 задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 червня 2017 року у справі №201/2179/17 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти 6 батальйону 4 Управління патрульної поліції м.Дніпро Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Коцай Степана Володимировича про визнання дій протиправними і скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
