ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 918/763/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" (далі - ТОВ "Коприг",
скаржник) - не з`явилися,
відповідача - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" (далі - Підприємство, відповідач) - Смиковська Л.О. (адвокат, а/п від 21.01.2017 №1221),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр Карго Транс" (далі - ТОВ "Альтаїр Карго Транс") - Лабай А.М. (адвокат, а/п від 26.10.2005 №1117), Гевяк П.І. (адвокат, а/п від 12.05.2010),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маммут Україна" (далі - ТОВ "Маммут Україна") - не з`явилась,
розглянув касаційну скаргу ТОВ "Коприг",
на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.02.2020 (суддя Андрійчук О.В.) та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 (головуючий - суддя Павлюк І.Ю., судді: Демидюк О.О., Савченко Г.І.)
у справі № 918/763/19
за позовом ТОВ "Коприг"
до Підприємства
про визнання договору недійсним,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ "Альтаїр Карго Транс"; ТОВ "Маммут Україна".
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2019 року ТОВ "Коприг" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Підприємства про визнання недійсним договору про закупівлю послуг від 09.10.2019 № 29-122-04-19-08703.
1.2. Позов мотивовано тим, що укладений між Підприємством та ТОВ "Альтаїр Карго Транс" договір про закупівлю: по-перше, суперечить вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки позивач провів переговорну процедуру, а не відкриті торги з публікацією англійською мовою; по-друге, уклавши оспорюваний договір, відповідач порушив інтереси держави і суспільства, оскільки поза увагою залишилася інформація щодо ціни договору та чи відповідає вона обсягу робіт, а також про те, чому саме ТОВ "Альтаїр Карго Транс" обрано як учасника переговорної процедури. Позивач звертає увагу також на те, що ТОВ "Альтаїр Карго Транс" зареєстровано лише 04.05.2017, а отже казати про «багатий досвід» підстав немає, а її статутний капітал становить лише 1 000 грн, при цьому відповідачем сплачено аванс в розмірі майже 50 000 000 грн, тобто, на думку позивача, спірний договір суперечить інтересам держави.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.02.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог ТОВ "Коприг" та відсутністю підстав для задоволення позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Коприг", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень, просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 05.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 918/763/19, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Коприг".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. На вимогу частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ТОВ "Коприг" зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4.2. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій оскаржувані рішення у справі № 918/763/19 ухвалені з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а саме: частини першої статті 3, частини другої статті 10, частини другої статті 18, статті 26, пункту 2 частини першої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі».
4.3. ТОВ "Коприг" вважає порушеними свої права, як потенційного учасника процедури відкритих торгів, які Підприємство усупереч вимогам законодавства не провів, а замість відкритих торгів із публікацією англійською мовою провів переговорну процедуру із одним учасником (ТОВ "Альтаїр Карго Транс"), вказуючи на начебто відсутність конкуренції, та навіть у цьому випадку допустив порушення законодавства.
4.4. Скаржник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у цій справі конкуренція базується на відповідності кваліфікаційним вимогах щодо надання конкретної послуги, пов`язаної із перевезенням парогенераторів вагою 317 тон, тобто наявністю у суб`єкта господарювання матеріально-технічної бази для виконання послуг по перевезенню великогабаритних та великовагових вантажів, спеціалістів з досвідом виконання аналогічних (подібних) послуг та передбачених законодавством дозволів, погоджень, ліцензій, сертифікатів тощо, необхідних для надання послуг, оскільки, відповідач жодного змагання не влаштовував між суб`єктами господарювання, жодних кваліфікаційних вимог відповідач не публікував, не оголошував та на їх відповідність не перевіряв нікого.
4.5. ТОВ "Коприг" зазначає, що обґрунтування відсутності конкуренції під час проведення переговорної процедури є обов`язком замовника (Підприємства), що підтверджується пунктом 14 «Форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури», що затверджена наказом міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490, відповідно до якого «Обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі)». Проте, Підприємство, на переконання скаржника, не обґрунтувало застосування переговорної процедури та не вказало документи, що можуть це підтвердити.
4.6. Скаржник вказує на те, що відповідач надав до суду листи Укртрансбезпеки, Держпродспоживслужби, відповіді на адвокатські запити, які вже були надані відповідачеві після оголошення переможцем ТОВ "Альтаїр Карго Транс", які не були вказані в обґрунтуванні застосування ним переговорної процедури. Тобто відповідач під час судового розгляду вчиняв дії в обґрунтування (доводив) застосування ним переговорної процедури, які мав вчинити ще до проведення переговорної процедури та до укладання спірного договору.
4.7. ТОВ "Коприг" стверджує, що позивач не має доводити у цій справі свою можливість «самостійного виконання ним перевезення, обумовленого предметом оспорюваного правочину, або реального залучення до виконання такого перевезення іноземної компанії», оскільки єдиним критерієм для участі у відкритих торгах - є зацікавленість, а позивач є зацікавленим у проведенні відповідачем відкритих торгів. Можливість чи неможливість позивача виконати послугу може бути перевірена лише замовником-відповідачем під час проведення такої процедури, а не встановлюватись у цій справі. Матеріали справи вказують, що відповідач не проводив оцінку пропозиції позивача, не встановлював будь-яких кваліфікаційних критеріїв учасників відкритих торгів (й для позивача зокрема), оскільки взагалі не проводив відкриті торги.
4.8. Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, адже частиною другою статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. ТОВ "Альтаїр Карго Транс" 07.05.2020 на адресу Касаційного господарського суду направило відзив на касаційну скаргу ТОВ "Коприг", у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.
5.1.2. ТОВ "Альтаїр Карго Транс" зазначає, що місцевим господарським судом встановлено, що згідно довідки МВС ТСЦ від 02.03.2019 №4641 №31/13-4641-184 напівпричепи з повною масою від 100 до 500 тон зареєстровані за 5 особами, що знаходяться в Дніпропетровській, Донецькій, Волинській, Сумській та Миколаївській областях, при цьому повна їх маса складає 106, 200, 121, 162 та 110 тон відповідно, а маса вантажу, що є предметом перевезення, - 317 тон.
5.1.3. ТОВ «Альтаір Карго Транс» на законних підставах (що було предметом дослідження у суді першої інстанції) володіє причіпами-ваговозами з унікальним пристроєм зчеплення, що можуть розподіляти вагу вантажу між шасі, що дозволяє перевозити вантаж вагою до 522,8 тони, отже дозволяє здійснити перевезення двох парогенераторів ПВГ -1000М вагою 317 тон кожен.
5.1.4. В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем та ТОВ «Альтаір Карго Транс» долучено додаткові докази того, що іншими транспортними засобами зареєстрованими в Україні таке перевезення здійснити не можливо.
5.1.5. Крім того, ТОВ "Альтаїр Карго Транс" зазначає, що відповідно до статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутність конкуренції або якщо замовником двічі відмінено тендер через відсутність достатньої конкуренції, є самостійними і незалежними одна від одної підставами для застосування переговорної процедури, відтак наявність однієї з наведених підстав надає право проводити переговорну процедуру і, відповідно, не проводити відкриті торги. Зважаючи, що перевести вантаж, що є предметом оспорюваного правочину, лише залізничним транспортом неможливо, враховуючи, що ТОВ "Альтаїр Карго Транс" єдина в Україні володіє спеціальним транспортом вантажопідйомністю 500 тон, а також беручи до уваги вимоги статті 57 Закону України «Про автомобільний транспорт», здійснити перевезення вантажу міг лише вітчизняний перевізник, яким є ТОВ "Альтаїр Карго Транс". Отже, у Підприємства були всі підстави для застосування переговорної процедури закупівлі послуг.
5.1.6. Щодо тверджень позивача про те, що суд першої інстанції повинен був брати до уваги лише доказ, який Підприємство зазначило в обґрунтуванні ним переговорної процедури на сайті Прозорро, то ТОВ "Альтаїр Карго Транс" зазначає про те, що така позиція позивача суперечить вимогам чинного законодавства, адже відповідно до частини першої статті 73 ГПК України: «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи», а згідно з частиною першою статті 74 ГПК України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень». Поряд з цим самим позивачем не надано суду жодних доказів, крім припущень, про наявність у нього чи іншої особи, інтереси якої він на законних підставах може представляти, технічних можливостей для здійснення перевезення, що є предметом спірного договору.
5.1.7. Щодо доводів скаржника про те, що вирішуючи справу суд вдався до оцінки позивача, якимось гіпотетичним кваліфікаційним вимогам, які замовник-відповідач навіть не публікував, ТОВ "Альтаїр Карго Транс" зазначає, що такі кваліфікаційні критерії не є гіпотетичними, а чітко встановлені частиною другою статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» і жодному з цих критеріїв позивач не відповідає. Таким чином, він не міг бути учасником процедури закупівлі, а отже, на думку ТОВ "Альтаїр Карго Транс", його права та інтереси оспорюваним договором порушені не були.
5.1.8. Також ТОВ "Альтаїр Карго Транс" звертає увагу на те, що станом на день подачі відзиву перевезення, що є предметом оспорюваного договору здійснено в повному обсязі.
5.2. Підприємство 07.05.2020 направило на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "Коприг", у якому, вказуючи на законність та обґрунтованість висновків судів обох інстанції, відсутність неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.
5.2.2. Підприємство вказує на те, що скаржник у касаційній скарзі повністю повторює зміст апеляційної скарги.
5.2.3. Підприємство зазначає, що законом не визначено перелік документів, якими замовник повинен обґрунтувати (як підставу для проведення переговорної процедури закупівлі) відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. Провівши аналіз ринку надання саме комплексних послуг з перевезення великовагових та великогабаритних вантажів, замовник скористався нормами статті 35 ЗУ «Про публічні закупівлі», - мати право, провівши переговори з одним або кількома учасниками, на укладання договору з перевезення двох парогенераторів саме із третьою особою ТОВ «Альтаір Карго Транс». І при цьому, з урахуванням доведених обставин та досліджених доказів в суді першої інстанції, встановлено, що ТОВ "Коприг" абсолютно не міг бути серед тих кількох учасників, з котрими ВП «Рівненська АЕС» міг проводити переговори в рамках переговорної процедури закупівлі. А свою гіпотетичну можливість приймати участь в якості потенційного учасника у відкритих торгах, на думку Підприємства, касатор повинен був і мав таку можливість доводити, подавши, відповідну скаргу до Антимонопольного комітету України.
5.2.4. Щодо аргументів скаржника щодо не дослідження судами правомірності застосування методу розрахунку учасником переговорної процедури вартості послуги за нормативними документами, що призначені для визначення вартості будівництва, Підприємство зазначає, що відповідно до пункту 2.2 договору від 09.10.2019 № 29-122-04-19-08703 та пункту 5 технічних вимог (додаток 1 до договору), послуга, що являється предметом договору, є комплексною: розробка документації (логістики надання послуг, креслень оснастки, проєкта виконання робіт по завантаженню/розвантаженню, схем навантаження та кріплення тощо), погодження документації у відповідних інстанціях, виготовлення оснастки, транспортування двох парогенераторів залізничним, водним та іншим за необхідності транспортним засобом з кріпленням вантажу, тензометрією, навантаженням та розвантаженням та страхуванням вантажу. На надання такої комплексної послуги відсутня методика (порядок, правила) формування її вартості. Оскільки на значну частину послуг наявні норми в автоматизованих програмних комплексах по випуску кошторисів, ВП "Рівненська АЕС" був погоджений саме вказаний у договорі порядок формування вартості та погоджено додаток 2 до договору - Договірна ціна. Крім того, у зв`язку з тим, що договірна ціна по договору та її структура є динамічною (пункт 2.2 договору), відповідно до умов пункту 2.7 договору, на підставі уточнених обсягів, видів, складу послуг, норм витрат та номенклатури матеріальних ресурсів буде складено технічний акт з детальним описом наданих послуг та у відповідності до якого буде оформлено кошторис та акт здачі-приймання наданих послуг. На підтвердження виконання вказаних умов договору, за результатом виконання етапу 1 календарного плану договору, до місцевого господарського суду відповідач направив Акт № 1 здачі-приймання наданих послуг за грудень 2019, а у подальшому, - до суду апеляційної інстанції було направлено копії двох технічних актів по етапах 1, 2 календарного плану. В свою чергу, Підприємство звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що, вказуючи на нібито правомірність необхідності застосування методу розрахунку вартості послуги з врахуванням нормативів, призначених для визначення вартості будівництва, скаржник не надав жодного обґрунтування такої позиції та не підтвердив неправомірність розрахунку вартості послуги, що міститься в додатках до договору, жодним доказом (альтернативним розрахунком, висновком експертизи тощо).
5.2.5. На думку відповідача, скаржник, вважаючи себе потенційним учасником процедури відкритих торгів, подаючи свою пропозицію для участі у процедурі відкриті торги (якби вона проводилася), або подаючи скаргу до Антимонопольного комітету України, повинен би був надати відповідні підтвердні документи своєї можливості щодо реального виконання послуги з перевезення, як того вимагають норми статті 16 (кваліфікаційні критерії) ЗУ «Про публічні закупівлі». Як слідує зі змісту позовної вимоги та її обґрунтувань, а також враховуючи обставини, встановлені в ході судового провадження у обох судових інстанціях, для участі в закупівлі за процедурою відкриті торги, позивач не має змоги підтвердити свою відповідність наступним кваліфікаційним критеріям: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
5.2.6. Підприємство не погоджується з висновками скаржника про те, що єдиним критерієм, якому особа має відповідати, щоб прийняти участь у процедурі відкритих торгів, - це її зацікавленість, оскільки відповідно до пункту 35 частини першої статті 1, частин першої та другої статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі», поняття потенційності ТОВ "Коприг" як учасника процедури відкритих торгів не обмежується лише самою зацікавленістю цієї особи, а безпосередньо пов`язане з тим, що така особа повинна подати свою тендерну пропозицію. В свою чергу, така тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі повинна відповідати умовам тендерної документації, а сам учасник, - кваліфікаційним критеріям, що ставляться замовником відповідно до статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі». Так як у випадку невідповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації, а учасника, - кваліфікаційним критеріям, така тендерна пропозиція буде відхилена (стаття 30 ЗУ «Про публічні закупівлі») і потенційний учасник уже не буде вважатися потенційним.
5.2.7. Щодо долучених позивачем до матеріалів справи експертних висновків, які вказують про можливість іноземних перевізників виконати послуги з перевезення, і саме цих перевізників хоче залучити позивач до перевезення, Підприємство зазначає, що усі три експертні висновки містять відомості про те, що ці перевізники залучаються до перевезень при здійсненні суб`єктами-замовниками зовнішньоекономічної діяльності, тобто перевізники не здійснюють перевезень в межах якоїсь однієї держави. Крім того, матеріали справи містять лист Укртрансбезпеки від 18.12.2019 № 8570/02/15-19, де зазначено, що перевезення автомобільним транспортом по території України виконуються іноземними перевізниками відповідно до положень міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення, що укладені Кабінетом Міністрів України і Урядами іноземних країн, на основі належним чином оформлених дозволів. Укртрансбезпекою, з моменту її створення, дозволи на перевезення вантажів між пунктами, розташованими на території України, транспортними засобами, що належать іноземним перевізникам, не видавалися. Матеріали справи також містять відомості про те, що позивач мав намір також залучити до надання послуги з перевезення парогенераторів і ТОВ «Маммут Україна», посилаючись на начебто наявність у нього попередньої домовленості із ТОВ «Маммут Україна». Проте, в ході судового розгляду вказані твердження позивача не знайшли свого підтвердження. ТОВ «Маммут Україна», будучи залученим до справи як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у своїх письмових пояснень від 02.12.2019 №02/12-19-1 не підтвердив своє бажання приймати участь в закупівлі послуги з перевезення парогенераторів.
5.3. Від ТОВ "Маммут Україна" відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
5.4. 18.05.2020 на адресу Касаційного господарського суду надійшли пояснення ТОВ "Коприг", направлені ним 13.05.2020, що підтверджується відбитком на поштовому конверті, в яких позивач зазначає про необґрунтованість доводів відповідача, викладених ним у відзиві.
5.5. Серед іншого, ТОВ "Коприг" вказує на існування таких компаній як Intercamion та CF&S, які мають великий досвіт у перевезенні великовагових та великогабаритних вантажів і, на думку скаржника, погодилися б на співробітництво із позивачем у наданні спірної послуги за набагато меншу суму ніж відповідач.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Перевезення парогенераторів в Україні (після проголошення незалежності) відбувалося вперше, тобто досвід у такого виду надання послуг відсутній.
6.2. Перевезення, що є предметом оспорюваного правочину, можливе лише із залученням різних видів транспорту через непридатність залізничних колій, оскільки залізничні колії ВП ЗАЕС з майданчика великовагового обладнання потребують капітального ремонту на відстані більше 300 метрів, а також необхідно провести заміну 6 залізничних колій стрілочних переводів (власність ВП ЗАЕС). Для виїзду до ст. Енергодар на шляхи "Укрзалізниці" необхідно провести капітальний ремонт 6 000 метрів залізничних колій і замінити 14 стрілочних переводів Р-50 (власність "Київ-Дніпровське", міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (МППЗТ), яке обслуговує ВП ЗПАЕС за окремим договором. На майданчику ВП ЗАЕС знаходиться 7 ПГВ-1000М, для того, щоб провести завантаження ПГ № 66, № 67, які відібрані для ВП РАЕС, необхідно виконати переміщення всіх 7-ми ПГ з залізничних колій для подачі з/д транспортера ТСЧ-400 під завантаження необхідних для ВП РАЕС ПГ № 66, № 67. Окрім того, після проведення огляду залізничного транспортера ТСЧ-400 вантажопідйомністю від 80 до 500 тон в м. Запоріжжі, який є єдиним в Україні, було виявлено, що згідно з технічної діагностики термін службу останнього закінчується у листопаді 2019 року, подальша його експлуатація неможлива.
6.3. Здійснення вказаного перевезення потребувало врахування технічних особливостей, а його виконання мало відбутися у найкоротші строки (до закінчення терміну службу з/д транспортера ТСЧ-400).
6.4. Наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 25.10.2017 № 875 "Про підготовку до виконання робіт із заміни ПГ енергоблока № 3 ВП РАЕС" введено в дію "Комплексні заходи по організації підготовчих робіт для заміни парогенераторів для енергоблоку № 3 ОП "Рівненська АЕС" (додаток до цього наказу).
6.5. Наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 15.02.2019 № 144 "Про введення в дію Комплексних заходів щодо підготовки до виконання робіт зі заміни ПГ енергоблока № 3 ВП РАЕС" введено в дію актуалізовані "Комплексні заходи по організації підготовчих робіт для заміни парогенераторів для енергоблоку № 3 ОП "Рівненська АЕС" (додаток).
6.6. Відповідач своїм листом від 21.05.2019 № 7235/161 повідомив ДП "НАЕК "Енергоатом" про результати комісійних оглядів, проведених на виконання комплексних заходів по перевезенню 2-х ПВГ-1000М з ВП ЗАЕС на ВП РАЕС згідно із наказом від 15.02.2019 №144, а також запропонував виділити фінансування в обсязі 82 000 000,00 грн та розглянути можливість проведення переговорної процедури по виконанню вказаних робіт з одним виконавцем - ТОВ "Альтаїр Карго Транс".
6.7. 17.09.2019 на засіданні тендерного комітету відповідача, результати якого оформлені протоколом № 71, вирішено застосувати переговорну процедуру закупівлі: 60210000-3 (перевезення 2-х парогенераторів ПВГ-1000М з майданчика ВП ЗАЕС на майданчик ВП РАЕС, очікувана сума закупівлі - 87 467 200,00 грн з ПДВ, з ТОВ "Альтаїр Карго Транс".
6.8. 18.09.2019 на сайті https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-18-001204-a розміщено повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури), а також строк оскарження наміру укласти договір - 29.09.2019.
6.9. Названу процедуру обрано на підставі пункту 2 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" - відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
6.10. В обґрунтування обраної процедури Підприємство зазначило, зокрема, таке: у зв`язку з неможливістю перевезення парогенераторів з ВП ЗАЕС на ВП РАЕС залізничним транспортом по причині необхідності довготривалого ремонту на ВП ЗАЕС залізнично-дорожніх шляхів до залізничної ст. Енергодар протяжністю 9 км (повна гнилість дерев`яних шпал) та заміни 20 стрілочних переводів, необхідно залучити до перевезення автомобільний транспорт. За результатами проведеного аналізу ТОВ "Альтаір Карго Транс", має: багатий досвід в організації та транспортуванні великорозмірних та тяжких вантажів як залізничним, так і автомобільним транспортом. Для вказаного характеру робіт має всю необхідну матеріально-технічну базу, спеціальну оснастку, кваліфікований персонал; розробляє та погоджує з відповідними органами логістику доставки великорозмірних та важких вантажів без територіальних обмежень. Для перевезення 2-х парогенераторів вагою 317 тон кожен, з ВП ЗАЕС на ВП РАЕС передбачається задіяти автомобільний тягач MAN 41.663 FVDS вантажопідйомністю 500 тон, з/д транспортер ТСЧ-400, такелажну оснастку, домкрати, спеціальне гідравлічне обладнання. На сьогоднішній день склалася складна ситуація із залізничним рухомим складом. Вагон транспортер парку УЗ, який планують задіяти в перевезенні парогенераторів, модель ТСЧ-400, єдиний в Україні. Термін служби вказаного транспортера закінчується в грудні 2019 року, подальша експлуатація вагона транспортера після грудня 2019 року - неможлива. Якщо розглядати альтернативні варіанти щодо залучення іноземного транспортного засобу, то тут присутні складнощі у виконанні постанови Міністерства транспорту України. Стаття 57 Закону України «Про автомобільний транспорт» забороняє проводити вантажоперевезення іноземним транспортним засобам без отримання дозволу від Міністерства транспорту України. Узгодження можливо отримати в разі виняткових підстав, це відсутність на території країни транспортного засобу, який дозволяє забезпечити виконання робіт. Відсутність аналогічних транспортних засобів на території України, що здатні перевезти вантаж вагою 317 тон, підтверджено довідкою МВС ТСЦ від 02.03.2019 №4641 №31/13-4641-184. Виходячи з викладеного, такий транспорт є в наявності у компанії ТОВ "АльтаірКаргоТранс" і в цьому випадку підстави для звернення в Міністерство транспорту для залучення іноземного транспорту відсутні. Документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі: довідка МВС ТСЦ від 02.03.2019 №4641 №31/13-4641-184.
6.11. Крім того, для участі у процедурі закупівлі шляхом застосування переговорної процедури ТОВ "Альтаір Карго Транс" подало, зокрема, такі документи: лист-заявку про участь у тендері № 146; довідку про наявність в учасника обладнання та матеріально-технічної бази для виконання робіт; документ, який підтверджує наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають знання та досвід; довідку про досвід виконання робіт в період з 2016-2018 років; статут; витяг з реєстру платників податку на додану вартість; довідку про відсутність підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі, визначених у частинах першій та другій статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі"; довідку про залучення субпідрядників (про відсутність намірів залучати субпідрядників для виконання робіт згідно із предметом закупівлі).
6.12. На підтвердження досвіду та якості надання послуг ТОВ "Альтаір Карго Транс" долучено до матеріалів справи рекомендаційні листи від 20.02.2019 №01/285-7 та від 04.06.2019 №357 від ПрАТ "Івано-Франківськцемент" та ТОВ "СЕ Груп" відповідно, а також лист-відгук від 18.06.2019 №1/255 від ПрАТ "Електро".
6.13. ТОВ "Альтаір Карго Транс" зареєстровано як юридичну особу 04.05.2017, видами діяльності якої є: електромонтажні роботи, інші будівельно-монтажні роботи, вантажний залізничний транспорт, вантажний автомобільний транспорт, транспортне оброблення вантажів, інші допоміжна діяльність у сфері транспорту, тощо.
6.14. 09.10.2019 Підприємством (замовник) та ТОВ "Альтаїр Карго Транс" (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг № 29-122-04-19-08703 (далі - договір), згідно з пунктами 1.1-1.4 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати послуги, які визначені в Технічних вимогах (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити надані послуги. Найменування послуги: 60210000-3 (послуги з перевезення двох парогенераторів ПВГ - 1000М з майданчика ВП ЗАЕС на майданчик ВП РАЕС). Склад, обсяг послуг та вимоги до результатів послуг, що доручаються до виконання виконавцю, визначені в Технічних вимогах, які є невід`ємною частиною договору. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
6.15. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.7 договору, ціна послуг по цьому договору згідно з договірною ціною (додаток 2) та на підставі розрахункового кошторису (додаток 3) становить 82 056 000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 16 411 200,00 грн. Загальна вартість послуг з ПДВ становить 98 467 200,00 грн. Договірна ціна по договору та її структура динамічна (приблизна) і включає у себе всі витрати виконавця, пов`язані з розробкою документації (логістики надання послуг, креслень, оснастки, проекту виконання робіт по завантаженню/розвантаженню, схем навантаження та кріплення тощо), погодженням документації у відповідних інстанціях, виготовленням оснастки, транспортування двох парогенераторів залізничним, водним та іншим за необхідності транспортним засобом з кріпленням вантажу, тензометрією, навантаженням та розвантаженням, страхуванням вантажу в обсязі згідно з Технічними вимогами, і може уточнюватися сторонами протягом всього терміну надання послуг та перерозподілятися в розрізі статей в межах суми договору, зазначеної у пункті 2.1 договору. По факту надання послуг на підставі уточнених обсягів, видів, складу послуг, норм витрат та номенклатури матеріальних ресурсів складається технічний акт з детальним описом наданих послуг та відповідно до якого оформляється кошторис та акт здачі-приймання наданих послуг. Остаточна вартість сформується залежно від викладених обставин, але не більше суми, обумовленої пунктом 2.1 договору.
6.16. У розділі 3 погоджено порядок здійснення оплати, зокрема, розрахунки за договором проводяться таким чином: після підписання договору обома сторонами замовник проводить попередню оплату (аванс) в розмірі, що становить 50% від суми договору, що зазначена у пункті 2.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця на підставі наданого рахунка протягом 15 днів з дня отримання такого рахунка замовником та при умові наявності банківської гарантії або іншого виду забезпечення виконання зобов`язань відповідно до пункту 5.4.19 договору. Допускається проведення авансового платежу частинами. Погашення виконавцем авансового платежу, отриманого для надання послуг, проводиться шляхом підписання двома сторонами актів здачі-приймання наданих послуг, наданих виконавцем відповідно до пункту 5.4.16 договору. У будь-якому випадку кінцевий термін погашення авансового платежу - не пізніше грудня 2019 року. У разі непогашення авансу у вказаний строк, виконавець зобов`язаний на наступний день повернути отримані в якості авансу грошові кошти. Остаточні розрахунки по договору здійснюються на підставі оформлених двосторонніх актів здачі-приймання наданих послуг (підписаних керівниками та скріплених печатками сторін) протягом 60 календарних днів з моменту підписання обома сторонами вказаних актів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця за умови реєстрації останнім податкової накладної у ЄРПН та з утриманням суми перерахованого авансу відповідно до пункту 3.1.1 договору (пункт 3.1 договору).
6.17. Права і обов`язки сторін, а також відповідальність сторін визначені у розділах 5, 6 договору. Зокрема, до обов`язків виконавця віднесено здійснити перевезення вантажу з дотриманням вимог чинного законодавства у галузі перевезень відповідним транспортним засобом; забезпечити надання послуги персоналом, який має кваліфікацію, відповідні навички та досвід виконання робіт, які відповідають вимогам до надання послуг; забезпечити подачу під завантаження необхідний транспортний засіб в технічно справному стані, забезпечений усіма необхідними дозвільними для перевезення документами; під час надання послуг мати діючі дозволи, погодження, ліцензії, сертифікати тощо, наявність яких для надання послуг є обов`язковою відповідно до чинного законодавства, та самостійно здійснювати усі необхідні погодження, пов`язані із перевезення великовагових та великогабаритних вантажів; до моменту придбання попередньо погодити із замовником вартість матеріальних ресурсів, необхідних для надання послуг; забезпечити кріплення вантажу згідно з нормами, які гарантують збереження вантажу під час транспортування; проводити своїми силами процес завантаження, розвантаження та перевірку зовнішнього стану вантажу; з метою цілісності вантажу і безпеки вантажно-розвантажувальних робіт при переміщенні в місцях перевантаження та вивантаження забезпечити наявність проекту виконання робіт до кожного вантажного місця; надати поліс страхування і нести відповідальність за ввірений вантаж перед замовником; забезпечити дотримання своїм персоналом вимог нормативно-правових актів з охорони праці та навколишнього середовища, пожежної безпеки, фізичного захисту та умов режиму на об`єктах тощо (підпункти 5.4.1, 5.4.3-5.4.11 пункту 5.4 договору).
6.18. Згідно з пунктом 10.1 договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 01.07.2020.
6.19. Невід`ємними частинами договору є Технічні вимоги (додаток 1), договірна ціна (додаток 2), розрахунковий кошторис з розрахунками статей (додаток 3), календарний план (додаток 4).
6.20. Додатком 1 до договору сторонами погоджено технічні вимоги на надання послуг з перевезення, згідно з якими: характеристика об`єкта - парогенератор ПГВ-1000В, вага - 317 тон, довжина - 14540 мм, діаметр - 4970 мм; термін надання послуг: початок - з дати укладення договору; завершення - 01.05.2020р.; технічні засоби, що застосовуються при наданні послуги: тягачі MAN41.60FVDS з причепом SC HEUERLE вантажопідйомністю до 500 тон, МАЗ 537 з тяговою лебідкою, транспортер ТСЧ-400, такелажне обладнання для транспортування вантажів до 500 тон, домкрати, спеціальне гідравлічне обладнання, бараж вантажопідйомністю 2000 тон; маршрут транспортування - площадка великовагового обладнання ВП ЗПЕС - причал ВП ЗАЕС - "Черкаський річний порт" - ж.д. на ст.Черкаси - ж.д. ст.Рафалівка, площадка зберігання парогенераторів ВП РАЕС.
6.21. Відповідно до Технічних вимог перевезення складається з таких етапів:
- 1-ий етап: розробка логістики виконання послуг по транспортуванню двох генераторів по маршруту: площадка великовагового обладнання ВП ЗАЕС - причал ВП ЗАЕС "Черкаський річний порт" - ж.д. на ст. Черкаси - ж.д. ст. Рафалівка, площадка зберігання парогенераторів ВП РАЕС та її погодження у відповідних дозвільних органах; розробка креслень оснастки для кріплення парогенератора на залізничному транспортері та їх погодження з ліцензованими структурами (Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту); виготовлення комплекту оснастки для кріплення парогенератора на залізничному транспортері (транспортна рама з торцевими обичайками); оренда вагона транспортера ТСЧ-400 на 90 діб; погодження використання рами для транспортування вантажу по коліях "Укрзалізниці"; розробка необхідних ПВР на виконання робіт по завантаженню/розвантаженню, на площадках ВП ЗАЕС, ВП РАЕС, причалах ВП ЗАЕС, "Черкаський річний порт"; перевірка маршруту слідування по колії "Укрзалізниці" ж.д. ст.Черкаси - ст.Рафалівка, площадка зберігання парогенераторів ВП РАЕС; розробка схеми навантаження і кріплення вантажу на залізничному транспортері ТСЧ-400; узгодження схеми навантаження і кріплення вантажу на залізничному транспортері, з відповідними структурами і адміністраціями залізничного транспорту України; підготовка залізничного транспортера ТСЧ-400 під завантаження; страхування від нещасних випадків двох парогенераторів; проведення робіт по розподіленню навантажень на площадці за допомогою листового заліза та такелажного бруса; подача автотрейлера під завантаження; подача баржі під завантаження причал ВП ЗАЕС; завантаження першого парогенератора на автотрейлер на площадці ВП ЗАЕС; вивезення першого парогенератора з В ЗАЕС автотрейлером 500 тон до причалу ВП ЗАЕС; розвантаження першого ПГ з автотрейлера та завантаження на баржу першого парогенератора на причалі ВП ЗАЕС; завантаження другого парогенератора на автотрейлер на площадці ВП ЗАЕС; вивезення другого парогенератора з ВП ЗАЕС автотрейлером 500 тон до причалу ВП ЗАЕС; розвантаження другого ПГ з автотрейлера та завантаження на баржу другого парогенератора на причалі ВП ЗАЕС; кріплення першого парогенератора на баржі з урахуванням матеріалів кріплення; кріплення другого парогенератора на баржі з урахуванням матеріалів кріплення; транспортування двох парогенератора баржою в "Черкаський річним порт"; подача автотрейлера під завантаження в "Черкаський річний порт"; завантаження першого парогенератора на автотрейлер на баржі в "Черкаському річному порту"; вивезення першого парогенератора з баржі автотрейлером 500 тон на причал "Черкаського річного порту»; розвантаження першого ПГ з автотрейлера на причалі "Черкаського річного порту"; завантаження другого парогенератора на автотрейлер на баржі в "Черкаському річному порту"; вивезення другого ПГ з баржі автотрейлером 500 тон на причал "Черкаського річного порту"; розвантаження другого ПГ з автотрейлера на причалі "Черкаського річного порту"; подача порожнього транспортера ТСЧ-400 на станцію завантаження ст. Черкаси на під`їзну колію Черкаського річного порту;» завантаження на залізничний транспортер ТСЧ-400 першого парогенератора на ст.Черкаси на під`їзну колію Черкаського річного порту; кріплення першого парогенератора на залізничному транспортері ТСЧ-400 з урахуванням матеріалів кріплення; проведення тензометрії з експертизою та видачею акту; комісійна здача навантаженого транспортера до транспортування на станції завантаження ст. Черкаси на під`їзній колії Черкаського річного порту; організація вагон супроводу з бригадою; монтаж транспортної рами з торцевими обичайками на залізничний транспортер з урахуванням матеріалів кріплення; транспортування першого парогенератора залізничним транспортом до ст.Рафалівка; площадка зберігання парогенераторів ВП РАЕС; розвантаження першого парогенератора на площадці зберігання парогенераторів ВП РАЕС;
- 2-ий етап: подача порожнього вагону - транспортера під завантаження другого парогенератора, ст. Черкаси на під`їзну колію Черкаського річного порту; завантаження другого парогенератора на транспортер ТСЧ-400; кріплення другого парогенератора на залізничному транспортері з урахуванням матеріалів кріплення; проведення тензометрії з експертизою та видачею акта; комісійна здача навантаженого транспортера до транспортування, па станції завантаження; організація вагон супроводу з бригадою; монтаж транспортної рами з торцевими обичайками на залізничний транспортер з урахуванням матеріалів кріплення; транспортування другого парогенератора залізничним транспортом до ст.Рафалівка, площадка зберігання парогенераторів ВП РАЕС; розвантаження другого парогенератора на площадці зберігання парогенераторів ВП РАЕС; транспортування, передача порожнього транспортера ТСЧ-400 на ст. Запоріжжя-Ліве.
6.22. Згідно з пунктом 7 Технічних вимог підготовчі послуги та транспортування першого парогенератора на ВП РАЕС зі складанням звітної документації на надану послугу. Термін завершення - грудень 2019 року. Транспортування другого парогенератора на ВП РАЕС зі складанням звітної документації на надану послугу. Термін завершення - 01.05.2020.
6.23. Здача - приймання результатів наданих послуг за договором здійснюється на території замовника з підписанням представниками сторін технічного акту про надані послуги із детальним переліком виконаних обсягів послуг відповідно до технічних вимог, котрі є підставою для оформлення акту здачі - приймання наданих послуг (пункт 8 Технічних вимог).
6.24. 10.10.2019 оприлюднено звіт про результати проведення процедури закупівлі.
6.25. 17.10.2019 страховою компанією "Spare" видано страхову гарантію (забезпечення виконання договору про закупівлю від 17.10.2019 № 11004/01562/1), предметом якої є майнові інтереси страхувальника - ТОВ "Альтаір КаргоТранс", як переможця процедури закупівлі, пов`язані із відшкодуванням ним вигодонабувачу - ДП "НАЕК Енергоатом", від імені якої діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", в порядку, що передбачений чинним законодавством України, суми попередньої оплати (авансу) на виконання послуг за договором про закупівлю послуг від 09.10.2019 №29-122-04-19-08703.
6.26. Також, судами встановлено, що за довідкою МВС ТСЦ від 02.03.2019 №4641 №31/13-4641-184 напівпричепи з повною масою від 100 до 500 тон зареєстровані за 5 особами, що знаходяться в Дніпропетровській, Донецькій, Волинській, Сумській та Миколаївській областях, при цьому повна їх маса складає 106, 200, 121, 162 та 110 тон відповідно, а маса вантажу, що є предметом перевезення, - 317 тон.
6.27. Відповідно до довідки від 27.09.2018 №08-08/_ виданої Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області, на території України зареєстровано 21 причіп-ваговіз, 4 з яких зареєстровані за ТОВ "Харківспецтяжтранс".
6.28. Крім того встановлено, що відповідно до проведеного аналізу щодо можливості перевезення великовагового вантажу вагою 500 тон причепами-ваговозами, які зареєстровані в Україні відповідно до списку, наданого ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області, встановлено, що на цей час в Україні в наявності 4 причепи-ваговози, що мають змогу перевезти вказаний вантаж, які зареєстровані за ТОВ "Харківспецтяжтранс", моделі SCHEUERLE SOPE4M, номерний знак НОМЕР_1 , марки SCHEUERLE SOPE4M, номерний знак НОМЕР_2 , марки SCHEUERLE SOPE2M, номерний знак НОМЕР_3 , марки SCHEUERLE SOPE6M, номерний знак НОМЕР_4 .
Інші причепи-ваговози за інформацією, наданою в телефонному режимі їх власниками, перебувають: або в несправному стані, або підлягають списанню, або згідно зі своїми технічними характеристика можуть перевезти вантаж максимальною вагою 40 тон: 1. КП "Теплокомуненерго" (м.Антрацит Луганської області) - відсутній зв`язок за контактами, вказаними в мережі Інтернет. 2. ТОВ "Панхім-Інвест" (с.Рованці Волинської області) - реєстрація причепів-ваговозів за товариством відсутня. 3. ТОВ "Інтрасавтострой" (смт.Михайло-Коцюбинське Чернігівської області) - за інформацією порталу youcontrol.com.ua знаходиться в стані припинення, на контактні телефони не відповідають. 4. Хмельницьке обласне управління водних ресурсів - надана в телефонному режимі інформація представником підприємства про вагопідйомність наявного причепа - ваговоза - 20 тон. 5. ТОВ "Спецбуд-4" (м. Харків) - за наданою інформацією в телефонному режимі в наявності напівпричіп-ваговоз У-10-02 вантажопідйомністю 40 тон. 6. ОСОБА_1 - має в наявності причіп-ваговоз ATU -3-30S вагопідйомністю 23,1 тони, що відображено в мережі Інтернет. 7. ТОВ "Каналізація" (м.Харків) - за інформацією, наданою телефоном представником підприємства, вагопідйомність наявного напівпричепа - ваговоза ЧМЕЗ-20 - 20 тон. 8. ТОВ Укрпромстрой (м.Харків) - за інформацією, наявною в мережі Інтернет, вагопідйомність причепа - ваговоза ЧМЗАП-5280 - 40 тон. 9. ПАТ "Укртелеком" - згідно з інформацією з сайту виробника причепів ЧМЗАП https://www.cmzap.ru/catalog/sverhtvaielovoznyie-moduii-pricepy/?filter_carry=9&filter Iength=0 найбільша тонажність - це причіп ЧМЗАП 706010 - 177 тон, відповідно, наявний напівпричіп-ваговоз не може перевозити вантажі масою більше 117 тон. 10. ПАТ "Південспецбуд" (м.Харків) - за інформацією, наданою телефоном представником підприємства, вагопідйомність наявного напівпричепа - ваговоза 43-20 - 20 тон. 11. ТОВ фірма "Будівельник ДБК" (м.Харків) - у підприємства зареєстрований панелевоз, даний вид транспортного засобу може здійснювати перевезення вантажів лише панельного типу. 12. ТОВ "Бурат-Агро" (с.Пищане Полтавська області) - за інформацією, наявною в мережі Інтернет, вагопідйомність причепа - ваговоза ГТТ-5208 - до 40 тон. 13. ОСОБА_2 - за інформацією, наявною в мережі Інтернет, вагопідйомність напівпричепа - ваговоза ЧМЗАП XTS - до 60 тон. 14. КП "Шляхрембуд" (м.Харків) - за інформацією, наданою телефоном, вагопідйомність напівпричепа - ваговоза КТ-150 - до 15 тон. 15. ОСОБА_3 - за інформацією, наданою телефоном, вагопідйомність наявного причепа - ваговоза ЧЗАП-320Т - 40 тон. 16. ПП "Перемога АВК" (с. Чумаки Дніпропетровської області) - за інформацією, наявною в мережі Інтернет, вагопідйомність причепа - ваговоза ЧМЗАП-5224 - 25,5 тон.
Отже, серед зареєстрованих транспортних засобів у Держпродспоживслужбі здатних перевезти парогенератори є напівпричепи моделі SCHEUERLE, зареєстровані за ТОВ "Харківспецтяжтранс".
6.29. 21.07.2017 між ТОВ "Харківспецтяжтранс" (орендодавець) та ТОВ "Укртрансальянс" (орендар) укладено договір оренди №23/17, згідно пунктами 1.1, 1.2 якого, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування предмет оренди, визначений у пункті 1.2 договору, а орендар зобов`язується прийняти предмет оренди у користування і сплачувати орендну плату за таке користування. Під предметом оренди сторони розуміють: причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_5 , марка SCHEUERLE SOPE4M, рік випуску 2008, заводський № W09928XX97PS17331 , маса машини 13300 кг (з комплектом допоміжного обладнання); причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_7 , марка SCHEUERLE SOPE4M, рік випуску 2008, заводський № W09928XX07PS17332 , маса машини 13300 кг; причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_9 , марка SCHEUERLE SOPE2M, рік випуску 2009, заводський № W09943XX79PS17831 , маса машини 7200 кг; причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_11 , марка SCHEUERLE SOPE6M, рік випуску 2009, заводський № W09949XX99PS17431 , маса машини 19700 кг; зчіпний пристрій, марка SCHEUERLE SOHUE 1350 2750, рік виписку 2008, заводський № W09943XX38PS17811 , маса машини 6700 кг.
Згідно з пунктом 1.4 договору оренди, строк оренди - до 31.01.2020 року.
21.07.2017 між сторонами підписаний акт прийому-передачі майна до договору оренди.
6.30. 31.10.2018 між ТОВ "Харківспецтяжтранс" (орендодавець), ТОВ "Укртрансальянс" (первісний орендар) та ТОВ "Альтаір Карго Транс" (новий орендар) укладено договір №28/18 про заміну сторони у договорі оренди від 21.07.2017 №23/17, згідно з пунктами 1.1, 1.2 якого, первісний орендар передає, а новий орендар приймає на себе всі права і обов`язки, у тому числі відповідальність (штрафні санкції) первісного орендаря за договором оренди від 21.07.2017 №23/17. Після підписання цього договору новий орендар стає стороною договору оренди від 21.07.2017 №23/17 і повним правонаступником усіх прав і обов`язків первісного кредитора за договором оренди від 21.07.2017 №23/17.
6.31. Крім того, 01.01.2019 між ТОВ "Харківспецтяжтранс" (продавець) та ТОВ "Альтаір Карго Транс" (покупець) укладено попередній договір №01/19, відповідно до умов якого, сторони в майбутньому зобов`язуються укласти договір купівлі-продажу майна, зазначеного в пункті 1.2 попереднього договору, у строк та інших умовах, встановлених цим попереднім договором. Під майном сторони розуміють: причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_5 , марка SCHEUERLE SOPE4M, рік випуску 2008, заводський № W09928XX97PS17331 , маса машини 13300 кг (з комплектом допоміжного обладнання); причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_14 , марка SCHEUERLE SOPE4M, рік випуску 2008, заводський № W09928XX07PS17332 , маса машини 13300 кг; причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_9 , марка SCHEUERLE SOPE2M, рік випуску 2009, заводський № W09943XX79PS17831 , маса машини 7200 кг; причіп-ваговоз, реєстраційний № НОМЕР_11 , марка SCHEUERLE SOPE6M, рік випуску 2009, заводський № W09949XX99PS17431 , маса машини 19700 кг; зчіпний пристрій, марка SCHEUERLE SOHUE 1350 2750, рік виписку 2008, заводський № W09943XX38PS17811 , маса машини 6700 кг. Сторони зобов`язуються укласти договір купівлі-продажу (основний договір) не пізніше 01.02.2020р. за умови здійснення покупцем належного розрахунку за цим договором (здійснення ним повної авансової плати вартості майна) (пункти 1.1-1.3 попереднього договору).
Згідно з пунктами 2.1, 2.5 договору, сторони погодили, загальна вартість майна становить гривневий еквівалент 63 548,40 євро, що мають бути сплачені покупцем за графіком, який погоджений сторонами у додатку №1 до цього попереднього договору.
6.32. Крім того, 02.08.2018р. між ПАТ "Укрзалізниця" (перевізник) та ТОВ "Альтаір КаргоТранс" (замовник) укладено договір №05742/ЛЗ-2018 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником буді-якої дії на виконання цього договору і діє з моменту підписання до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції зі здійснення усіх розрахунків за виконанні перевезення та наданні послуги (пункти 1.1, 12.1 договору).
6.33. 05.07.2019р. Філія "Центру транспортування сервісу "Ліски" АТ "Укрзалізниця" листом №ліски/К-09/263 проінформувала, що в робочому парку перебуває транспортер зчіпного типу вантажопідйомністю 400 тон, модель 14-Т003 №39960075, термін служби якого закінчується 26.11.2019.
6.34. 01.08.2019 між ТОВ "Харківспецтяжтранс" (орендодавець) та ТОВ "Альтаір КаргоТранс" (орендар) укладено договір оренди №12.1/19, згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.4 якого, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування сідловий тягач-Е, марка: МАЗ, модель 537, повна маса 45 000 , маса без навантаження 22 000, об`єм двигуна 38800, реєстраційний № НОМЕР_17 , рік випуску 1973, строком до 30.10.2019.
6.35. Матеріали справи містять каботажний коносамент №1 на підтвердження виконання перевезення парогенераторів річковим транспортом (порт відправлення - причал Запорізької АЕС, порт призначення - Черкаський річковий порт).
6.36. Крім того, за ТОВ "Альтаір КаргоТранс" зареєстрований автотранспортний засіб MAN NGA 41.660, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішній справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів.
6.37. ТОВ "Коприг" долучено до матеріалів справи експертні висновки №297/2019-ЕВ від 20.12.2019, №306/2019-ЕВ від 27.12.2019 та №305/2019-ЕВ від 27.12.2019 за результатами фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, з яких, на думку позивача, вбачається можливість виконати перевезення, що передбачене оспорюваним договором, такими юридичними особами: ТОВ "Харківспецтяжтранс", ТЕФ "Дракотранс ЛТД Харків", Intracamion Spedition Consulting GmbH+Co.KG (м.Мюнхен, Німеччина), CF&S Estonia AS (Таллінн, Естонія).
6.38. 02.01.2020 ТОВ "Харківспецтяжтранс" листом № 01-01 повідомило, що причепи-ваговози і сідловий тягач передані в оренду ТОВ "Альтаір Карго Транс", а іншим обладнанням, за допомогою якого ТОВ "Харківспецтяжтранс" може здійснити перевезення вантажу масою 317 тон, не володіє, тому виконати перевезення парогенераторів не мало технічної можливості.
6.39. Доказів можливості виконати перевезення ТЕФ "Дракотранс ЛТД Харків" в матеріалах справи немає.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Оскільки касаційна скарга у цій справі подана після набрання чинності названого закону розгляд цієї скарги здійснюється з урахуванням положень ГПК України у редакції від 08.02.2020 (далі - у редакції, чинній з 08.02.2020).
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору про закупівлю послуг від 09.10.2019 № 29-122-04-19-08703.
8.2. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для захисту права суду необхідно встановити факт його порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).
Отже, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, тобто особа має обґрунтувати юридичну зацікавленість щодо наявності/відсутності цивільних прав.
Виходячи зі змісту приписів статей 15, 16, 215 ЦК України кожна особа має право на захист, в тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та може виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб. Правова позиція щодо застосування названих норм матеріального права, викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 6-605цс16.
Відтак, договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
При цьому, суди повинні враховувати, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Близька за змістом правова позиція щодо обґрунтування порушеного права викладена у мотивувальній частині постанов Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 9901/14/20 (пункт 19), від 15.04.2020 у справі № 9901/580/19 (пункт 21), від 11.03.2020 у справі № 9901/590/19 (пункт 16) та у постановах Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 820/3018/17 (абзац 27), від 13.05.2020 у справі № 826/12446/18 (пункт 38).
Крім того, відповідно до частини першої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 74, статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Необхідно відзначити, що обов`язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції Законом України "Про публічні закупівлі" встановлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і далі у редакції, чинній на момент здійснення відповідної закупівлі) публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Законом України "Про публічні закупівлі" тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до частини першою, третьою статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.
Названим Законом визначені принципи здійснення закупівель, зокрема максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі, шляхом використання електронної системи закупівель (статті 3, 12 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 цього Закону.
Вказаним спростовується твердження скаржника про те, що позивачу не потрібно відповідати кваліфікаційним вимогам, оскільки вони, на думку скаржника, перевіряються лише під час процедури закупівлі, яка відповідачем не проводилася.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
Частиною третьою статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на вебпорталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити, зокрема, обґрунтування застосування переговорної процедури.
Пунктом 15 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов загалом обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки: позивачем доказово не обґрунтовано обставин наявності конкурентного середовища на ринку; позивачем не надано належних та допустимих у розмінні статей 76, 77 ГПК України доказів наявності у позивача або у інших суб`єктів господарювання, окрім Підприємства, можливості надати послуги з перевезення двох парогенераторів ПВГ-1000М з ВП ЗАЕС на майданчик ВП РАЕС у відповідності до всіх вимог технічного завдання до закупівлі; не доведено факту порушення у зв`язку з укладенням оспорюваного правочину прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Надаючи оцінку правомірності спірного правочину суди попередніх інстанцій виходили саме з підстав позову, які визначені ТОВ "Коприг" у позовній заяві, а саме необґрунтованого застосування переговорної процедури закупівлі, тоді як мала бути проведена інша процедура закупівлі - відкриті торги.
Інших підстав для визнання договору про закупівлю послуг від 09.10.2019 № 29-122-04-19-08703 недійсним позивачем не наведено, а судами не встановлено.
Доводи викладені у касаційній скарзі викладених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що доводи викладені у касаційній скарзі ТОВ "Коприг" дублюють доводи апеляційної скарги ТОВ "Коприг", і такі (доводи) вже спростовано судами попередніх інстанцій, про що свідчить зміст оскаржуваних судових рішень. Водночас, зазначаючи про порушення цими судами норм процесуального та матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої названими судами оцінки доказів зі справи. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що послуга, що надається за оспорюваним договором, є складною та багатоетапною, передбачає залучення 3-х видів транспорту, зокрема, автомобільного, річкового та залізничного, зокрема з/д транспортера ТСЧ-400, термін служби якого закінчується у листопаді 2019р., а також виконання додаткових робіт, пов`язаних із перевезенням парогенераторів, у тому числі виготовлення оснастки для кріплення парогенераторів, завантаження/розвантаження вантажу тощо, зважаючи на його особливість - циліндричну форму, що, у свою чергу, зумовлює необхідність мати як необхідну матеріально-технічну базу, так і фахівців відповідної кваліфікації. Необхідна для виконання оскаржуваного договору матеріально-технічна база не обмежується наявністю транспортних засобів, зокрема автотранспортного засобу MAN NGA 41.660, оскільки такий автомобіль є лише однією складовою, необхідною для виконання перевезення, що є предметом оспорюваного договору.
За таких обставин, невідповідність позивача необхідним кваліфікаційним вимогам позбавляє його можливості самостійно виконати перевезення, яке є предметом оспорюваного договору та не вказує на те, що позивач може бути конкурентом під час проведення переговорної процедури закупівлі, без залучення інших суб`єктів господарювання для виконання договору.
Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено відповідність ТОВ "Альтаір Карго Транс" кваліфікаційним вимогам відповідача, що підтверджується тим, що
- у володінні (користуванні) ТОВ "Альтаір КаргоТранс" є: автотранспортний засіб MAN NGA 41.660; сідловий тягач-Е, марка: МАЗ , модель 537; причіп-ваговоз, марка SCHEUERLE SOPE4M; причіп-ваговоз, марка SCHEUERLE SOPE4M; причіп-ваговоз, марка SCHEUERLE SOPE2M; причіп-ваговоз, марка SCHEUERLE SOPE6M; зчіпний пристрій, марка SCHEUERLE SOHUE 1350 2750 , а також укладений договір з ПАТ "Укрзалізниця" щодо надання послуг зі здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, зокрема транспортера ТСЧ-400, а також договір на перевезення річковим (морським) транспортом (каботажний коносамент), які в сукупності дають можливість виконати умови оспорюваного правочину;
- ТОВ "Альтаір КаргоТранс" здійснює діяльність у сфері залізничного і автомобільного транспорту, має фахівців належної кваліфікації, які виготовили оснастку, необхідну для перевезення парогенераторів, та здійснюють комплекс навантажувально-розвантажувальних робіт, тобто відповідає кваліфікаційним вимогам відповідача.
Стосовно доводів позивача про можливість залучення ним інших (іноземних) суб`єктів господарювання до надання послуг, що були предметом переговорної процедури закупівлі, то Верховний Суд також вважає такі доводи скаржника необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях, враховуючи вимоги статті 57 Закону України «Про автомобільний транспорт» та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема те, що дозволи на перевезення вантажів між пунктами, розташованими на території України, транспортними засобами, що належать іноземним перевізникам, не видавалися, а також те, що регуляторний акт, який встановлює порядок видачі дозволу на перевезення вантажів між пунктами, розташованими на території України, транспортними засобами, що належать іноземним перевізникам, відсутній, що ускладнює (унеможливлює) залучення до спірного перевезення іноземних суб`єктів господарювання.
Аргументи скаржника щодо необґрунтованості висновку суду першої інстанції про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, також відхиляється судом касаційної інстанції з огляду на те, що судом вказано саме на неефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки позивачем окрім позовних вимог про визнання недійсним договору про закупівлю послуг не пред`являлося позовних вимог про визнання недійсним рішення тендерного комітету відповідача від 17.09.2019, оформленого протоколом № 71, на підставі якого вирішено застосувати переговорну процедуру за результатами якої було укладено вказаний договір.
З огляду на викладене у розділі 8 цієї постанови відхиляються доводи касаційної скарги, наведені у розділі 4 цієї постанови та письмових пояснень.
8.3. Верховним Судом приймаються до уваги доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу, з урахуванням висновків викладених у розділі 8 цієї постанови, як такі, що ґрунтуються на встановлених судами попередніх інстанцій обставинах справи.
8.4. Що ж стосується аргументів скаржника про порушення вимог статей 76-79 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та/чи не надав належної оцінки обставинам справи, то Верховний Суд, зважаючи на статтю 300 ГПК України відхиляє такі доводи, оскільки вони спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень, зводяться, насамперед, до переоцінки доказів, встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, проте суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак міркування скаржника не свідчать про наявність порушень норм процесуального права, які визначені підставами для скасування відповідного судового рішення згідно з положеннями статей 310-312 ГПК України .
8.5. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип юридичної визначеності, складовою якого є принцип res judicata.
Базове тлумачення принципу res judicata, вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
8.8. Колегія суддів касаційної інстанції звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення у справі «Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), рішення від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", в яких послідовно зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. У рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Верховний Суд вважає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
8.9. Відповідно до рішень у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" ЄСПЛ зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.8. Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "Коприг" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
9.9. При цьому, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій до встановлених ними обставин справи вірно застосовано норми матеріального права.
9.10. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Коприг" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
10. Судові витрати
10.8. Понесені ТОВ "Коприг" у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 05.02.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 918/763/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
