Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2020 р. м. Рівне Справа № 918/763/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр КаргоТранс" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коприг"
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "РАЕС",
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаїр КаргоТранс",
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маммут Україна»
про визнання недійсним договору,
за участю представників учасників:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
від третьої особи (ТОВ "Альтаїр КаргоТранс"): А.Лабай, дов. від 12.11.2019 року,
від третьої особи (ТОВ "Маммут Україна"): не з`явився,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коприг» звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "РАЕС", про визнання недійсним договору про закупівлю послуг № 29-122-04-19-08703 від 09.10.2019 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.02.2020 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коприг» до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "РАЕС", про визнання договору про закупівлю послуг № 29-122-04-19-08703 від 09.10.2019 року недійсним відмовлено.
Представником третьої особи - ТОВ "Альтаїр КаргоТранс" до закінчення судових дебатів зроблена заява про подання доказів на підтвердження витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
07.02.2020 року від третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "Альтаїр КаргоТранс" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі з доказами понесення третьою особою витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Ухвалою суду від 07.02.2020 року розгляд заяви ТОВ "Альтаїр КаргоТранс" про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 21.02.2020 року.
12.02.2020 року від ТОВ "Альтаір КаргоТранс" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке задоволене ухвалою суду від 13.02.2020 року.
14.02.2020 року від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Суд , розглянувши питання про розподіл витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, встановив таке.
На підтвердження вказаних витрат третьою особою - ТОВ "Альтаір КаргоТранс" долучено договір про надання правової допомоги від 12.11.2019 року, додаток № 1 до нього, лист, рахунок на оплату № 02 від 05.02.2020 року на суму 70 000,00 грн, платіжне доручення № 407 від 06.02.2020 року на суму 70 000,00 грн, заключну виписку за період з 06.02.2020 року по 06.02.2020 року, акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 06.02.2020 року.
Згідно з п. 1.1. договору клієнт (ТОВ «Альтаір Карго Транс») доручає, а виконавець (АБ «Андрія Лабая») бере на себе зобов`язання надати йому правову допомогу з представництва інтересів клієнта у Господарському суді Рівненської області у справі № 981/763/19 за позовом ТОВ "Коприг» до ДП "НАЕК "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "РАЕС", про визнання недійсним договору.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.4. договору розмір гонорару та умови його виплати зазначаються в додатку № 1 до цього договору. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Понесені виконавцем витрати відшкодовуються клієнтом на підставі виставленого рахунку.
У п.п. 1, 5, 6, 7 додатку сторонами погоджено, що розмір гонорару становить 70 000,00 грн. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, який підписується сторонами. Підставою для сплати гонорару є рахунок. Клієнт сплачує гонорар у день отримання рахунку.
05.02.2020 року АБ "Андрія Лабая" виставило третій особі - ТОВ «Альтаір Карго Транс» рахунок на оплату № 02 на суму 70 000,00 грн, в якому зазначено перелік наданих послуг, а саме: 1) вивчення матеріалів справи, консультування замовника у справі; 2) участь у судових засіданнях із залученням адвоката П. Гевяка; 3) підготовка необхідних процесуальних документів; 4) збір необхідних документів/доказів по справі, їх належне оформлення для подання до суду; 5) понесені виконавцем витрати: на проїзд (на судові засідання) з м. Львова у м. Рівне та у зворотному напрямку.
06.02.2020 року між ТОВ «Альтаір Карго Транс» та АБ "Андрія Лабая" складено та підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги, згідно з п. 1 якого виконавець надав, а клієнт прийняв такі послуги: 1) консультація керівництва ТОВ «Альтаір Карго Транс» стосовно судової справи; 2) вивчення матеріалів справи, їх аналіз та опрацювання; 3) збір необхідних документів/доказів по справі, їх належне оформлення для подання до суду; 4) підготовка письмових документів: пояснення на позов, додаткові пояснення, питання до позивача у порядку ст. 90 ГПК України, заперечення проти клопотання про витребування доказів та про залучення в якості третьої особи, клопотання про долучення доказів - 2 шт., клопотання про стягнення судових витрат, адвокатські запити - 3 шт.
06.02.2020 року ТОВ «Альтаір Карго Транс» перерахувало на рахунок АБ "Андрія Лабая" 70 000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 407, а також заключна банківська виписка.
Заразом позивачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, що: першим документом по суті, поданим третьою особою - ТОВ «Альтаір Карго Транс», були письмові пояснення, підписані адвокатом П. Гевяком, при цьому доказів існування будь-яких договірних відносин між останнім та ТОВ «Альтаір Карго Транс» чи АБ "Андрія Лабая" не надано, отже послуги адвоката П. Гевяка документально не підтверджені та не мають бути враховані, як професійна правнича допомога; первинні документи, надані ТОВ «Альтаір Карго Транс» у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу (акт приймання-передачі наданої правової допомоги, рахунок на оплату), не містять деталізації наданих послуг та часу, затраченого на їх надання, тощо, а відтак вказані витрати є необґрунтованими та підлягають зменшенню до 5 000,00 грн.
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
За ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Частиною 3 ст. 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже , витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, та докази, надані в їх обґрунтування, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з матеріалів справи, проведено 5 судових засідань, у 4 з яких участь брав адвокат П. Гевяк, а в 3 - адвокат А. Лабай; від третьої особи підготовлено та подано: пояснення щодо позову (4 стор.), підписані адвокатом П. Гевяком, решта документів - пояснення (4 стор.), клопотання про відшкодування судових витрат (2 стор.), клопотання про долучення документів до матеріалів справи (1 стор.), додаток до пояснення третьої особи щодо позову (запитання третьої особи до позивача відповідно до ст. 90 ГПК України) (1 стор.), клопотання про долучення документів до матеріалів справи (1 стор.), адвокатські запити (3 шт.), заперечення проти клопотання про витребування доказів (1 стор.), заперечення проти клопотання про залучення в якості третьої особи (1 стор.), заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (1 стор.), клопотання про долучення доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення (1 стор.), підписані адвокатом А. Лабаєм.
З наявних документів (рахунку на оплату) судом установлено, що адвокат П. Гевяк, який займається індивідуальною адвокатською діяльністю, залучався АБ "Андрія Лабая" до надання правової допомоги.
У свою чергу, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 14 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.
У той же час в матеріалах справи відсутні докази укладення договору між АБ "Андрія Лабая" та адвокатом П. Гавяком про залучення останнього до виконання укладеного бюро договору з третьою особою - ТОВ «Альтаір Карго Транс». Так само немає договору про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «Альтаір Карго Транс» та адвокатом П. Гавяком, а відтак підстави для відшкодування витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги адвокатом П. Гавяком, відсутні.
Окрім того, первинні документи, надані у підтвердження витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, місять лише коротке посилання на надану послугу, без її деталізації та часу, затраченого на її надання, що унеможливлює встановити співмірність вказаних витрат із часом, витраченим адвокатом на надання тієї чи іншої послуги. У той же час обсяг наданих адвокатом послуг, беручи до уваги фактичні обставини справи, є незначним.
Також рахунок на оплату містить посилання на понесені витрати на доїзд (на судові засідання) з м. Львова у м. Рівне та у зворотному напрямку, заразом доказів, які підтверджують вказані витрати та їх дійсний розмір (чеки на бензин, проїзні квитки тощо), суду не надано. При цьому суд зазначає, що вказані витрати включено у розмір гонорару, тоді як за умовами договору до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтями 76, 77, 79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Окрім того, ч. 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах "Двойних проти України", "Гімайдуліна і інших проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто , суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У свою чергу, у кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Кожна справа має різну кількість судових засідань, як і різну кількість розглянутих клопотань, а отже і кількість виконаного адвокатом обсягу робіт з огляду на кількість вчинених процесуальних дій.
Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для третьої особи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зважаючи на клопотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката третьої особи, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат ТОВ «Альтаір Карго Транс» на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн від попередньо заявленої суми (70 000,00 грн), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
У силу вимог п. 2 ч. 4, ч. 13 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, третя особа на стороні відповідача заперечувала з приводу задоволення заявлених позовних вимог, відтак витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги, в сумі 15 000,00 грн покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр Карго Транс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коприг» (пр-т О. Поля, 107-Г, кімн. 209, м. Дніпро, 49069, ідентифікаційний код 33718667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаїр Карго Транс" (вул. Сахарова, 43, оф. 502, м. Львів, 79044, ідентифікаційний код 41316028) 15 000,00 грн витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.
У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, відмовити.
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Коприг» (пр-т О. Поля, 107-Г, кімн. 209, м. Дніпро, 49069, ідентифікаційний код 33718667).
Відповідач : Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "РАЕС" (промзона, м. Вараш, Рівненська область, 34400, ідентифікаційний код 05425046).
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (стягувач за додатковим рішенням), Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтаїр Карго Транс" (вул. Сахарова, 43, оф. 502, м. Львів, 79044, ідентифікаційний код 41316028).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне додаткове судове рішення складене та підписане 21.02.2019 року.
Суддя О. Андрійчук
