Справа № 127/10723/20
Провадження № 2/127/1654/20
УХВАЛА
про забезпечення позову
21 травня 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за її позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Рудика Валерія Вікторовича, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію права власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Рудика В.В. про визнання недійсними договору, укладеного 09.11.2016 між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та договору, укладеного 12.02.2019 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , щодо купівлі-продажу вбудованого нежилого приміщення АДРЕСА_1 , скасування рішень про державну реєстрацію права власності за покупцем на вказане нерухоме майно на підставі цих договорів.
Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: вбудоване нежиле приміщення АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 . Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 08.12.2016 скасоване рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2013, яким було визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право приватної власності на вказане спірне нерухоме майно, та ухвалено судом нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного суду України у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін. Незважаючи на вказані обставин відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.11.2019 уклали договір купівлі-продажу, за яким відчужили спірне майно на користь ОСОБА_5 . Надалі, наступний власник 12.02.2019 уклав договір купівлі-продажу та відчужив це майно на користь ОСОБА_2 , який є сином відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і здійснював їх процесуальне представництво у суді щодо визнання права власності на спірне майно, тобто на момент здійснюваного на його користь правочину був обізнаний про наявність рішень суду відносно предмету купівлі-продажу. Зважаючи, що предметом позову є визнання недійсним вищевказаних договорів купівлі-продажу та враховуючи недобросовісну поведінку відповідачів щодо спірного майна, позивач вказує, що є підстави вважати, що невжиття вказаних заявником заходів забезпечення позову може у наступному утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду по даній справі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд дійшов до наступного.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, невжиття яких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача,за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Як слідує з матеріалів справи між сторонами справи виник спір щодо вбудованого нежилого приміщення АДРЕСА_2 72,9 кв.м., розташованого в підвалі будинку АДРЕСА_3 . Позивач фактично оспорює набуття відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 права власності на це майно.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 08.12.2016, яке залишене без змін постановою Верховного Суду від 05.09.2019, було скасоване рішення суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на вказане майно. В той же час це майно 09.11.2016 було продане ОСОБА_5 , а 12.02.2019 відчужене на користь ОСОБА_2 .
Отже спірне майно під час розгляду спору переходило у власність інших осіб і теперішнім його власником є ОСОБА_2 , а відтак у позивача наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи, що спір виник з приводу вбудованого нежилого приміщення АДРЕСА_4 розташованого в підвалі будинку АДРЕСА_3 , суд дійшов висновку, що накладення арешту на спірне нерухоме майно, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а тому вважає за можливе задовольнити заяву та накласти арешт на це майно.
Суд зазначає, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.
Зустрічне забезпечення судом не застосовується.
Відповідно до частини першої та другої ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційнийномер НОМЕР_1 ,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_5 ) про забезпечення позову - задовольнити.
Накластиарешт на нерухоме майно, а саме: вбудоване нежиле приміщення АДРЕСА_4 .м., АДРЕСА_6 будинку АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1078376205101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), яке 12.02.2019 зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП не застосовується у зв`язку з релігійними переконаннями).
Ухвалу суду для виконання надіслати Замостянському відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (21050, м.Вінниця, вул. Соборна,15-а, код ЄДРПОУ 34983238).
Копію ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
