Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 525/897/19
провадження № 51-746км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170120000148, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області, раніше судимого, востаннє
13 січня 2014 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за
ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки
6 місяців, звільнений 13 березня 2017 року по відбуттю строку покарання,проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Вирішено питання щодо речового доказу та процесуальних витрат у провадженні.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що 17 травня 2018 року, близько 18 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , під час спілкування з ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, наніс потерпілому не менше п`яти ударів руками та ногами в різні частини тіла.
Продовжуючи свої протиправні дії, 18 травня 2018 року, близько 08 год, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні літньої кухні за вищевказаною адресою, під час спілкування з ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, наніс ОСОБА_8 не менше шести ударів руками в обличчя.
В результаті ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення.
Крім цього, діючи повторно, в кінці травня 2019 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_7 перебуваючи у спальній кімнаті квартири за адресою:
АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_9 , де тимчасово проживав з останнім, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, таємно викрав пилосос марки «Vico VC-1610» вартістю 500 грн, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, щосуд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 20, 54 КПК України, оскільки не розглянув клопотання ОСОБА_7 про заміну захисника ОСОБА_6 , який здійснював його захист за призначенням, на іншого захисника за рахунок держави, чим порушив право засудженого на захист.
Крім цього, засуджений ОСОБА_7 звертався з заявою від 28 грудня 2019 року про надання йому іншого захисника для надання допомоги у складанні доповнення до поданої ним апеляційної скарги до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Полтавській області, але вказана заява надійшла до адресата лише 17 січня 2020 року, тобто після проведення апеляційного розгляду. Касаційний розгляд просить провести за його відсутності.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила відмовити у її задоволенні.
Від засудженого ОСОБА_7 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 1 ст.412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається з частин 1, 2 статті 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь укримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, атакож реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.
Статтею 59 Конституції України визначено право кожного на професійну правничу допомогу.
Забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого у кримінальному провадженні - одна з найважливіших гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ч. 2 ст.63, п. 5 ч. 3 ст.129 Конституції України та міжнародними актами, які становлять національне законодавство щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, є обов`язком держави. Адекватний захист обвинуваченого як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.
Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях «Камасинський проти Австрії» від 23 листопада 1989року та «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року зробив висновок про те, що «Конвенція призначена гарантувати не ті права, що є теоретичними та ілюзорними, а ті, що є практичними і реальними... Саме по собі призначення не забезпечує ефективної допомоги, оскільки адвокат, призначений надавати безоплатну правову допомогу, може вмерти, серйозно захворіти, стикатися тривалий час з перешкодами у своїй діяльності або ухилятися від виконання своїх обов`язків. Якщо органи влади ставляться до відома про таку ситуацію, вони повинні або замінити його, або примусити його виконувати свої обов`язки».
Проте під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції вказаних вимог закону не було дотримано.
Так, ізтехнічного носіяінформації, на якому зафіксовано судове засідання за 15січня 2020 року вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_7 заявив клопотання про заміну захисника ОСОБА_6 , який здійснював його захист за призначенням, на іншого захисника за рахунок держави, оскільки останній є некомпетентним при наданні йому правової допомоги у кримінальному провадженні.
Проте суд апеляційної інстанції, в порушення ч. 2 ст. 54 КПК України, вказане клопотання належним чином не розглянув, процесуальне рішення по клопотанню не прийняв та продовжив розгляд кримінального провадження за участю захисника ОСОБА_6 щодо компетентності якого засуджений висловив сумнів йнедовіру.
Таким чином, при здійсненні апеляційного розгляду було порушено право на захист засудженого ОСОБА_7 , що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин, ухвалу апеляційного суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, про що слушно зазначає захисник у касаційній скарзі, а тому згадане судове рішення підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене, здійснити провадження з додержанням вимог КПК України й ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме вимогам статей 370, 419 цього Кодексу.
Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням певних особливостей (стаття 434 КПК України). У свою чергу, ст. 418 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід.
Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України), з огляду на необхідність попередження ризику переховування ОСОБА_7 від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного вироком суду, враховуючи, що він обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 рокущодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 18 липня 2020 року включно.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
