Ухвала
18 травня 2020 року
м. Київ
справа № 212/3137/17-ц
провадження № 61-37529сво18
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого (судді-доповідача) - Синельникова Є. В.,
суддів: Висоцької В. С., Гулька Б. І., Крата В. І, Луспеника Д. Д.,
Сімоненко В. М., Червинської М. Є.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Кривбасшахтозакриття», про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі судді Козлова Ю. В., від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М., від 15 травня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі -
ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Позовні вимоги мотивовано тим, що він тривалий час працював в умовах, які характеризувались перевищенням гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища у період часу з 15 грудня 1980 року по 12 травня 1995 року в Першотравневому районному управлінні - на шахті «Першотравнева-1» на умовах повного робочого дня. 10 травня 2012 року рішенням лікувально-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини йому було встановлено професійне захворювання: сідеросілекоз 1-ї стадії, пізній розвиток ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легенів, фіброз в/частини правої легені. За актом розслідування професійного захворювання комісією встановлено, що причиною його виникнення є робота підземним машиністом шахт «Першотравнева-1» та «Першотравнева» в/о Кривбасруда. За висновком медико-соціальної експертної комісії в 2012 році йому встановлено 40 % втрати професійної працездатності, згодом - 50 %, а в 2015 році встановлено 70 % втрати професійної працездатності безстроково, також встановлено інвалідність другої групи внаслідок професійного захворювання. Вказував, що внаслідок втрати здоров`я, стан якого погіршується щороку, він зазнає фізичних та моральних страждань. Через професійне захворювання має проблеми з диханням, постійний кашель з біллю в грудній клітині. Змушений постійно приймати медикаментозне лікування, дотримуватись обмеження фізичних навантажень. Взагалом зазначав, що через стан здоров`я змінився його життєвий уклад, що вимагає додаткових зусиль для для організації життя.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з
ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на його користь 448 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з
ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1
70 400 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди без утримання податку з доходу фізичних осіб. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що саме ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» є правонаступником ВО «Кривбасруда» у період роботи ОСОБА_1 на шахті «Першотравнева-1» та на шахті «Першотравнева», а тому є належним відповідачем у справі. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд взяв до уваги ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, який становить 70 % безстроково, наявність другої групи інвалідності, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді, пов`язаній з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло у тому числі й з вини ПАТ «Кривбасзалізрудком». Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив професійну працездатність у загальному розмірі 70 % та його визнано інвалідом другої групи безстроково. Після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, він періодично проходить лікування. Суд апеляційної інстанції погодився із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди.
У касаційній скарзі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що правонаступником реорганізованого виробничого об`єднання «Кривбасруда» є Криворізьке державне гірничорудне управління, а не ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», проте докази на підтвердження цих обставин суди не дослідили. Криворізьке державне гірничорудне управління виплачує колишнім працівниками виробничого об`єднання «Кривбасруда» суми відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, що підтверджується судовою практикою.
У відзиві на касаційну скаргу ДП «Кривбасшахтозакриття» зазначає, що суди дійшли обґрунтованого висновку щодо належності відповідача у справі. Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 травня 2018 року у справі
№ 212/4810/16-ц (провадження № 61-7226св18) встановив, що правонаступником усіх прав та обов`язків державного виробничого об`єднання із видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» (структурних підрозділів шахти «Першотравнева-1» та «Першотравнева») є
ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат».
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.
01 квітня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду посилалась на те, що професійне захворювання позивача виникло саме під час його перебування у трудових відносинах з виробничим об`єднанням по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» у період з 07 лютого 1977 року по 01 листопада 1985 року, правонаступником якого є ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», на якого законодавством покладено обов`язок забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, що порушений роботодавцем та має наслідком втрату позивачем професійної працездатності і завдає йому страждань.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 215/1573/16-ц (провадження № 61-20427св18), від 12 листопада 2018 року у справі № 215/3858/16-ц (провадження № 61-31377св18), від 30 травня 2018 року у справі № 212/4810/16-ц (провадження № 61-7225св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 215/1589/18 (провадження № 61-14399св19), від 10 травня 2018 року у справі № 215/5814/15 (провадження № 61-355св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 215/3547/16-ц (провадження № 61-19254св18).
Разом з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 липня 2018 року у цивільній справі № 215/5607/15-ц (провадження № 61-13361св18) у аналогічній справі дійшов висновку провідмову у задоволенні позову, оскільки
ПАТ «Кривбасзалізрудком» є неналежним відповідачем у цій справі та не може нести відповідальність перед позивачем за порушення
ВО «Кривбасруда» трудових прав на шахтах «Першотравнева», «Першотравнева-2» та « Першотравнева - Дренажна», на яких працював позивач, оскільки не є їх правонаступником. При цьому суд виходив із тих обставин, що наказом від 11 вересня 1998 року № 139 виключено зі складу структурних одиниць ВО «Кривбасруда» шахти «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» та створено на їх базі нове підприємство-
ДП «Кривбасгідрозахист», відповідно до пункту 1 наказу Міністерства промислової політики України № 262 від 29 липня 1998 року.
У пункті 5 цього наказу Міністерства промислової політики України визначено, що правонаступником всіх майнових прав та обов`язків реорганізованого ВО «Кривбасруда» є управління «Кривбасгідрозахисту» у відповідній частині майнових прав та обов`язків, означених розподільчим балансом. Наказом Міністерства промислової політики України
від 17 березня 2006 року № 104 призначено комісію з припинення діяльності ДП «Кривбасгідрозахист» шляхом його ліквідації та зобов`язано
ДП «Кривбасшахтозакриття» прийняти на баланс до статутного фонду майно ДП «Кривбасгідрозахист», яке залишиться після задоволення вимог кредиторів. Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що на момент виникнення у ОСОБА_3 права на відшкодування моральної шкоди - 16 листопада 2010 року, шахти «Першотравнева», «Першотравнева-2», «Першотравнева-Дренажна» ВО «Кривбасруда», «Першотравнева-Дренажна» управління «Кривбасгідрозахист» є ліквідованими, а
ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є їх правонаступником.
Зазначене свідчить про застосування судом касаційної інстанції у різних складах різного підходу для вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той же предмет спору і які врегульовані одними і тими ж нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у правовідносинах. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
З огляду на викладене, касаційна скарга ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане, справа розглядатиметься Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою
статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державне підприємство «Кривбасшахтозакриття», про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня
2018 року.
Призначити справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Направити учасникам справи копію цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: В. С. Висоцька
В. І. Крат
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник
В. М. Сімоненко
М. Є. Червинська
