УХВАЛА
07 травня 2020 року
Київ
справа № 160/8628/19
адміністративне провадження № К/9901/6635/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №160/8628/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
ВСТАНОВИВ:
10.03.2020 до Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами загального позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким на підставі пункту 120-1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 246755,63 грн.
Верховний Суд ухвалою від 20.03.2020 залишив касаційну скаргу без руху з тих підстав, що наведене скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження не було достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Запропоновано надати суду уточнену касаційну скаргу, яка має узгоджуватись з фактичними обставинами справи з наданням документів, які це підтверджують.
13.04.2020 до суду надійшла уточнена касаційна скарга, яка за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подана з дотриманням порядку і строку на касаційне оскарження.
Згідно із частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України - якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, скаржник зазначає про необхідність відступу від висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 13.08.2019 у справі №2040/7988/19, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та застосованому судами попередніх інстанцій, щодо застосування пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Свою позицію обґрунтовує тим, що варіант тлумачення норми статті 120-1 ПК України судами, зокрема, Верховним Судом, а так само і відповідачем у справі, не відповідає її дійсному змісту. При цьому тлумачення цієї норми було предметом розгляду спеціалістами і науковцями, які розглядали зміст цієї норми з точки зору синтаксичного, граматичного, логічного її тлумачення та сенсового навантаження окремих її слів і словосполучень.
Зазначає, що у висновках спеціалісти і науковці зазначили, що норму статті 120-1 ПК України в частині визначення видів податкових накладних, на які не поширюється відповідальність у вигляді штрафів за несвоєчасну реєстрацію / відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з точки зору правил синтаксису і граматики та логіки побудови речення слід тлумачити таким чином, що виключення стосуються трьох випадків: 1) коли податкова накладна не надається отримувачу (покупцю); 2) коли податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 3) коли податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Дослідивши наведене скаржником обґрунтування необхідності відступу від висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 13.08.2019 у справі №2040/7988/19, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та застосованих судами попередніх інстанцій, колегія суддів визнає їх такими, що не є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, предметом спору у цій справі було правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що не надавалися отримувачу (покупцю).
Отже, одним із спірних у цій справі питань було питання застосування пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, з посиланням на висновки Верховного Суду, зазначили, що незастосування штрафної санкції, передбаченої статтею 120-1 ПК України, можливе лише за наявності сукупності таких обставин: 1) податкова накладна не надається отримувачу (покупцю); 2) податкова накладна виписана на операцію з постачання товарів/послуг, яка звільнена від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою.
При цьому застосування норми матеріального права - пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом (постанови від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі №807/68/18, від 11.12.2018 у справі №820/2298/18, від 13.08.2019 у справі № 2040/7988/19).
Зокрема, у постанові від 13.08.2019 (справа № 2040/7988/19) Верховний Суд зазначив, що пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця можна зробити висновок, що внесені Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.
Отже, Верховний Суд звертав увагу, що саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність / відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.
Таким чином, відстуні підстави для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів вважає достатніми підстави для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норми абзацу п`ятого пункту 58.1 статті 58 ПК України, яка передбачає посилання на пункт 54.3 статті 54 ПК України (відсутність в оскаржуваному рішенні посилання на конкретну норму права, відповідно до якої був зроблений розрахунок та відсутність інформації про граничні строки, передбачені ПК України для оскарження податкового повідомлення-рішення). Також зазначає, що вказаним підставам позову судами не надано правової оцінки, що є порушенням норм процесуального права.
Такі доводи підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 328, 329-335, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №160/8628/19 .
Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/8628/19.
Надіслати копії касаційної скарги та інформацію про права та обов`язки учасникам справи разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду
