УХВАЛА
20 березня 2020 року
Київ
справа №160/8628/19
адміністративне провадження №К/9901/6635/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №160/8628/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
10.03.2020 до Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами загального позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким на підставі пункту 120-1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 246755,63 грн.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Відповідно до положень пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права;
- спірні питання виникали у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
У цій справі однією із підстав касаційного оскарження судових рішень визначено саме пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норми абзацу п`ятого пункту 58.1 статті 58 ПК України, яка передбачає посилання на пункт 54.3 статті 54 ПК України (відсутність в оскаржуваному рішенні посилання на конкретну норму права, відповідно до якої був зроблений розрахунок та відсутність інформації про граничні строки, передбачені ПК України для оскарження податкового повідомлення-рішення).
Разом з тим, з огляду на зміст судових рішень, суди не вирішували питання застосування норми абзацу п`ятого пункту 58.1 статті 58 ПК України. Описова частина судових рішень не містить відображення обставин, що питання про її застосування ставилося позивачем при обґрунтуванні своїх вимог, викладених в позовній заяві та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити обґрунтованість визначення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження судових рішень.
Скаржником не враховано, що касаційна скарга надходить до касаційного суду без матеріалів справи, а тому суд позбавлений можливості перевірити наведені скаржником доводи, що питання застосування норми абзацу п`ятого пункту 58.1 статті 58 ПК України ставилося позивачем під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій без відповідних документів, які це підтверджують. Такими документами можуть бути, зокрема, копії позовної заяви, апеляційної скарги та податкового повідомлення-рішення, яке є предметом спору у цій справі і про порушення оформлення якого зазначає скаржник у касаційній скарзі.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «В-ПЛЮС» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №160/8628/19 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- для надання суду уточненої касаційної скарги, яка має узгоджуватись з фактичними обставинами справи з наданням документів, які це підтверджують, зокрема, копії позовної заяви, апеляційної скарги та податкового повідомлення-рішення.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду
