ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7968/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Бондарчук В.В.)
від 24.10.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.)
від 14.01.2020
у справі № 910/7968/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс"
до Акціонерного товариства "Сбербанк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АККО Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Реалті"
про стягнення заборгованості у розмірі 256 405,43 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (далі - ТОВ "Сітістейтсервіс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 256 405,43 грн, в тому числі 232 476,00 грн основного боргу, 17 947,15 грн інфляційних втрат та 5 982,28 грн 3% річних.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ "Сбербанк", як власник нерухомості в житловому комплексі за адресою: Київська обл., с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд.14, не здійснює оплату за надані позивачем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, у зв`язку з чим у ПАТ "Сбербанк" виникла заборгованість перед ТОВ "Сітістейтсервіс".
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі № 910/7968/19 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Сбербанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" 150 972,66 грн основного боргу, 2 887,65 грн 3% річних та 7 823,94 грн інфляційних втрат. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 у справі № 910/7968/19 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Щасливе - ЛУ 14" (далі - замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт" (далі - власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітістейтсервіс" (далі - управитель) 25.07.2011 було укладено договір про надання послуг балансоутримання та управління житловим комплексом № 80-ССС (далі - договір);
- відповідно до пункту 1.1 договору замовник та власник доручають управителю протягом визначеного цим договором строку прийняти на баланс та надавати послуги з управління житловим комплексом, а саме багатоповерховим житловим будинком з вбудованими офісними приміщеннями, розташованим по вул. Лесі Українки, 14 в с. Щасливе, Бориспільського району Київської області;
- згідно з пунктом 1.2 договору управитель зобов`язався надавати послуги з управління в інтересах замовника, власника та для забезпечення сталого функціонування об`єкту відповідно до його цільового призначення, збереження споживчих властивостей, організації забезпечення потреби власників окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості згідно переліку, визначеного додатком 1 до цього договору;
- цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє протягом 20 років - до 25 липня 2031 року (пункт 6.1 договору);
- Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області 06.10.2016 прийняла рішення, яким затвердила тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 10,06 грн за 1 кв.м загальної площі приміщення для багатоквартирного будинку по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області;
- позивачем заявлена до стягнення сума за розрахунком тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, який складає 10,00 грн за 1 кв.м за період з січня 2018 року по грудень 2018 року;
- Акціонерне товариство "Сбербанк" у 2017 році набуло у власність приміщення, розташовані по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області загальною площею 1937,30 кв.м, а саме: квартира № 193 загальною площею 70,50 кв.м, квартира № 194 загальною площею 68,00 кв.м, квартира № 168 загальною площею 71,40 кв.м, квартира № 169 загальною площею 68,40 кв.м, квартира № 170 загальною площею 72,70 кв.м, квартира № 171 загальною площею 71,90 кв.м, квартира № 172 загальною площею 68,80 кв.м, квартира № 173 загальною площею 72,40 кв.м, квартира № 174 загальною площею 71,30 кв.м, квартира № 175 загальною площею 68,50 кв.м, квартира № 176 загальною площею 71,20 кв.м, квартира № 177 загальною площею 71,50 кв.м, квартира № 178 загальною площею 68,50 кв.м, квартира № 179 загальною площею 71,70 кв.м, квартира № 180 загальною площею 65,50 кв.м, квартира № 181 загальною площею 66,00 кв.м, квартира № 182 загальною площею 67,00 кв.м, квартира № 195 загальною площею 71,60 кв.м, підвал 12 загальною площею 190,30 кв.м, підвал 4 загальною площею 193,70 кв.м, підвал 11 загальною площею 159,90 кв.м, офісне приміщення 4 загальною площею 136,5 кв.м;
- право власності АТ "Сбербанк" на вказані об`єкти нерухомості підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23468/17 було задоволено заяву ТОВ "Сітістейтсервіс" про забезпечення позову, зокрема, заборонено ПАТ "Сбербанк" в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження переліченого нижче майна, користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь-яким іншим чином обтяжувати майно, передавати його як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, а саме: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14, в тому числі: підвал 4, підвал 11, підвал 12; заборонено ПАТ "Сбербанк", в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати ТОВ "Сітістейтсервіс" у здійсненні володіння та користування майном, в тому числі: підвалом 4, підвалом 11, підвалом 12. Постановою Верховного Суду від 07.06.2018 вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23468/17 скасована;
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/339/18 задоволено заяву ТОВ "Сіті-Стейт" про забезпечення позову та заборонено ПАТ "Сбербанк" в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження переліченого нижче майна, користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь-яким іншим чином обтяжувати майно, передавати його як внесок до статутного капіталу юридичних осіб, а саме: офісні, житлові та нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, 14, в тому числі: офісне приміщення 4; квартири №№: 193, 194, 195, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182; заборонено ПАТ "Сбербанк", в особі будь-яких органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати ТОВ "Сіті-Стейт" у здійсненні володіння та користування майном, в тому числі: офісним приміщенням 4; квартирами №№: 193, 194, 195, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182. Постановою Верховного Суду від 04.05.2018 було скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 р. у справі № 910/339/18;
- спір у справі виник у зв`язку з тим, що АТ "Сбербанк" не оплатив надані ТОВ "Сітістейтсервіс" послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період з січня 2018 року по грудень 2018 року, у зв`язку з чим у АТ "Сбербанк" виникла заборгованість в розмірі 232 476,00 грн. Крім суми основного боргу позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
2.4. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, врахувавши безпідставне нарахування позивачем оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період дій ухвал місцевих судів у справах № 190/23468/17 та №910/339/18, якими відповідачу заборонено вчиняти будь-які дії щодо зазначених вище приміщень, дійшов висновку, що відповідач як власник житлових та нежитлових приміщень, зобов`язаний утримувати майно, що йому належить та, відповідно здійснювати плату за надані послуги.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/7968/19, Акціонерне товариство "Сбербанк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні відмовити у повному обсязі.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Сбербанк":
- судами попередніх інстанцій вирішено спір в частині стягнення зазначеної суми з відповідача без дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, за формальним підходом з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права;
- суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги не встановив у своєму рішенні, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що надання позивачем послуги не підтверджується жодним доказом; суд навіть не пересвідчився чи має у своєму штаті позивач працівників, що можуть надавати відповідні послуги;
- не маючи договірних відносин з приводу надання житлово-комунальних послуг, позивач жодним чином не доводить, що ним взагалі були надані послуги і відповідно у нього виникло право вимагати від відповідача сплати цих послуг.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.2. Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
4.3. Відповідно до статті 13 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
4.4. Як передбачено статтею 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
4.5. Відповідно до частин першої - четвертої статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем.
Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є: 1) перелік послуг; 2) права і обов`язки сторін; 3) ціна на послуги; 4) строк дії договору.
4.6. Статтею 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають:
1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;
2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;
2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;
3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;
4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
4.7. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
4.8. Відповідно до статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
4.9. Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
4.10. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.
4.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2017 році АТ "Сбербанк" набуло у власність приміщення, розташовані по вул. Лесі Українки, 14 в селі Щасливе Бориспільського району Київської області, в тому числі приміщень загальною площею 1 937,30 кв.м.: квартир №№ 193, 194, 195, 168, 169, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 180, 181, 182; підвалів 12, 4, 11 та офісного приміщення 4. ТОВ "Сітістейтсервіс" є управителем будинку №14 по вулиця Лесі Українки в селі Щасливе Бориспільського району Київської області, який надає в тому числі послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Договорів на надання комунальних послуг між ТОВ "Сітістейтсервіс" та АТ "Сбербанк" підписано не було.
4.12. Оскільки факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг у період з січня по грудень 2018 року.
При цьому, позивачем повинно бути доведено за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів факт надання послуг, їх обсяг, вартість, а також настання у відповідача строку виконання грошового зобов`язання з оплати таких послуг.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з АТ "Сбербанк" на користь ТОВ "Сітістейтсервіс" 150 972,66 грн заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, із оскаржуваних судових рішень не вбачається, на підставі яких саме доказів судами встановлено факт надання послуг позивачем у спірний період, перелік наданих послуг та споживання таких послуг відповідачем. При цьому суди не з`ясовували правових підстав для здійснення відповідачем оплати за надання житлово-комунальних послуг. Також судами не встановлювалися фактичне направлення товариством на адресу банку рахунків для оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з метою проведення відповідних оплат спожитих послуг.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238, 282 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Водночас, із оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами встановлювалися обставини, які є підставою для оплати відповідачем наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму боргу з оплати житлово-комунальних послуг, судами попередніх інстанцій не встановлено, з якого моменту боржник у спірних правовідносинах вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати цих послуг, що відповідно, визначає право кредитора вимагати стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність між сторонами договірних правовідносин.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
5.3. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 у справі № 910/7968/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Л. Стратієнко
