Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2020 р. Справа № 440/3161/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава по справі № 440/3161/19
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру в Полтавській області в особі Територіального сервісного центру № 5342
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
22 серпня 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Регіонального сервісного центру в Полтавській області (далі по тексту - РСЦ в Полтавській області, перший відповідач), Територіального сервісного центру № 5342 (далі по тексту - ТСЦ № 5342, другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просив суд :
- визнати незаконними дії Територіального сервісного № 5342, які полягають у відмові позивачу в допуску до здачі іспитів водіїв для отримання посвідчення водія, вилученого 04.04.2018;
- зобов`язати Територіальний сервісний центр № 5342 допустити позивача до здачі іспитів водіїв для подальшого отримання посвідчення водія /а.с. 36-40/.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 04.04.2018 інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці (далі по тексту - УПП в м. Кременчуці) стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яким тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 . 22.05.2018 постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука позивач був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.04.2019 апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.05.2018 залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишена без змін. Після закінчення тримісячного строку дії тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, позивач звернувся з проханням продовжити термін його дії, у чому йому було відмовлено у зв`язку з тим, що проводження строку дії даного дозволу не передбачено законодавством. У зв`язку з чим позивач вважає, що відбування покарання за постановою суду від 22.05.2018 почалося з 04.07.2018, а саме з моменту закінчення строку дії тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 по справі № 440/3161/19, прийнятим в порядку письмового провадження, в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Регіонального сервісного центру в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40112186, вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751) в особі Територіального сервісного центру № 5342 (проїзд 40 років ДАІ, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39631) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 по справі № 440/3161/19, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що посвідчення водія ОСОБА_1 зберігалося у відповідача з 04.07.2018, весь цей час позивач був позбавлений права керувати транспортними засобами та фактично з цієї дати позивач почав відбувати покарання, визначене судом - один рік. Однак, з огляду на позицію відповідача ТСЦ № 5342, який вважає, що строк позбавлення позивача права керування транспортними засобами спливає 19.04.2020, починаючи з 04.07.2018 по 19.04.2020 ОСОБА_1 зобов`язаний відбути подвійне покарання - 22 місяці, а не один рік, як визначено рішенням суду. З посиланням на загальний характер норми ч.1 ст.130 КУпАП та тяжкість передбаченого нею покарання, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вказує, що при застосуванні вказаної норми необхідно дотримуватися стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню. У зв`язку з чим, вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови повинен був взяти до уваги принцип кримінального судочинства щодо призначення покарання, а саме зарахування в загальний строк покарання вже відбутого покарання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.04.2018 інспектором роти № 1 батальйону УПП в м. Кременчуці ДПП відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 170774, згідно з яким було тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 від 04.04.2018 (а.с. 11-12).
22.05.2018 постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі № 524/2759/18 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с. 59).
Листом № 3827/41/26/1/02-2018 від 15.08.2018 посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , який постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 524/2759/18 від 22.05.2018 був позбавлений права керування транспортними засобами за ч. 1 ст. 130 КУпАП строком на один рік, направлено на ім`я начальника ТСЦ-5342 за адресою: м. Кременчук, проїзд 40 років ДАІ, 3 (а.с. 66).
19.04.2019 постановою Полтавського апеляційного суду у справі № 524/2759/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 22.05.2018 - без змін (а.с. 64).
Згідно з відповіддю ТСЦ № 5342 на запит адвоката Дворника А.О. № 45аз/41/26/1/02-2019 від 31.07.2019, постанова Полтавського апеляційного суду у справі № 524/2759/18 від 19.04.2019 була направлена 21.05.2019 до ТСЦ № 5342 листом з вих. 10084 (а.с. 24).
12.06.2019 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до начальника ТСЦ № 5342 з проханням надати відповідь щодо підстав відмови у допуску до здачі іспиту (а.с. 67).
Листом ТСЦ № 5342 від 12.06.2019 № В-6 позивача повідомлено, що постанова судді Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 22.05.2018 залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19.04.2019, а отже, у здачі іспитів ОСОБА_1 відмовлено до моменту закінчення строку позбавлення права керування, а саме до 19.04.2020 (а.с. 71).
Не погодившись з відмовою у допуску до здачі іспиту для отримання посвідчення водія, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій ТСЦ № 5342 щодо відмови ОСОБА_1 у допуску до здачі іспитів водіїв, оскільки на час звернення позивача до ТСЦ № 5342 строк дії адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, встановлений рішенням суду, не сплив.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 265-1 КУпАП України у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов`язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п. 5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17.12.2008 (далі по тексту - Порядок № 1086) установлено, що до винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення.
Згідно з п.6 Порядку № 1086 тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві:
за заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення;
після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв`язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування);
у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Наведені положення Порядку № 1086 узгоджуються з приписами ч.2 ст.321 КУпАП, згідно з якими після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.
За приписами п. 11 Порядку № 1086 вилучене посвідчення водія передається для зберігання до відповідного територіального органу МВС в установленому МВС порядку.
Відповідно до п. 8, 9 Розділу ХІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 (далі по тексту - Інструкція № 1395), посвідчення водія вилучається до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Вилучене посвідчення водія протягом трьох днів з дати надходження постанови суду, згідно з якою особу позбавлено права керування транспортним засобом, передається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи з копією такої постанови.
Враховуючи викладене, як вірно зазначено судом першої інстанції, у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом вилучене посвідчення водія повертається йому лише після закінчення визначеного судом строку позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до змісту п. 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 (далі по тексту - Положення № 340), повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів на право керування транспортними засобами всіх категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.
Таким чином, посвідчення водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, повертається лише за наявності сукупності умов: закінчення терміну позбавлення права керування транспортними засобами та проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів на право керування транспортними засобами, у встановленому законодавством порядку.
Згідно з п. 2.10 Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої Наказом МВС № 515 від 07.12.2009, якщо під час проведення перевірки поданих особою документів буде встановлено, що її позбавлено права на керування транспортними засобами, така особа до іспитів не допускається.
Відповідно до ст. 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 130 цього Кодексу розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки постанова Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 22.05.2018 була оскаржена позивачем в апеляційному порядку, і залишена без змін Полтавським апеляційним судом, ця постанова набрала законної сили з моменту ухвалення постанови суду апеляційної інстанції - з 19.04.2019, що підтверджується відповідною відміткою про набрання законної сили на постанові суду від 22.05.2018 (а.с. 20 - зворот).
Колегія суддів зауважує, що питання виконання такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, урегульовані главою 30 КУпАП.
Зі змісту цієї глави вбачається, що позбавлення спеціального права стосується трьох видів такого права - права керування транспортними засобами, права керування річковим або маломірним судном та права полювання.
Статтею 321 цієї глави унормовано обчислення строків позбавлення спеціального права, та встановлено, що судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що строк позбавлення спеціального права розпочинає свій перебіг з дня вилучення відповідного документа лише щодо двох категорій осіб - судноводіїв та осіб, які порушили правила полювання. На осіб, яких позбавлено права керування транспортними засобами, це правило не поширюється, а отже, позивач вважається позбавленим спеціального права з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм чинного законодавства, оскільки рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік набрало законної сили 19.04.2019 та підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, тобто з 19.04.2019, то у такому випадку стягнення розпочинає свою дію з 19.04.2019 та закінчується 19.04.2020.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач звернувся до ТСЦ № 5342 для складання іспиту для отримання права на керування транспортними засобами у червні 2019 року, тобто, в період строку дії адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, накладеного на нього постановою Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 22.05.2018, яка у зв`язку з її апеляційним оскарженням набрала законної сили лише 19.04.2019.
Оскільки стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік набрало законної сили 19.04.2019 і закінчує свою дію 19.04.2020, то відповідач правомірно відмовив позивачу у допуску до здачі іспитів водіїв та отримання посвідчення водія, на підставі звернення позивача, поданого в червні 2019 року.
Доводи позивача щодо обчислення строку дії адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік з 04.07.2018, тобто з моменту закінчення терміну дії тимчасового дозволу на керування транспортним засобом, виданого ОСОБА_1 04.04.2018, є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, колегія суддів зазначає, що закінчення строку дії тимчасового дозволу на керування транспортним засобом, виданого посадовою особою Національної поліції, не свідчить про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, що є мірою відповідальності, яка настає лише з моменту ухвалення судом постанови про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення та набрання таким судовим рішенням законної сили у встановленому законом порядку.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження позову позивачем не надано.
Оскільки судом першої та апеляційної інстанції встановлено правомірність дій Територіального сервісного центру № 5342 щодо відмови ОСОБА_1 у допуску до здачі іспитів водіїв, відтак і вимоги про зобов`язання Територіального сервісного центру № 5342 здійснити допуск ОСОБА_1 до здачі іспитів на право керування транспортними засобами задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 по справі № 440/3161/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова С.П. Жигилій
